Ухвала суду № 58246111, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2016 р. м. Київ К/800/33385/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Черпака Ю.К.,

секретар судового засідання Малина Л.В.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі - УПФУ у м. Білій Церкві Київської області) до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» (далі - ПАТ «Техмашремонт») про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року УПФУ в м. Білій Церкві Київської області звернулося до суду з позовом про стягнення з ВАТ «Техмашремонт» фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам підприємства за Списком №1 за грудень 2014 року. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідач не приймає до відшкодування вказані суми витрат, що суперечить вимогам абзацу 6 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Вважаючи дії ВАТ «Техмашремонт» неправомірними, просив суд стягнути з останнього заборгованість в сумі 19381,46 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Техмашремонт» на користь УПФУ в м. Білій Церкві Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за грудень 2014 року у сумі 19381,46 грн.

У касаційній скарзі ВАТ «Техмашремонт» порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону № 1058-IV. Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та доводам відповідача про те, що орган Пенсійного фонду безпідставно включив до розрахунків витрати на виплату та доставку пенсій особам, які набули пільговий стаж на підприємстві, правонаступником якого є ВАТ «Росава», а не ВАТ «Техмашремонт».

УПФУ в м. Білій Церкві Київської області у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, судами правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Вказує, що позивач не наділений повноваженнями щодо встановлення правонаступництва одних юридичних осіб по відношенню до інших, а тому розрахунки були надіслані ВАТ «Техмашремонт», оскільки саме відповідач видавав колишнім працівникам довідки, що підтверджували пільговий характер робіт, на підставі яких останнім призначалась пенсія на пільгових умовах. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами встановлено, що ВАТ «Техмашремонт» є юридичною особою, зареєстрованою в УПФУ в м. Білій Церкві Київської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У грудні 2014 року позивач надіслав ВАТ «Техмашремонт» розрахунки за грудень 2014 року з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам - колишнім працівникам підприємства, яким призначено пенсію відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) на суму 19381,46 грн, зокрема: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

Ці розрахунки відповідач отримав 08 грудня 2014 року, проте відшкодувати витрати відмовився, з тих підстав, що вказані особи набули пільговий стаж на робочих місцях з особливо шкідливими умовами праці на підприємстві, правонаступником якого є ВАТ «Росава».

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що питання правонаступництва ВАТ «Техмашремонт» неодноразово вирішувалось судами і у різних справах суди встановили протилежні факти з цього приводу. Водночас питання правонаступництва не є предметом цього спору і оскільки відповідач не оскаржував надіслані йому розрахунки, сума фактичних витрати на виплату та доставку пенсій є узгодженою і підлягає відшкодуванню.

Проте, з таким висновком погодитись неможливо.

Згідно із статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частинами 1, 2 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи вказані положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

За приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та абзацу 4 пункту 1 статті 2, абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства відшкодовують Пенсійному фонду 100% витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Згідно із пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 01 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Водночас, можливості оскарження такого розрахунку ні Законом, ні Інструкцією не передбачено, оскільки цей документ не є остаточним, а містить лише інформацію про виплачені суми пенсій, призначених на пільгових умовах та розміри понесених органом Пенсійного фонду витрат.

При цьому, у разі виникнення спору щодо розміру нарахованих органом Пенсійного фонду сум, суд, вирішуючи питання щодо правомірності їх стягнення, перевіряє обґрунтованість нарахованих сум відповідно до наданого розрахунку, який є лише носієм доказової інформації.

Отже, розрахунок сум, виплачених у грудні 2014 року колишнім працівникам підприємства, на базі якого було створено декілька нових підприємств, в тому числі і ВАТ «Техмашремонт» не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, а тому висновки судів про те, що не оскарження відповідачем такого розрахунку свідчить про те, що спірна сума є узгодженою і розрахунок підлягає виконанню, не ґрунтується на законі.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 01 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Отже, ВАТ «Техмашремонт» зобов'язане відшкодувати УПФУ в м. Білій Церкві Київської області витрати, понесені позивачем у зв'язку з виплатою пенсій особам, які набули пільговий стаж як до 01 січня 2004 року, так і після цієї дати, незалежно від дати призначення такої пенсії.

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-XII.

При цьому, збільшення розміру пенсії за рахунок надбавок та підвищень, які встановлюються та виплачуються відповідно до Закону № 1788-XII, відрізняється від збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку, визначеного Законом № 1058-ІV, адже нормами законодавства передбачено не лише різні підстави для таких змін розміру пенсії (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону № 1788-XII, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку (Закону № 1058-ІV), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону № 1058-ІV становить її основний розмір, а отже, підлягає включенню до розрахунку фактичних витрат та відшкодуванню.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 05 червня 2012 року (справа № 21-167а12) та 25 вересня 2012 року (справи №№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12), від 16 квітня, 10 вересня, 8 жовтня 2013 року (справи №№ 21-12а13, 21-215а13, 21-310а13) та від 11 лютого 2014 року (справа № 21-471а13).

Водночас, за змістом наведених норм законів, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, які працювали на вказаних підприємствах, відшкодовують підприємства та організації або правонаступники таких підприємств, де працівник набув пільговий стаж.

За приписами частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина 4 стаття 70 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.

Правонаступництво, як правило, зазначається в установчих документах суб'єкта господарювання.

Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом.

В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.

Отже, факт правонаступництва може бути підтверджений установчими документами, витягом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або судовим рішенням, яким встановлені обставини щодо правонаступництва.

Як видно із копії статуту, ВАТ «Техмашремонт» є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного на базі Централізованого ремонтного виробництва (том ІІ а.с. 55 на звороті).

Статтею 72 КАС України встановлені підстави для звільнення від доказування.

Так, за умовами частини 1 наведеної норми, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, якщо сторона чи третя особа заперечує проти обставин, встановлених у постанові суду у іншій адміністративній справі, суд при розгляді адміністративної справи повинен переконатися у тому, що ця сторона мала можливість довести це в суді, що розглядав справу. Якщо цього забезпечено не було, то суд повинен додатково перевірити такі обставини з посиланням на докази і може не застосовувати правила частини 1 статті 72 КАС України.

З матеріалів справи видно, що до розрахунків витрат УПФУ в м. Білій Церкві Київської області включило суми витрат на виплату та доставку пенсій, виплачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Проте, з наданих позивачем матеріалів пенсійних справ (том ІІ а.с. 104-166) вбачається, що вказані особи набули відповідний стаж працюючи на робочих місцях в цехах вулканізації та підготовчих цехах шинних заводів № 1 та № 2 заводу, азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-технічних виробів.

Відомості про те, що ВАТ «Техмашремонт» є правонаступником підприємств, на яких працювали вказані особи, відсутні в матеріалах справи, ці обставини судами не перевірялись та питання правонаступництва не досліджувалось, хоча ВАТ «Техмашремонт», заперечуючи проти позову, послався на те, що правонаступником цих підприємств є ВАТ «Росава».

Крім того, висновки щодо правомірності заявлених відповідачу до відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 у судових рішеннях відсутні і питання правонаступництва ВАТ «Техмашремонт» відносно підприємств, на яких працювали ці особи також не досліджене.

За приписами частин 2, 3 статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, під час нового розгляду, судам слід з'ясувати чи є ВАТ «Техмашремонт» правонаступником підприємств, де набули пільговий стаж особи, по яким УПФУ в м. Білій Церкві Київської області пред'явило відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за грудень 2014 рік.

Згідно із частиною 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Таким чином, неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та допущені порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак