Ухвала суду № 58235770, 07.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4084/16 Головуючий 1 інст. Овсянніков В.С.

Справа № 619/1302/16-ц Доповідач Бурлака І.В.

Категорія: сімейні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» червня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2016 року за виділеними матеріалами за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку розподілу спільного майна подружжя,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 та 20 квітня 2016 року з заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування своєї заяви посилався на те, що йому достовірно відомо, що відповідач має намір продати житловий будинок № 7 по вул. Кузьмічова в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області. Необхідні документи без оформлення в установленому законом порядку новоствореної будови і технічних змін, що були проведені в будинку та земельній ділянці на відчуження фактично готові та знаходяться у нотаріуса.

Вважав, що невжиття заходів про забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Просив заборонити здійснювати дії щодо відчуження: купівлі-продажу, дарування, міни, оформлення довічного утримання тощо житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Кузьмічова, буд. № 7, який належить на праві власності ОСОБА_1

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2016 року заяву представника ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, в порядку забезпечення позову заборонено відчуження у будь-який спосіб житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: вул. Кузьмічова, № 7, смт. Солоницівка, Дергачівський район, Харківська область, який належить ОСОБА_1

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати. При цьому посилалася на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права.

Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження його вимог та обставин, на які він посилається; порушено принцип співмірності.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши виділені матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, ухвалу суду залишити без змін.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Забезпечуючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку розподілу спільного майна подружжя, посилаючись на те, що спірний житловий будинок за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Кузьмічова, буд. № 7 є обєктом спільної сумісної власності подружжя, тому кожен з подружжя має право на ? його частку.

В суді апеляційної інстанції сторони пояснили, що справу не розглянуто. ОСОБА_1 не заперечувала проти того, що вона дійсно бажала розпорядитися спірним житловим будинком.

Відповідно до розяснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Посилання ОСОБА_1 на те, що доказів витрачених ОСОБА_2 на ремонт спірного будинку в сумі 250000,00 грн. ОСОБА_2 не надав, що порушено принцип співмірності забезпечення з розміром позову, що не надано вартості будинку, судовою колегією не приймаються, оскільки спір виник щодо визнання права власності в порядку розподілу спільного майна подружжя, а не виділу майна в натурі або стягнення грошової суми.

Виходячи з наведеного та вимог закону, судова колегія вважає висновок суду правомірним.

Оскільки ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону, судова колегія вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст. 313, п.4 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317,319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді колегії