Ухвала суду № 58243964, 09.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

09 червня 2016 року м. Київ№ 826/28064/15Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1, до Відділу реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції, про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2016 суддею Добрянською Я.І. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

За результатами судового засідання 02.06.2016 судом, зважаючи на неявку представників сторін та у зв'язку із вказаними обставинами, а також згідно ч. 6 ст. 128 КАС України суд ухвалив розгляд даної адміністративної справи продовжити в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, як зазначає позивач, її батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

На момент народження позивача, її мати ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, одна 21.11.1961 вказаний шлюб було розірвано.

07.12.1961 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_1, виданого Софіє-Борщагівською сільською радою 07.12.1961.

ОСОБА_1 наголошує на тому, що на момент її народження її мати ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, органом державної реєстрації актів цивільного стану в актовий запис про народження позивача було внесено відомості про першого чоловіка матері позивача - ОСОБА_4

Однак, в свідоцтві про народження, яке видане 03.11.1961, було внесено правильні відомості про батька - ОСОБА_2, проте дане свідоцтво було пошкоджене, що виключило можливість його подальшого використання, що і спричинило необхідність звернення до Відділу реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції для отримання дубліката свідоцтва.

05.03.1983 між позивачем та ОСОБА_6 укладено шлюб за наслідком якого позивач змінила прізвище із ОСОБА_1 на ОСОБА_1.

В результаті звернення позивача про видачу дубліката свідоцтва про народження та про поновлення актового запису цивільного стану щодо зміни відомостей щодо мого батька, що міститься у актовому записі про народження позивача, ОСОБА_1 отримала висновок Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві № 21 від 25.02.2015 про відмову у поновленні актового запису про народження ОСОБА_1, оскільки в ході службової перевірки виявлено актовий запис про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.

Вважаючи відмову відповідача щодо внесення змін до актового запису про народження № 26 від 27.04.1961 шляхом внесення змін до відомостей про батька позивача та у графі "батько" зазначити ОСОБА_2 - неправомірним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження, зважаючи на наступне.

Завданням адміністративного судочинства згідно ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" зазначено, що вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України).

Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справі адміністративної юрисдикції є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Тобто, як вбачається із наведеного, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. При цьому, до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Тобто, як вбачається з наведеного вище, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Порядок реєстрації актів громадянського стану, внесення до них змін та виправлення помилок, умови, за яких судами розглядаються заяви про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану, визначено Кодексом про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС), Законом України "Про органи реєстрації актів громадянського стану", главою 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 161 КпШС суд розглядає в порядку окремого провадження за правилами глави 36 ЦПК справи про встановлення неправильності записів при реєстрації в державних органах актів народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені та по батькові громадянина в тому разі, коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено заявникові у внесенні змін до записів у актах громадянського стану або коли з цього приводу є спір між заінтересованими особами (між заявником і особами, інтереси яких може зачепити зміна запису, оскільки у них, у зв'язку з цим, виникнуть певні обов'язки).

Підвідомчість спорів даної категорії врегульована ст. 266 ЦПК, якою передбачено, що справи про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану, якщо органи запису актів громадянського стану при відсутності спору про право цивільне відмовились внести виправлення в зроблений запис, підвідомчі районному (міському) судові.

Відповідно до роз'яснень, наведених у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" №12 від 07.06.1995р., питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема щодо встановлення батьківства, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів, відомостей, які містяться в паспорті, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.

Оскільки позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва саме з вимогою визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у внесення змін до актового запису про народження, а також зобов'яти відповідача внести зміни до актового запису про народження щляхом внесення змін до відомостей про батька ОСОБА_1, та у графі "батько" зазначити ОСОБА_2, то суд приходить до висновку, що спір який виник між сторонами не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням зазначених обставин та норм процесуального права, спір, який виник між сторонами не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України до справ адміністративної юстиції відносяться лише публічно-правові спори.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Вищого адміністративного суду України від 11.02.2016 № К/800/34745/15.

Нормою ч. 1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

А відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені в рамках даного спору вимоги позивача не підлягають розгляду за правилами КАС України в порядку адміністративного судочинства, так як підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 2 цієї статті якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Згідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Керуючись статтями п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1.Закрити провадження в адміністративній справі № 826/28064/15 за позовом ОСОБА_1 до Відділу реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

2.Роз'яснити позивачу, що даний спір підсудний районному суду, за місцезнаходженням відповідача.

3. Ухвалу направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Суддя Я.І. Добрянська