Постанова № 58241781, 10.06.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/5064/16-а

2-а-516/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Коробенко С.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, в якій просить визнати дії Відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за вислугу року на підставі абз. 6 ч.1, ч.8, ч.13 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», який набрав чинності з 15 липня 2015 року, а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києвапризначити йому таку пенсію, зарахувавши при цьому до вислуги років у трикратному розмірі час проходження ним, як військовослужбовцем військової служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції в особливий період.

Позивач вказує, що 25 лютого 2016 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років, проте йому було відмовлено з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213-VIII, яким було визначено у перехідних положеннях, що з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не підлягали призначенню.

Крім того, відмова у призначенні Позивачу пенсії була обгрунтована Відповідачем і тим, що станом день подання заяви про призначення йому пенсії Позивач начебто не мав достатньої вислуги років. Зокрема Позивач стверджує, що Відповідач необгрунтовано відмовляється зараховувати до вислуги років у трикратному розмірі час проходженням ним військової служби в антитерористичній операції в особливий період з 31.10.2014р. по 15.09.2015р. (10 місяців 15 днів), посилаючись на те, що зазначена пільга враховується лише при призначенні пенсії згідно з Законом України «Про державну службу».

Обгрунтовуючи свої вимоги, Позивач звертає увагу на те, що з 15 липня 2015 року набув чинності новий Закон України «Про прокуратуру», прийнятий 14.10.2014р. №1697-VII, яким до гарантій незалежності прокурорів віднесене належне пенсійне забезпечення та визначені порядок та умови призначення такої пенсії.

У зв'язку з цим, як наполягає Позивач, застосовувати до відносин між сторонами положення Закону України від 02.03.2015р. № 213-VIII неможливо, оскільки визначені ним обмеження стосувались призначення пенсій прокурорам на підставі старої редакції Закону «Про прокуратуру».

Крім того, на думку Позивача, згідно з положеннями п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №283 від 03.05.1994р., він має право на зарахування до своєї вислуги часу проходження ним військової служби в антитерористичній операції в особливий період в трикратному розмірі.

Такі обставини дають підстави, як вважає Позивач, для задоволення позову.

Від Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як правонаступника УПФ в Солом'янському районі м. Києва, до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він наполягає на тому, що відмова у призначенні Позивачу пенсії на підставі Закону України «Про прокуратуру» відповідає чинному законодавству, зокрема: Прикінцевим положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., згідно з якими з 01.06.2015р. скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1, працюючи на посаді заступника начальника Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України, 25 лютого 2016 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, із заявою про призначення йому пенсії на підставі абз. 6 ч.8, ч.13, ч.15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р.

Листом від 04.03.2016р. №2837/12 Управління ПФ України в Солом'янському районі м. Києва повідомило Позивача про відмову у призначенні йому пенсії з посиланням на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ, згідно з якими у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

В даному випадку суд звертає увагу на те, що на час прийняття вищезазначеного Закону № 213-УІІІ від 02.03.2015, а також з 1 червня 2015 року до 15 липня 2015 року діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-ХІІ, яким регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України (ст. 50-1 Закону).

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ втратив чинність з 15.07.2015 року у зв'язку з набранням чинності нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, яким визначено та на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України (стаття 86).

Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, який вступив в дію з 15 липня 2015 року, визначено спеціальний вид пенсійного забезпечення для працівників прокуратури України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) «надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті».

Будь які зміни до статті 86 вказаного Закону № 1697-VІI щодо відсутності (скасування) права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесені.

Положення цієї статті є чинними і дають право працівникам прокуратури України за наявності на день звернення з 01.10.2014 по 30.09.2015 вислуги років не менше 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років, звертатися до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення відповідної пенсії за вислугу років.

Таким чином Відповідач безпідставно не застосував до відносин між сторонами положення статті 86 нового Закону України «Про прокуратуру», що набрав чинності 15.07.2015р., і на який не може поширюватись дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ.

Крім того в якості підстав для відмови у призначенні пенсії Відповідачем зазначено відсутність у нього достатньої вислуги років.

Так, відповідно до ч.1 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення в період з 01.10.2015р. по 30.09.2016р. вислуги років не менше 22 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Спірним між сторонами є наявність підстав для зарахування до вислуги років у трикратному розмірі часу проходження військової служби Позивачем в період з 31.10.2014р. по 15.09.2015р. в антитерористичній операції в особливий період.

Вирішуючи зазначений спір суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Пільгові умови зарахування до вислуги років військової служби, як різновиду державної служби, визначено у п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою КМУ № 283 від 03.05.1994 р., яким регламентується, що до стажу державної служби включається у трикратному розмірі час проходження військовослужбовцями військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції в особливий період.

Зазначеним Порядком не передбачено жодної норми про те, що він регламентує зарахування часу військової служби на пільгових умовах лише для осіб, пенсія яким призначається тільки згідно Закону України «Про державну службу».

Крім того в п.5 Постанови КМУ № 283 від 03.05.1994 зазначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується серед іншого і для призначення пенсії, при цьому твердження, що пенсії, передбаченої тільки Законом України «Про державну службу», ця норма не містить.

Тому посилання Відповідача на те, що Порядок застосовується лише щодо осіб, пенсія яким призначена тільки згідно з Законом України «Про державну службу», не відповідає вимогам самого Порядку.

Відповідно до ч.6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» стаж військової служби зараховується до вислуги років що дає право на пенсію згідно з цією статтею.

Таким чином, період проходження Позивачем військової служби в антитерористичній операції під час особливого періоду з 31.01.2014р. по 15.09.2015р. має бути зарахований до вислуги років Позивача, з якої призначається пенсія згідно з Законом України «Про прокуратуру» , в трикратному розмірі, а саме: як 2 роки 7 місяців 15 днів.

У зв'язку з цим загальна вислуга років Позивача, яка підтверджується наявними матеріалами справи, станом на день звернення до Відповідача із заявою про призначення пенсії, становила 23 роки 2 місяці і 28 днів, що є достатнім для її призначення згідно зі ст.86 Закону України «Про прокуратуру».

За таких обставин позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції Українист. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.01.2014р., , ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч. 2, 71, 72, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-УІІ з дня звернення, тобто з 25.02.2016 року, зарахувавши до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, у трикратному розмірі час проходження ним, як військовослужбовцем військової служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції в особливий період, а загалом визначити вислугу років, що дає право на пенсію згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на день звернення за призначенням пенсії, тобто на 25.02.2016 року, в 23 роки 2 місяці і 28 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів в 23 роки 2 місяці і 28 днів.

Стягнути з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів після отримання стороною її копії.

Суддя: