Ухвала суду № 58233415, 01.06.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1180/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

іменем України

01.06.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Белінської І.М., Франко В.А.

при секретареві: Постоєнко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 30.09.2001 року помер його батько -ОСОБА_4, у якого було право на земельну частку (пай) земельної ділянки площею 9,62 га, що розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. 14.06.2013 року позивач звернувся до Калузької районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька. Постановою державного нотаріуса ОСОБА_5 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) у звязку з наявністю інших спадкоємців на спадщину. Зазначає, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2014 року його позов до Павлогірківської сільської ради про визнання права власності на ? земельної частки (паю) в порядку спадкування задоволено. Вказує, що данним рішенням суду не встановлено родинного звязку між його батьком та ОСОБА_6, а тому і відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину через наявність інших спадкоємців є необґрунтованою.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 березня 2016 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування відмовлено. Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що раніше рішенням суду за ним було визнано право власності на ? земельної частки (паю) у порядку спадкування. Даним судовим рішенням не було встановлено факту шлюбу між його батьком та ОСОБА_6, а постанова нотаріуса містить лише припущення щодо родинних звязків між ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Відповідач свого представника у судове засідання не направив. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Колегія суддів ухвалила слухати справу у відсутності відповідача на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 помер 30.09.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НМ №107717 від 01.10.2001 року (а.с.6). Згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КР №040237 на підставі рішення Бобринецької райдержадміністрації від 11.07.1996 року №251-р ОСОБА_4 належить право на земельну частку (пай) у розмірі 9,62 га, яка перебуває у колективній власності КСП «Лан» (а.с.8). Після смерті ОСОБА_4 спадщину, яка складається з права на земельну частку (пай) загальною площею 9,62 га, що розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, прийняли ОСОБА_6 та позивач, який є сином померлого. 14.10.2013 року померла мати позивача ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НМ №179003 від 14.10.2013 року (а.с.94). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-ЯР №780542 від 30.03.1957 року позивач є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.7).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.05.2014 року позов ОСОБА_3 до Павлогірківської сільської ради Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на ? частку земельної ділянки (а.с.15-17).

Постановою про відмову у вчинені нотаріальних дій від 21.07.2015 року позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав наявності інших спадкоємців. Право на спадкування після смерті ОСОБА_6 переходить до спадкоємців, які відповідно до ст.1268 ЦК України 2003 року прийняли спадщину, тобто до спадкоємця за заповітом - ОСОБА_7, оскільки відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_8 11.12.2009 року, посвідченого головою Голинської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, зареєстрованого в реєстрі за №235, ОСОБА_7 є спадкоємицею майна ОСОБА_6 (а.с.95-96), та до ОСОБА_3, як спадкоємця на обовязкову частку в спадщині, передбачену ст.1241 ЦК України.

Згідно з розясненнями, викладеними у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК,

якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно зі ст.524 ЦК Української РСР спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ч.1 ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями І-черги є в рівних частках діти, дружина та батьки померлого.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що дружина померлого ОСОБА_4 ОСОБА_8 прийняла спадщину після його смерті у порядку, встановленому чинним на той час законодавством, і тому мала право на розпорядження майном. Після своєї смерті вона заповіла все своє майно ОСОБА_7. Судом не було залучено до участі у справі ОСОБА_7, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.33 ЦПК України суд замінює первісного відповідача належним відповідачем у разі, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача виключно на підставі клопотання позивача. Такого клопотання ні позивач, ні його представник у судовому засіданні не заявив.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Підставою позову ОСОБА_9 було те, що у ОСОБА_8 не виникло права на спадщину після смерті ОСОБА_10, оскільки матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_10, не містять доказів родинних звязків між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, а саме відсутнє свідоцтво про їх одруження.

При цьому рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.05.2014 року, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення для даного суду, було встановлено, що після смерті ОСОБА_10 спадщину прийняли спадкоємці першої черги дружина ОСОБА_8 та син ОСОБА_9, що підтверджено матеріалами заведеної спадкової справи №54614759 в Калуській районній державній нотаріальній конторі (а.с.15-17).

З матеріалів спадкової справи №293, заведеної 23.09.2014 року після смерті ОСОБА_8, померлої 13.10.2013 року, убачається, що ОСОБА_11 прийняла після її смерті спадщину, яка складається з права на ? частку (пай), розміром 9,62 га в КСП «Лан», розташованої на території Павлогірківської сільської ради Кіровоградської області, шляхом подання заяви до нотаріальної контори (а.с.93).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач претендує на визнання за ним права на ? тієї ж земельної ділянки (паю), що і ОСОБА_11, без залучення якої до участі у справі, а також в межах заявлених позовних вимог вирішити спір неможливо.

З урахуванням обставин справи, досліджених доказів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують,тому відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя: О.І.Чельник

Судді: І.М.Белінська

ОСОБА_12