Ухвала суду № 58239567, 08.06.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/4506/16-ц

н/п 2/766/2303/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Котьо І.В. дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі , гідності ,ділової репутації та відшкодування майнової і моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, але вона не відповідає вимогам ч.2 ст.119 ЦПК України, а саме позовна заява повинна містити в собі:

1) назву суду, до якого подається заява;

2) імя ( найменування ) позивача і відповідача а також імя представника позивача , якщо позовна заява подається представником , їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс , номер засобів звязку , як що такий відомий ;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог позовного характеру ;

5) виклад обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину , наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів , що додаються до заяви.

Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України, а ч.2 ст.60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Пунктом 4 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 за N 1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» ( далі Постанови ) визначено , що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

А п.14 цієї Постанови визначено , що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача , яка саме інформація поширена відповідачем , із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Однак, в порушення вимог п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України, а також ч.1,2 ст.60 ЦПК України позивач не зазначив відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача і відносно чого , а саме : честі ,гідності чи ділової репутації ( з визначенням в чому саме це полягало) , яка саме інформація поширена відповідачем , із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин.

Крім того , п 11 Пленуму також визначено , що відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, є юридична особа, в якій вона працює. А в разі , коли ця посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона. А п.18передбачено що згідно з положеннями ст. 277 ЦК і ст. 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У звязку з чим позивачу також необхідно визначитись з колом відповідачів.

Положеннями п.8,9 ч.2 ст. 16 ЦК України , передбачено що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди , та відшкодування моральної ( не майнової шкоди) за наявності :

- шкоди яка виникла як наслідок порушення особистих немайнових або майнових благ , що охороняються законом і це може виявлятись у втраті , зменшенні , неотриманні майнових благ потерпілою особою. Під шкодою також слід розуміти моральні страждання , заподіяні потерпілому;

- протиправної поведінки особи , що заподіяла шкоду , тобто така поведінка , яка суперечить правовим нормам ;

- причинного звязку між шкодою і протиправним діянням який полягає в тому що попереднє явище ( причина) повинно продовжувати за певних умов наступне явище ( наслідок);

- вини особи , яка заподіяла шкоду , а саме це психічного ставлення особи до своєї протиправної поведінки.

Однак, в порушення вимог п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України, а також ч.1,2 ст.60 ЦПК України позивач не зазначив доказів того, що шкода виникла як наслідок порушення його прав , протиправної поведінки особи , що заподіяла шкоду і між ними є причинний звязок.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При таких обставинах суд вважає, що дана позовна заява не може бути розглянута по суті, у звязку з чим позивачеві необхідно надати строк для усунення вказаних недоліків. Керуючись ст.121 ЦПК України ,суд

ухвалив: Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі , гідності ділової репутації та відшкодування майнової і моральної шкоди залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем (заявником) ухвали.

В разі не усунення недоліків до зазначеного строку заява буде вважатись не поданою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. Котьо