Постанова № 58242906, 06.06.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 р. Справа №805/1229/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13:15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Ушаковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвест до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2016 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги №10017-17 від 07.04.2016 року, мотивуючи вимоги тим, що податковим органом неправомірно було прийнято податкову вимогу щодо сплати податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 79 887,77 грн, оскільки місцезнаходження та господарська діяльність підприємства здійснюється у м. Маріуполі, що у відповідності до положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 року № 1669 (далі Закон № 1669) звільняє від сплати поточних податкових зобовязань, зокрема, з орендної плати. На сьогоднішній день затверджений перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція,та товариство звільнено Законом № 1669 від сплати до бюджету орендних платежів. У звязку з незгодою з податковою вимогою звернувся до суду.

Відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду надано заперечення на адміністративний позов, обґрунтовуючи тим, що податковий борг виник на підставі звітної нової податкової декларації з плати за землю за 2016 рік № НОМЕР_1 від 16.02.2016 року, відповідно до якої позивач зобовязаний сплачувати щомісячно узгоджені податкові зобовязання, за січень-березень 2016 року сплати не відбулось та з урахуванням існуючої переплати сума заборгованості складає 79 887,77 грн. Також зазначає, що на сьогоднішній день не розроблено порядку застосування вказаних у ст.6 Закону № 1669 податкових пільг, та не внесено змін до Податкового кодексу. Крім того, позивачем не було надано Сертифікату про настання обставин непереборної сили. Отже, позивач є платником податку та зобовязаний сплачувати самостійно визначені податкові зобовязання, у звязку з чим просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.06.2016 року здійснено заміну неналежного відповідача на належного Маріупольську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.

Представник позивача у судове засідання не зявився, через відділ діловодства та документообігу суду надав додаткові письмові пояснення.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення по справі, просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Будінвест (код ЄДРПОУ 31825318, проспект Металургів, буд.53,м. Маріуполь, Донецька область, 87515) зареєстровано в якості юридичної особи з 28.12.2001 року, номер запису: 1 274 120 0000 000508 зазначене підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.37)

Відповідач, Маріупольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2007 року між Маріупольською міською радою та ТОВ «Будінвест» укладено договір оренди земельної ділянки розташованої по проспекту Металіргів, 53 «А» у Жовтневому районі міста Маріуполя, загальною площею 0,1939 га,(а.с.10)

Також, 15.05.2014 року між Маріупольською міською радою та ТОВ «Будінвест» укладено договір оренди земельної ділянки розташованої по проспекту Металіргів, 53 у Жовтневому районі міста Маріуполя, загальною площею 0,4518га.(а.с.20)

Згідно актів приймання-передачі передано земельні ділянки площею 0,1939 га та 0,4518 га у користування ТОВ «Будінвест». (а.с.19,31)

16.02.2016 року позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з розбивкою річної суми грошового зобовязання рівними частками за місяцями на загальну суму 495 109, 20 грн, щомісячні суми грошового зобовязання складають 41 259,10 грн з терміном сплати до 30 числа кожного місяця поточного року.(а.с.32-34)

07.04.2016 року Жовтневою обєднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного Управління ДФС у Донецькій області сформовано податкову вимогу форми Ю № 10017-17, відповідно до якої станом на 06.04.2016 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 79 887,77 грн.(а.с.36)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі- ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спірним питанням позову є правомірність винесення податковим органом податкової вимоги позивачу, який здійснює свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ).

Тобто, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 вказаного Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Землекористувачі відповідно до пункт "в" ч. 1 ст.96 Земельного кодексу України зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст.14 ПК України передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування земельного податку є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно ч.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, відповідно до ч. 288.7 зазначеної статті, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Існування укладеного та діючого договору оренди земельної ділянки між позивачем та Маріупольською міської радою сторонами не оспорюється та підтверджується матеріалами справи.

Позивачем здійснювалася сплата податкового зобовязання з орендної плати за землю, зазначене підтверджується платіжними дорученнями. (а.с.57-96)

Однак, за січень-березень 2016 року сплата з орендної плати за землю не відбулась, у звязку з чим виник податковий борг.

Відповідно до статті 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що податкова вимога є невиконаною та податковий борг є непогашеним.

Разом з цим, відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивач знаходиться в зоні проведення АТО.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Законом № 1669 визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Абзацом 1 статті 2 Закону № 1669 визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669.

Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669).

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України. Зазначене розпорядження опубліковано 08.12.2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України Урядовий портал.

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р, до зазначених населених пунктів належить м. Маріуполь.

Статтею 7 Закону № 1669 встановлено, що підлягає скасуванню на період проведення антитерористичної операції орендна плата за користування державним та комунальним майном субєктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).

З аналізу зазначених норм Закону № 1669 та ПК України вбачається, що зазначеним Законом встановлені пільги з орендної плати за землю, що сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО.

З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Маріуполь Донецької області у населеному пункті, на території якого здійснювалася та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені ст. 7 Закону № 1669, поширюються на позивача як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 11 Закону № 1669, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Позивачем було здійснено звернення до податкового органу з заявою про звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та проханням зарахувати здійснені платежі з 14.04.2014 року у рахунок здійснення платежів після закінчення проведення антитерористичної операції.(а.с.54-55)

Відповідно до статті 10 Закону № 1669, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак, норми статті 6 та 7 Закону № 1669 мають пряму дію у відповідності до чого не вимагають додаткового отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин. Тобто позивач є звільненим на період проведення АТО від сплати орендної плати.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у письмовому заперечені оскільки вони не відповідають чинному законодавству та не підтверджені жодним доказом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного суд вважає, позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Будінвест є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвест до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області форми Ю № 10017-17 від 07.04.2016 року про сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 79 887,77 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвест судовий збір в сумі 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Повний текст постанови виготовлено 10.06.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.