Постанова № 58243276, 29.02.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року Справа № 814/3870/14

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф. розглянувши в порядку письмовго провадження адміністративну справу

за позовом: Голови правління Садового товариства «Зайчевське» ОСОБА_1, м. Миколаїв

до відповідача 1: Відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, м. Миколаїв

до відповідача 2: Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2, м. Миколаїв

Суть спору: визнання неправомірними дії, скасування постанови від 23.09.2013р. № 40138760, від 23.09.2013р. № 40140167, від 23.09.2013р. № 40140056, від 23.09.2013р. № 40138463, від 23.09.2013р. № 40138996,

в с т а н о в и в:

31.10.2013 року Голова правління Садового товариства "Зайчевське" ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області та Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії, скасування постанови від 23.09.2013р. № 40138760, від 23.09.2013р. № 40140167, від 23.09.2013р. № 40140056, від 23.09.2013р. № 40138463, від 23.09.2013р. № 40138996.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченнях.

Відповідно до пункту 4 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Садівниче товариство "Зайчевське" зареєстровано як юридичну особу Жовтневою районною державною адміністрацією 27.08.1999р., є обслуговуючим кооперативом та віднесено до некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. Керівником товариства є ОСОБА_1.

06.12.2011 року заступником начальника ВДВС Жовтневого районного управління юстиції було прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження №30376004 щодо виконання виконавчого листа по справі №2-151 від 02.12.2011р. виданому Жовтневим районним судом Миколаївської області про зобов'язання садівничого товариства "Зайчевське" відновити постачання електричної енергії громадянину ОСОБА_3І на ділянках № 361 та №339.

Постановою заступника начальника відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2012 року ВП №303376004, у зв'язку із повним виконанням, було закінчено виконавче провадження по виконавчому листу по справі №2-151 від 02.12.11р. виданому Жовтневим районним судом Миколаївської області про зобов'язання садівничого товариства "Зайчевське" відновити постачання електричної енергії до земельних ділянок №361 та №339.

29.04.13 року начальником відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_4, у зв'язку із втратою документів виконавчого провадження, було скасовано постанову заступника начальника відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2012 року ВП №303376004.

В той же день, постановою від 29.04.2013 року ВП №30376004 було відновлено виконавче провадження по виконавчому листу по справі №2-151 від 02.12.2011 року.

20.09.2013 року Головним державним виконавцем відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 було прийнято Постанову про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу по справі №2-151 від 02.12.11р. у зв'язку із повним виконанням рішення суду.

За наслідками вищезазначених виконавчих дій відповідачем 2 також було прийнято шість оскаржуваних постанов про стягнення з позивачів на користь держави виконавчого збору та штрафів за невиконання вимог державного виконавця.

Судом встановлено, що відповідачами було фактично проведено повторне виконання рішення суду за відсутності на те достатніх правових підстав.

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до ст.6 Закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів осіб.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених статтею 50 цього Закону.

Постановою відповідача - 2 від 29.04.2013 року ВП №30376004 було відновлено виконавче провадження по виконавчому листу по справі №2-151 від 02.12.2011 року.

В той же час, судом було встановлено, що завершене згідно постанови №30376004 виконавче провадження по справі №2-151 від 02.12.11р. було розпочато знову без достатніх, передбачених Законом підстав.

Так, 29.04.13 року начальником відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_4 було скасовано постанову заступника начальника відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2012 року ВП №303376004.

Підставою для скасування вказаної постанови про завершення виконавчого провадження була заява стягувача та встановлення факту втрати посадовими особами державної виконавчої служби документів виконавчого провадження.

Судом встановлено, що в матеріалах зазначеного виконавчого провадження відсутня будь - яка заяви громадянина ОСОБА_3 про невиконання судового рішення по справі №2-151 від 02.12.11р. про зобов'язання садового товариства "Зайчевське" відновити електропостачання на його земельні ділянки.

Більш того, судом також встановлено, що в ухвалі Жовтневого районного суду від 04.04.13р. зазначено, що в судовому засіданні громадянин ОСОБА_3 (стягувач) особисто підтвердив, що в березні 2012 року його земельні ділянки було підключено до електропостачання.

Судом також взято до уваги ухвалу слідчого судді Корабельного районного суду м.Миколаєва про скасування постанови слідчого Корабельного РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області від 14.10.13р. про закриття кримінального провадження. Однією із підстав для прийняття вказаної ухвали було також не дослідження слідчим факту можливого повторного виконання рішення суду.

Позивачем також було доведено, що громадянина ОСОБА_3 (земельні ділянки 361, 369) було повторно відключено від електромережі 12.05.2012 року у зв'язку із його виключенням із складу кооперативу (Акт про відключення № 8).

Згідно доповідної записки заступника начальника ВДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_5 рішення суду було виконане, відповідні акти було складено, зауважень щодо виконання від сторін не було, інформація щодо виконання судового рішення була внесена до відповідного державного реєстру але під час передачі справи до архіву певні документи виконавчого провадження "зникли у невідомому напрямку".

Факт повного виконання рішення суду також підтверджено Актом перевірки виконавчого провадження від 17.08.2012р. та постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.03.12р.

У зв'язку із викладеним суд зазначає, що встановлення факту зникнення певних документів виконавчого провадження (актів державного виконавця) після його завершення є підставою для поновлення саме цих документів, а не для повторного виконання рішення суду.

В той же час, відповідачами вчинені дії направлені саме на повторне виконання рішення суду.

Наслідками таких дій стало прийняття відповідачем 2 всіх оскаржуваних постанов щодо стягнення з позивачів виконавчого збору та штрафів за невиконання вимог державного виконавця.

У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку, що всі оспорювані постанови суттєво порушують прав, свободи та інтереси позивачів, а отже, мають бути скасовані.

Крім того, суд зазначає, що згідно Постанови Пленуму ВАСУ №5 від 21.05.2012р. "Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.10р. №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" при розгляді справ із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС суди повинні керуватися положеннями Конституції, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Законом України від 17.06.97р. №475/97-ВР), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав осіб.

В Рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2003р. від 30.01.03р. зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Згідно положень статті 17 Закону України від 23.02.06р. №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Виходячи з наведеного, з метою ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне та можливе, крім скасування оскаржуваних постанов прийняти рішення направлене на повний захист прав, свобод та інтересів позивачів.

Відповідно до положень ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи надані сторонами письмові та усні пояснення та докази, суд вважає за необхідне, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та додатково скасувати:

- постанову заступника начальника відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області від 29.04.2013р. про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2012р. з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-151 виданого 02.12.2011р.;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 про відновлення виконавчого провадження від 29.04.2013р. ВП №30376004 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-151 виданого 02.12.2011р.

Суд вважає, що саме вказані дві постанови були первинними, а всі інші безпосередньо оскаржувані позивачами постанови були прийняті на їх підставі.

Крім того, враховуючи, що Головний державний виконавець відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 діяв на виконання чинної на той час постанови ВДВС від 29.04.2013р., то його дії були правомірними.

Оскільки, до отримання копій оскаржених постанов відповідача позивач був позбавлений можливості оцінити правомірність вказаних рішень, а отже, й вчинити дії по їх оскарженю в судовому порядку, за таких обставин, звернення СТ "Зайчевське" з позовом до суду відбулось в межах процесуального строку.

У зв'язку із викладеним, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 не можуть бути задоволені.

На підставі викладеного позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163, 181 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Голови правління Садового товариства «Зайчевське» ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати:

- постанову заступника начальника відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області від 29.04.2013р. про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2012р. з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-151 виданого 02.12.2011р.;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 про відновлення виконавчого провадження від 29.04.2013р. ВП №30376004 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-151 виданого 02.12.2011р.

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 23.09.13р. (ВП №40140167) про стягнення з СТ Зайчевське на користь держави виконавчих витрат на організацію та проведення виконавчих дій у розмірі 50грн.;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 23.09.13р. (ВП №40138760) про стягнення з СТ Зайчевське на користь держави виконавчого збору у розмірі 1360грн.;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 23.09.13р. (ВП №40140056) про стягнення з СТ Зайчевське на користь держави штрафу за невиконання вимог державного виконавця у розмірі 1360грн.;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 23.09.13р. (ВП №40140368) про стягнення з СТ Зайчевське на користь держави штрафу за невиконання вимог державного виконавця у розмірі 680грн.;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 23.09.13р. (ВП №40138463) про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 340грн. за невиконання вимог державного виконавця;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 23.09.13р. (ВП №40138996) про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 680грн. за невиконання вимог державного виконавця.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа