Рішення № 58235494, 07.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/2881/16 Головуючий 1 інстанції - Яковенко А.О.

Справа № 625/497/15ц Доповідач - Гуцал Л.В.

Категорія: спадкові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Харківської області, третя особа - Коломацька державна нотаріальна контора, про визнання права влдасності в порядку спадкування за законом, -

встановила:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.

Позивач просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_2.

Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2, після смерті

якого відкрилась спадщина, що складається із спірної квартири. Він є єдиним спадкоємцем за законом, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину. Проте в оформленні спадщини нотаріусом йому було відмовлено, та роз'яснено право на звернення до суду, оскільки договір дарування спірної квартири на підставі якого ОСОБА_2 набув це майно, не зареєстрований в органах БТІ.

Рішенням Коломацького районного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Посилається на порушення судом норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник апеляційну скаргу підтримали, відповідач надав письмову заяву в якій не заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив розглядати справу у відсутність представника Коломацької селищної ради Харківської області.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.136).

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1.

Встановлено також, що 21 грудня 2012 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (дарителями) та ОСОБА_2 (обдарований) був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1. Цей договір був нотаріально посвідчений державним нотаріусом Коломацької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_6, за реєстром №406 (а.с.147).

Позивач ОСОБА_1 є рідним сином померлого ОСОБА_2 та у встановлений законом строк прийняв спадщину, звернувшись з відповідною заявою до Коломацької державної нотаріальної контори Харківської області (а.с.134,143).

Інші спадкоємці першої черги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (діти померлого), у встановленому законом порядку від спадщини відмовилися на користь сина померлого ОСОБА_1, про що подали нотаріусу заяви 12 серпня 2015 року (реєстрові №№2039, 2052) (а.с.140,141).

На час смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований один в спірному будинку, що підтверджується довідкою Коломацької селищної ради та домовою книгою (а.с.142,143,161-166).

Згідно інформації Першої Харківської державної нотаріальної контори заповіти від імені ОСОБА_2 не посвідчувалися (а.с.130).

20 серпня 2015 року завідуючою Коломацької державної нотаріальної контори Харківської області було відмовлено ОСОБА_1 в оформленні спадщини з тих підстав, що оригінал правовстановлюючого документу на квартиру на ім'я спадкодавця ОСОБА_2 не зареєстрований ні в реєстрі прав власності на нерухоме майно, ні в Державному реєстрі речових прав, тому як правовстановлюючий документ він не може бути прийнятий для оформлення спадщини, бо не зареєстрований згідно діючого нині законодавства. Для вирішення питання щодо оформлення спадщини ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду (а.с.5).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що на момент смерті спадкодавця у нього не існувало права власності на нерухоме майно, оскільки договір дарування, за яким він набув права власності на нього, не був зареєстрований, тому спірна квартира не увійшла до складу спадщини.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Так, вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст.334 ЦК України) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (ст. 5 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.719 ЦК України визначено, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Зі змісту зазначеної статі вбачається, що законом не передбачено державної реєстрації договору дарування.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст.722 ЦК України, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Тобто, для виникнення права власності за договором дарування достатньо факту прийняття дарунку обдарованим. За цією нормою, виникнення права власності на підставі договору дарування не пов'язується з реєстрацією в органах БТІ.

З тексту договору дарування (п.8) вбачається, що право власностиі на зазначену в цьому договорі квартиру обдарованого виникає відповідно до ст.722 ЦК України з моменту прийняття дарунку. У пункті 7 договору зазначено, що обдарованим під час підписання договору прийняті ключі від вищезгаданої квартири, що є підтвердженням прийняття ним дарунку. Крім того, як зазначено вище, ОСОБА_2 після прийняття дарунку оселився, зареєструвався та проживав в спірній квартирі до дня смерті.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилково висновку що у спадкодавця не виникло право власності на спадкове майно та необгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Та обставина, що спадкодавець не вчинив дій по державній реєстрації договору дарування та не зареєстрував своє право власності в органах БТІ унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріусом, однак не позбавляє можливості визнання цього права за спадкоємцем в судовому порядку.

За приписами ст.ст.1261,1268 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2, а також те, що він позбавлений можливості оформити спадщину нотаріально, право позивача на спадщину підлягає судовому захисту, шляхом визнання за ним права власності на спірну квартиру.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Коломацького районного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді