Ухвала суду № 58244775, 06.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 р.Справа № 816/141/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника відповідача Чайки М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2016р. по справі № 816/141/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молзавод"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

09 лютого 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молзавод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.01.2016 № 0000412201, № 0000452201, № 0000422201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем протиправно винесено спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки у товариства в наявності належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, що підтверджують правомірність формування витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування та включення до складу придбаних товарів (робіт, послуг) у 2013-1014 на загальну суму 6208027,90 грн. та віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1122182,00 грн. сплаченого товариством у зв'язку з виконанням угод укладених з ТОВ "Востокагроресурс". Стверджував, що між товариством та СПД-ФО ОСОБА_2 було укладено договори перевезення молока № 12 від 29.12.2012 та перевезення сироватки № 14 від 29.12.2012. Реальність вказаних договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 28.01.2016 № 0000412201, № 0000452201, № 0000422201.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молзавод" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 37464198 /т. 1, а.с. 19 - 21/.

Позивач станом на 04.01.2016 перебуває на обліку платників податків в Головному управлінні Державної Фіскальної служби у Полтавській області та з 01.12.2012 зареєстрований платником податку на додану вартість (надалі також ПДВ).

Співробітниками Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області у період з 14.12.2015 по 25.12.2015 проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молзавод" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 313.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 13.01.2016 №15/16-31-22-01-09/37464198 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог:

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 121 671,00 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження позивачем податку на додану вартість по переробній декларації всього в сумі 1025884,00 грн. /т. 1, а.с. 29-80/.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 28.01.2016 сформовано податкові повідомлення-рішення:

- № 0000412201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" загалом в розмірі 1 682 506,50 грн. (в т.ч., основний платіж - 1 121 671 грн., штрафні (фінансові) санкції - 560 835 грн.) /т. 1, а.с. 23/;

- № 0000452201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість, 14010100" загалом в розмірі 1 683 273,00 грн. (в т.ч., основний платіж - 1122182,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 561091 грн.) /т. 1, а.с. 25/;

- № 0000422201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1058,00 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Полтавській області, позивач звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, чим порушено законні інтереси платника податків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначає, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, за змістом абзацу "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною /пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ "Востокагроресурс" (постачальник) укладено договір поставки молока № 02-51, за умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором передати покупцю молоко незбиране коров'яче та молоко знежирене, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах передбачених цим договором прийняти товар та оплатити його вартість /т. 1 а.с. 96 - 98/.

06.06.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ "Востокагроресурс" (постачальник) укладено договір поставки молока № 02-51, за умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором передати покупцю молоко незбиране коров'яче та молоко знежирене, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах передбачених чим договором прийняти товар та оплатити його вартість /т. 1 а.с. 114-116/.

29.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молзавод" (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір надання послуг № 12, за умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги по перевезенню молока сирого коров'ячого незбираного ДСТУ 3662-97 до пункту приймання молока, а замовник прийняти надані послуги та оплатити встановлену плату.

29.12.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молзавод" (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір надання послуг № 12, за умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги по перевезенню сироватки до фермерського господарства "Малокобелячківське", а замовник прийняти вказані послуги та оплатити їх.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів, зазначає, що на підтвердження вказаних операцій матеріали справи містять: ветеринарні свідоцтва, податкові накладні, акти звіряння взаємних розрахунків, видаткові накладні, спеціалізовані товарні накладні, ветеринарні довідки, акти виконаних робіт /т. 1 а.с.118 - 123, 143 - 147, а.с. 124 - 136, т. 1 а.с. 137 - 142, т. 1 а.с. 158, 159, 161, 162, 164, 165, 167, 168, 170, 171, 173, 174, 176, 177, 179, 180, 182, 183, 185, 186, 188, 189, 191, 192, 194, 195, 197, 198, 200, 201, 203, 204, 206, 207, 209, 210, 212, 213, 215, 216, 218, 219, 221, 222, 224, 225, 227, 228, 230, 231, 233, 234, 236, 237, 239, 240, 242, 243, 245, 246, 248, т. 2 а.с. 1, 3, 4, 6 , 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 18, 19, 21, 22, 24, 25, 27, 28, 30, 31, 33, 34, 36, 37, 39, 40 - 42, 44, 45, 47, 48, 50, 51, 53, 54, 56, 57, 59, 61 - 63, 65, 66, 68, 69, т. 2 а.с. 80, 81, 226, 229, т. 3 а.с. 55, т. 2 а.с. 99 - 132/.

На підтвердження транспортування молока та сироватки, а також наявності у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та ТОВ "Востокагроресурс" власних або орендованих транспортних засобів матеріали справи містять товарно-транспортні накладні, договори оренди транспортних засобів у фізичної особи, договір про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, цивільно - правові договори, договори оренди транспортного засобу /т. 1 а.с. 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 193, 196, 199, 202, 205, 208, 211, 214, 217, 220, 223, 226, 229, 232, 235, 238, 241, 244, 247, т. 2 а.с. 224, 225, 227, 228, 230 - 253, т. 3 а.с. 1 - 54, а.с. 56 - 250, т. 4 а.с. 1 - 134, т. 2 а.с. 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 60, 64, 67, 70, т. 2 а.с. 133 - 138, 197, 198, 199 - 207, 208 - 220/.

Оплата за придбаний товар та його використання у власній господарській діяльності ТОВ "Новосанжарський молзавод" підтверджується платіжними дорученнями, накладними-вимогами на відпуск товару та накладними на передачу готової продукції / т. 1 а.с. 148 - 150, т. 4 а.с. 135 - 250, т. 5 а.с. 1 - 223/.

Відповідні первинні документи бухгалтерського обліку, якими оформлені спірні господарські операції, були надані податковому органу для перевірки, що не було спростовано відповідачем у ході розгляду справи. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових накладних та первинних бухгалтерських документів надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді та підтверджує правомірність сформованих витрат.

Щодо посилання відповідача на відомості, податкову інформацію отриману від Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області № 2561/10/05-19-22-01 від 06.02.2014 та № 3757/10/05-19-22-01 від 06.05.2015, відповідно до якої "за результатами аналізу баз даних та податкової звітності ТОВ "Востокагроресурс" з урахуванням вище приведеної інформації податкових органів, Маріупольська ОДПІ не має можливості підтвердити реальність господарських відносин вказаного підприємства з платниками податків за період червень-листопад 2014 року, слід зазначити, що факт отримання Головним управлінням Державної Фіскальної служби у Полтавській області податкової інформації, згідно якої не має можливості підтвердити реальність господарських відносин ТОВ "Востокагроресурс" з платниками податків, не звільняє контролюючий орган від виконання обов'язку щодо самостійного встановлення та доведення факту вчинення порушення податкового законодавства саме платником податків, адже податкова інформація не носить преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує фактичні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Отже, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року (справа "Булвес" АД проти Болгарії") та численних рішеннях Верхового Суду України в даній категорії справ (постанови ВСУ від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), що враховуються судом з огляду на приписи частини другої статті 8, частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно інформації наданої оперативним управлінням ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області транспортні засоби які використовувались ТОВ "Востокагроресурс" для поставки молока ТОВ "Новосанжарський молзавод" в період з червня по листопад 2014 року автоматизованою системою інформаційно-пошукової систему відеофіксації транспортних засобів із розпізнаванням номерних знаків "Відео контроль-рубіж" не були зафіксовані в межах Полтавської області на постах ДАЇ, що свідчить про відсутність факту транспортування молока Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокагроресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молзавод", слід зазначити, що матеріали не містять будь яких належних та допустимих доказів того, яким саме чином досліджувався під час проведення перевірки маршрут руху транспортних засобів які здійснювали транспортування молока придбаного позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокагроресурс".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 28.01.2016 № 0000412201, № 0000452201, № 0000422201 Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області діяло всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 року по справі № 816/141/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2016р. по справі № 816/141/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2016 р.