Постанова № 58243292, 07.06.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4628/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Рижук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 02.06.2015 року та № НОМЕР_2 від 02.06.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України звернулося до суду з даним адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 02.06.2015 року про зменшення відємного значення з податку на додану вартість на суму 469261 грн. та № НОМЕР_2 про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у сумі 2346306 грн., прийняті на підставі акту перевірки № 000221/15-52-22-01/32018511/51/2312 від 28.04.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 02.06.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 прийняті на підставі висновків акту перевірки № 000221/15-52-22-01/32018511/51/2312 від 28.04.2015 року, яким встановлено:

-завищення позивачем відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за листопад 2014 року на суму 469261 грн., що сталося внаслідок порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України;

-не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій за листопад 20124 року в частині придбання робіт, визначених в договорах, укладених філіями Великомихайлівська ДЕД, Арцизька ДЕД та Болградська ДЕД ДП Одеський облавтодор з ТОВ Будівельно-монтажне управління № 10;

-встановлено завищення позивачем відємного значення обєкта оподаткування усіх видів діяльності на суму 2346306 грн., що сталося внаслідок порушення пунктів 138.1.1, 138.2, 138.3, 138.4, 138.8.1 ст.138 та 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України.

Як зазначає позивач, висновки відповідача, викладені в Акті перевірки про те, що податкові накладні було складено з порушенням чинного законодавства, а відповідно позбавляють позивача права відносити суми ПДВ до податкового кредиту, є необґрунтованими, оскільки недоліки форми в заповненні податкової накладної, зокрема зазначення виду цивільно-правового договору не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу та не впливає на розмір податкових зобовязань продавця та податковий кредит покупця. Аналогічна позиція застосовується і до порядку складання актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3). Позивач зазначає, що акти КБ-2в та довідки КБ-3 були складені з підстав виникнення господарських зобовязань між філіями ДП Одеський облавтодор та ТОВ Будівельно-монтажне управління № 10. Крім того, ДПІ в акті перевірки не заперечує факту виконання робіт по ремонту автодороги, прийняття робіт та оплату за виконану роботу генпідрядником. Як вказує позивач, жодна норма чинного законодавства України не вимагала обовязково посилатися на договір від 29.11.2013 року № 86У в актах КБ-2в та довідках КБ-3, які були складені в межах виконання договорів укладених філіями ДП Одеський облавтодор з ТОВ БМУ № 10. Таким чином, позивач вважає висновки відповідача, викладені на стор. 30 - 32 Акту перевірки про те, що акти КБ-2в та довідки КБ-3 було складено з порушенням чинного законодавства, а відповідно позбавляють ДП Одеський облавтодор права відносити суми ПДВ до податкового кредиту, є необґрунтованими. Щодо неможливості підтвердити реальність виконання робіт, здійснених ТОВ Будівельно-монтажне управління № 10 на користь філій Великомихайлівська ДЕД, Арцизька ДЕД та Болградська ДЕД ДП Одеський облавтодор, позивач зазначає, що згідно п. 5.9 Договорів, що наведені у переліку на стор. 13-23 Акту перевірки таблиця № 1: "Субпідрядник має право залучити до робіт інших виконавців (субпідрядників) за письмовим погодженням із генеральним підрядником у порядку, встановленому чинним законодавством". В свою чергу, на стор. 38 Акту перевірки зазначено, що ДПІ самостійно, за базою даних АС Податковий блок та базою даних Єдиний реєстр податкових накладних, встановлено виконавців робіт, зазначених у договорах, укладених ТОВ Будівельно-монтажне управління № 10 з філіями ДП Одеський облавтодор, від яких сформовано податковий кредит, їх перелік наведено у таблиці № 7. Також, на думку позивача, довідки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та ДПІ у Приморському районі м. Одеси, на які відповідач посилається в акті перевірки, не є актами перевірки в розумінні Глави 8 ПК України та Наказу ДПА України № 984, а тому не є носієм доказової бази про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Також позивач зазначив, що відповідачем було встановлено 13 контрагентів ТОВ БМУ № 10, а їх перелік наведено у таблиці 7 на стор. 38 Акту перевірки, але в акті відображена діяльність лише двох з них, а саме: ТОВ СКМПН та ТОВ Легітайм-Грін. Не спростовуючи відповідність первинних документів, наданих ДП Одеський облавтодор на перевірку, вимогам законодавства, ДПІ в Акті перевірки робить низку висновків про те, що порушення законодавства допустив саме ДП Одеський облавтодор. Застосовуючи до позивача негативні наслідки акту про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідачем не враховано, що відповідальність за порушення фінансової та податкової дисципліни покладається на платника податків, який безпосередньо порушив відповідне законодавство. Надані ДП Одеський облавтодор первинні документи (податкові та видаткові накладні) давали достатні підстави для висновку про сплату підприємством сум податку на додану вартість у ціні придбання товару своєму контрагенту, який видав йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість. Позивач зазначає, що посилання відповідача на відсутність у контрагента позивача обєктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а відсутність у власності нерухомого та рухомого майна не є єдиним доказом виникнення у нього витрат, повязаних зі збереженням або перевезенням товару від постачальника до покупця. Таким чином, позивач вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо непідтвердженості фінансово-господарських операцій позивача з його контрагентом та про відсутність права на формування податкового кредиту.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у запереченнях та письмових поясненнях.

Так, відповідач зазначає, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, згідно наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 09.04.2015 року №187 проведено позапланову виїзну перевірку ДП Одеський облавтодор з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №10 за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року. За результатами перевірки був складений акт від 28.04.2015 року №000221/15-52-22- 01/32018511/51/2312, в якому зазначено, що в порушення: - пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.3, п. 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України встановлено завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у сумі 2346306 грн.; - п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України встановлено завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 469261 грн. Актом зафіксовано, що між ДП Одеський Облавтодор, як Генпідрядником, в особі філій (Арцизський Райавтодор, Великомихайлівський райавтодор) за довіреностями ДП Одеський облавтодор та ТОВ БМУ №10 (Субпідрядник) укладено низку договорів Про виконання робіт, згідно яких Субпідрядник зобовязується виконувати послуги за кодом: 42.11.1 - дороги автомобільні та автомагістральні, інші дороги, а Генпідрядник зобовязується прийняти та сплатити такі роботи. У ході проведення перевірки ДП Одеський облавтодор надані Календарні плани виконаних робіт до Договорів, перелік яких наведено на 25 стор. акту, проте при проведенні перевірки ДП Одеський облавтодор не надано декілька календарних планів виконаних робіт до договорів, зазначених у вказаній таблиці. Відповідно до цих договорів Про виконання робіт були виписані Акти приймання виконаних підрядних робіт (далі - Ф №КБ-2в), Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (далі - Ф №КБ-3) та податкові накладні за листопад 2014 року на загальну суму 2 815 567 грн., у т.ч. ПДВ 469 261,17 грн. (наведено на 26-28 стор. Акту) та оформлені податкові накладні суму 2 815 567 грн., у т.ч. ПДВ 469 261,17 грн. (детальний опис договорів наведено на сторінці 13 акту перевірки). Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту за листопад 2014 року та відображені у Реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року. Відповідач зазначив, що примірні форми №КБ-2в та №КБ-3 є обовязковими первинними документами для здійснення розрахунків за виконані роботи та ця вимога передбачена умовами п. 4.1 цих Договорів, але до перевірки надані форми №КБ-2в та №КБ-3 без обовязкових реквізитів. Перевіркою встановлено, що форми №КБ-2 були складені з порушеннями, без зазначення номеру та дати, що є обовязковим та передбачено п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні, що не дає можливості визначити час складання та підтвердження господарської операції. У ході проведення перевірки ДП Одеський облавтодор з метою встановлення штатної чисельності працівників ТОВ БМУ №10 здійснено аналіз податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2014 року та встановлено, що на підприємстві штатна чисельність персоналу складає 6 осіб, у т.