Ухвала суду № 58245433, 08.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року К/800/49833/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Заїки М.М., Стародуба О.П.,

за участю секретаря судового засідання Буденка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року по справі № 816/2654/15

за позовом Приватного підприємства «Центр виконання судових рішень»

(далі - ПП «Центр виконання судових рішень»)

до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

(далі - ГТУЮ у Полтавській області)

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року ПП «Центр виконання судових рішень» звернулось до суду позовом до ГТУЮ у Полтавській області, в якому просило визнати дії відповідача при розгляді запитів позивача від 18 червня 2015 року № 33 в частині надання неповної інформації та від 18 червня 2015 року № 34 в частині відмови у наданні запитуваної публічної інформації неправомірними та зобов'язати ГТУЮ у Полтавській області надати на вказані запити належні відповіді в порядку визначеному Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VІ).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ГТУЮ у Полтавській області, що виявились у ненаданні повної інформації на запити ПП «Центр виконання судових рішень» від 18 червня 2015 року № 34 та від 18 червня 2015 року № 33.

Зобов'язано відповідача повторно розглянути запити позивача від 18 червня 2015 року № 34 та від 18 червня 2015 року № 33 на отримання публічної інформації відповідно до вимог Закону № 2939-VІ та надати відповідь у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ГТУЮ у Полтавській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ПП «Центр виконання судових рішень» 18 червня 2015 року направило на адресу ГТУЮ у Полтавській області запити № 33 та № 34 на отримання публічної інформації відповідно до Закону № 2939-VІ.

У запиті № 33 позивач просив повідомити: 1) кількість транспортних засобів, яка закріплена за відділами державної виконавчої служби Полтавської області (далі - ВДВС Полтавської області) та зазначити за якими відділами; 2) кількість транспортних засобів, яка фактично використовується ВДВС Полтавської області для проведення виконавчих дій із конкретизацією та якими відділами; 3) кількість паливно-мастильних матеріалів, які виділялись для потреб ВДВС Полтавської області у 2015 році та яким ВДВС у якому розмірі; 4) кількість транспортних засобів, які обліковуються та на які цілі використовуються ГТУЮ у Полтавській області (а.с.9).

У запиті № 34 ПП «Центр виконання судових рішень» просило повідомити наступну інформацію: 1) чи проводились у 2015 році Міністерством юстиції України фінансування діяльності органів ДВС у Полтавській області, у якому розмірі, яка сума була виділена і на які потреби органів ДВС Полтавської області; 2) чи проводилась у ІІ півріччі 2014 році - 2015 році процедура закупівлі за державні кошти товарів, робіт та послуг для потреб органів ДВС у Полтавській області (якщо проводилась, то зазначити які процедури проводились, які товари, послуги та роботи закуповувались, на які суми, результати застосування процедур. У разі непроведення процедури закупівель - зазначити причини); 3) надати копії документів, які підтверджують надану інформацію (копію кошторису, планів тощо) (а.с.8).

Листом від 25 червня 2015 року № 20-03/03/15281 ГТУЮ у Полтавській області у відповідь на запит № 33 повідомило, що в нього на балансі перебуває 35 одиниць службового автомобільного транспорту, з яких - 31 закріплено за територіальними ВДВС. Станом на 1 червня 2015 року для виконання рішень судів використовуються транспортні засоби у 13 територіальних ВДВС, а саме: ВДВС Гребінківського РУЮ; ВДВС Зіньківського РУЮ; ВДВС Кобеляцького РУЮ; Київський ВДВС Полтавського МУЮ; ВДВС Кременчуцького РУЮ; ВДВС Лубенського РУЮ; ВДВС Машівського РУЮ; ВДВС Миргородського РУЮ; ВДВС Новосанжарського РУЮ; ВДВС Полтавського РУЮ; ВДВС Решетилівського РУЮ; ВДВС Семенівського РУЮ; ВДВС Хорольського РУЮ. За період січень-травень 2015 року для потреб вищевказаних ВДВС виділено бензину в кількості 2450 л. та використано 3052 л. Крім того, для здійснення виїздів за місцем проживання боржників для встановлення їх майнового стану кошторисом на 2015 рік передбачено видатки на відрядження на суму 14,3 тис. грн, які повністю використано. Для забезпечення діяльності ГТУЮ у Полтавській області використовуються два службових автомобіля, один з яких - для проведення комплексних та цільових перевірок територіальних органів юстиції Полтавської області (а.с. 10).

Листом від 25 червня 2015 року № 19-03/03/15283 відповідачем надано відповідь на запит № 34, в якій вказано, що кошторисом на 2015 рік по спеціальному фонду (виконавчий збір) затверджено асигнувань в сумі 2650 тис.грн., надійшло коштів за період січень-травень 2015 року в сумі 927,5 тис.грн. та використано - 630,1 тис.грн., з них: на виплату винагороди державним виконавцям - 169,0 тис.грн.; погашення кредиторської заборгованості минулого періоду (бензин) - 57,1 тис.грн.; оплату послуг з утримання орендованих приміщень (прибирання, вивіз сміття, оренда майна), техобслуговування системи газопостачання, телекомунікаційні послуги, тощо - 66,5 тис.грн.; оплату відрядних - 14,3 тис.грн.; оплату за комунальні послуги та енергоносії - 317,7 тис.грн.; оплату судового збору - 5,5 тис.грн. Відповідно до річного плану закупівель ГТУЮ у Полтавській області на 2015 рік у II півріччі 2014 року здійснено закупівлі послуг щодо передавання даних і повідомлень (переговорна процедура закупівлі) на загальну суму 350 тис.грн. та з постачання електроенергії (переговорна процедура закупівлі) на 900 тис.грн.; у лютому 2015 року - на видання періодичні (відкриті торги) на загальну суму 405,9 тис.грн. Крім того повідомлено, що відповідачем проводиться процедура закупівлі послуг з придбання марок поштових (переговорна процедура закупівлі) на загальну суму 702 тис.грн, паперу (відкриті торги) - 696 тис.грн., рідинного палива (відкриті торги) - 299 тис.грн та послуг з технічного обслуговування, ремонтування комп'ютерів і периферійного устаткування (відкриті торги) - 720 тис.грн.

Щодо надання копій документів, які підтверджують надану інформацію (копію кошторисів, планів тощо,) повідомлено, що на сайті ГТУЮ у Полтавській області розміщено кошторис і помісячний план асигнувань на 2015 рік в розділі «Фінансові ресурси» та річний план закупівель на 2015 рік - в розділі «Державні закупівлі» (а.с.22-23).

Вважаючи, дії відповідача при розгляді запиту від 18 червня 2015 року № 33 в частині надання неповної інформації та запиту від 18 червня 2015 року № 34 в частині відмови у наданні запитуваної публічної інформації неправомірними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов ПП «Центр виконання судових рішень», суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом № 2939-VІ.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, за змістом наведеної статті можна виділити такі ознаки публічної інформації:

1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків;

5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.

Згідно статті 5 Закону № 2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом:1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на розпорядників публічної інформації покладені обов'язки надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм, на розпорядників публічної інформації покладено обов'язок надавати на запити зацікавлених осіб вже реально існуючу на момент отримання запиту (тобто раніше створену і в силу цього вже наявну в розпорядженні) інформацію.

Розпорядник інформації зобов'язаний надати запитувачу інформації письмову відповідь на запит про інформацію у строк, встановлений статтею 20 Закону № 2939-VІ яка може містити запитувану інформацію, відмову в задоволенні інформаційного запиту або повідомлення про направлення інформаційного запиту належному розпоряднику.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 2939-VІ розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Згідно частини 2 статті 22 вказаного Закону відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

За змістом статті 23 Закону № 2939-VІ рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Судами встановлено, що відповідач на запит ПП «Центр виконання судових рішень» від 18 червня 2015 року № 34 надав відповідь частково.

ГТУЮ у Полтавській області копій кошторису, планів, запитуваних позивачем не надало, при цьому в листі зазначило, що ознайомитись із кошторисом та помісячним планом асигнувань на 2015 року в розділі «Фінансові ресурси» та річний план закупівель на 2015 рік в розділі «Державні закупівлі» позивач може на сайті відповідача.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні ПП «Центр виконання судових рішень», дійшли обґрунтованого висновку щодо визнання неправомірності відмови відповідача у ненаданні запитуваної публічної інформації, оскільки наявність запитуваної інформації в загальнодоступних джерелах не позбавляє розпорядника інформації обов'язку надати необхідну та повну відповідь на запит.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і не дають підстав вважати, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Заїка М.М.

Стародуб О.П.