Постанова № 58243284, 02.06.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

02 червня 2016 року Справа № 814/380/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл", пр. Г. Сталінграу, 117-а, Миколаїв, 54025

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, Миколаїв, 54030 проскасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл» (далі по тексту також - позивач, Товариство), посилаючись на незаконність оспорюваного рішення, звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010212204 від 30.10.2016 р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЄВГРОЙЛ» грошового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 365400,00 грн., прийнятого ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (далі по тексту також - відповідач, ДФС, контролюючий орган).

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що підставою визначення Товариству суми грошового зобов'язання стало неподання ним звіту про контрольовані операції за 2014 рік, чим порушено вимоги пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

З 30.09.2015 р. по 06.10.2015 р. відповідачем проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Товариства з питання перевірки дотримання вимог п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України. Результати перевірки оформлено актом від 13.10.2015 р. №424/14-03-22-04/37585864 (далі по тексту також - акт перевірки).

В акті перевірки (стор.34) зазначено, що в період з 1 січня по 31 грудня 2014 року ТОВ «Агропромислова компанія «Євгройл» здійснено господарські операції із продажу продукції (олія соняшникова нерафінована для харчової промисловості, макуха з насіння соняшнику) підприємству AGROIL PTE.LTD. (Сінгапур) на загальну суму 55 442,497 тис.грн.

Республіка Сінгапур, резидентом якої є компанія AGROIL PTE.LTD., розпорядженням КМУ від 25.12.2013 р. №1042-р. в 2014 році внесена до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні (17%, 10% та 5%). Виходячи з цього, відповідачем в акті перевірки зроблено висновок: про віднесення господарських операцій, здійснених в 2014 році між Товариством і AGROIL PTE.LTD. (Сінгапур) до «контрольованих» (на підставі пп.39.2.1.2 та пп.39.2.1.4 ПК України); виникнення у Товариства, у зв'язку з цим, обов'язку подати звіт про контрольовані операції за 2014 рік (згідно з пп.39.4.2 ПК України) та порушення Товариством зазначеного обов'язку. Вказані обставини послугували підставою для застосування відповідачем до позивача відповідальності, передбаченої п.120.3 Податкового кодексу (штраф), про що винесено податкове повідомлення-рішення від 30.10.2015 р. № 0010212204.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до положень підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно з п. 2 р. ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням" від 28.12.2014 N 72-VIII, який набрав чинності 1 січня 2015 року, встановлено, що звіт про контрольовані операції за 2014 рік подається до 1 травня 2015 року і формується з урахуванням норм статті 39 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Відповідно до пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015 р.) для цілей цього Кодексу контрольованими операціями визнаються господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент: зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні.

Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні" від 25.12.2013 №1042-р республіка Сінгапур включена до переліку держав, у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні (17%, 10%, 5%) (надалі - Перелік).

Відповідач вважає, що внесення республіки Сінгапур до Переліку є достатньою підставою для визнання операції контрольованою і необхідності подання суб'єктом господарювання звіту про контрольовані операції. Позивач стверджував про відсутність у нього обов'язку подавати звіт про контрольовані операції за 2014 рік, оскільки господарські операції, здійснені ним в 2014 році з AGROIL PTE.LTD. (Сінгапур) не містять ознак «контрольованих», а підприємство не повинно подавати звіт, так як контрагент-AGROIL PTE.LTD. оподатковується податком на прибуток за ставкою 17%. Товариство заперечує проти аргументів контролюючого органу, посилаючись на те, що згідно з пп.39.2.1.2 ПК України, визначною ознакою визнання операції контрольованої є не сам факт віднесення країни до Переліку, а саме ставка податку на прибуток (корпоративного податку), яку сплачує нерезидент в країні своєї реєстрації.

На підтвердження своїх доводів позивач надав листи AGROIL PTE.LTD. від 17.02.2015 р., 20.08.2015 р., 07.04.2016 р., які підтверджують, що резидент республіки Сінгапур - AGROIL PTE.LTD. сплачує в Сінгапурі податок на прибуток за ставкою 17%, що на один відсотковий пункт нижче ніж в Україні, а не на 5%, як того вимагає пп.39.2.1.2 ПК України для визнання операції контрольованою, що узгоджується з інформацією, що міститься в Переліку, згідно якого в республіці Сінгапур встановлено три ставки на прибуток - 17%, 5% та 10%. При цьому, відносно ставок 5% і 10% міститься примітка «*», яка означає, що ці ставки застосовуються для окремих видів підприємств та окремих видів діяльності.

Позивачем надано повідомлення, зареєстрованої у Сінгапурі Закритої акціонерної компанії ELTOMA (SINGAPURE) PTE.LIMITED, від 28 квітня 2016 р., посвідчене 03 травня 2016 року заступником голови Академії права Сінгапура, щодо особливостей податкового статусу у Сінгапурі. Згідно з зазначеним повідомленням у Сінгапурі податок на прибуток компаній було встановлено на рівні 17% починаючи з 2010 звітного року. Також зазначено, що «всі доходи, одержувані компаніями в Сінгапурі, оподатковуються за єдиною ставкою 17%. Така сама податкова ставка діяла у 2014 та 2015 роках».

