Ухвала суду № 58236637, 10.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8336/16-ц Провадження № 22-ц/772/1977/2016Головуючий в суді першої інстанції Романюк Л. Ф.Категорія 27Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Медвецького С.К.,

суддів: Вавшка В.С., Оніщука В.В.,

з участю секретаря Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,

встановила:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку Дарницького районного суду м. Києва, а також на все майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в межах суми боргу, посилаючись на те, що відповідачі відмовляються у добровільному порядку повернути борг.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із цією ухвалою і вважаючи її незаконною, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких міркувань.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність коштів на депозитному рахунку Дарницького міського суду м. Києва, а також про наявність будь-якого рухомого чи нерухомого майна відповідачів.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У пункті 6 цієї Постанови роз'яснено, що особам, які беруть участь у

справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Матеріалами справи встановлено, що у провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу в сумі 911 750 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що ці кошти були надані відповідачам у борг для внесення ними застави по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_5

На підтвердження позовних вимог позивач надав боргову розписку.

Тобто, між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи заяву, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність коштів на депозитному рахунку Дарницького міського суду м. Києва, а також те, що кошти за заставу ОСОБА_5 внесені були саме відповідачами і кошти які знаходяться на рахунку суду належать відповідачам.

Разом з тим, суд першої інстанції не мотивував відмову у задоволенні заяви про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідачів.

Оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, то з метою забезпечення позову необхідно накласти арешт на все майно, що належить відповідачам в межах суми боргу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви позивача про накладення арешту на все майно відповідачів підлягає скасуванню з постановленням у цій частині нової ухвали про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2015 року в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_2 про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3, ОСОБА_4 скасувати й у цій частині постановити нову ухвалу.

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2, в межах суми 911 750, 85 грн.

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_1, в межах суми 911 750, 85 грн.

Ухвала підлягає виконанню негайно.

У решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.С. Вавшко

/підпис/ В.В. Оніщук

З оригіналом згідно: