Рішення № 58247098, 06.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016

Справа №910/3340/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЧЕРСЬК - 2006"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ГЕФЕСТ АЛЬЯНС"

про стягнення 1 100 388, 91 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕЧЕРСЬК - 2006" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ГЕФЕСТ АЛЬЯНС" (далі-відповідач) про стягнення боргу у розмірі 1 100 388, 91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором № 01/01-14 від 03.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.03.2016 за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез’явлення представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

12.05.2016 судове засідання не відбулося у зв’язку з відрядженням судді Бондарчук В.В. до м. Чернігова для участі в робочій зустрічі розробників навчальних курсів для кандидатів на посаду судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 призначено судове засідання на 06.06.2016 за участю представників сторін.

У дане судове засідання представники сторін не з’явились, причин неявки суду не повідомили, однак про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника позивача.

Щодо повідомлення відповідача суд відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "ГЕФЕСТ АЛЬЯНС" неодноразово повідомлялося ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання своїх представників не направлено.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ГЕФЕСТ АЛЬЯНС" є: 02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 38.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 29.02.2016, від 17.03.2016, від 11.04.2016 та від 16.05.2016 судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 29.02.2016, від 17.03.2016 та від 11.04.2016 з відмітками: «за закінченням встановленого строку зберігання», при цьому, поштове повідомлення про вручення або конверт з ухвалою суду від 16.05.2016 до суду не повернулися.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.06.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕЧЕРСЬК - 2006" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ГЕФЕСТ АЛЬЯНС" (далі – підрядник) укладено договір № 01/01-14, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а підрядник зобов’язується виконати роботи по модернізації приміщень (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, літера В1, поверх № 5), згідно з договірною ціною та локальним кошторисом.

Замовник зобов’язується прийняти цю роботу та оплатити її згідно з умовами даного договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна вартість робіт та матеріалів за цим договором складає 1 100 388, 91 грн., у тому числі ПДВ 20 %, що складає 183 398, 15 грн.

Розділом 4 договору встановлено, що сплата суми, визначеної у п. 3.1. договору, здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок підрядника в термін до 28.01.2014 року включно. Замовник має право на дострокову сплату вартості робіт та матеріалів.

Згідно п. 5.1. договору, здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання виконаних робіт, в якому визначаються якість виконаних робіт і ймовірні претензії, які повинні бути задоволені підрядником.

Пунктом 7.1. договору визначено, що підрядник зобов’язаний виконати роботи, що складають предмет даного договору, у термін до 31.01.2014 року.

Даний договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє до повного виконання сторони своїх зобов’язань (п. 7.2. договору).

У відповідності до п. 8.2. договору, у випадку невиконання робіт в строки, визначені в п. 7.1. даного договору, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5 % від загальної вартості робіт за кожний день прострочення, але не більше 10 % загальної вартості робіт за договором.

Згідно п. 9.1. договору, якщо підрядник не приступає вчасно до виконання договору або виконує роботу так повільно, що її закінчення до терміну стає явно неможливим, замовник вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору № 01/01-14 від 03.01.2014 було перераховано відповідачеві 1 100 388, 91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 463 від 21.01.2014 та копією банківської виписки (в матеріалах справи).

Проте, відповідачем передбачені договором роботи по модернізації приміщень не виконані.

Так, позивачем на адресу відповідача направлено лист від 11.04.2016 № 19, в якому позивач зазначив, що до теперішнього часу Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ГЕФЕСТ АЛЬЯНС" не виконані роботи по модернізації приміщень за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, літера В1, поверх № 5, чим порушено умови договору № 01/01-14 від 03.01.2014, у зв’язку з чим, керуючись п. 9.1., 13.4 договору, повідомив відповідача про відмову від договору та його розірвання з 16.04.2016 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку № 9019 від 11.04.2016.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов’язання щодо повернення 1 100 388, 91 грн., які були перераховані відповідачеві на виконання робіт, враховуючи, що договір № 01/01-14 від 03.01.2014 є розірваним.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 01/01-14 від 03.01.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов’язань за договором № 01/01-14 від 03.01.2014 позивачем було перераховано відповідачеві 1 100 388, 91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 463 від 21.01.2014 та копією банківської виписки.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач свої зобов’язання, зокрема, передбачені договором роботи по модернізації приміщень за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, літера В1, поверх № 5 не виконав, доказів належного виконання суду не надав.

11.04.2016 позивачем на адресу відповідача направлено лист № 19, в якому позивач зазначив, що до теперішнього часу Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ГЕФЕСТ АЛЬЯНС" не виконані роботи по модернізації приміщень за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, літера В1, поверх № 5, чим порушено умови договору № 01/01-14 від 03.01.2014, у зв’язку з чим, керуючись п. 9.1., 13.4 договору, повідомив відповідача про відмову від договору та його розірвання з 16.04.2016 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку № 9019 від 11.04.2016.

Тому враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року N 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» відповідач вважається таким, що отримав лист 16.04.2016.

Згідно частини четвертої статті 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, законом надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Оскільки позивач на підставі статті 849 ЦК України, відмовився від договору № 01/01-14 від 03.01.2014, надіславши відповідачу лист про відмову від договору, яка отримана ним 16.04.2016, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, то суд приходить до висновку, що зобов’язання за договором № 01/01-14 від 03.01.2014 є припиненими з 16.04.2016.

Зазначена позиція відображена також і в постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012 у справі №5010/1495/2011-18/65.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, як вже зазначалось вище, грошові кошти у розмірі 1 100 388, 91 грн. позивачем перераховувались відповідачу на підставі договору № 01/01-14 від 03.01.2014., який припинив дію.

Як встановлено частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 100 388, 91 грн. є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЧЕРСЬК - 2006" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ГЕФЕСТ АЛЬЯНС" (02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 38, ідентифікаційний код - 37312719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЧЕРСЬК - 2006" (03680, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, ідентифікаційний код - 34414872) 1 100 388 (один мільйон сто тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 91 коп. – основної заборгованості та 16 505 (шістнадцять тисяч п’ятсот п’ять) грн. 84 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 10.06.2016.

Суддя Бондарчук В.В.