Вирок № 58234202, 10.06.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5426/15-к

Номер провадження 1-кп/623/55/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

за участю прокурора: Шпака М.А.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

потерпілого: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015220320002664 від 04.10.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця м.Слов'янськ, Донецької області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 14.02.1996 року Ізюмським районним судом Харківської області за ст. 17, ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 140 КК України до 4 років позбавлення волі;

2) 26.05.1999 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;

3) 18.08.2003 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 304, ст. 395, ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

4) 07.11.2008 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі;

5) 27.02.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2015 року приблизно о 22-00 годині ОСОБА_1, знаходячись в будинку АДРЕСА_2 у ході сварки з господарем будинку ОСОБА_3, яка відбулася на грунті раптово виниклих неприязливих відносин, умисно наніс останньому удар камінням в область тім'яної частини голови, чим заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої тім'яної частини голови, синець та садно на обличчі, синець правої поперекової частини, які згідно з висновком судово-медичної експертизи від 05.10.2015 року кваліфіковано як, легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

У подальшому, ОСОБА_1 03 жовтня 2015 року приблизно о 22-00 годині, знаходячись в домоволодінні ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, діючи з корисливих мотивів, повторно, таємно викрав мобільний телефон ТМ «Lenovo A 6000», який належав ОСОБА_3 Згідно з висновком товарознавчої експертизи від 20.11.2015 року вартість мобільного телефону ТМ «Lenovo A 6000» становить 2150 грн. 00 коп., чим потерпілому ОСОБА_3 заподіяна матеріальна шкода на зазначену суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України визнає частково, не заперечує фактів нанесення удару ОСОБА_3 та крадіжки мобільного телефону, але за різних обставин. Повідомив, що 03 жовтня 2015 року він з ОСОБА_4 поїхали в с. Студенок на заробітки. Ввечері пішли до магазину щоб купити продукти, де під'їхав ОСОБА_3 на скутері, який був в стані алкогольного сп'яніння та запропонував випити та поїсти у нього. Коли прийшли додому до ОСОБА_3, останній з ОСОБА_4 пішли до бані, і коли ОСОБА_1 почув голос останньої він зайшов до бані та побачив статеві зносини між ними. ОСОБА_1 відтягнув ОСОБА_3 та взяв камінь з землі і вдарив потерпілого в область голови, який впав, після чого ОСОБА_1 пішов на кухню. Побачив як ОСОБА_3 вже був біля хвіртки на подвір'ї. Коли вийшов з дому ОСОБА_1 побачив мобільний телефон, який світився на землі та поклав його собі в карман, та пішов до себе додому. По дорозі зустрів ОСОБА_4, яка запропонувала повернути телефон, однак ОСОБА_1 відмовився. Прийшов додому, мати сказала йому, щоб він повернув телефон та він вирішив його повернути. Підійшовши до хати ОСОБА_5 він побачив що на подвір'ї були незнайомі люди та злякався. Потім він поїхав на електричці до знайомої ОСОБА_6 в с. Іванчуківка, яка запропонувала продати телефон за 600 грн., з них 50 грн. віддала ОСОБА_1, решту витратила на продукти харчування.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 повідомив суд, що 03.10.2015 року познайомився з ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які працювали у його знайомих. Близько 18-00 години він під'їхав до магазину, де відпочивали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , остання сказала що хоче їсти та він запропонував їм поїхати додому поїсти та покупатися. Коли приїхали додому, в кухні сіли за стіл їсти та випили пляшку горілки, ОСОБА_3 не пив. ОСОБА_3 поклав на стіл мобільний телефон, потім запропонував сходити в баню їм двом, але погодилась ОСОБА_4 Він провів ОСОБА_4 до бані та повернувся назад до кухні, де сидів ОСОБА_1 Потім вирішив перевірити, що там в бані, відкрив двері в баню та відчув удар в область голови, втратив свідомість. Коли отямився, на голові була кров, вирішив зателефонувати, але мобільного телефону на столі в кухні не було, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зникли. Вийшов на подвір'я щоб зателефонувати від сусіда та побачив ОСОБА_4, вона дала йому телефон, він подзвонив своїй дружині, натомість вона викликала сільську голову, який приїхав та повідомив поліцію.

Допитаний свідок ОСОБА_7 повідомив суд, що був в гостях у своєї дівчини ОСОБА_8 в с. Іванчуківка, зранку поїхав додому. Коли вийшов з поїзду йому зателефонувала ОСОБА_8 та повідомила, що до неї прийшла її подруга ОСОБА_6, що в неї є телефон, який їй подарував її хлопець, але вона не вміє ним користуватися та запропонувала купити його. Ввечері близько 15-00 -16-00 год. він приїхав до своєї дівчини в с. Іванчуківка, подивився на телефон Lenovo А6000, йому він сподобався та придбав у ОСОБА_6 цей телефон без документів за 600 грн.

Допитана свідок ОСОБА_4 повідомила суд, що в цей день неофіційно працювала з ОСОБА_1, потім вони пішли до магазину та зустріли ОСОБА_3, який запропонував піти до нього додому поїсти, покупатися. Прийшли до потерпілого додому, випили з ОСОБА_1, ОСОБА_3 не пив, останній запропонував прийняти душ, вона погодилась, а ОСОБА_1 відмовився. ОСОБА_3 показав ОСОБА_4, де знаходиться душ і повернувся до ОСОБА_1 в будинок. ОСОБА_4 покупалася, одягнулась та вийшла з душу у двір, де почала говорити з потерпілим. До них підійшов ОСОБА_1 та раптово вдарив по голові ОСОБА_4 та вона втратила свідомість. Як вдарив ОСОБА_1 потерпілого вона не бачила, знає про це з його слів. Потім вона отямилась коли над нею стояв ОСОБА_3 і з його голови капала кров. Потерпілий попросив телефон щоб зателефонувати до голови сільради, так як його телефон зник. Потім приїхав сільський голова до ОСОБА_3 додому, та вона пішла звідти. В цей день вона зустріла ОСОБА_1 та він повідомив, що продасть телефон ОСОБА_3 При розмові ОСОБА_1 повідомив, що він вдарив її та ОСОБА_3, оскільки йому здалося що між ними був статевий зв'язок у неприродний спосіб.

Допитана свідок ОСОБА_6 повідомила суд, що ОСОБА_1 вранці приїхав до неї, подарував телефон, але так як користуватися вона ним не вміла, ОСОБА_1 запропонував їй продати його. Потім ОСОБА_6 продала телефон своїй подрузі ОСОБА_8 за 800 грн., та 400 грн. віддала ОСОБА_1

Потерпілий надав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій морального та матеріального характеру немає, покарання ОСОБА_1 визначити на розсуд суду (а.с. 193).

Захисник ОСОБА_2 просила суд врахувати повне визнання вини обвинуваченого, його позитивну характеристику, те, що він перебуває на обліку у лікаря - психіатра, має 4 неповнолітніх дітей на утриманні та матір похилого віку.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді 6 місяців арешту з застосуванням ст. 72 КК України шляхом перетворення до 6 місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі та на підставі ч. 5 ст. 71 КК України повністюприєднати невідбуту частину покарання згідно вироку суду Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2015 року та остаточно призначити покарання до відбування у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Також просить призначити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Крім часткового визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина в інкримінованих йому злочинах підтверджується письмовими доказами по справі:

-протоколом огляду місця події від 03.10.2015 року, яким оглянуто домоволодіння та територія АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_3 (а.с.135-136);

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів, згідно якого вилучено інформацію на електронному носії №31355-1 з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних та вихідних дзвінків та коротких текстових повідомлень із зазначенням типу з'єднань та адреси базових станцій. (а.с.140);

-протоколом огляду речей від 14.11.2015 року, яким оглянуто та вилучено мобільний телефон «Lenovo», іmеі: 1.НОМЕР_2, 2. НОМЕР_3, модель: «А 6000», який знаходився у громадянина ОСОБА_7 Під час огляду встановлено, що мобільний телефон у справному стані, сім-карта відсутня. (а.с.141);

-розпискою потерпілого ОСОБА_3 від 19.11.2015 року., який отримав від працівників поліції мобільний телефон «Lenovo А 6000», іmеі: 1.НОМЕР_2 (а.с.142);

-висновком експертів від 20.11.2015 року з підписами ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яким встановлено ринкову вартість мобільного телефону «Lenovo А 6000», що станом на 03.10.2015 рік становить 2150 гривень (а.с.143-145);

-висновком судово-психіатричного експерта №1058 від 07.12.2015 року, яким встановлено що ОСОБА_1 є осудною особою та в момент скоєння злочину усвідомлював свої дії та міг керувати ними та виявляє дісоціальний розлад особистості, має синдром залежності від алкоголю (а.с.165-168);

-висновком експерта №382-ИЗ\15 від 05.10.2015 року, яким встановлено у потерпілого забиті рани правої тім'яної області голови, синців і садна обличчя, синець правої поперековій області. Вищевказані тілесні пошкодження утворилися внаслідок неодноразового впливу тупим твердим предметом з обмеженою діючої поверхнею і могли утворитися в термін зазначений в постанові. Забита рана голови відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (згідно п.2.3.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995р. №6). Інші тілесні ушкодження по ступені тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995р. №6). (а.с.169);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2015 року з фото таблицею, яким проведено слідчий експеримент та підтверджено ОСОБА_1 нанесення тілесних ушкоджень в область голови громадянину ОСОБА_3 та викрадення мобільного телефону зі столу в кухні ( а.с.170-173);

-висновком експерта (додатковим) №507-ИЗ\15 від 19.12.2015 року, яким на основі додаткового судово-медичного дослідження матеріалів справи по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 встановлено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли утворитися при обставинах на які вказував обвинувачений ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту від 18.12.2015 року. (а.с.174).

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, потерпілого та свідків, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та за ч.2 ст. 185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно інших обставин вчинення крадіжки та нанесення тілесних ушкоджень потерпілому суд сприймає критично, оскільки всі інші докази, в тому числі покази потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4 а також письмові документи - протокол слідчого експерименту свідчать про правдивість обставин, викладених потерпілим та свідком.

Всі інші розбіжності в показах ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в контексті приписів ст. 91, 368 КПК України не мають суттєвого значення для з`ясування обставин вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно не працює, знаходиться на обліку у лікаря психіатра з діагнозом легка розумова відсталість, на обліку у лікаря - нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, на обліку в Ізюмсько-Борівському ОМВК не перебуває, зі слів ОСОБА_1 має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, раніше судимий, засуджений вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2015 року до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення, довідка з військкомату, вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2015 року по справі №623/5437/14-к, який набрав законної сили 09.06.2015 року.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені: за ч. 2 ст. 125 КК України до невеликої тяжкості злочину та за ч. 2 ст. 185 КК України до середньої тяжкості злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - рецидив злочину.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законом віднесено до злочинів невеликої та середньої тяжкості, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Керуючись ст.65 КК України, з урахуванням викладеного суд вважає, що міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинна бути обрана в межах санкції ч. 2 ст.125 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, з застосуванням положень ч. 5 ст. 71 КК України.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений 27.02.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання на строк 2 роки, вирок набрав законної сили, а тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до положень ст. ст. 70, 71 КК України.

Крім того, судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набранням вироком законної сили обрати у вигляді особистого зобов`язання, враховуючи ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від суду.

Цивільний позов - не заявлено.

Судові витрати по справі - відсутні.

Речові докази - мобільний телефон ТМ «Lenovo A 6000» повернутий потерпілому ОСОБА_3 під розписку.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 70,71, 72, ч. 2 ст. 125, ч.2 ст. 185 КК України, ст. ст. 100, 124, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

За ч. 2 ст. 125 КК України - 6 місяців арешту;

За ч. 2 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.71 КК України до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, до призначеного за вказаним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання згідно вироку суду Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2015 року у вигляді 1 року позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення з 21.11.2015 року по 19.01.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набранням вироком законної сили обрати у вигляді особистого зобов`язання.

Цивільний позов - не заявлено.

Судові витрати по справі- відсутні.

Речові докази - мобільний телефон «Lenovo A 6000» повернутий потерпілому ОСОБА_3 під розписку, вважати повернутим.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк