Постанова № 58232247, 06.06.2016, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/194/16-а

Провадження № 2-а/194/9/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Пономаренко І.П.

за участю секретаря судового засідання Сафонової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засідання у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 09 лютого 2016 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги мотивує тим, що з 01 січня 2000 року по теперішній час вона працює в Управлінні соціального захисту населення Тернівської міської ради. З 24 лютого 2013 року їй була призначена пенсія відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 01 квітня 2015 року їй припинили виплачувати призначену пенсію, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02 березня 2015 року, ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами), а також ч. 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року, у період роботи особи, на посадах, які дають право на призначення пенсії, зокрема, передбаченої Законом України «Про державну службу», Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пенсії, призначені відповідно до цих Законів не виплачуються. 01 лютого 2016 року вона звернулася до відповідача з завою про відновлення виплати пенсії, та отримала відмову відповідача де в листі від 03 лютого 2016 року відповідач зазначив, що вона на даний час є посадовою особою органів місцевого самоврядування, а тому на неї поширюються норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». З цим вона не згодна, оскільки їй не призначалася пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а вона отримувала і повинна надалі отримувати пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Просить визнати протиправними дії відповідача щодо призупинення їй з 01 червня 2015 року пенсії за віком, призначеної відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати відповідача поновити з 09 серпня 2015 року їй виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», стягнути з державного бюджету на її користь судові витрати.

Представник відповідача у встановлений законодавством строк надала до суду письмове заперечення на позов, відповідно до змісту якого просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, так як вважає свої дії такими, що відповідають чинному законодавству України, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, тому просила з вказаних підстав в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач надала до суду письмову заяву, згідно якої позов підтримала в повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, також розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача надала до суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, а також розглядати справу за її відсутності.

У зв'язку з вищевикладеним, згідно ст.ст.41, 122 ч.4 КАС України, суд розглядає справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення з огляду на наступне.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В судовому засіданні встановлено, що 01 лютого 2016 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України з заявою про поновлення їй виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що з 01 квітня 2015 року посада, на якій вона працює, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим, передбачені ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати їй пенсії, призначеної відповідно до цього Закону відпали, та з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати їй вказаної пенсії відсутні.

Листом управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка № 203/04/35 від 03 лютого 2016 року на заяву від 01 лютого 2016 року позивачеві було повідомлено, що з 24 лютого 2013 року їй було призначено пенсію відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». ОСОБА_1 є посадовою особою органів місцевого самоврядування, а ч. 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» із внесеними змінами з 01.04.2015 року та з 01.01.2016 року передбачено, що тимчасово, з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у період служби в органах місцевого самоврядування пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

Відповідно до ч.4 ст.37 Закону України «Про державну службу» із змінами, внесеними Законом від 02.03.2015 № 213-VІІІ, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутат України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.

Згідно ч. 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» із змінами, внесеними Законом від 02.03.2015 № 213-VІІІ, тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до

законодавства України, не виплачуються.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VІІІ, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Податкового та Митного кодексів України», «Положення про помічника - консультанта народного депутат України».

На даний час, вказаний в п.5 розділі ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим, з вказаної дати втратили чинність, норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Таким чином, в теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», за наявності права на пенсію, пенсія призначається лише відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Тобто, з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», у зв'язку з чим передбачені ч.4 ст.37 цього Закону підстави для невиплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відпали, і з часу призначення пенсії позивачу перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261, відповідно до п.15 якого Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Відповідно до п.3 Положення «Про Пенсійний фонд України», його основними завданнями є, зокрема, участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, а також забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Тобто, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, передбаченої ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

Згідно ч.1, 2 ст.162 КАС України за результатами розгляду звернення особи до суду з адміністративним позовом і в разі його задоволення можуть бути прийняті постанови: 1) про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, з вищевикладеного випливає, що з 01 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачеві відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати. При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж відновлення виплат пенсії неможливо.

Ухвалою судді Тернівського міського суду від 02 березня 2016 адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині щодо визнання дії управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської областіщодо призупинення ОСОБА_1з 01 червня 2015 року по 08 серпня 2015 року включно пенсії за віком, призначеної відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» залишено без розгляду.

У зв"язку з чим, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та необхідно визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні діїщодо призупинення ОСОБА_1 з 09 серпня 2015 року виплати пенсії за віком, призначеної відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати відповідача поновити з 09 серпня 2015 року їй виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями КАС України та Закону України «Про судовий збір» та приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, відповідно до ст. 94 КАС України підлягає до стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області на користь позивача понесені по справі судові витрати у розмірі 1102 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,6-11, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської областіщодо призупинення ОСОБА_1 з 09 серпня 2015 року виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов"язати Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської областівідновити з 09 серпня 2015 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути з Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської областіна користь ОСОБА_1, (ІПН НОМЕР_1), понесені по справі судові витрати в розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.П. Пономаренко