Постанова № 58243778, 07.06.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року справа № 823/337/16

м. Черкаси

14 год. 41 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - Недоступ О.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

06 квітня 2016 року до суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_3, в якій просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №14462-17 від 19.06.2015 на загальну суму 25000,00 грн;

- зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області повернути сплачені ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 25000,00 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АТ "Укргазбанк", МФО 320478.

Позовні вимоги мотивує тим, що є власником автомобіля LEXUS GX 460, 2010 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_3. 19.06.2015 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №14462-17, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів 18011000» в сумі 25000, 00 грн. 13.08.2015 платіжним дорученням №176 вона сплатила 25000,00 грн транспортного податку. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки транспортний податок з фізичних осіб, визначений у Податковому кодексі України, запроваджений згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015 суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України , згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Оскільки бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, то зміни до ПК України, внесені за кілька днів до початку бюджетного періоду 2015 року, не можуть застосовуватись до позивача. Крім того, оскаржуване рішення прийняте з порушенням приписів статті 267 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

ОСОБА_3 є власником автомобіля LEXUS GX 460, 2010 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8-9).

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області у відповідності до підпункту 267.6.2. п. 267.6. статті 267 Податкового кодексу України позивачу винесене податкове повідомлення - рішення №14462-17 від 19.06.2015 про визначення грошового зобов'язання з транспортного податку в сумі 25000,00 грн (а.с.10).

13.08.2015 ОСОБА_3 сплатила транспортний податок в розмірі 25000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №176 (а.с.11).

При вирішенні позовних вимог суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті (п.п.267.3.1 п.267.3 ст.267 ПК України).

Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, що триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16.04.2013 у справі №21-94а13 та від 06.11.2013 у справі №21-372а13.

Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання, відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Відповідно до п.п.12.1.2 п.12.1 ст.12 ПКУ, Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад.

Пунктом 12.3 статті 12 ПКУ, визначено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Згідно пункту 24 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів, відповідно до Податкового кодексу України.

Крім того, норми п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ, передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Судом встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 26.06.2015 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» установлений транспортний податок та затверджене Положення про транспортний податок.

Таким чином рішення, яким введено транспортний податок на території міста Черкаси набирає законної сили та застосовується з початку бюджетного періоду, що настає після його оприлюднення, що відбулося 26.06.2015.

Так, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

28 грудня 2014 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» (далі Закон).

Законом встановлено, що він набирає чинності з 01 січня 2015 року.

Пунктом 81 Закону статтю 267 Податкового кодексу України (транспортний податок) викладено в новій редакції.

Цією нормою права визначено, що платниками транспортного податку є власники автомобілів, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндра двигуна понад 3000 куб. см.

Ставка податку складає 25000 грн.

Таким чином, позивач є платником транспортного податку.

Однак, з урахуванням часу прийняття статті 267 Податкового кодексу України (після 15 липня) та дії конституційного принципу верховенства права (права людини визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави), у ОСОБА_3 виникає обов'язок сплати його лише з 01 січня 2016 року.

Такий правовий висновок суд зробив, застосовуючи виключно згаданий конституційний принцип права, а не застосовуючи аналогію закону.

У даному випадку аналогію закону не можливо застосовувати, оскільки держава (в особі законодавчої влади), приймаючи частину 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, свідомо не визначила врахування певних юридичних фактів, з якими пов'язаний час введення у дію законів, котрі впливають на показники бюджету в частині збільшення надходжень (встановлення нового податку).

Водночас, суд вважає, що незайвим при вирішенні спору є і аналіз приписів податкового законодавства.

Підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України визначено таку основну його засаду як стабільність.

Стабільність зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Аналізуючи цю норму права суд робить такі висновки:

- законодавець надав час платнику податків не менше як 6 місяців для того, щоб останній мав можливість проаналізувати власний бюджет та прийняти рішення стосовно перебування у власності або набуття у власність об'єкту, який планується оподаткувати у новому бюджетному періоді;

- зміст цієї норми «зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду» треба розуміти як заборону введення у дію таких змін у новому бюджетному періоді, якщо такі зміни прийняті (набрали чинності) менш як за 6 місяців до його початку (це обумовлено тим, що законодавець може приймати зміни до податкового законодавства у будь-який час, однак повинен враховувати час набрання ними дії, на що впливає дотримання певної засади податкового законодавства).

Постає запитання про час вступу в дію змін до податкового законодавства, які прийнятті менш як за 6 місяців до нового бюджетного періоду.

У випадку з транспортним податком зміни прийнятті 28 грудня 2014 року вводяться в дію з початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто з 01 січня 2016 року).

Це пояснюється тим, що відповідно до приписів пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України базовий податковий період дорівнює календарному року, а не місяцю, чи кварталу.

Підсумовуючи, суд робить висновок, що аналіз приписів податкового законодавства доводить відсутність у ОСОБА_3 обов'язку сплачувати транспортний податок у 2015 році.

Отже, оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та його належить скасувати.

Таким чином враховуючи, що ОСОБА_3 13.08.2015 сплачено транспортний податок в розмірі 25000, 00 грн на підставі податкового повідомлення-рішення №14462-17 від 19.06.2015, яке скасоване судовим рішенням, позовна вимога про зобов'язання повернути сплачені грошові кошти в сумі 25000,00 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АТ «Укргазбанк», МФО 320478 підлягає задоволенню.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області №14462-17 від 19.06.2015 на загальну суму 25000,00 грн.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області повернути сплачені ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 25000,00 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АТ «Укргазбанк», МФО 320478.

Стягнути з бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39497534) судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн 21 коп., сплачений згідно платіжного доручення №193 від 21.03.2016 та 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн 21 коп., сплачений згідно платіжного доручення №196 від 14.04.2016 на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 09 червня 2016 року