Рішення № 58240919, 09.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

09 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Качана В.Я., Рейнарт І.М.

при секретарі Ломанову Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Лазурний блюз» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Лазурний блюз» - Савченко Ірини Еммануїлівни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2015 року,

встановила:

17.02.2015 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.04.2015 р. просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Лазурний блюз» (далі - TOB «ЕК «Лазурний блюз») на свою користь суму компенсації у розмірі 4 119,74 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 51 746,64 грн. та 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 17.02.2014 р. по 30.05.2014 р. працювала у відповідача на посаді консьєржа. 30 травня 2014 року вона була звільнена за власним бажанням, у відповідності до ст. 38 КЗпП України, на підставі наказу №14-2-09/к від 30.05.2014 р. Відповідно до довідки відповідача №ЛБ00000014 від 17.07.2014 р. заборгованість з виплати заробітної плати станом на 01.06.2014 р. складає 14 816,98 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач при звільненні не провів з нею повний розрахунок, у відповідності до вимог ст.43 Конституції України, ст.ст.116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» просила позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2015 року, з урахуванням ухвали цього суду про виправлення арифметичної помилки від 22 липня 2015 року, позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «ЕК «Лазурний блюз» на користь ОСОБА_1 64 935,55 грн., без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та в дохід держави судовий збір в розмірі 892 грн. 96 коп.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЕК «Лазурний блюз», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Свої доводи мотивує тим, що заборгованість по заробітній платі в сумі 14 816 грн. 98 коп. була повністю виплачена позивачу з урахуванням індексації.

Так, в липні 2014 року позивачу була виплачена заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату за лютий, березень та частково за квітень 2014 року ( в сумі 1 777, 83 грн.) на загальну суму 8000 грн.

У серпні 2014 року позивачу частково виплачена заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексації за травень 2014 р. в розмірі 4000 грн.

Заборгованість, що залишилась, за квітень - 2 346,85 грн. та за травень - 934,93 грн. були виплачені у вересні 2014 року в сумі 4000 грн.

Оскільки на час розгляду даного спор у судовий наказ про стягнення заборгованості по заробітній платі було скасовано, правові підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні були відсутні.

В судовому засіданні позивач просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні з роботи за власним бажанням ОСОБА_1 не була виплачена заробітна плата за період з 17.02.2014 р. по 30.05.2014 р. у розмірі 14816,98 грн. При цьому у липні 2014 р. позивачу було виплачено заробітну плату за травень 2014 року у сумі 4000 грн. Решту виплат з липня по вересень 2014 року судом першої інстанції не враховано з тих підстав, що зазначений період не стосується предмету спору.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в позовній заяві, позивач працювала у відповідача з 17.02.2014 р. по 30.05.2014 р. на посаді консьєржа.

Відповідно до довідки TOB «ЕК «Лазурний блюз» від 17.07.2014 р. заборгованість з виплати заробітної плати станом на 01.06.2014 р. становить 14 816, 98 грн. ( а.с.7).

Заперечуючи проти доводів позивача в частині не проведення з нею повного розрахунку по заробітній платі з урахуванням індексації, представником відповідача надано відомості з погашення заборгованості позаштатним працівникам та заборгованості звільненим працівникам.

Так, відповідно до наданої відомості з погашення заборгованості позаштатним працівникам за липень 2014 року та заборгованості звільненим працівникам, ОСОБА_1 виплачено 4000 грн. та додатково за липень та травень звільненим працівникам - 4000 грн. (а.с.47).

Відповідно до відомості з погашення заборгованості позаштатним працівникам за серпень 2014 року та заборгованості звільненим працівникам, ОСОБА_1 виплачено 4000 грн. (а.с.48).

Відповідно до відомості з погашення заборгованості позаштатним працівникам за вересень 2014 року та заборгованості звільненим працівникам, ОСОБА_1 виплачено 4000 грн. (а.с.49).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року, ОСОБА_1 у задоволенні позову до TOB «ЕК «Лазурний блюз» про стягнення заборгованості по заробітній платі станом на 30.05.2014 р. в сумі 14 816,98 грн. відмовлено. При цьому судом встановлено, що підпис позивача у вищевказаних відомостях свідчить про отримання нею коштів, які є виплатою заборгованості із заробітної плати. При цьому позивач не довела, що працювала позаштатним працівником з 01.06.2014 р.(а.с.125).

Відповідно до ст. ч.3 ст.60 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що за лютий 2014 р. з урахуванням індексації розмір заробітної плати позивача з відрахуванням обов'язкових платежів становив 2049,30 грн. (2001,68 грн. +47,62 грн. індексація), за березень 2014 р. - 4098 ,53 грн. (4003,35 грн. + 95,18 грн.), за квітень 2014 р. - 4113, 40 грн. ( 4003,35 грн. +110,05 грн.), за травень 2014 р. - 4919,65 грн. ( 4808,60 грн. +110,05 грн.), а всього на загальну суму 15 180,88 грн., а позивачу було виплачено заборгованість на загальну суму 16 000 грн., правові підстави для стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в cумі 9 590,25 грн. відсутні.

За змістом ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

З урахуванням тієї обставини, що остаточний розрахунок по заробітній платі з позивачем проведено у вересні 2014 року, що свідчить про порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо виплати всіх належних працівникові сум в день звільнення, що в свою чергу призвело до порушення трудових прав права позивача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з червня 2014 р. по вересень 2014 року в сумі 20 019,72 грн.

При цьому колегія суддів виходить з положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року та з такого розрахунку: 4885,71 грн. х2 ( заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців, що передували звільненню робочі дні): 41 ( число відпрацьованих робочих днів) = 238,33 грн. ( заробтіна плата за 1 день).

238,33 грн. х 84 ( кількість робочих днів затримки розрахунку) =20019,72 грн.

У зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права судове рішення в частині стягнення 64 935 грн. 55 коп., а також в частині визначення суми судового збору в сумі 892 грн. 96 коп. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в сумі 20 019 грн. 72 коп. та стягнення судового збору в сумі 487 грн. 20 коп.

Встановивши порушення відповідачем трудових прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди. Розмір відшкодування - 1000 грн., визначено судом з урахуванням принципу розумності та справедливості, а тому судове рішення у вказаній частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів

Вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Лазурний блюз» - СавченкоІрини Еммануїлівни задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2015 року в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та розподілу судових витрат скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Лазурний блюз» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20 019 грн. 72 коп. ( сума зазначена без урахування податків та обов'язкових платежів).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Лазурний блюз» в дохід держави судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Справа №22-ц/796/158/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Савицький О.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.