Рішення № 58246516, 07.06.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/779/15-ц

Номер провадження 2/489/67/16

РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (далі-позивач або Банк) до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» про припинення дії кредитного договору,

встановив

В лютому 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав від позивача кредитні кошти та зобов'язався повернути кредит щомісячними платежами зі сплатою відсотків. Позивач вказує, що відповідач зобов'язання належним чином не виконав, тому просив стягнути суму заборгованості та судові витрати.

20.04.2015 Ленінський районний суд м. Миколаєва ухвалив заочне рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

22 травня 2015 року відповідач подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що він завчасно повідомив суд про неявку на судове засідання, вказуючи як причину своєї відсутності - хворобу. Крім того стверджує, що позивач на власний розсуд самостійно розділив останні три платежі та зарахував їх на погашення процентів за кредитом. За період з 05.03.2008 по 01.01.2014 існує різниця у розмірі 1193,21 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.06.2015 задоволено заяву від 22.05.2015, скасовано рішення суду від 20.04.2015 і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

17.03.2016 до суду від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява. Зазначає, що розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення і дії договору включно до моменту його розірвання, а також зберігає в дії окремі його умови щодо зобов'язання сторін, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю або частково виконав умови договору до його розірвання. Просив суд припинити дію кредитного договору №95Ф-2008 від 05.03.2008.

Ухвалою суду від 18.03.2016 об'єднано в одне провадження позовні вимоги за зустрічним позовом з позовними вимогами за первісним позовом.

14.04.2016 до суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 697117,20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив задовольнити позов. Вимоги за зустрічним позов не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав, просив їх задовольнити.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 05.08.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 95-Ф-2008 за яким Банк надав відповідачу кредит в сумі 59 400,00 доларів США із відсотковою ставкою за користування кредитом 6,99 річних, строком до 04.03.2018 року.

Відповідач був зобов'язаний щомісячно у встановлені строки здійснювати погашення заборгованості за кредитом та сплачувати проценти за користування кредитним коштами, комісії згідно з умовами Договору та Тарифів.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» воно є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК».

Строк і умови повернення кредиту та сплати відсотків визначені п. 5.1 - 5.4 Кредитного договору. Нарахування пені передбачено п. 5.3 Договору.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 17.03.2016, сума заборгованості відповідача складає - 697117,20 грн., а саме: 637718,40 грн., що еквівалентно 23760,00 дол. США - заборгованість за сумою кредиту; 12234,48 грн., що еквівалентно 455,83 дол. США - заборгованість за відсотками; 47164,32 грн., що еквівалентно 1757,24 дол. США - пеня за період з 18.03.2015 по 17.03.2016.

Як встановлено в судовому засіданні представник відповідача посилається на те, що він достроково погашав заборгованість за кредитним договором, проте вказує, що з невідомих йому причин Банк не зараховував кошти на погашення тіла кредиту.

Відповідно до п. 4.8 кредитного договору позичальник може здійснити дострокове погашення усієї суми кредиту або його частини разом з усім нарахованим на дату дострокового погашення процентами та іншими належними до сплати платежами, про що зобов'язаний попередити Банк у письмовій формі за 30 календарних днів до дати дострокового погашення.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять відомостей щодо дотриманням відповідачем зазначеного пункту договору в частині повідомлення Банку про дострокову часткову сплату заборгованості, а відтак позивач зараховував сплачені кошти у порядку черговості та у сумі передбаченій договором (місячний платіж) у відповідності до п. 4.7 Кредитного договору.

Як от, згідно з п. 4.1 кредитного договору щомісячний платіж за договором - 495,00 дол. США. Відповідач сплатив в місяць, наприклад 500 дол. США. Банк зараховував лише заборгованість в розмірі 495,00 дол. США, а не 500 дол. США відповідно до умов договору.

Щодо посилання представника відповідача на те, що стягнення заборгованості достроково за тілом кредиту фактично припиняє дію кредитного договору, то суд зазначає наступне.

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За таких обставин, правовідносини між банком та відповідачем станом на день розгляду справи не припинені, зобов'язання встановлені договором, відповідачем не виконані, кредит не повернутий.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі за № 6-1206цс15 Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Виходячи з аналізу норм зазначених норм права, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог за зустрічним позовом.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору, що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 3137,36 грн. 14.04.2016 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява та сплачено судовий збір у розмірі 7319,40 грн. Суд зазначає, що саме на суму, на яку збільшилися позовні вимоги Банку судовий збір сплачується у розмірі 1,5% ціни позову, а не на всю суму, яку просить стягнути позивач з відповідача. За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 8888,08 грн. (3137,36 грн.+5750,72 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

вирішив

Позов Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» про припинення дії кредитного договору відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., інд. номер - НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» кредитну заборгованість в розмірі - 697 117 (шістсот дев'яносто сім тисяч сто сімнадцять) грн. 20 коп., а саме: 637 718,40 грн., що еквівалентно 23 760,00 дол. США - заборгованість за сумою кредиту; 12 234,48 грн., що еквівалентно 455,83 дол. США - заборгованість за відсотками; 47 164,32 грн., що еквівалентно 1757,24 дол. США - пеня за період з 18.03.2015 по 17.03.2016, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 05.03.2008 за № 95Ф-2008.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» судовий збір у розмірі 8888 грн. 08 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання копії рішення.

Суддя В. В. Кокорєв