Ухвала суду № 58240755, 07.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа №22-ц/796/8123/2016 головуючий у 1-й інстанції: Малинников О.Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 червня2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Головачова Я.В.

суддів: Поліщук Н.В., Поливач Л.Д.

при секретарі: Литвиненко Р.С.

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Злато-Актив", підприємства з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна", товариства з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" про усунення перешкод у здійсненні права власності, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 в інтересах підприємства з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна", ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Злато-Актив" на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Злато-Актив"(далі - ТОВ "Злато-Актив"), підприємству з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна" (далі - ПІІ "Білла-Україна") та товариству з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" (далі - ТОВ "Саті-Нова Союз") експлуатацію цокольного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 на час розгляду даної справи і набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено ТОВ "Злато-Актив", ПІІ "Білла-Україна", ТОВ "Саті-Нова Союз" експлуатацію цокольного поверху житлового будинку АДРЕСА_1.

У поданих тотожних апеляційних скаргах ОСОБА_2 в інтересах ПІІ "Білла-Україна" та ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "Злато-Актив", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Скаржники зазначають, що група нежитлових приміщень №1-8 (літ. "А")цокольного поверху, загальною площею 1109,1 кв. м. по АДРЕСА_1 на праві власності належить ТОВ "Злато-Актив". Звертаючись до суду, ОСОБА_1 просила усунути перешкоди у здійсненні нею права власності шляхом заборони відповідачам здійснювати будь-які будівельні, ремонті роботи щодо облаштування супермаркету в цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1, оскільки на цокольному поверсі зазначеного будинку було заплановано будівництво та облаштування машиномісць з подальшою їх передачею в розпорядження мешканцям даного будинку. В обґрунтування апеляційних скарг скаржники зазначають, що жодних правовстановлюючих документів на підтвердження свої прав на відповідні машиномісця у вказаному будинку позивачем до суду надано не було. Крім того, позивач не оспорює законність набуття права власності на нежилі приміщення на цокольному поверсі ТОВ "Злато-Актив" та законність укладення договору оренди зазначених приміщень між ТОВ "Злато-Актив" та ПІІ "Білла-Україна", а тому при вжитті заходів забезпечення позову судом першої інстанції не в повній мірі було встановлено існування спору між сторонами, факт наявності порушеного права позивача та реальної загрози невиконання рішення суду. Крім того, скаржники вказують на те, що за вказаною адресою, у відповідності до вимог чинного законодавства, ПІІ "Білла-Україна" було зареєстровано сорок першу філію ПІІ "Білла-Україна", а тому існування таких заходів забезпечення позову буде прямо перешкоджати господарській діяльності підприємства, що є недопустимим у відповідності до вимог п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Представники ПІІ "Білла-Україна"- ОСОБА_4 та ОСОБА_2, представник ТОВ "Злато-Актив"- ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційні скарги з наведених в них підставах.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, вважала, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

ТОВ "Саті-Нова Союз" в суд апеляційної інстанції не з'явилось, про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Злато-Актив", ПІІ "Білла-Україна", ТОВ "Саті-Нова Союз" про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України визначено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-які стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 43081345, виданого Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві 1 вересня 2015 року, група нежитлових приміщень №1-8 (літ. "А") цокольний поверх будинку АДРЕСА_1, загальною площею 1109,1 кв. м., на праві приватної власності належить ТОВ "Злато-Актив"(а. с. 21).

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що законність набуття права власності на нежилі приміщення на цокольному поверсі ТОВ "Злато-Актив" позивачем не оскаржується.

25 лютого 2016 року між ТОВ "Злато-Актив" та ПІІ "Білла-Україна" було укладено договір найму (оренди) групи нежитлових приміщень №1-8 (літ. "А") цокольний поверх будинку АДРЕСА_1, загальною площею 1109,1 кв. м., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак І.В. та зареєстрований в реєстрі за №№166,167, відповідно до якого починаючи з дати початку оренди ТОВ "Злато-Актив передає, а ПІІ "Білла-Україна" приймає об'єкт оренди у строкове платне користування на умовах цього договору, а саме з метою організації та обслуговування об'єкта торгівлі (супермаркету) з метою здійснення оптової та роздрібної торгівлі товарами та надання послуг, які зазвичай продаються/надаються в роздрібній торгівлі (а. с. 28-67).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за адресою АДРЕСА_1 було зареєстровано сорок першу філію ПІІ "Білла-Україна" (а. с. 79).

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не взяв до уваги, що заборона експлуатації цокольного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 обмежує можливість господарюючого суб'єкта ТОВ "Злато-Актив" розпоряджатися власним майном, а ПІІ "Білла-Україна" користуватись даним майном у відповідності до вимог договору найму (оренди) групи нежитлових приміщень від 25 лютого 2016 року .

З огляду на викладене, вжиті заходи є такими, що перешкоджають господарській діяльності юридичних осіб, що в силу вимог п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" є недопустимим.

Перешкода здійснення господарської діяльності може також призвести до припинення виплати заробітної плати працівників, які працюють на підприємстві, що в свою чергу призведе до порушення інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із забороною господарюючому суб'єкту користуватися та розпоряджатися власним майном.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції не мав право вживати заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Злато-Актив", ПІІ "Білла-Україна", ТОВ "Саті-Нова Союз" експлуатації цокольного поверху житлового будинку АДРЕСА_1.

За таких обставин погодитися з постановленою ухвалою неможливо, вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги ПІІ "Білла-Україна" та ТОВ "Злато-Актив" сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн. з кожного, що підтверджується квитанцією №0292730003 від 27 квітня 2016 року та квитанцією №10 від 29 квітня 2016 року (а. с. 15; 103).

Оскільки апеляційні скарги ПІІ "Білла-Україна" та ТОВ "Злато-Актив" підлягають задоволенню, тому з позивача на користь відповідачів підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1378 грн. кожному, а всього 2756 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах підприємства з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна", ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Злато-Актив" задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року про забезпечення позову скасувати і постановити нову ухвалу наступного змісту.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна"витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Злато-Актив" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: Н.В. Поліщук

Л.Д.Поливач