Ухвала суду № 58232419, 06.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4188/16 Справа № 199/7207/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Богун О. О. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Ткаченко І.Ю.

при секретарі - Григор'євій В.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «БАЗИС» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2016 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «БАЗИС» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що 28 березня 2007 року між АКБ «Базис» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0328-1/СПЖ, згідно якого останньому видано кредит в сумі 25 000 доларів США строком до 26 березня 2012 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних. В подальшому до кредитного договору № 0328-1/СПЖ від 28 березня 2007 року укладені додаткові угоди № 1 від 04 лютого 2009 pоку, № 2 від 24 квітня 2009 pоку, № 3 від 13 липня 2007 року.

З метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 0328-1/СПЖ від 28 березня 2007 року між АКБ «Базис», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки № 0328/і від 28 березня 2007 року, за умовами якого останні передали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за кредитним договором станом на 26 серпня 2015 року утворилася заборгованість у сумі 10 593,22 долара США.

Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0328-1/СПЖ від 28 березня 2007 року у сумі 167 039,78 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3; надати ПАТ «АКБ «БАЗИС» право продажу вказаної квартири та право на проведення усіх дій, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки, в тому числі на виготовлення оригіналів, дублікатів, копій правовстановлюючих документів та технічної документації .

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.215-216).

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог (а.с.100-102).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 березня 2007 року між ПАТ «АКБ «Базис» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №0328-1/СПЖ, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 25 000 доларів США строком до 26 березня 2012 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних.

З метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 0328-1/СПЖ від 28 березня 2007 року між АКБ «Базис», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки № 0328/і від 28 березня 2007 року, за умовами якого останні передали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

На теперішній час зобов'язання за договором відповідачем виконані не в повному обсязі, у зв»язку з чим, станом на 26 серпня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 10 593,22 доларів США, з яких: сума заборгованості за кредитним договором - 7917,72 доларів США, сума заборгованості за процентами - 2675,50 доларів США.

Відповідно до умов договору, укладеного між «АКБ «Базис» та ОСОБА_2 №0328-1/СПЖ від 28 березня 2007 року кінцевий термін повернення кредиту визначений - 26 березня 2012 року.

За п. 4.1 договору позичальник зобов'язався погашати заборгованість по кредиту у відповідності до графіку погашення заборгованості (Додаток №1) на рахунок визначений п. 3.1 договору, а по нарахованих відсотках за користування кредитом щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за який нараховано відсотки, на рахунок зазначений у п. 3.2 договору. Згідно графіку повернення кредиту повернення його повинно було здійснюватися позичальником щомісячно визначеними ним платежами.

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Оскільки умовами кредитного договору між сторонами, встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повертати борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора слід вважати порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у спірних правовідносинах позовна давність до вимог про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

З матеріалів справи вбачається, що остання сплата боржником коштів за кредитним договором здійсненнаОСОБА_2 у серпні 2012 року.

З урахуванням вимог ст.ст. 256, ч. 1. 5 ст. 261, ч. 4 ст. 267 ЦК України звернення банку до суду відбулось поза межами встановленого законом строку позовної давності, оскільки строк позовної давності сплив у серпні 2015 року, до цього часу з вищезазначеними позовними вимогами позивач не звертався, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом ст.ст. 256, ч. 1. 5 ст. 261, ч. 4 ст. 267 ЦК України, в той час як підлягали застосуванню норми Закону України «Про іпотеку» не приймаються до уваги, оскільки договір іпотеки є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором та має похідний характер від основного зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів у справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно положенням ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «БАЗИС» - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

Л.О. Каратаєва

І.Ю. Ткаченко