ч. керівник підприємства. Позивач самостійно в формах №КБ-2 зазначав загальну кількість, а саме: Затрати труда рабочих строителей на обьем чел. ч. та Затрати труда робочих обслуживающих машини на обьем работ. чел. ч., тобто позивач самостійно зазначив кількість необхідних затрат людино - годин, що складає в цілому - 16345,95. Проте, на думку відповідача, виходячи з норм ст.50 та ст.65 КЗпП України, загальна кількість робочого часу не може перевищувати 42 години на тиждень. Крім цього, на виконання Договорів Про виконання робіт у Формах № КБ-2в та № КБ-3 зроблено посилання на Договір від 29.11.13р. №86У, укладений ДП Одеський Облавтодор - Генпідрядником з ДП ОСОБА_1 автомобільних доріг в Одеській області - Замовником, а не на Договори про виконання робіт, сторонами яких були філії ДП Одеський Облавтодор (Генпідрядник) та ТОВ БМУ №10 (Субпідрядник). З метою встановлення фактичних виконавців робіт, зазначених у договорах, складених філіями ДП Одеський облавтодор, зроблено аналіз баз даних АС Податковий блок підсистеми Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ за жовтень-листопад 2014 року та встановлені контрагенти-постачальники, від яких сформовано податковий кредит ТОВ БМУ №10 - ТОВ СКМПН (код ЄДРПОУ 38352244) та ТОВ Легітайм-Грін (код ЄДРПОУ 38147534). ДПІ у Приморському районі м. Одеси листом від 30.01.2015 року №2477/7/15-53-22-3/17 надіслано податкову інформацію Про неможливість проведення перевірки по ТОВ Легітайм-Грін за червень-грудень 2014 року та ДПІ у Київському районі м. Одеси листом від 30.01.2015 №2140/22-02 Про неможливість проведення перевірки ТОВ СКМПН за серпень-грудень 2014 року, у яких зазначено, що операції купівлі-продажу ТОВ Легітайм-Грін та ТОВ СКМПН не спричиняють реального настання правових наслідків. Крім того, в акті зазначено, що згідно Реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2014 року ДП Одеський облавтодор включено до складу податкового кредиту податкову накладну від 30.11.2014 року №30 на суму 87938 грн., у т.ч. ПДВ 14656,33 грн.. яку не надано в ході проведення перевірки та податкові накладні на загальну суму 90957,50 грн. (табл. 4 акту), які були складені з порушенням п. 201.1 ст. 201 ПК України, абз. 2 п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року №10. Роботи ДП Одеський облавтодор згідно Форми №КБ-2в від ТОВ БМУ №10 були прийняті 30.11.2014 року, а передані ці ж роботи позивачем ОСОБА_1 автомобільних доріг в Одеській області згідно актів Ф №КБ-2в 21.11.2014 року, що є неможливим. Таким чином, відповідач вважає, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із постачальником ТОВ БМУ №10 за листопад 2014 року, а тому податкові повідомлення-рішення від 02.06.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є законними і скасуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 09.04.2015 року № 263 та наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 09.04.2015 року №187 та згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, в період з 10.04.2015 року по 21.04.2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №10 за період з 01.11.2014 року по 31.11.2014 року.

За результатами вказаної перевірки позивача уповноваженими посадовими особами відповідача 28.04.2015 року складено акт № 000221/15-52-22-01/32018511/51/2312, у висновках якого зазначено, що:

-не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Будівельно-Монтажне Управління № 10 за листопад 2014 року в частині придбання робіт, визначених в договорах, укладених філіями, які є структурними підрозділами ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України: Великомихайлівська ДЕД, Арцизька ДЕД та Болградська ДЕД з ТОВ БМУ № 10;

-встановлено порушення п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 469261 грн.;

-встановлено порушення пунктів 138.1.1, 138.2, 138.3, 138.4, 138.8.1 ст.138 та 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України завищено відємне значення обєкта оподаткування усіх видів діяльності на суму 2346306 грн.

На підставі акту перевірки від 28.04.2015 року № 000221/15-52-22-01/32018511/51/2312 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 02.06.2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 2 346 306 грн.; та № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за період листопад 2014 року на 469 261 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 02.06.2015 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 27.07.2015 року № 1927/10/15-32-10-02-07 вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а первинна скарга директора ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України - без задоволення.

Також судом встановлено, що 29.11.2013 року між ОСОБА_1 автомобільних доріг в Одеській області (Замовник) та ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (Підрядник) укладено договір підряду № 86У, за умовами якого Замовник доручає Підряднику і зобовязується прийняти та оплатити виконання послуг: код 42.11.1 дороги автомобільні та автомагістральні, інші дороги, елементи доріг; злітно-посадкові смуги літовищ (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення), відповідно до Мережі автомобільних доріг загального користування державного значення, за рахунок коштів державного бюджету, а Підрядник зобовязується на свій власний ризик надати послуги, доручені йому Замовником.

На підтвердження виконання умов договору № 86У від 29.11.2013 року позивачем надано до суду наступні документи: мережа автомобільних доріг загального користування державного значення (додаток № 1 до договору підряду № 86У від 29.11.2013 року); довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2-В; податкова накладна від 03.12.2014 року № 1; картка рахунок позивача за грудень 2014 року (т.1 а.с.215-249, т.2 а.с.1-70).

Як зазначає позивач, з метою виконання умов договору № 86У від 29.11.2013 року позивачем (Генпідрядник) в особі філій Великомихайлівська ДЕД, Арцизька ДЕД та Болградська ДЕД укладено низку договорів про виконання робіт з Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління № 10 (Субпідрядник), а саме:

-№ 16 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: довідка про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ3), акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 40 (т.2 а.с.71-84)

-№ 18 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 42 (т.2 а.с.85-97);

-№ 17 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ3), акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 41 (т.2 а.с.98-110);

-№ 35 від 23.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 59 (т.2 а.с.111-124);

-№ 32 від 23.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 56 (т.2 а.с.125-138);

-№ 31 від 23.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 55 (т.2 а.с.139-152);

-№ 30 від 23.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 54 (т.2 а.с.153-167);

-№ 29 від 23.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 53 (т.2 а.с.167-180);

-№ 28 від 23.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 52 (т.2 а.с.181-194);

-№ 27 від 23.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 51 (т.2 а.с.195-207);

-№ 26 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 50 (т.2 а.с.208-220);

-№ 25 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 49 (т.2 а.с.221-233);

-№ 24 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 48 (т.2 а.с.234-246);

-№ 23 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 47 (т.3 а.с.1-13);

-№ 22 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 46 (т.3 а.с.14-26);

-№ 21 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 45 (т.3 а.с.27-39);

-№ 20 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 44 (т.3 а.с.40-52);

-№ 19 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 43 (т.3 а.с.53-66);

-№ 33 від 23.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 57 (т.3 а.с.67-80);

-№ 34 від 23.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), довідка про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ3), податкова накладна від 30.11.2014 року № 58 (т.3 а.с.81-94);

-№ 26 від 20.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 28 (т.3 а.с.95-108);

-№ 27 від 20.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: календарний план виконання робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 29 (т.3 а.с.109-122);

-№ 28 від 20.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: календарний план виконання робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 30 (т.3 а.с.123-135);

-№ 29 від 20.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: календарний план виконання робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), довідка про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ3), податкова накладна від 30.11.2014 року № 31 (т.3 а.с.136-150);

-№ 5 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 32 (т.3 а.с.151-165);

-№ 6 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 33 (т.3 а.с.166-180);

-№ 7 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 34 (т.3 а.с.181-195);

-№ 8 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 35 (т.3 а.с.196-209);

-№ 9 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 36 (т.3 а.с.210-224);

-№ 2 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 37 (т.3 а.с.225-238);

-№ 3 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 38 (т.3 а.с.239-252);

-№ 4 від 22.10.2014 року, на підтвердження виконання умов якого позивач надав суду наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2В), податкова накладна від 30.11.2014 року № 39 (т.4 а.с.1-14).

Предметом вищеперелічених договорів є виконання Субпідрядником послуг код 42.11.1 дороги автомобільні та автомагістральні, інші дороги, елементи доріг; злітно-посадові смуги летовищ (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення), та оплата й прийняття Генпідрядником таких робіт.

Склад та обсяги робіт, що доручаються Субпідряднику - ТОВ БМУ №10, визначаються кошторисною документацією.

Пунктом 1.6 цих Договорів визначено, що Замовником робіт є ОСОБА_1 автомобільних доріг в Одеській області (Замовник).

Відповідно до п. 3.4 Договорів, фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Замовника, тобто ОСОБА_1 автомобільних доріг в Одеській області.

Згідно п. 4.1 цих Договорів, укладених між філіями - структурними підрозділами ДП Одеський облавтодор (Великомихайлівська ДЕД, Арцизька ДЕД, Болградська ДЕД) та ТОВ БМУ № 10, розрахунки за виконані роботи по цим договорам здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок Субпідрядника після одержання від Субпідрядника рахунку на оплату робіт та після підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2В) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3), а також після одержання від Субпідрядника документів, зазначених п. 4.2 цих Договорів та виключно після отримання повного розрахунку від Замовника.

Згідно з п.4.2 Договорів, до рахунка додаються: документи, що підтверджують належну якість робіт, первинні документи, передбачені для даного виду робіт чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів, Субпідрядник зобовязується відшкодувати спричинені Генпідряднику збитки (витрати).

Пунктом 12.1 Договорів передбачено, що невідємною частиною Договорів є кошторисна документація, календарний план виконаних робіт.

Згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як встановлено п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, у цілях цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.

У відповідності до положень п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Положеннями пп.138.8.1 та п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України встановлено зокрема, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); ( пп. 138.8.1) до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповіддно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно вимог п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент періоду, що перевірявся), якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис Без ПДВ з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз.2 п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз.15 п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент здійснення господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, що перевірявся), реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, робіт, послуг, до податкового кредиту виникає у субєкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства; 4) реєстрації платником податку - продавцем податкової накладної на суму понад 10 тисяч грн. в ЄРПН.

При цьому згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обовязковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, валового доходу та валових витрат є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов, наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, валового доходу та валових витрат є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

Актом перевірки встановлено, що форми №КБ-2 були складені з порушеннями, без зазначення номеру та дати, які є обовязковими згідно п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договорів про виконання робіт, укладених між позивачем та контрагентом ТОВ БМУ № 10, були виписані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3).

Проте в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2В) відсутні номери актів та не зазначено дати їх підписання сторонами, а в довідках про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) не зазначено періоди, за які виконувалися роботи та відсутня дата підписання цих довідок.

Крім того, у зазначених актах форми КБ-2В та довідках форми КБ-3 наявне посилання на договір № 86У від 29.11.2013 року, який укладався позивачем зі ОСОБА_1 автомобільних доріг в Одеській області, хоча акти та довідки стосуються виконання робіт за договорами позивача з ТОВ БМУ № 10, що не дає змоги встановити, до яких саме договорів про виконання робіт вони мають відношення.

Враховуючи вищевказані недоліки в складанні первинних документів, які суд важає істотними, реальність господарських операцій за цими документами встановити неможливо.

У ході проведення перевірки позивача з метою встановлення штатної чисельності працівників ТОВ БМУ №10 відповідачем здійснено аналіз податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2014 року та встановлено, що на підприємстві штатна чисельність персоналу складала 6 осіб, у т.ч. керівник підприємства.