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що акт перевірки не відповідає приписам п.1.9, пп.14 п.2.4 розділу ІІ Вимог до складення акта (довідки) про результати проведення перевірки платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованої(их) операції(й), затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України N 843 від 24.12.2013 (надалі також - Вимоги), щодо обґрунтованості, повного та всебічного дослідження встановлених під час перевірки фактів порушення податкового законодавства. В пункті 1.9 Вимог зазначено, що факти виявлених порушень податкового законодавства з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованої(их) операції(й) викладаються в акті про результати перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, інші документи, пов'язані зі сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством, або отримані від підприємств, установ, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, що підтверджують наявність зазначених фактів.

31.08.2015 р. (до проведення перевірки) позивач надавав відповідачу (на запит останнього) з супровідним листом №152 від 31.08.15 р. копію довідки AGROIL.PTE.LTD від 20.08.2015 року, якою нерезидент повідомив, що він є резидентом Сінгапура, для якого процентна ставка з податку на прибуток складає 17%. Відповідачем надана позивачем інформація не врахована. Ні в акті перевірки, ні в будь-яких інших документах, наданих суду, відсутні посилання на факт дослідження відповідачем (в тому числі, під час перевірки) конкретної ставки податку на прибуток, яку сплачував AGROIL PTE.LTD. в 2014 році в Сінгапурі. Хоча це питання має безпосереднє відношення до встановлення факту наявності чи відсутності порушення вимог пп.39.4.2, пп.39.2.1.2, з боку Товариства. Так само, контролюючим органом не зазначено, що AGROIL PTE.LTD. сплачувало податок на прибуток за ставкою 5% чи 10%, встановлений в республіці Сінгапур для окремих видів підприємств, окремих видів діяльності (згідно інформації, яка міститься в Віснику Міндоходів №4 за січень 2014 р.), або іншою ставкою, відмінною від 17%.

Відповідач, на якого покладено обов'язок з дослідження підстав наявності/відсутності порушень податкового законодавства платниками податків і доведення фактів вчинення порушень податкового законодавства, не спростував надані позивачем фактичні дані про те, що AGROIL PTE.LTD. сплачує в Сінгапурі податок на прибуток 17%.

Отже, оскільки відповідачем (суб'єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві (ч.2 ст.71 КАС України) лежить тягар доказування правомірності своїх рішень, не надано спростувань факту сплати нерезидентом (AGROIL PTE.LTD.) в республіці Сінгапур податку на прибуток за ставкою, відмінною від ставки 17%, суд вважає доведеним факт сплати нерезидентом AGROIL PTE.LTD. в республіці Сінгапур податку на прибуток за ставкою 17% та, відповідно, про відсутність обов'язку надання звіту про контрольовані операції.

Окрім того, зміст пп.39.2.1.3 Податкового кодексу України дозволяє зробити висновок, що сам лише факт внесення країни (території) до Переліку не є єдиною ознакою визнання операції контрольованою. Також вказана норма містить додаткові умови, при яких суб'єкт господарювання не подає звіту про операція з нерезидентом. Так, згідно з п.39.2.1.3 ПК України, у разі коли в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), платником податку подається довідка (або її нотаріально засвідчена копія), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову і митну політику, у строки, визначені підпунктом 39.4.2 цієї статті для подання звіту про контрольовані операції

Таким чином, платник податків зобов'язаний подати або звіт про контрольовані операції (у разі якщо операція підпадає під ознаки «контрольованої» згідно з пп.39.2.1.2 ПК України), або довідку згідно п.39.2.1.3 ПК України - якщо в країні реєстрації нерезидента встановлено більш ніж одну ставку податку на прибуток, а нерезидент сплачує податок на прибуток за ставкою, що менш ніж на 5 відсоткових пунктів нижче ставки, встановленої в Україні.

Отже, оскільки в країні діяльності контрагента позивача встановлено більше одної ставки податку на прибуток, а AGROIL PTE.LTD. сплачує податок за ставкою 17%, Товариство повинно було подати до контролюючого органу не звіт про контрольовані операції, а відповідну довідку. Позивач не подавав довідку в порядку, передбаченому пп.39.2.1.2 ПК України з об'єктивних причин, що не залежали від волевиявлення позивача, оскільки вчасно здійснював заходи щодо отримання від нерезидента довідки офіційних органів Сингапуру про ставку податку, яку сплачує нерезидент, але отримав відмову, що підтверджується повідомленням AGROIL PTE.LTD..

Суд погоджується з доводами позивача про те, що законодавством України не встановлено відповідальності для резидентів за неподання платником податків довідки, передбаченої п.39.2.1.3 ПК України. Так само податкове законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку обов'язку з подання звіту про контрольовані операції від факту неподання (неможливості подання) ним довідки за п.39.2.1.3 ПК України.

В будь-якому випадку саме на контролюючий орган покладено обов'язок з дослідження підстав наявності/відсутності порушень податкового законодавства платниками податків і доведення фактів вчинення порушень податкового законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоуправління зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення, діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 11, 70, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 30.10.2015 року № 0010212204.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" (код ЄДРПОУ 37585864) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області суму сплаченого судового збору в розмірі 3 654 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний