Ухвала суду № 58246378, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року м. Київ К/800/39983/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В. Рибченка А.О.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представника позивача Коломачеко Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейдінг-Овідіополь» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою «Автотрейдінг-Овідіополь» (далі - позивач, ТОВ «Автотрейдінг-Овідіополь») звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ) від 05.01.2012 року № 0000042301, від 03.04.2012 року № 0007322301, від 03.04.2012 року №0007312301.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0007312301 від 03.04.2012 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідач при проведенні планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, дійшов помилкового висновку про те, що розрахунки покупців з позивачем є готівковими для позивача, що призвело до прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення № 0007312301 від 03.04.2012 року.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що ТОВ «Автотрейдінг-Овідіополь» отримано від покупців автотранспортних засобів готівкові кошти в сумі 1257400 грн., які не були проведені позивачем через реєстратори розрахункових операцій та не були оприбутковані до каси ТОВ «Автотрейдінг-Овідіополь», що, за висновком відповідача, призвело до порушення ст. 1, п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки при їх ухваленні суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

У період з 24.11.2011 року по 07.12.2011 року, на підставі направлень виданих ДПІ, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складно акт № 315/23-213/36155150-5704 від 21.12.2011 року.

У висновках вказаного акту, серед іншого, зазначено, що позивачем внаслідок порушення вимог ст. 1, п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не проведено через реєстратор розрахункових операцій операції від реалізації продукції не власного виробництва (автомобілів) на загальну суму 1257400 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси 05.01.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042301 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6287000 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Автотрейдінг-Овідіополь» звернулось до ДПС в Одеській області з первинною скаргою про його скасування.

За результатами розгляду скарги ДПІ прийняла рішення № 5855/10/10-2007 від 23.03.2012 року, яким частково скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 05.01.2012 року № 0000042301, в частині застосованої фінансової санкції у сумі 6286999 грн., в решті вказане повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу ТОВ «Автотрейдінг-Овідіополь» у цій частині - без задоволення.

На підставі зазначеного рішення ДПС в Одеській області № 5855/10/10-2007 від 23.03.2012 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 року № 0007312301 про застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 6287000 грн. на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», за порушення пп. 2.8 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Автотрейдінг-Овідіополь» звернулось до ДПС України з повторною скаргою про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2012 року № 0000042301 та від 03.04.2012 року № 0007312301, за результатами розгляду якої ДПС України прийняла рішення № 9471/6/10-2415 від 07.06.2012 року, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 05.01.2012 року № 0000042301, з урахуванням рішення ДПС в Одеській області від 23.03.2012 року № 5855/10/10-2007, та прийняті за результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 03.04.2012 року № 0007312301 та № 0007322301, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

За змістом ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з п. 3 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

За змістом пп. 2.5 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

В силу вимог пп. 2.5 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно п. 1.4 гл. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Автотрейдінг-Овідіополь» були укладені договори купівлі-продажу автомобілів, зокрема, № 21/2011-СКП від 05.04.2011 року - з ОСОБА_5, № 08/2011-СКП від 26.01.2011 року - з ОСОБА_6, №09/2011-СКП від 31.01.2011 року - з ОСОБА_7, № 07/2011-СКП від 26.01.2011 року - з ОСОБА_8, № 31/2011-СКП від 18.04.2011 року - з ОСОБА_9, № 28/2011-СКП від 14.04.2011 року - з ОСОБА_10, № 32/2010-Скп від 23.04.2010 року - з ОСОБА_11, № 67/2010-СКП від 31.08.2010 року - з ОСОБА_12, № 68/2010-СКП від 01.09.2010 року з ОСОБА_13, № 77/2010-СКП від 07.10.2010 року - з ОСОБА_14, № 12/2011-СКП від 17.02.2011 року - з ОСОБА_15. На виконання умов означених угод ТОВ «Автотрейдінг-Овідіополь» передало у власність вищевказаних осіб автомобілі, а вказані особи зобов'язувалися у свою чергу сплатити певну суму грошових коштів за них.

На підтвердження сплати покупцями за придбаний товар коштів саме до каси банку, а не до каси підприємства, позивачем було надано суду копії виписок по особовим рахункам ТОВ «Автотрейдінг-Овідіополь» в ПАТ «Украсиббанк», зокрема: від 26.04.2010 року, 02.08.2010 року, 31.08.2010 року, 02.09.2010 року, 08.09.2010 року, 17.09.2010 року, 08.10.2010 року, 12.10.2010 року, 27.01.2011 року, 31.01.2011 року, 02.02.2011 року, 04.02.2011 року,21.02.2011 року, 25.02.2011 року, 28.02.2011 року, 06.04.2011 року, 08.04.2011 року, 15.04.2011 року, 19.04.2011 року, 22.04.2011 року, 26.04.2011 року, а також було надано відповідні квитанції банку. Зазначені обставини підтверджують факт здійснення безготівкових рахунків між позивачем та покупцями автомобілів.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм матеріального права та встановлених обставин, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що позивач, здійснюючи розрахункові операції при продажу товарів, скористався послугами банку, а тому позивач звільнений від обов'язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій, оскільки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено додатково проводити через РРО розрахункові операції, які здійснені через каси банківських установ, що також свідчить про відсутність порушень позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі № 1570/4210/2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Повний текст виготовлено 08.06.2016 року.