Постанова № 58231392, 05.05.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/781/16-а

Провадження № 2-а/0203/32/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2016 Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого- судді Карпенка С.Ф.

при секретарі Булеці А.В.

за участю позивачки ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції м.Дніпопетровська рядового поліції Сафай Руслана Фармановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з вказаним адміністративним позовом.

В обгрунтування позову посилалась на слідуючи обставини.

29 січня 2016 року відповідач Сафай Р.Ф. виніс постанову сер. ПС2 № 743505 про накладання на позивачку ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн. 00 коп. за здійснену позивачкою в невстановленому місті зупинку її автомобіля НОМЕР_1 в зоні дії дорожного знаку 3.34 «Зупинка заборонена» по пр.Карла Маркса, буд.51 в м.Дніпропетровську, тобто за порушення п.3.34 додаток 1 до Правил дорожнього руху.

Позивачка вказує, що 29 січня 2016 року вона дійсно керувала вказаним автомобілем по пр.Карла Маркса в напрямку до пам'ятника Слави, їй було необхідно здійснити зупинку біля площі Героїв Майдану, у зв'язку з чим вона повернула наліво, заїхала на парковку, розташовану між проїзною частиною дороги в обох напрямках, однак вільних місць на паркові не було. Вона виїхала з парковки на пр.Карла Маркса, рухалась в напрямку Дніпропетровського академічного театру опери та балету, здійснила зупинку за тролейбусною зупинкою «ЦУМ», дорожніх знаків, які б забороняли здійснення тут зупинки не було. Вона залишила автомобіль, пішла з дитиною п справам, а коли повернулась, то підійшли працівники патрульної служби, відповідач склав вказану постанову про накладання штрафу в сумі 225 грн. за здійснення зупинки в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена». Відповідач пояснив, що вказаний знак встановлено вище, на перехресті вул.Карла Лібкнехта та пр.Карла Маркса (біля магазину «Пасаж»). Заперечення позивачки що вона виїхала з парковки на місце зупинки і як наслідок об'єктивно не могла бачити знак, встановлений на перехресті біля магазину «Пасаж», відповідач не прийняв до уваги.

Оскаржувана постанова не відповідає формі, затвердженій Інструкцією з оформлення матеріалів по адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України №185 від 22 лютого 2001 року. Так, в постанові не вказані докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення.

Відповідач ігнорував заперечення щодо постанови викладені на окремому папері, в порушення ст. 268 КУпАП справа була розглянута без прийняття до уваги пояснень, заперечень позивачки, вона була позбавлена можливості надати докази, заявляти клопотання тощо.

В порушення вимог Заказу МВС України «Про затвердження Положення про патрульну службу МВС» від 02 липня 2015 оку № 796 відповідач не представився, службового посвідчення не надав, її пояснення не вислухав, не прийняв до уваги об'єктивні фактори, перш за все те, що пив їзді з парковки на вказаному місті неможливо бачити дорожній знак, що встановлений вище на вказаному в позові перехресті.

Оскільки при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивачки є ознаки проступку, за який законом встановлена адміністративна відповідальність, та матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення позивачкою правопорушення, позивачка просила внести рішення по скасування оскаржуваної постанови, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, в судове засідання викликався неодноразово належним чином, причину неявки суду не повідомив. Факт належного повідомлення відповідача зокрема підтверджено отриманими через канцелярію суду запереченнями на позов складеними представником Департаменту патрульної поліції від 05 травня 2016 року, в яких вказано, що оскаржувана постанова є правомірною, при її складанні відповідач оцінював докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, з урахуванням належного неодноразового повідомлення відповідача, прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у його відсутність, проти чого позивачка не заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем Сафой Р.Ф. 29 січня 2016 року винесено постанову серії ПС2 № 743505 у справі про адміністративне правопорушення за яким на позивачку накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Згідно даної постанови позивачка порушила п.3.34 додаток 1 до Правил дорожнього руху, оскільки здійснила в невстановленому місті зупинку її автомобіля НОМЕР_1 в зоні дії дорожного знаку 3.34 «Зупинка заборонена» по пр.Карла Маркса, буд.51 в м.Дніпропетровську.

Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП настає за порушення вимог дорожніх знаків зупинки транспортними засобами.

Позивачка не визнає наявності у своїх діях порушення вимог дорожніх знаків зупинки транспортними засобами. Наполягає на тому, що вона не мала змоги навіть бачити вказаний дорожній знак, оскільки знаходилась на паркові, яка розташована нижче перехрестя, де встановлений дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена» по пр.Карла Маркса, буд.51 в м.Дніпропетровську. Вказує, що після здійснення зупинки вона була відсутня приблизно один час, і вже коли повернулась до автомобіля, до неї підійшли працівники партульної поліції, пред'явили претензії щодо зупинки в невстановленому місці, відповідач склав оскаржувану постанову, ігноруючи всі претензії, в тому числі письмові, які навіть не вказані відповідачем, тобто позивачка наполягала на всі обставини, які вказані нею в позові.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно пункту 1.6. розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009р. передбачено, що вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо). А саме - відсутні свідчення свідків, фото-, відео-докази.

В оскаржуваний постанові не вказано жодного доказу скоєння правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач - інспектор патрульної служби Сафой Р.Ф. в судове засідання не з'явився, не надав суду відповідно до ч.2 ст.71 КАС України належних письмових заперечень проти позову, та що основне: доказів правомірності оскаржуваного позивачем прийнятого відповідачем рішення та відповідних дій.

За таких обставин суд бере до уваги пояснення позивачки ОСОБА_1 про те, що вона не скоювала правопорушення, тому вимоги позивачки щодо визнання дій інспектора Сафой Р.Ф. Боци Н.М. по винесенню постанови про накладення на нього адміністративного стягнення незаконними та необґрунтованими та скасування постанови ПС2 №743505 від 29 січня 2016 року, закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю у її діях складу правопорушення, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.6,7, 17-19, 99,104-106, 158, 162 КАС України, ст.ст. 33, 245, 247, 251, 252, 268, 276, 280, 283, 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції м.Дніпропетровська рядового поліції Сафай Руслана Фармановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Визнати протиправною постанову інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону №3 УПП в м.Дніпопетровську рядового поліції Сафай Руслана Фармановича сер. ПС2 № 743505 від 29 січня 2016 року про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн. 00 коп., та скасувати її.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: Карпенко С.Ф.