Ухвала суду № 58246218, 07.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2016 р. м. Київ К/800/44509/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014

у справі № 804/9863/13-а

за позовом Приватного підприємства «Кривбас-Універсал»

до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Приватного підприємства «Кривбас-Універсал» за період з 01.01.2008 по 31.01.2011 без оформлення податкового повідомлення-рішення. Зобов'язано Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, що були відкориговані на підставі Актів перевірки №576/231/23938832 від 27.04.2011 та №611/231/23938832 від 29.04.2011. В іншій частині відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оскільки відмова в задоволенні частини позовних вимог у справі не оскаржується, відтак, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судове рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Кривбас-Універсал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складений акт №576/231/23938832 від 27.04.2011, у якому зафіксовані порушення позивачем:

- п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та встановлено завищення валових витрат підприємства за І квартал 2008 року у розмірі 70420 грн., в результаті чого донараховано податок на прибуток підприємства у розмірі 17605 грн., в т.ч. по періодам: І квартал 2008 року (звітний податковий період) - 17605 грн.;

- п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ у розмірі 14084 грн.;

- відповідно до ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, правочини, здійснені у липні 2010 року та грудні 2010 року між ПП «Кривбас-Універсал» та ТОВ «Фірма «Парол», ТОВ «Теплосервіс Плюс» в частині придбання, між ПП «Кривбас-Універсал» та ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» в частині реалізації є нікчемними в силу припису закону;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.07.2010 по 31.07.2010, які підпадають під визначення ст. 185-187, 198 Податкового кодексу України, у результаті чого ПП «Кривбас-Універсал»: завищено суму податкового кредиту у липні 2010 року у сумі 35820,83 грн., та завищено податкові зобов'язання з ПДВ у липні 2010 року у сумі 35820,83 грн.; завищено суму податкового кредиту у грудні 2010 року у сумі 71527,68 грн., та завищено податкові зобов'язання з ПДВ у грудні 2010 року у сумі 76126,30 грн.

Також Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Кривбас-Універсал» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, за результатами якої складено акт №611/231/23938832 від 29.04.2011, яким встановлено:

- відповідно до ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, правочини, здійснені у січні 2011 року між ПП «Кривбас-Універсал» та ТОВ «Фірма «Парол» в частині придбання, між ПП «Кривбас-Універсал» та ПАТ «Хайдельбергцемент Україна», ПП «Ремісія» в частині реалізації є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з січень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185-187, 198 Податкового кодексу України, у результаті чого ПП «Кривбас-Універсал» завищено суму податкового кредиту у січні 2011 року у сумі 23202,22 грн., та завищено податкові зобов'язання з ПДВ у січні 2011 року у сумі 29161,96 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкові повідомлення-рішення за результатами актів перевірки податковим органом не приймалися, також відсутні судові рішення, якими були би змінені суми податкової звітності позивача, акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, а тому самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі актів перевірки протирічить вимогам чинного податкового законодавства.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).

В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням податковим органом до бази даних інформації на підставі вищезазначених актів перевірки.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль