Ухвала суду № 58241530, 30.05.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25893/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді Матійчук Г.О.,

при секретарі Бец В.А.,

за участю прокурора Каніковського В.І.,

слідчого Горлача О.Г.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві Телеги С.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Каніковським В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово не працюючого, не одруженого, освіта середня, раніше судимого за злочини, передбачені ст.ст. 185,186, 391 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2016 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві Телеги С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.185 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Печерського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100060003802 від 28.05.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, 28.05.2016 року, приблизно о 16:10 год., разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою зайшли до магазину «Масімо Дутті», що знаходиться в ТРЦ «Гулівер», що розташований за адресою: м. Київ, Спортивна площа, 1-А, з метою подивитися на одяг. Прогулюючись у торговому залі вказаного магазину, ОСОБА_2, разом з невстановленими досудовим розслідуванням особою роздивлялись речі, які лежали на полицях стелажів, підійшли до вітрини в якій лежали двоє наручних годинників та за попередньою змовою у ОСОБА_2, разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та діючи спільно, з корисливих спонукань, скориставшись відсутністю уваги оточуючих, невстановлена досудовим розслідуванням особа відчинила скляні двері вітрини та дістала з вітрини один наручний годинник, вартістю 5295 грн. 00 коп. з ПДВ (4412 грн. 50 коп. без ПДВ) арт.: 1685/199/500/01, який поклала собі в кишеню та почала рухатись до виходу з магазину.

В цей час ОСОБА_2, взявши другий наручний годинник вартістю 5295 грн. 00 коп. з ПДВ. (4412 грн. 50 коп. без ПДВ) арт.: 1684/199/400/01, та поклавши його до кишені своїх штанів, також направився до виходу з магазину.

В подальшому вийшовши за межі магазину ОСОБА_2, направився до виходу з ТРЦ «Гулівер» та відійшовши декілька метрів, позаду нього підійшов працівник охорони магазину «Массімо Дутті», який зупинив його та попрохав дістати з кишень всі речі, і під час діставання речей ОСОБА_2, з кишень своїх штанів дістав вищезазначений викрадений годинник. Крім цього, невстановлена особа разом з викраденим годинником вже вийшла з ТРЦ «Гулівер», та зникла у невідомому напрямку.

Вказує на те, що підставою до внесення клопотання стало те, що своїми умисними протиправними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Наголошує на наявність ризиків, передбачених ст. 117 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона обвинувачення посилається на те, що вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням вагомості доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує, та враховуючи можливість останнього, переховуватися від органів досудового слідства та суду. Вказані обставини, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою та виключають можливість застосування до ОСОБА_2 іншого більш м'якого запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор Каніковський В.І. та слідчий Горлач О.Г. внесене клопотання підтримали з викладених у ньому підстав, просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи наявними ризики, визначені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, те що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового слідства, прокурора та суду, перешкоджати слідству, та продовжувати займатися злочинною діяльністю.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного немає.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчим відділом Печерського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100060003802 від 28.05.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

28.05.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному та його захиснику 30.05.2016 року о 08:20 год. та 08:00 год. відповідно.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 5 років.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно уразі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст. 178, ст. 183 КПК України враховує, що останній підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, а також особу підозрюваного ОСОБА_2, який не працює, раніше судимий (зі слів), вік та стан його здоров'я, який не виключає можливості тримання останнього під вартою, сімейний стан, відсутність сталих соціальних зв'язків, майновий стан, та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризику, яке зазначено у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, слідчий суддя вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України - 20 розмірів мінімальних заробітних плат, що відповідно становить 27 580 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з 29.05.2016 року з 03 год. 45 хв. і по 27.07.2016 року по 03 год. 45 хв. включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2. обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 27 580 (двадцять сім тисяч п»ятсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, а саме на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового слідства до 27.07.2016 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де утримується ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

В частині застосування запобіжного заходу у виді застави, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Матійчук Г.О.