Ухвала суду № 58242283, 10.06.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/21165/15-к

н/п 1-кс/640/4812/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

при секретарі - Гайфутдіновій Б.О.,

за участю прокурора - Мозгової Н.О.,

слідчого - Новицької А.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Фоменко Ю.М., по кримінальному провадженню №12015220000001034 від 20.12.2015 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайський Харківської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, зі слів має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України, -

встановив:

10.06.2016 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Фоменко Ю.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області юристом 2 класу Сапсай І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1, у грудні 2015 маючи злочинні наміри на викрадення неповнолітнього ОСОБА_8 з корисливих мотивів, а саме: з метою забезпечення примусу батьків викраденого до дій щодо передачі грошових коштів в якості викупу, увійшов у злочинну змову з невстановленою слідством особою, яка дала згоду на спільне вчинення злочинних дій та надала засоби вчинення вказаного злочину, а саме транспортний засіб марки «ВАЗ», реєстраційний номер не встановлений.

19.12.2015 у вечірній час, точний час під досудового слідства невстановлений, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою та у групі з невстановленою особою, на автомобілі марки «ВАЗ», реєстраційний номер не встановлений, який належить останньому, прибули до будинку АДРЕСА_3 де мешкає ОСОБА_8 та стали очікувати його повернення по маршруту підходу до будинку, за місцем мешкання останнього.

О 22.14 годин цього ж дня, коли ОСОБА_8 наблизився до свого будинку мешкання, ОСОБА_1, діючи з відома та за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, шляхом застосування фізичного насилля, а саме нанесення ударів в обличчя потерпілого, незаконно обмежили рух і дії останнього та проти його волі помістили до вищевказаного автомобілю. В салоні автомобілю, ОСОБА_1, за допомогою наручників обмежив рухи ОСОБА_8 та надів йому мішок на голову, у результаті чого, останній був позбавлений просторової орієнтації та можливості здійснювати опір нападникам.

Після чого, на вказаному автомобілі, ОСОБА_1 діючи у групі з невстановленою особою, доставили ОСОБА_8 до будинку, розташованого у невстановленому досудовим слідством місці де утримували потерпілого до наступного дня, тобто до 20.12.2015 з метою здійснення психологічного тиску та забезпечення вигідної для них поведінки батьків викраденого.

20.12.2015 приблизно о 21.05 годин ОСОБА_1, діючи з відома та згоди невстановленої слідством особи, не досягнувши мети, а саме отримання грошових коштів у якості викупу з причин, що не залежали від їх волі, добровільно звільнив ОСОБА_8

Окрім цього, ОСОБА_1, у грудні 2015, діючи з корисливих мотивів та маючи злочинні наміри на незаконне заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_9 шляхом вимагання, увійшов у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою, яка дала згоду на спільне вчинення злочину.

Так, ОСОБА_1, розуміючи, що не має право на майно ОСОБА_9 та усвідомлюючи, що останній добровільно не погодиться передати належне йому майно, з метою примусу останнього до вказаних дій, 19.12.2015 о 22.14 годині діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, біля будинку АДРЕСА_3 викрали сина ОСОБА_9 - неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 та утримували його на протязі доби у невстановленому досудовим слідством місці, що повинно було забезпечити реальність погроз та вигідну для злочинців поведінку потерпілого.

Відразу після викрадення ОСОБА_8, 19.12.2015 о 22.23 годині ОСОБА_1 з телефону викраденого, який мав номер НОМЕР_4 зателефонував на номер НОМЕР_1, який належить батьку викраденого ОСОБА_9 та пред'явив останньому вимогу передачі грошових коштів у сумі 60000 доларів США за повернення сина та надав йому час для збирання грошей до наступного дня.

При цьому, здійснюючи психологічний тиск на потерпілого, ОСОБА_1 висловив погрозу застосування насильства до його сина у разі, якщо ОСОБА_9 не буде діяти відповідно пред'явлених вимог або звернеться до правоохоронних органів. Враховуючи, що син потерпілого знаходився у злочинців, вказані погрози сприймалися останнім, як такі, які цілком могли бути реалізовані.

Реалізуючи свій злочинний намір, 20.12.2015 об 11.26 годин ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, із заздалегідь придбаного для вчинення злочину номеру телефону НОМЕР_2 подзвонив на номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_9 та переконавшись у тому, що останній реально сприймає погрози та діє згідно висунутим ним вимогам, а саме збирає грошові кошти, висунув умови передачі грошей ввечері цього ж дня та назначив наступний телефонний зв'язок у 18.00 годині.

20.12.2015 о 18.10 годині ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, із заздалегідь придбаного для вчинення злочину номеру телефону НОМЕР_3 зателефонував на номер НОМЕР_1, якій належить ОСОБА_9 В ході розмови ОСОБА_1 переконався у тому, що потерпілий зібрав основну суму грошей, а саме 45000 доларів США та надав вказівки сісти ОСОБА_9 з вказаними грошима у швидкісну електричку, яка буде відправлятися з м. Первомайського о 19.39 годині 20.12.2015 у напрямку на м. Харків для подальшої їх передачі в обмін на повернення сина.

З метою надання наступних вказівок щодо передачі грошових коштів, ОСОБА_1 о 19:50 годині 20.12.2015 подзвонив з номеру телефону НОМЕР_3 на номер ОСОБА_9 - НОМЕР_1 але під час зв'язку, останній повідомив, що не зміг виконати вказівки ОСОБА_1 щодо передачі грошових коштів у швидкісній електричці, але бажає повернути свого сина та згоден передати грошові кошти у інший спосіб, на що ОСОБА_1 відмовився та повідомив що зателефонує.

Бажаючи досягти своєї мети та змусити потерпілого діяти певним чином, ОСОБА_1 о 20.37 годин 20.12.2015 знов зателефонував з вищезазначеного номеру на номер потерпілого, та у ході з'єднання висловив погрози спричинити сину ОСОБА_9 фізичні страждання якщо він не виконає пред'явленої вимоги передачі грошових коштів. Сприймаючи погрози реально, ОСОБА_9 був змушений погодитись передати грошові кошти, але висунув умову передачі грошей тільки водночас з поверненням сина або після його повернення.

Усвідомлюючи, що настання бажаного результату - отримання грошових коштів від ОСОБА_9 можливе за умови повернення сина, ОСОБА_1 о 20.57 годині 20.12.2015 знову зателефонував з вищезазначеного телефону на телефон потерпілого та повідомив йому, що звільняє сина в обмін на передачу грошових коштів в сумі 45000 доларів США, яка повинна відбутися після повернення сина, шляхом викидання грошей з вікна швидкісної електрички, яка буде прямувати о 0.24 годині 21.12.2015 з м. Первомайського до м. Харкова. При цьому, намагаючись забезпечити необхідну поведінку ОСОБА_9 та змусити його передати грошові кошти за умови знаходження сина удома, ОСОБА_1 висловив погрози застосування насильства до потерпілого або близьких членів його сім'ї у майбутньому.

Після повернення ОСОБА_8 о 21.10 годині 20.12.2015 додому, ОСОБА_9 перестав сприймати дійсність і реальність погроз злочинців, та відмовився виконувати будь-які дії, направлені на передачу грошових коштів за повернення сина, що унеможливило досягнення ОСОБА_1 та особами, які діяли з ним за попередньою змовою поставленої мети, а саме незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 по причинам, які не залежали від їх волі.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просила відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м'який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12015220000001034 від 20.12.2015 року , розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України.

10.06.2016 підозрюваному ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України, тобто незаконне викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів та вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: свідченнями потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8; фактом добровільної видачі потерпілим ОСОБА_9 мобільного телефону на диктофон з якого він робив запис вимагання у нього грошових коштів за повернення сина; даними, які містяться у протоколі огляду вказаного телефону; висновками комп'ютерно-технічної експертизи №10-КТ від 19.02.2016, згідно яких у телефоні потерпілого ОСОБА_9 виявлені звукові файли, які були створені 20.12.2015 у період часу з 18.11 по 20.59 год.; проведенням негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з каналів зв'язку ОСОБА_1 за результатами якої отримані зразки голосу та мовлення останнього; висновками судово-фоноскопічної експертизи №16 від 27.05.2016, згідно яких голос та мовлення особи, у звукозаписах на мобільному телефоні потерпілого ОСОБА_9 та голос і мовлення особи, щодо якої проводилась негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з каналів зв'язку ОСОБА_1 належить одній і тій самій людині, даними які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту, під час якого потерпілий ОСОБА_8 дав свідчення про обставини його викрадення, відеозаписами та документами, які тимчасово вилучені в «АТБ-маркет» та які містять інформацію про придбання 19.12.2015 ОСОБА_1 продуктів харчування, які співпадають по найменуванню у чеку з продуктами, якими годували викрадачі ОСОБА_8

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер злочину середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення, вчинені проти волі, честі та гідності особи та проти власності, а також той факт, що ОСОБА_1 офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку в Україні, зі слів підозрюваного, працює в Російській Федерації, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м'яких запобіжних заходів.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.189 КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі до 7 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, який, за матеріалами досудового розслідування, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку в Україні, зі слів підозрюваного, працює в Російській Федерації; а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто в сумі 110240 грн. (1378 грн. х 80 = 110240 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Фоменко Ю.М., по кримінальному провадженню №12015220000001034 від 20.12.2015 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) на 60 днів - до 08 серпня 2016 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 110240 грн. (сто десять тисяч двісті сорок) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу - застава, справа № 640/21165/15-к, н/п 1-кс/640/4812/16) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз'яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.

Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов'язати слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області Новицьку А.В. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 08 серпня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.