Ухвала суду № 58246150, 07.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 року м. Київ К/800/12465/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014

у справі № 804/16291/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валкос Груп»

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валкос Груп» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.06.2014 № 0001412201 та № 0001422201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як законні та обґрунтовані.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Валкос Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, складено акт № 42/04-83-22-01/31271159 від 15.05.2014, в якому зафіксовані порушення: пп. 14.1.36, пп. 14.1.56, пп. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові доходи на загальну суму 8 629 097 грн. та завищено валові витрати на загальну суму 10 343 530 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік на загальну суму 325 742 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищені податкові зобов'язання на загальну суму 1 705 129 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість 2 048 016 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 342 887 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 04.06.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001412201 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 488 613 грн., в т.ч.: 325 742 грн. основного платежу та 162 871 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0001422201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 514 331 грн., в т.ч.: 342 887 грн. основного платежу та 171 444 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Висновки податкового органу ґрунтуються на доводах про нереальність укладених правочинів між позивачем та ФОП Левченко В.В., ТОВ «Юридична компанія «Кордон» і ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Матеріалами справи встановлено, що в перевіреному періоді позивачем було придбано торф фрезерний у ФОП Левченко В.В. та ТОВ «Юридична компанія «Кордон» відповідно до укладених договорів.

Так, за договорами купівлі-продажу № 68/К1 від 06.09.2012 та № 01К від 01.01.2013 продавець (ФОП Левченко В.В.) зобов'язався поставити та передати у власність покупця (позивача) товар відповідно до специфікацій, узгоджених до договору, а покупець прийняти товар та оплатити його.

На виконання умов договорів, укладених з вищезазначеним контрагентом, позивачем придбано торф фрезерний на загальну суму 8 629 096,59 грн. без ПДВ, що підтверджено додатковими угодами, специфікаціями, видатковими та податковими накладними. Транспортування товару підтверджується залізничними, ваговими накладними та залізнодорожними накладними.

Позивач уклав договори з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме: № 3035 від 06.09.2012 з додатковими угодами та № 58 від 25.12.2012 на поставку торфу фрезерного, відповідно до умов яких продавець (ТОВ «Валкос Груп») зобов'язався поставити та передати у власність покупця (ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»,) товар відповідно до специфікації(цій), узгодженої(них) до договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.3 вказаних договорів поставка товару здійснюється після надання покупцем письмової заявки.

Зокрема, 11.10.2013 ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» направив на електронну адресу ТОВ «Валкос Груп» заявку на поставку торфу фрезерного. Строки поставки - з 12.10 по 31.10.2013, умови поставки - на умовах СРТ ст. Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці (згідно Інкотермс 2010). В заявці також зазначено, що виробник товару - ДП «Житомирторф», станція відвантаження - Білокоровичі, Олевськ, вантажовідправник - ТОВ «ЮФ «Кордон». Крім того, визначено пакет документів, що має бути наданий разом з товаром.

24.10.2013 ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» направив на електронну адресу ТОВ «Валкос Груп» письмову заявку на поставку торфу фрезерного. Строки поставки - з 24.10 по 31.10.2013, умови поставки - на умовах СРТ ст. Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці (згідно «Інкотермс 2010»). Відповідно до заявки виробник товару - ДП «Житомирторф», станція відвантаження - Білокоровичі, Олевськ, вантажовідправник - ТОВ «ЮФ «Кордон». Також визначений пакет документів, що має бути наданий разом з товаром.

Згідно договору купівлі-продажу № 62К від 05.06.2013 продавець (ТОВ «Юридична фірма «Кордон») зобов'язалась поставити та передати у власність покупця торф фрезерний - (надалі іменується «товар») відповідно до специфікації(цій), узгодженої(них) до договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

На підставі заявок, отриманих від ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг», позивач направив письмову заявку ТОВ «Юридична фірма «Кордон», яке здійснює організацію перевезення замовленої кількості торфу фрезерного залізничним транспортом до ст. Кривий Ріг. Разом з товаром продавець (ТОВ "Юридична фірма «Кордон») направляє супроводжуючі документи: видаткові накладні, сертифікати якості, податкову накладну, залізничні накладні від 17.10.2013 з реєстром вагонів, де зазначено: одержувач: ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг», станція призначення: Кривий Ріг-Головний, перевізник: ТОВ «РейлКорго Транс». Також визначено кількість, найменування, код товару, номер вагону, документи, що надаються разом з товаром, в тому числі - сертифікат якості.

В залізничній накладній вказано, що товар направляється у власність ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» через ТОВ «Валкос Груп» по договору № 58 від 25.12.2012. Після погодження залізничної накладної товар поставлено на адресу ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг», де він був прийнятий та зважений, на підставі чого видано вагову відомість № 36 від 21.10.2013, де зазначено фактичну вагу, яку прийняли уповноважені представники ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг».

Після зважування поставленого торфу фрезерного ТОВ «Валкос Груп» надано ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» акт приймання-передачі № 000000432 від 21.10.2013, де зазначено назва, одиниця виміру, кількість, ціна та сума вартості товару.

На підставі акту приймання-передачі товару видано податкову накладну.

Додатковою угодою № 1 від 27.06.2013 до договору № 62К від 05.06.2013, укладеного між ТОВ «Юридична компанія «Кордон» (продавець) та ТОВ «Валкос Груп» (покупець), передбачено, що ціна товару не включає в себе транспортні витрати (залізничний тариф та вартість послуг з організації перевезень); поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах поставки до ст. Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці; продавець зобов'язаний організувати поставку товару в рухомому складі, призначеному для перевезення даного виду товару; витрати пов'язані з транспортуванням товару здійснює продавець, а покупець компенсує продавцю фактично здійснені транспортні витрати (вартість залізничного тарифу та вартість послуг з організації перевезень) на підставі підтверджуючих документів.

Так, на виконання умов угоди з метою отримання компенсації транспортних витрат 31.10.2013 ТОВ «Юридична компанія «Кордон» направило ТОВ «Валкос Груп» підтверджуючі документи, а саме: акт здачі-приймання робіт (послуг) - компенсація вартості послуг з організації перевезення вантажу за період з 01.10.2013, до якого додано реєстр вагонів, якими здійснювалась поставка торфу в жовтні 2013 року. Разом з означеними документами надано податкову накладну на надані роботи (послуги).

На підставі даних актів ТОВ «Валкос Груп» компенсовано ТОВ «Юридична компанія «Кордон» суму витрат з транспортування вантажів та відповідно віднесено їх до витрат звітного періоду.

Крім того, в додатковій угоді № 2 від 27.06.2013 до договору № 58 від 25.12.2012, укладеного між ТОВ «Валкос Груп» (продавець) та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (покупець), визначено, що ціна товару не включає в себе транспортні витрати (залізничний тариф та вартість послуг з організації перевезень; поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах СРТ ст. Кривий Ріг -Головний Придніпровської залізниці; продавець зобов'язаний організувати поставку товару в рухомому складі, призначеному для перевезення даного виду товару; витрати, пов'язані з транспортуванням товару здійснює продавець; покупець компенсує продавцю фактично здійснені транспортні витрати (вартість залізничного тарифу та вартість послуг з організації перевезень) на підставі підтверджуючих документів.

На виконання умов даної угоди ТОВ «Валкос Груп» з метою отримання компенсації транспортних витрат надано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтверджуючі документи: акти здачі-прийняття виконаних робіт (послуг), в яких зазначена номенклатура - компенсація вартості послуг з організації перевезення вантажів. На підставі даних актів позивачем отримано компенсацію від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на суму витрат з транспортування вантажів та відповідно віднесено їх до доходів звітного періоду.

При цьому, досліджуючи додаток № 5 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказані господарські операції ТОВ «Валкос Груп» відповідно до вимог чинного податкового законодавства України відобразило як у податковому зобов'язанні, так і в податковому кредиті з зазначенням всіх виписаних податкових накладних в реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року.

Аналогічні операції були проведені і в грудні 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що первинними документами, копії яких долучено до матеріалів справи, встановлено зміст та обсяг господарських операцій, визначено сторони господарських операцій, найменування поставлених товарів та наданих послуг, тобто такі документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу (пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Також, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. п. 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами: ФОП Левченко В.В., ТОВ «Юридична компанія «Кордон» і ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку є правомірним формування позивачем податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість у спірному періоді за результатами господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний