Ухвала суду № 58236565, 06.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20494/15-ц Провадження № 22-ц/772/1897/2016Головуючий в суді першої інстанції Прокопчук А. В.Категорія 57Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючої: Марчук B.C.

Суддів: Жданкіна В.В., Матківської М.В.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача, стягнення коштів за договором вкладу та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою її представником ОСОБА_3 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

01.09.2015 року позивачка звернулася в суд з даним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір №20004008908832 банківського вкладу (депозиту), відповідно до якого нею було внесено 331 145,10 грн. вкладу строком дії до 03 листопада 2015 року з процентною ставкою 23,5 % річних, що передбачено п.п. 1.2,1.6 та 1.4 Договору.

У відповідність до п.1.11 Договору, 28 липня 2015 року ОСОБА_2 звернулася в Банк з заявою про дострокове припинення дії Договору та повернення всієї суми вкладу, яка мала бути вирішена протягом трьох днів з дня отримання заяви.

Оскільки вимога позивачки не виконана, вона звернулася в суд з вказаним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в загальній сумі 339 276,87 грн.

В ході розгляду справи, у зв`язку з виплатою відповідачем 09.11.2015 року позивачці 126 962,16 грн. коштів з банківського вкладу, ОСОБА_2 зменшила свої позовні вимоги та просила суд стягнути на її користь з відповідача заборгованість за Договором №20004008908832 банківського вкладу від 29.10.2014 року в загальній сумі 218 547,44 грн., яка складається з: 211.663,60 грн. - суми депозиту; 6104,54 грн. процентів за користування вкладом та 779,30 грн. - 3% річних, а також 2000 грн. моральної шкоди і 4500 грн. витрат на правову допомогу.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку, як ухвалене з порушенням норм матеріального права та за неповного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов, згідно останньої редакції позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні оскаржуваного рішення суду, вказані правові вимоги дотримані в повному обсязі.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з наступних встановлених обставин.

29 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір №20004008908832 банківського вкладу (депозиту), відповідно до якого нею було внесено 331 145,10 грн. вкладу строком дії до 03 листопада 2015 року з процентною ставкою 23,5% річних, що передбачено п.п. 1.2,1.6 та 1.4 Договору (а/с4).

У відповідність до п.1.11 Договору, 28 липня 2015 року ОСОБА_2 звернулася в Банк з заявою про дострокове припинення дії Договору та повернення всієї суми вкладу, яка мала бути вирішена протягом трьох днів з дня отримання заяви (а/с 5-6).

Оскільки вимога позивачки не виконана, вона звернулася в суд з вказаним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в загальній сумі 339 276,87 грн. (а/с1).

В ході розгляду справи, у зв`язку з виплатою відповідачем 09.11.2015 року позивачці 126 962,16 грн. коштів з банківського вкладу, ОСОБА_2 зменшила свої позовні вимоги та просила суд стягнути на її користь з відповідача заборгованість за Договором №20004008908832 банківського вкладу від 29.10.2014 року в загальній сумі 218 547,44 грн., яка складається з: 211.663,60 грн. - суми депозиту; 6104,54 грн. процентів за користування вкладом та 779,30 грн. - 3% річних, а також 2000 грн. моральної шкоди і 4500 грн. витрат на правову допомогу (а/с 48,50).

Крім того, судом було встановлено з письмових заперечень відповідача, що Постановою НБУ №150 від 02.03.2015 року відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації з 03 березня 2015 року призначено ОСОБА_4 та запроваджено тимчасову адміністрацію. Зазначені обставини не спростовані позивачкою, а отже - визнані нею.

Виходячи з викладеного, суд керувався, крім норм ЦК України, які регулюють правовідносини щодо банківського вкладу, Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є пріоритетним відносно інших законодавчих актів у правовідносинах, коли ПАТ «Дельта Банк» віднесено до неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію.

А за обставин, що строк дії спірного банківського вкладу закінчився після запровадження тимчасової адміністрації - 03 листопада 2015 року, позивачка звернулася до відповідача з заявою про дострокове розірвання Договору теж після запровадження тимчасової адміністрації - 28.07.2015 року (а/с 5,6), то суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідно до п.п. 1,2,3,5 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Про це вказано і у Правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001 цс15, яка є обов`язковою для застосування судом, відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України.

Оскільки відповідач не повернув заборговану суму вкладу саме, виходячи з дії Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то суд правомірно відмовив у задоволенні позову у повному обсязі, в тому числі - у вимозі про моральну шкоду.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі нічим не спростовує рішення суду, лише довільно трактує норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, в силу ст. 308 ЦПК України - залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук