Рішення № 58241718, 26.05.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16796/15-ц

Провадження № 2/761/827/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі: Кріт І.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (ПАТ «Промінвестбанк», Відповідач), треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП (а.с.3-10).

Свої позовні вимоги з урахуванням додаткових письмових пояснень (а.с.94-97) обгрунтовує тим, що 01.04.2015р. близько 12 год. 20 хв. по вул. Краснодарська в м. Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів - автомобілів марки «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та під керуванням їх працівника ОСОБА_2 та автомобіля марки «Chevrolet Cruze» д.н.з. НОМЕР_2, під керування власника транспортного засобу - ОСОБА_1 Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2015р. (з урахуванням постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.05.2015р. в частині виправлення описок) винним у настанні вказаної ДТП визначено працівника Відповідача - ОСОБА_2, таким чином за шкоду заподіяну Позивачу внаслідок ДТП 01.04.2015р., відповідальним є ПАТ «Промінвестбанк», який на відповідній правовій підставі здійснював діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, безпосередній заподіювач шкоди був працівником Відповідача та виконував свої трудові обов'язки. Цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала автомобілем «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1, на момент настання ДТП була застрахована ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відповідно до Полісу № АІ/6854495. Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля № 840, вкладеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3, загальна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrolet Cruze», д.н.з. НОМЕР_2, в результаті пошкодження при ДТП, складає 92 955,71 гр. без ПДВ, з яких вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 86 603,90 грн., а розмір втрати товарної вартості дорівнює 6 351,81 грн. Враховуючи встановлений полісом № АІ/6854495 ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, страхова компанія прийняла по даній справі рішення про виплату потерпілому, в строки встановлені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн., відтак Відповідач повинен відшкодувати потерпілому різницю між фактично завданою шкодою та страховою виплатою. Водночас, Позивач закінчив повне відновлення свого пошкодженого автомобіля та вартість такого відновлювального ремонту загалом склала 90 364,62 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № АВР-00000298 від 04.12.2015р. та квитанцією № 131 від 04.12.2015р. Позивач зауважив, що виконавець ремонту не є платником ПДВ, а є платником єдиного податку, сплата якого не покладається на Замовника. Крім того, внаслідок ДТП Позивач поніс також інші збитки, які були зумовлені, зокрема необхідністю проведення автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку та витрати по сплаті вартості надсилання електронного повідомлення винуватцю ДТП для запрошення на огляд спеціалістом пошкодженого транспортного засобу. В результаті ДТП в житті Позивача відбулися вимушені зміни і з'явились незручності у життєвих та виробничих стосунках, що посилили глибину як фізичних (нервовий стрес) так і моральних та психологічних страждань, що викликає у Позивача моральні переживання та страждання, в зв'язку з чим Відповідач повинен відшкодувати Позивачу завдану моральну шкоду. Окрім того, не маючи юридичної освіти, проте маючи проблеми із відшкодуванням шкоди, завданих внаслідок ДТП, Позивач змушений був звернутись за юридичною допомогою до ФО-П ОСОБА_5, вартість послуг по наданні правової допомоги якому склала 1500,00 грн. та була оплачена Позивачем в повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, Позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь: - вартість відновлювального ремонту, що не покривається страховою виплатою в розмірі 40 364,62 грн.; втрату товарної вартості автомобіля в розмірі 6 351,81 грн.; витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500,00 грн. та витрати на виклик телеграмою учасника ДТП на огляд пошкодженого автомобіля в розмірі 22,20 грн., а всього стягнути майнову шкоду в розмірі 48 238,63 грн.; - моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.; - підтверджені судові витрати в розмірі 2 225,99 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Маліновської В.М. від 16.06.2015р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.48).

Третя особа - ОСОБА_2 подав суду заперечення проти позову (а.с.56-57), в яких зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами розмір завданих йому збитків та на підтвердження заподіяння моральної шкоди. Так, звіт ФОП ОСОБА_3 про оцінку автомобіля Chevrolet Cruze днз НОМЕР_2 від 20.05.2015р. не може слугувати доказом розміру вказаних збитків, оскільки перелік пошкоджень автомобіля Позивача, визначений під час ДТП та вказаний у схемі місця ДТП та в акті огляду транспортного засобу № 840 не співпадають з переліком пошкоджень, визначеним у відповідному звіті. Окрім того, на думку третьої особи, коштів в сумі 50 000,00 грн., які позивач отримав від страхової компанія було цілком достатньо для проведення відновлювальних робіт.

Відповідач подав суду заперечення проти позову (а.с.63-66,83-84,134-135), в яких вказав, що Позивач безпідставно включив до складу майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню відповідачем, втрати товарної вартості у розмірі 6 351,81 грн. Відповідно до Акту № 2530р огляду транспортного засобу від 16.04.2015р. виявлено автомобільні пошкодження не пов'язані з ДТП, а саме розрив заднього бамперу, відтак величина товарної вартості не нараховується, оскільки автомобіль Позивача був раніше аварійно пошкоджений. Вартість відновлювального ремонту автомобіля, визначеного згідно звіту, містить ПДВ в сумі 14 433,98 грн., що суперечить абз. П.36.2. 2 ст. 36 Закону України «Про обо'вязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки якщо відшкодування витрат проведеного ремонту здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи розмір оціненої шкоди зменшується на суму визначеного податку на додану вартість. Серед іншого, Відповідач зауважив, що деякі запасні частини, які були замінені згідно Акта № АВР-00000298 від 04.12.2015р. не були пошкодженні в результаті ДТП 01.04.2015р. і не потребували заміни, що зокрема підтверджується Актом 2560-р огляду транспортного засобу від 16.04.2015р. та Звітом № 2530 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 21.04.2015р., підготовленого ТОВ «Естімейт Плюс», згідно якого вартість ремонту автомобіля без ПДВ становить 75 177,4 грн. Окрім того, витрати Позивача на проведення автотоварознавчого дослідження та складання відповідного звіту, витрати за відправлення електронного повідомлення винуватцю ДТП для запрошення на огляд спеціалістом є необгрунтованими та безпідставними, оскільки звіт № 840 про оцінку автомобіля Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_2 є необ'єктивним та недостовірним, та таким, що не відповідає нормативно-правовим актам України з оцінки майна, а тому є неякісним. Разом з тим, Позивач нічим не підтверджує наявність моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, спричинених пошкодженням автомобіля. Також, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн. є безпідставними, оскільки витрати за надані Позивачу послуги не є процесуальними, а тому витрати на оплату таких послуг не можна вважати витратами на правову допомогу і Позивач не має права на отримання компенсації від Відповідача за оплату таких послуг, водночас у справі відсутні документи, що підтверджують, що ОСОБА_5 є адвокатом або фахівцем у галузі права.

18.08.2015р. до суду надійшло клопотання представника відповідача ПАТ «Промінвестбанк» Гриненка С.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи (а.с.70). Ухвалою суду від 23.12.2015р. клопотання представника відповідача ПАТ «Промінвестбанк» Гриненка С.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи - задоволено, у справі призначено автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с.104-106).

У зв'язку з надходженням у березні 2016р. до суду клопотання експерта щодо надання для проведення експертизи додаткових документів та інформації (а.с.114-115), справу було витребувано з експертної установи для вирішення клопотання. Після надходження справи до суду та передачі її судді ухвалою від 18.04.2016р. провадження у справі було відновлено та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.05.2016р. (а.с.119).

13.05.2016р. на адресу суду надійшло повідомлення від 04.05.2016р. № 81/16-23 від Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку експерта (а.с.127).

В судовому засіданні представник Позивача - ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Відповідача - Гриненко С.В. проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у запереченнях. При цьому безпосередньо в день судового засідання представник Відповідача подав через канцелярію суду письмові пояснення по справі, до яких долучив копію Звіту №2530 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 16.04.2015р., складеного ТОВ «Естімейт Плюс» на замовлення страхової компанії ЦФ АТ «УПСК» (а.с. 134-145).

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своїх запереченнях проти позову просив розглядати справу без його участі (а.с.56-57).

Третя особа - ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» свого представника в судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала на адресу суду заяву, в якій просила слухати справу без участі представника ПрАТ «УПСК» (а.с.53).

Суд, заслухавши представників Позивача та Відповідача, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2015р. (а.с.11-12) з урахуванням постанови Шевченківського районного суд м. Києва від 27.05.2015р. (а.с.13-14) встановлено, що ОСОБА_2 01 квітня 2015 року приблизно о 12 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Краснодарська, керуючи автомобілем марки «Тойота Корола», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі на перехресті з вул. Саратівська не надав переваги в русі автомобілю марки «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення, що призвело до матеріальних збитків, чим порушив п.16.11 ПДР. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Автомобіль «Chevrolet Cruze», державний номер НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_1, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.42).

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1 зареєстрований на праві власності за Відповідачем - ПАТ «Промінвестбанк» (а.с.16-18), а Третя особа 1 перебувала з банком у трудових відносинах, що не заперечувалось представником Банку.

На момент скоєння ДТП відповідальність Відповідача, як власника автомобіля «Toyota Corolla» (державний номер НОМЕР_1) була застрахована згідно полісу № АІ/6854495 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (а.с.18-19).

Відповідно до Звіту № 840 про оцінку автомобіля Chevrolet Cruze, державний номерний знак НОМЕР_2, (а.с.20-25) складеного ФОП ОСОБА_3 на виконання договору з власником КТЗ ОСОБА_1, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Chevrolet Cruze, державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті пошкодження при ДТП, станом на 19 травня 2015 року складає 92 955,71 грн. без ПДВ, з яких 6 351,81 грн. - втрата товарної вартості. До Звіту № 840 додано Експертний висновок № 840 від 20.05.2015р. (а.с.26-28), акт огляду транспортного засобу № 840 (а.с.29), фототаблиця до акту огляду автомобіля (а.с.30-33).

Позивач зазначив, що він поніс витрати, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження для визначення розміру матеріального збитку, завданого йому внаслідок ДТП, зокрема витрати на проведення дослідження та підготовки звіту № 840 в сумі 1 500,00 грн., які були сплачені Позивачем 20.05.2015р., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 469 від 20.05.2016р. (а.с.35), а також витрати за направлення електронного повідомлення винуватцю ДТП - ОСОБА_2 в сумі 22,20 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 6467 від 12.05.2015р. (а.с.36-37).

Разом з тим, Відповідачем наданий Звіт № 2530 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 21.04.2015р. ТОВ «Естімейт Плюс» на замовлення страхової компанії (а.с.136-141), згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Chevrolet Cruze державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження складає з ПДВ 90 212,93 грн., без ПДВ 75 177,44 грн., втрата товарної вартості автомобіля не розраховувалась. До вказаного Звіту № 2530 додано ремонту калькуляцію № 2530Р від 21.04.2015р. (а.с.142-145).

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи Позивач здійснив відновлювальний ремонт свого пошкодженого автомобіля Chevrolet Cruze, державний номерний знак НОМЕР_2, вартість якого згідно Акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_8 № АВР-00000298 від 04.12.2015р. склала 90 364,62 грн., без ПДВ (а.с.98-99), які були сплачені Позивачем в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 131 від 04.12.2015р. (а.с.100).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України).

Пленум Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 4 Постанови від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зокрема, зазначив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Разом з тим, відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників (п. 16 Постанови від 01.03.2013р № 4).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

За ст. 6 даного Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.п9.1., 9.2. ст. 9 Закону визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки, та інші витрати, передбачені п. 32.4 ст. 32 Закону.

Так, Позивач зазначив, що не заперечувалось сторонами, що страховик - ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відшкодував йому шкоду, завдану внаслідок пошкодження автомобіля Chevrolet Cruze, державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті ДТП із забезпеченим транспортним засобом «Toyota Corolla» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ПАТ «Промінвестбанк», відповідно до лімітів відповідальності в розмірі 50 000,00 грн.

Разом з тим, згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому за ч.1 ст.1172ЦК України шкоду, що завдана працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Відшкодовує юридична особа чи фізична особа, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

У правовій позиції №6-108цс13 від 06.11.2013р. Верховний Суд України зазначив, зокрема що аналіз норм ст. ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Так, згідно Акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_8 № АВР-00000298 від 04.12.2015р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Позивача, тобто витрати, які були здійснені Позивачем для відновлення в повному обсязі свого майна, пошкодженого внаслідок ДТП, - склала 90 364,62 грн., без ПДВ. При цьому, виконавець робіт ФОП ОСОБА_8 не є платником податку на додану вартість, а є платником єдиного податку, що підтверджується Свідоцтвом платника єдиного податку серія НОМЕР_4 (а.с.101), відтак податок на додану вартість не нараховується. Так, вартість відновлювального ремонту автомобіля Позивача «Chevrolet Cruze» д.н.з. НОМЕР_2, визначена в Акті виконаних робіт № АВР-00000298 від 04.12.2015р. в цілому відповідає вартості ремонту, визначеної в Звіті № 2530 від 21.04.2015р., наданого представником Відповідача, згідно якого вартість відновлювального ремонту складає 90 212,93 грн. з ПДВ, та вартості матеріального збитку, завданого Позивачу, визначеної згідно Звіту № 840 від 20.05.2015р., наданого ОСОБА_1, - 92 955,71 грн. без ПДВ. При цьому суд враховує те, що між часом складання Звіту, замовленого страховою компанією, та часом фактичного ремонту автомобіля пройшов певний проміжок часу, проте вартість відновлювального ремонту майже не перевищила суму, вказану у Звіті страхової компанії.

Таким чином, оскільки станом на момент розгляду справи, автомобіль Позивача повністю відремонтований, зважаючи на той факт, що саме Позивач є кінцевим споживачем наданих послуг і виконаних робіт щодо ремонту свого автомобіля, який був пошкоджений при ДТП за участю автомобіля, що належить Відповідачу, суд дійшов висновку, що при визначенні суми, яка підлягає стягненню з ПАТ «Промінвестбанк», слід виходити з різниці між реально понесеними Позивачем витратами на відновлення свого автомобіля згідно Акту виконаних робіт № АВР-00000298 від 04.12.2015р. та квитанцією до прибуткового касового ордера № 131 від 04.12.2015р. (90 364,62 грн.) та страховою виплатою здійсненою ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (50 000,00 грн.). Таким чином, з ПАТ «Промінвестбанк» на користь Позивача підлягає стягненню 40 364,62 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої Позивачу внаслідок ДТП 01.04.2015р.

Водночас, згідно п.32.7. ст. 32 Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Згідно Звіту № 840 від 20.05.2015р. втрата товарної вартості Chevrolet Cruze, державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок пошкодження при ДТП становить - 6 351,81 грн., в той час як при складанні Звіту № 2530 від 21.04.2015р. втрата товарної вартості не вираховувалась.

Згідно Акту № 2530р огляду транспортного засобу «Chevrolet Cruze», державний номерний знак НОМЕР_2, складеного 16.04.2015р. представником страховика - АТ «УПСК», на вказаному автомобілі виявлено пошкодження, що не пов'язані з ДТП, зокрема розрив облицьовки заднього бампера (а.с.67).

В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що оскільки на автомобілі Позивача були виявлені пошкодження, які не пов'язані із ДТП 01.04.2015р. - розрив облицьовки заднього бампера, то розмір втрат товарної вартості автомобіля не розраховується, оскільки вказаний автомобіль вже був аварійно пошкоджений.

Разом з тим, суд вважає, що, оскільки при виконанні відновлювального ремонту ФОП ОСОБА_8 не було проведено робіт по заміні чи ремонту заднього бамперу, з врахуванням того, що як було встановлено вище Відповідач зобов'язаний компенсувати Позивачу лише різницю між реально понесеними витратами (реальні збитки) та сумою виплаченого страхового відшкодування, вимоги Позивача про стягнення на його користь з ПАТ «Промінвестбанк» втрати товарної вартості в сумі 6 351,81 грн. є необгрунтованими та непідтвердженими належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.58-59 ЦПК України, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо компенсації понесених Позивачем витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500,00 грн. та витрат на виклик телеграмою учасника ДТП на огляд пошкодженого автомобіля в розмірі 22,20 грн., суд виходить з того, що з врахуванням вищевстановленого, вказані витрати не є складовими реальних збитків, яких зазнав Позивач в результаті пошкодження його автомобіля в ДТП з вини працівника Відповідача, відтак вимоги про стягнення відповідних витрат з ПАТ «Промінвестбанк» не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування позивачеві моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Згідно вимог, ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Разом з тим, згідно абзацу другого п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач в позові зазначив, що в результаті пошкодження його власності - автомобіля, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в вимушених змінах та незручностях у виробничих та життєвих стосунках, Позивач вимушений багато часу витрачати на вирішення питань щодо відшкодування матеріальної шкоди і використовувати для пересування інші види транспорту, з'явилась стійка втома, роздратованість, тривога і нав'язливі негативні думки про ситуацію, яка сталася, що заважають у повсякденному житті, гальмують соціальну активність Позивача, ускладнюють стосунки з рідними та близькими людьми.

З огляду на те, що судом при розгляді справи було встановлено та підтвердилось належними доказами заподіяння матеріальної шкоди Позивачу в результаті неправомірних дій, які призвели до ДТП, з боку працівника Відповідача, який є власником автомобіля за участю якого було заподіяну вказану шкоду Позивачу, то суд вважає, що такі обставини призвели до заподіяння Позивачу душевних страждань і відповідно на його користь підлягає стягненню моральна шкода.

Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди судом враховуються характер правопорушення, глибина описаних Позивачем душевних страждань, ступінь вини Відповідача, а також враховуються вимоги розумності і справедливості у зв'язку з чим з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 2 000,00грн.

Щодо стягнення з Відповідача на користь Позивач судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу в розмірі 1 500,00 грн., суд виходить з наступного.

За положеннями ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу (п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України).

Положеннями ч.ч.1-2 ст. 84 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, обмежений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», яким визначено, що розмір витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Тобто вказаним законом чітко визначено за що саме може бути виплачена компенсація.

Так, ст. 56 ЦПК України визначено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Тобто вказаною нормою чітко визначено, що хто може бути особою, яка надає правову допомогу, порядок її залучення та обсяг здійснюваних прав.

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009р. № 2, особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, а тому вона не може бути її представником, і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в ч. 2 ст. 56 ЦПК України.

Позивачем до матеріалів справи надано Договір про надання юридичних послуг № 21/05/15-ЮП/IL від 21.05.2015р., укладений між Позивачем та адвокатом ОСОБА_5, згідно якого Замовник замовляє, а Юрист бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі (об'ємах та кількості) та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язується оплатити Юристу надані послуги на умовах цього Договору (а.с.38-39), та квитанцію до прибуткового касового ордера № 213 від 21.05.2015р., згідно якого ОСОБА_1 сплатив на користь ФОП ОСОБА_5 на підставі договору про надання юридичних послуг № 21/05/15/ЮП/LI 1 500,00 грн. (а.с.40).

Протягом розгляду справи Позивача в судовому засіданні представляв ОСОБА_7 на підставі довіреності від 01.05.2015р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук Ю.О. та зареєстрованої в реєстрі за № 577 (а.с.45).

Таким чином, оскільки вищезазначеними нормами законодавства чітко визначено зміст витрат на правову допомогу та хто саме може надавати таку правову допомогу, зважаючи на той факт, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 58-59 ЦПК України на підтвердження одержання ним правової допомоги від адвоката або особи яка є фахівцем у галузі права, оскільки в процесі розгляду справи, представник Позивача не залучався ухвалою суду як адвокат або інший фахівець у галузі права, також матеріалами справи не підтверджено факту отримання Позивачем правової допомоги в процесі підготовки документів для подачі до суду з боку адвоката або іншого фахівця у галузі права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Відповідача на його користь судових витрат пов'язаних з витратами на правову допомогу в сумі 1 500,00 грн. не підлягають задоволенню.

З урахуванням всього наведеного вище позов підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача матеріальної шкоди в сумі 40 364,62 грн. та моральної шкоди у розмірі 2 000,00грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд також присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 647,24 грн. (за вимогу про стягнення моральної шкоди - 243,60 грн. та 1% від задоволеної вимоги про стягнення майнової шкоди 403,64 грн.).

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 6,9,12,22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням Постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» та Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену ДТП, на суму 40 364,62грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену ДТП, на суму 2 000,00грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 647,24грн. (за вимогу про стягнення моральної шкоди - 243,60 грн. та 1% від задоволеної вимоги про стягнення майнової шкоди 403,64грн.).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: