Ухвала суду № 58244931, 08.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"08" червня 2016 р. Справа № 806/361/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника позивача Угринчука Г.Р.,

представника відповідача Білого В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" березня 2016 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Україна" до Державної екологічної інспекції у Житомирській області про визнання протиправним і скасування наказу та припису, визнання протиправними дій ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Україна" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Житомирській області про визнання протиправним і скасування наказу та припису, визнання протиправними дій. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач не мав повноважень здійснювати перевірку, виходячи з обмеження на проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами, які введені відповідними законодавчими актами України.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року позовні вимоги приватного підприємства "Україна" задоволено.

Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції в Житомирській області щодо проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства приватного підприємства "Україна" в період з 15 по 29 лютого 2016 року.

Визнано протиправними та скасовано наказ Державної екологічної інспекції в Житомирській області №11-П від 12 лютого 2016 року та припис №4 від 1 березня 2016 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити за безпідставністю. В апеляційній скарзі зазначає про прийняття різних за змістом норм щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, обмеження повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб'єктів господарювання.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 12.02.2016 Державною екологічною інспекцією у Житомирській області виданий наказ № 11-П про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з 15.02.2016 по 29.02.2016 ПП "Україна" на підставі плану заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцією у Житомирській області завдань на 1 квартал 2016 року.

З метою реалізації вказаного наказу на адресу позивача направлено повідомлення на проведення перевірки посадовим особам Державної екологічної інспекції у Житомирській області за вих. №431/06-14 від 02.02.2016 та видано направлення № 62 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Позивач відмовився від проведення такої перевірки з підстав незаконності її проведення (а.с. 20).

В подальшому перевірка ПП "Україна" контролюючим органом була проведена.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист використання та відтворення лісів.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення планової перевірки Держекоінспекцією було винесено припис від 01.03.2016 №4.

Не погоджуючись із проведеною перевіркою та приписом, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Державна екологічна інспекція - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через Міністра екології та природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Постановою КМУ від 10.09.2014 N 442 на Державну екологічну інспекцію (Держекоінспекцію) покладено функції зі здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів, у зв'язку з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства (Держсільгоспінспекції).

Відповідно до пункту 6.4 Положення про Державну екологічну інспекцію у Житомирській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 12.12.2011 №136, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.

Порядок призначення і проведення відповідних перевірок регулюється Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464.

Встановлено, що позивач був повідомлений про проведення планової перевірки повідомленням №431/06-11 від 02.02.2016. Наказ про проведення такої ж перевірки було прийнято відповідачем лише 12.02.2016, тобто в порушення вимог Закону суб"єкт господарювання був повідомлений про проведення перевірки до призначення такої перевірки.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року №464, планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Держекоінспекції і проводиться за наказом органу Держекоінспекції.

Встановлено, що згідно Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства державної екологічної інспекції у Житомирській області на 1 квартал 2016, що затверджений наказом Держекоінспекції України від 21.12.2015 №141 П.П. "Україна" заходам державного нагляду та контролю не підлягало.

В порушення вимог Закону ПП "Україна" було включено до такого Плану у першому кварталі 2016 лише наказом Державної екологічної інспекції №14 від 05.02.2016.

Відповідний наказ Держекоінспекції України виданий до 25.12.2915 про проведення такої перевірки ПП "України" відсутній.

Крім того встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VII від 16.01.2014 (далі - Закон № 719-VII) доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

На виконання наведеної статті, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 серпня 2014 року № 408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами", якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців (далі - Перелік № 408), до якого входить і відповідач.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 76-VIII) установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законами № 719-VII, № 76-VIII обмежено перевірки підприємств контролюючими органами, перелік яких затверджений Переліком № 408, протягом включно серпня 2014 - червня 2015 року, при цьому ці обмеження не стосуються Державної фіскальної служби України, мораторій на перевірки якої було введено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 71-VIII).

Так, за змістом абз. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Застосовуючи словосполучення "контролюючі органи" у наведеному абзаці пункту Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, законодавець не уточнює на які саме контролюючі органи розповсюджуються або не розповсюджуються, як це зроблено в Законі № 76-VIII, встановлені обмеження. З огляду на це, суд робить висновок, що вимоги п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України.

Законом № 71-VIII, дійсно, вносяться зміни лише до податкового законодавства, разом з тим, він не містить положень про те, що поняття "контролюючі органи", що вживаються у тексті цього Закону, необхідно розуміти у визначенні п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Таким чином, наведене поняття слід застосовувати у розумінні п. 1 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності від 23.07.1998 № 817/98 (далі - Указ № 817/98), відповідно до якого контролюючі органи - органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Також, з аналізу абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 вбачається, що під органами державного нагляду (контролю) слід розуміти уповноважені законом центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

З аналізу наведених норм, колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку, що відповідач є контролюючим органом у розумінні п.1 Указу № 817/98, а тому на його перевірки розповсюджуються обмеження, встановлені п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII.

З матеріалів справи вбачається, що обсяг доходу ПП "Україна" у 2015 році становив менше 20 мільйонів гривень, а тому перевірку позивача відповідач мав право проводити лише з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідач, як суб"єкт владних повноважень, доказів, які б свідчили про те, що перевірка проводилась з підстав зазначених вище, суду не надав.

План заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Житомирській області на 1 квартал 2016 року, на який йдеться посилання у спірному наказі, затверджений головою Держекоінспекції України, не є доказом надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки позивача.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем без достатніх підстав та передчасно винесений спірний наказ про проведення планової перевірки та здійснена така перевірка, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Житомирській області № 11-П від 12.02.2016 в частині здійснення планової перевірки приватного підприємства "Україна" та визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у Житомирській області щодо проведення планової перевірки ПП "Україна" на підставі наказу № 11-П від 12.02.2016, є обгрунтованими.

Відтак і припис №4 від 01.03.2016, який винесено за результатами проведеної перевірки є безпідставним.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" березня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "09" червня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Україна" вул.Леніна, 25,с.Водотиї,Брусилівський район, Житомирська область,12624

3- відповідачу/відповідачам: Державна екологічна інспекція у Житомирській області вул. Черняхівського, 12а,м.Житомир,10014

- ,