Відповідачем в акті перевірки розраховано, виходячи з даних, які наведені в формах №КБ-2В, що кількість необхідних затрат людино годин для виконання ТОВ БМУ №10 субпідрядних робіт за договорами з позивачем складає - 16345,95 людино-годин.

З урахуванням приписів ч.1 ст.50 та ст.65 КЗпП України, відповідач обчислив необхідну кількість працівників для виконання робіт за договорами позивача з ТОВ БМУ №10 389 осіб.

Перевіривши даний розрахунок відповідача, суд погоджується з доводами позивача про те, що вказана кількість праціників необхідна для виконання робіт протягом тижня, а тому з урахуванням періоду часу з дати укладення договорів (з 20 до 23 жовтня 2014 року) до дати виписування податкових накладних (30 листопада 2014 року) необхідна кількість працівників складає приблизно 76 осіб.

Разом з тим, навіть такої кількості працівників, згідно наведеної вище податкової інформації відповідача, у ТОВ БМУ №10 не було.

При цьому, посилання позивача на отриману ним від ТОВ БМУ №10 Довідку про наявність у учасника торгів працівників відповідальної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, суд до уваги не бере, оскільки він суперечить наявній у контролюючого органу офіційній податковій інформації з баз даних, в яких обліковується утриманий з працівників податок з доходів фізичних осіб. Крім того, серед наведенного у Довідці переліку робочих будівельних спеціальностей, працівники за якими нібито наявні у ТОВ БМУ №10, кількість дорожних робочих, водів, механізаторів, бетонщиків загалом складає 30 осіб, що більш ніж удвічі менше потрібної кількості працівників за розрахунками самого позивача (76 осіб).

Крім того, в актах форми КБ-2В та довідках форми КБ-3, наданих позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договорами підряду, укладеними між ТОВ БМУ № 10 (Генпідрядник) з ТОВ СКМПН (Субпідрядник), також в порушення вимог п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку - відсутні дати їх підписання, що унеможливлює встановлення часу виконання робіт та самого факту їх виконання. (том 4 а.с.66, 72, 75, 78, 80- 85, 89-93, 96-101, 105-109, 112-117).

Відповідно до умов договору від 29.11.2013 року №86У ДП Одеський облавтодор на адресу ОСОБА_1 автомобільних доріг в Одеській області виписано акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ №3).

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в зі ОСОБА_1 автомобільних доріг в Одеській області, які підписані 21.11.2014 року, передав виконані роботи Замовнику саме 21.11.2014 року.

Якби ці роботи виконувалися для позивача субпідрядником ТОВ БМУ № 10, вони мали бути прийняті позивачем від ТОВ БМУ № 10 не пізніше 21.11.2014 року.

Однак, єдиним документом, що підтверджує час прийняття цих робіт від ТОВ БМУ № 10, є виписані останнім податкові накладні від 30.11.2014 року. Тобто, позивач не міг 21.11.2014 року передати Замовнику роботи, які на той момент ще не були для нього виконані та не були ним прийняті від субпідрядника.

Враховуючи те, що всі первинні бухгалтерські документи, що стосуються взаємовідносин з ТОВ БМУ №10 за листопад 2014 року, складені з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, суд бере до уваги доводи відповідача про те, що ці документи не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування позивачем податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ.

Крім того, викладені вище обставини в сукупності з дефектністю первинних документів позивача дають суду підстави для висновків про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Будівельно-монтажне управління №10 у листопаді 2014 року.

Усі інші наведені позивачем доводи в обгрунтування позовних вимог вказаного висовку суду не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.

Згідно з положеннями ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з вимогами ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 02.06.2015 року та № НОМЕР_2 від 02.06.2015 року, а тому позовні вимоги ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України суд вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови суду виготовлений 07.06.2016 року.

Суддя: В.В.Андрухів

у позові відмовлено.

07 червня 2016 року.