Рішення № 58236657, 01.06.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27335/15-ц

Провадження 2/127/276/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Коберник О.Л.

з участю прокурора Сосницької І.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

07.12.2015 року заступник прокурора Вінницької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Мотивований позов тим, що на підставі вироку Летичівського районного суду Хмельницької області від 22.01.2014 року колишній суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Люлько В.В. визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 366, ч. 1, 2 ст. 375 КК України та засуджений до 5 років 2 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді строком на три роки. Відповідно до ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 25.02.2015 року вирок в частині засудження за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 375 КК України скасований, а кримінальна справа в цій частині закрита із звільненням ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності в звязку з закінченням строків давності. ОСОБА_2 слід вважати засудженим за ч. 2 ст. 375 КК України на строк 5 років 2 місяці позбавлення волі. Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.10.2015 року вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 22.01.2014 року та ухвала Апеляційного суду Хмельницької області від 25.02.2015 року залишені без змін.

ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що працюючи на посаді судді Тульчинського районного суду Вінницької області 07.02.2007 року розглянув справи № 2а-262/07 за позовом ОСОБА_3 та інших та № 2а-202/07 за позовом ОСОБА_4 та інших до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання до вчинення дій, при цьому не забезпечив верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом, та ухвалив завідомо неправосудні постанови про задоволення позовних вимог. Так, відповідно до постанови від 07.02.2007 року у справі № 2а-262/07 та постанови від 07.02.2007 року у справі № 2а-202/07 суддя Люлько В.В. визнав протиправною бездіяльність Вінницького обласного військового комісаріату у виконанні Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в частині не донарахування та невиплаті пенсії і зобов'язав Вінницький обласний військовий комісаріат перерахувати ОСОБА_5 та іншим (всього 14 осіб), а також ОСОБА_4 та іншим (всього 281 особа) суму пенсії з урахуванням: а)премії в розмірі 33,3% всього обсягу грошового забезпечення військовослужбовців, встановлених Указами Президента України від 14.07.1995р. № 615/95 та від 04.10.1996р. № 923/96, а також постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829; б) щомісячної надбавки за службу у Збройних Силах України в розмірі до 40 відсотків посадового окладу, що встановлена Указом Президента України від 14.07.1999 № 847/99 "Про додаткові заходи щодо грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України"; в) щомісячної 100-відсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23.02.2002 № 173/2002 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ"; г) щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 05.05.2003 № 389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу".

В порядку виконання постанов від 07.02.2007 року суддя Люлько В.В. 04.09.2007 року постановив ухвалу про зміну способу виконання і зобовязав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок призначених пенсій з урахуванням підвищення, а також виплатити недоплачені суми пенсій. В звязку з цим протягом листопада-грудня 2008 року ГУ ПФУ у Вінницькій області через установи «Ощадбанку» України на виконання неправосудних постанов незаконно виплачено ОСОБА_3 та іншим (всього 11 осіб) та ОСОБА_4 та іншим (всього 215 осіб) за рахунок бюджетних коштів загальну суму в розмірі 6 485 644,45 грн. Внаслідок незаконних дій судді Люлька В.В. державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області спричинена шкода на вказану суму.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України прокурор просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області завдану злочином шкоду в сумі 6 485 644,45 грн.

В судовому засіданні прокурор Сосницька І.В. та представник позивача ОСОБА_1 позов про відшкодування шкоди підтримали, але просили стягнути з відповідача суму в розмірі 6 484 258,25 грн., оскільки згідно повідомлень до доручень на одноразову виплату та розрахунків на доплату, які є в матеріалах справи, виплата громадянам проведена на вказану суму.

Відповідач ОСОБА_2 відбуває покарання в Менській виправній колонії УДПтС України в Чернігівській області № 91, був повідомлений про день та час розгляду справи відповідно до ч. 6 ст. 76 ЦПК України. Повістку, позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав (а.с. 91, 92, 99, 106-б, 111, 159), проте письмових пояснень не надав.

За згодою представника позивача та відповідно до вимог ст. 224-226 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, враховуючи думку прокурора з приводу позовних вимог, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

ОСОБА_2 був призначений суддею Тульчинського районного суду Вінницької області на строк 5 років відповідно до Указу Президента України від 07.03.2001 року та згідно з Постановою Верховної ОСОБА_6 України від 16.03.2006 року № 3564-ІV «Про обрання суддів» був обраний на посаду судді цього ж суду безстроково, працював професійним суддею як посадова особа та носій судової влади, яка, відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій України», Закону України «Про статус суддів», наділена повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обовязки на професійній основі в суді загальної юрисдикції на підставах, у спосіб та в межах повноважень, під присягою, яку ОСОБА_2 прийняв 13.11.2001 року.

Відповідно до вироку Летичівського районного суду Хмельницької області від 22.01.2014 року та ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 25.02.2015 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 2 ст. 375 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі за постановлення завідомо неправосудного рішення, ухвали, постанови, що спричинило тяжкі наслідки.

Вироком суду встановлено, що 12.12.2006 до Тульчинського районного суду надійшла позовна заява у порядку адміністративного судочинства від позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_6 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання протиправною його бездіяльності у виконанні Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", із зобов'язанням перерахунку суми пенсій спадкоємцям військовослужбовців, що перебували на службі у Збройних Силах України.

22.12.2006 року в приміщенні Тульчинського районного суду в м. Тульчині суддя Люлько В.В., отримавши позовну заяву, в порушення вимог ст.ст. 17, 19 КАС України (адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача) позов ОСОБА_3 та інших до Вінницького обласного військового комісаріату позивачам не повернув, і ухвалою від 22.12.2006 відкрив провадження у справі № 2а-262/07 та призначив справу до судового розгляду на 07.02.2007року.

07.02.2007 року в приміщенні Тульчинського районного суду суддя Люлько В.В. розглянув справу № 2а-262/07 з порушенням вимог ст.ст. 41, 52 КАС України, не провів фіксування судового засідання технічними засобами, крім того, діючи умисно, не вирішив питання про заміну неналежного відповідача на належного, чим позбавив Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прав та обовязків сторони у справі, передбачених ст.ст. 49, 50, 51 КАС України.

Суддя Люлько В.В. при розгляді справи не перевірив докази про наявність чи відсутність підстав про перерахунки пенсій, безпідставно проігнорував, що нарахування пенсій здійснювалось на підставі ст.43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції від 09.04.1992 (чинної до 01.01.2005 року) прийняв постанову про задоволення позову і визнав протиправною бездіяльність Вінницького обласного військового комісаріату у виконанні цього Закону України в частині не донарахування та невиплаті пенсії і зобов'язав Вінницький обласний військовий комісаріат перерахувати ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 суму пенсії з урахуваннямпремії, в розмірі 33,3% всього обсягу грошового забезпечення військовослужбовців, щомісячної надбавки за службу у Збройних Силах України в розмірі до 40 відсотків посадового окладу, щомісячної 100-відсоткової надбавки, щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, починаючи з 01.09.1999 і до дня смерті спадкодавців. При цьому судді Люлько В.В. було достеменно відомо, що вказані види грошового забезпечення були запроваджені лише після звільнення спадкодавців позивачів з військової служби.

Ухвалою від 04.09.2007 року у справі № 6-40/2007 суддя Люлько В.В. замінив спосіб виконання постанови від 07.02.2007 року у справі № 2а/262/07 і зобовязав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок раніше призначених пенсій з урахуванням підвищення, а також виплатити недоплачені суми пенсій.

ГУ ПФУ у Вінницькій області постанову у справі № 2а/262/07 виконало і протягом листопада 2008 року установами «Ощадбанку» України за рахунок бюджетних коштів було виплачено позивачам, які є спадкоємцями військовослужбовців - ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_18 ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_14 недоплачені пенсії в загальній сумі 375 696,90 грн., що в 1459 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а державі спричинено тяжкі наслідки. Позивачам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_17 кошти не виплачувались і останні їх не отримали з незалежних від них причин.

Крім того, 25.12.2006 надійшла позовна заява у порядку адміністративного судочинства від позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40,ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62,ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126 ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178 П.К., ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228 П.Д., ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, Хлоня М.В., ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнанняпротиправною бездіяльності, зобовязання до вчинення дій.

27.12.2006 року суддя Люлько В.В., в порушення норм процесуального права, ст.ст. 17, 19, 106 КАС України (адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання) позовну заяву не повернув, а відкрив провадження у справі № 2а-202/07 та призначив її до судового розгляду на 07.02.2007 року.

07.02.2007 року в приміщенні Тульчинського районного суду в м. Тульчині суддя Люлько В.В. розглянув справу № 2а-202/07 з порушенням вимог ст.ст. 41, 52 КАС України, не провів фіксування судового засідання технічними засобами, крім того, діючи умисно, не вирішив питання про заміну неналежного відповідача на належного, чим позбавив Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прав та обовязків сторони у справі, передбачених ст.ст. 49, 50, 51 КАС України.

Суддя Люлько В.В. при розгляді справи не перевірив докази про наявність чи відсутність підстав для перерахунку пенсій, безпідставно проігнорував, що нарахування пенсій здійснювалось на підставі ст.43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції від 09.04.1992 (чинної до 01.01.2005 року) прийняв постанову про задоволення позову і визнав протиправною бездіяльність Вінницького обласного військового комісаріату у виконанні цього Закону України в частині не донарахування та невиплаті пенсії і зобов'язав Вінницький обласний військовий комісаріат перерахувати позивачам суму пенсії з урахуваннямпремії, в розмірі 33,3% всього обсягу грошового забезпечення військовослужбовців, щомісячної надбавки за службу у Збройних Силах України в розмірі до 40 відсотків посадового окладу, щомісячної 100-відсоткової надбавки, щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, з урахуванням перерахунку за минулий час, починаючи з 01.09.1999 і до 01.01.2006 року. При цьому судді Люлько В.В. було достеменно відомо, що вказані види грошового забезпечення були запроваджені лише після звільнення позивачів з військової служби.

04.09.2007 суддя Люлько В.В. у порядку виконання постанови від 07.02.2007 у справі № 2а-202/07 виніс ухвалу про заміну способу її виконання та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок раніше призначених пенсій з урахуванням підвищення, а також виплатити недоплачені суми пенсій.

ГУ ПФУ у Вінницькій області постанову у справі № 2а/202/07 виконало і протягом листопада 2008 року установами «Ощадбанку» України за рахунок бюджетних коштів було виплачено позивачам недоплачені пенсії в загальній сумі 6 109 947,55 грн., що в 23727 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Позивачам ОСОБА_34, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_47, ОСОБА_45, ОСОБА_49, ОСОБА_57, ОСОБА_74, ОСОБА_77, ОСОБА_81, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_76, ОСОБА_92, ОСОБА_97, ОСОБА_105, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_121, ОСОБА_124, ОСОБА_127, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_152, ОСОБА_133, ОСОБА_140, ОСОБА_148, ОСОБА_170, ОСОБА_161, ОСОБА_168, ОСОБА_175, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_187, ОСОБА_192, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_203, ОСОБА_205, ОСОБА_209, ОСОБА_211, ОСОБА_315, ОСОБА_316, ОСОБА_216, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_225, ОСОБА_227, ОСОБА_230, ОСОБА_241, ОСОБА_254, ОСОБА_257, ОСОБА_317, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_318, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_319, ОСОБА_287, ОСОБА_289, ОСОБА_320, ОСОБА_295, ОСОБА_297 кошти не виплачувались і останні їх не отримали з незалежних від них причин.

Таким чином, вироком суду встановлено, що суддя Люлько В.В. не забезпечив верховенства права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і ухвалив неправосудні постанови від 07.02.2007 року про задоволення позовних вимог, що призвело до того, що разом по справах № 2а-262/07 і № 2а-202/07 за рахунок бюджетних коштів проведено незаконні виплати в загальній сумі 6 485 644,45 грн., що в 25186 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а державі спричинено тяжкі наслідки.

Відповідно до ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обовязки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України).

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Доходи і видатки Пенсійного фонду України складаються з власних надходжень, коштів Державного бюджету України, коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

В судовому засіданні на підставі наданих доказів було встановлено, що за рахунок бюджетних коштів на підставі повідомлень до доручень на одноразову виплату та розрахунків на доплату за судовими рішеннями ГУ ПФУ у Вінницькій області через установи «Ощадбанку» були проведені незаконні виплати громадянам.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 6 ст. 1176 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Вина ОСОБА_2 у завданні шкоди державі встановлена вироком Летичівського райсуду Хмельницької області від 22.01.2014 року та ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25.02.2015 року, які залишені без змін Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Частиною 4 статті 61 ЦПК України визначено, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим, відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем були надані докази сум виплачених коштів по постановам у справах № 2а-202/07 та № 2а-262/07 повідомлення до доручень на одноразову виплату та розрахунки на доплату за судовими рішеннями (том 2, а.с. 165-170 том 1), згідно яких сума виплачених коштів складає 6 484 258,25 грн., в звязку з чим представник позивача і прокурор підтримали позов про стягнення саме цієї суми.

Згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 165-170 т. 1) громадянам були виплачені наступні кошти: ОСОБА_4 - 13925,23 грн.; ОСОБА_32 - 24309,61 грн; ОСОБА_33 - 35432,78 грн.; ОСОБА_35 - 17865,64 грн.; ОСОБА_38 - 19726,94 грн.; ОСОБА_39 - 41820,83 грн.; ОСОБА_40 - 29840,77 грн.; ОСОБА_41 - 22780,83 грн.; ОСОБА_42 - 41446,08 грн.; ОСОБА_321 - 32197,74 грн.; ОСОБА_46 - 16279,56 грн.; ОСОБА_48 - 31207,82 грн.; ОСОБА_50 - 37396, 39 грн.; ОСОБА_55 - 12494,98 грн.; ОСОБА_51 - 36616,02 грн.; ОСОБА_322 - 27426,67 грн.; ОСОБА_53 - 13066,82 грн.; ОСОБА_54 - 21736,63 грн.; ОСОБА_56 - 12321,58 грн.; ОСОБА_58 - 47006,94 грн.; ОСОБА_59 - 11508,94 грн.; ОСОБА_60 - 32316,96 грн.; ОСОБА_61 - 36867,53 грн.; ОСОБА_62 - 32593,37 грн.; ОСОБА_63 - 39597,17 грн.; ОСОБА_64 - 25508,04 грн.; ОСОБА_65 - 38306,74 грн.; ОСОБА_66 - 50336,99 грн.; ОСОБА_67 - 21736,52 грн.; ОСОБА_68 - 18377,46 грн.; ОСОБА_323 - 43848,29 грн.; ОСОБА_70 - 48216,99 грн.; ОСОБА_71 - 15175,32 грн.; ОСОБА_72 - 26833,35 грн.; ОСОБА_73 - 18357,58 грн.; ОСОБА_75 - 18972,16 грн.; ОСОБА_78 - 9826,97 грн.; ОСОБА_79 - 23133,15 грн.; ОСОБА_80 - 29361,75 грн.; ОСОБА_93 - 43636,56 грн.; ОСОБА_88 - 18296,86 грн.; ОСОБА_82 - 11529,60 грн.; ОСОБА_324 - 26390,63 грн.; ОСОБА_84 - 20197,99 грн.; ОСОБА_85 - 16773,63 грн.; ОСОБА_86 - 21894,72 грн.; ОСОБА_87 - 17669,32 грн.; ОСОБА_89 - 38624,64 грн.; ОСОБА_94 - 38988,85 грн.; ОСОБА_95 - 37523,39 грн.; ОСОБА_96 - 28849,86 грн.; ОСОБА_98 - 38645,77 грн.; ОСОБА_109 - 29693,86 грн.; ОСОБА_108 - 26607,35 грн.; ОСОБА_102 - 13206,80 грн.; ОСОБА_100 - 36372,96 грн.; ОСОБА_101 - 46447,01 грн.; ОСОБА_103 - 38312,54 грн.; ОСОБА_104 - 31398,91 грн.; ОСОБА_106 - 42455,18 грн.; ОСОБА_111 38040,75 грн.; ОСОБА_110 - 16873,07 грн.; ОСОБА_112 - 37153,65 грн.; ОСОБА_113 - 30101,50 грн.; ОСОБА_325 - 18670,34 грн.; ОСОБА_115 - 19625,76 грн.; ОСОБА_117 - 12686,41 грн.; ОСОБА_116 - 9993,58 грн.; ОСОБА_118 - 28277,42 грн.; ОСОБА_119 - 54712,51 грн.; ОСОБА_120 - 34498,60 грн.; ОСОБА_122 - 22261,92 грн.; ОСОБА_123 - 34825,20 грн.; ОСОБА_125 - 44492,69 грн.; ОСОБА_156 - 36068,47 грн.; ОСОБА_149 - 45435,02 грн.; ОСОБА_126 - 26662,86 грн.; ОСОБА_128 - 15895,17 грн.; ОСОБА_129 - 18516,53 грн.; ОСОБА_132 - 39434,86 грн.; ОСОБА_134 - 12707,18 грн.; ОСОБА_135 - 19839,63 грн.; ОСОБА_326 - 39790,73 грн.; ОСОБА_137 - 24645,59 грн.; ОСОБА_138 - 34640,61 грн.; ОСОБА_139 - 27086,22 грн.; ОСОБА_141 - 31793,65 грн.; ОСОБА_142 - 47785,39 грн.; ОСОБА_143 - 22799,03 грн.; ОСОБА_144 - 22449,47 грн.; ОСОБА_145 - 27065,41 грн.; ОСОБА_146 - 30236,87 грн.; ОСОБА_147 - 48775,77 грн.; ОСОБА_150 - 43126,18 грн.; ОСОБА_151 48436 грн.; ОСОБА_148 11925,10 грн., ОСОБА_153 - 38524,12 грн.; ОСОБА_154 - 19048,61 грн.; ОСОБА_327 - 26860,51 грн.; ОСОБА_157 - 32835,69 грн.; ОСОБА_158 - 20071,89 грн.; ОСОБА_159 - 6288,28 грн.; ОСОБА_160 - 45390,72 грн.; ОСОБА_162 - 10566,10 грн.; ОСОБА_163 - 20981,43 грн.; ОСОБА_164 - 36898,38 грн.; ОСОБА_165 - 20966,12 грн.; ОСОБА_166 - 24337,35 грн.; ОСОБА_167 - 23341,92 грн.; ОСОБА_328 - 39287,80 грн.; ОСОБА_171 - 37948,10 грн.; ОСОБА_172 - 33582,95 грн.; ОСОБА_173 - 27824,08 грн.; ОСОБА_174 - 15954,67 грн.; ОСОБА_176 - 19694,18 грн.; ОСОБА_177 - 15344,57 грн.; ОСОБА_178 - 19916,07 грн.; ОСОБА_179 -28449,01 грн.; ОСОБА_180 - 18194,79 грн.; ОСОБА_181 - 12695,86 грн.; ОСОБА_182 - 18806,29 грн.; ОСОБА_183 - 27003,68 грн.; ОСОБА_186 - 14376,82 грн.; ОСОБА_188 - 41975,39 грн.; ОСОБА_189 - 25465,91 грн.; ОСОБА_190 - 37042,05 грн.; ОСОБА_191 - 31981,47 грн.; ОСОБА_193 - 34466,77 грн.; ОСОБА_194 - 16959,22 грн.; ОСОБА_195 - 6500,18 грн.; ОСОБА_196 - 29309,70 грн.; ОСОБА_197 - 39828,94 грн.; ОСОБА_198 - 37523,15 грн.; ОСОБА_199 - 43597,51 грн.; ОСОБА_202 - 55812 грн.; ОСОБА_214 - 14145,12 грн.; ОСОБА_204 - 30523,15 грн.; ОСОБА_206 - 19394,88 грн.; ОСОБА_207 - 36972,42 грн.; ОСОБА_208 - 26108,15 грн.; ОСОБА_210 - 28211,35 грн.; ОСОБА_215 - 25330,06 грн.; ОСОБА_329 - 34726,15 грн.; ОСОБА_218 - 26119,20 грн.; ОСОБА_219 - 46076,18 грн.; ОСОБА_220 - 38879,92 грн.; ОСОБА_221 - 19803,71 грн.; ОСОБА_232 - 43740,89 грн.; ОСОБА_330 - 25535,57 грн.; ОСОБА_236 - 29655,39 грн.; ОСОБА_224 - 25006,90 грн.; ОСОБА_228 - 28481,88 грн.; ОСОБА_229 - 33973,10 грн.; ОСОБА_231 - 24600,19 грн.; ОСОБА_233 - 41270,37 грн.; ОСОБА_234 - 8911,73 грн.; ОСОБА_331 - 39012,18 грн.; ОСОБА_237 - 32156,68 грн.; ОСОБА_332 - 22015,08 грн.; ОСОБА_253 - 17606,61 грн.; ОСОБА_245 - 38237,94 грн.; ОСОБА_333 - 11010,81 грн.; ОСОБА_239 - 40198,51 грн.; ОСОБА_240 - 15793,74 грн.; ОСОБА_242 - 13275,49 грн.; ОСОБА_243 - 36535,19 грн.; ОСОБА_244 - 27702,71 грн.; ОСОБА_246 - 16392,10 грн.; ОСОБА_247 - 43450 грн.; ОСОБА_248 - 26887,34 грн.; ОСОБА_249 - 29799,04 грн.; ОСОБА_250 - 34279,77 грн.; ОСОБА_252 - 19296,56 грн.; ОСОБА_255 - 16018,37 грн.; ОСОБА_258 - 33423,89 грн.; ОСОБА_256 - 40125,40 грн.; ОСОБА_259 - 19565,14 грн.; ОСОБА_260 - 41981,04 грн.; ОСОБА_262 - 28355,38 грн.; ОСОБА_263 - 38958,05 грн.; ОСОБА_264 - 22562,77 грн.; ОСОБА_267 - 56404,31 грн.; ОСОБА_270 - 19501,71 грн.; ОСОБА_268 - 32625,69 грн.; ОСОБА_271 - 30452,13 грн.; ОСОБА_272 - 9054,35 грн.; ОСОБА_273 - 38452,35 грн.; ОСОБА_278 - 3343,25 грн.; ОСОБА_279 - 38447,75 грн.; ОСОБА_280 - 35727,69 грн.; ОСОБА_334 - 21083,58 грн.; ОСОБА_282 - 29337,51 грн.; ОСОБА_283 - 21958,65 грн.; ОСОБА_284 - 49085,28 грн.; ОСОБА_285 - 28853,14 грн.; ОСОБА_286 - 41446,08 грн.; ОСОБА_288 - 58238,19 грн.; ОСОБА_291 - 40120,05 грн.; ОСОБА_335 - 38831,71 грн.; ОСОБА_293 - 13315,87 грн.; ОСОБА_294 - 25163,95 грн.; ОСОБА_336 - 46365,23 грн.; ОСОБА_298 - 26516,95 грн.; ОСОБА_299 - 17415,93 грн.; ОСОБА_302 - 50857,78 грн.; ОСОБА_303 - 40391,34 грн.; ОСОБА_300 - 11449,50 грн.; ОСОБА_301 - 35910,45 грн.; ОСОБА_304 - 36405,16 грн.; ОСОБА_337 - 29096,21 грн.; ОСОБА_306 - 19095,43 грн.; ОСОБА_307 - 22337,08 грн.; ОСОБА_308 - 15454,65 грн.; ОСОБА_309 - 15381,72 грн.; ОСОБА_310 - 41446,08 грн.; ОСОБА_3 - 25899,06 грн; ОСОБА_9 - 40337,69 грн.; ОСОБА_18 - 20477,76 грн.; ОСОБА_6 - 55504,23 грн.; ОСОБА_12 - 23334,51 грн.; ОСОБА_16 - 31781,77 грн.; ОСОБА_11 - 39806,41 грн.; ОСОБА_214 26209,52 грн.; ОСОБА_10 - 21728,57 грн.; ОСОБА_15 - 50068,37 грн.; ОСОБА_14 - 40549,01 грн.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що на підставі ч. 1 ст. 1166, ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана державі внаслідок постановлення ОСОБА_2 неправосудних рішень в адміністративних справах в загальній сумі 6 484 258,25 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалене рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи те, що рішення ухвалене на користь держави в особі ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке звільнене від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент звернення до суду з позовом), судовий збір в сумі 6088,78 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись 167, 170, ч. 1 ст. 1166, ч. 6 ст. 1176 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області кошти в сумі 6 484 258 (шість мільйонів чотириста вісімдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят вісім) грн. 25 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 6088,78 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: