Ухвала суду № 58230371, 08.06.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження 11-кп/792/458/16

Справа № 677/284/16-к Головуючий в 1-й інстанції Вознюк Р. В.

Категорія: ч.2 ст.185 КК України Доповідач Ващенко С.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області в складі :

головуючого-судді Ващенка С.Є.,

суддів Кобріна І.Г., Козачка С.В.,

з участю секретаря Крисюк В.С.,

прокурора Павлишина В.І.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника Поворозника П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Поворозника П.Ю. на вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 19 квітня 2016 року, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015240170000550,

в с т а н о в и л а :

Вироком Красилівського районного суду від 19 квітня 2016 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Білогір'я Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- Хмельницьким районним судом 21 лютого 2001 року - за ч.3 ст.140 КК України (в редакції закону 1960 року) на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України (в редакції закону 1960 року) з відстрочкою виконання вироку на 2 роки та штрафом 800 грн.;

- Білогірським районним судом Хмельницької області 06 листопада 2002 року - за ч.3 ст.185, ст.71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. 10 лютого 2005 року умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі на 1 рік 10 днів;

- Хмельницьким міськрайонним судом 21 квітня 2008 року - за ч.3 ст.185, ч.1 ст.395, ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі. 05 березня 2010 року умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі на 11 місяців 13 днів;

- Красилівським районним судом Хмельницької області 24 жовтня 2011 року - за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ст.70, ст.71 КК України на 2 роки 8 місяців позбавлення волі. 08 жовтня 2013 року умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі на 4 місяці 1 день,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взято його під варту в залі суду негайно.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з моменту взяття під варту,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Райгородок Славянського району Донецької області, жителя АДРЕСА_2 громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого в силу ст.89 КК України,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Згідно із ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави з кожного по 122 грн. 76 коп. процесуальних витрат.

За вироком суду 28 листопада 2015 року приблизно о 01 годині ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою крадіжки чужого майна, гужовою підводою, яка належить ОСОБА_4, під'їхали до домогосподарства АДРЕСА_3 та шляхом вільного доступу зайшли на його територію, звідки таємно, з корисливих мотивів викрали металеву січкарню вартістю 1045 грн. та металобрухт у виді металевого каркасу від деревообробного станка з валом, масою 81 кг, вартістю 184 грн. 68 коп., по ціні 2 грн. 28 коп. за 1 кг, які належали ОСОБА_5, чим завдали їй матеріального збитку на суму 1229 грн. 68 коп.

В спільній апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, не заперечуючи обставин скоєння злочину, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, просять вирок щодо нього змінити: призначити йому покарання у мінімальному розмірі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України.

При цьому уважають призначене ОСОБА_1 покарання надто суворим і несправедливим. Звертають увагу на те, що за вчинений ним злочин середньої тяжкості санкцією ч.2 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк. Наголошують на тому, що ОСОБА_1 вину визнав, щиро кається та активно сприяв розкриттю злочину, викрадене майно потерпілій повернуто, вона обвинувачених пробачила, претензій до них не має і просила їх не карати. На думку апелянтів, суд не врахував особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.

Вирок щодо засудженого ОСОБА_2 не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені у ній доводи, обвинуваченого ОСОБА_2, який покладається на розсуд суду, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин, як і кваліфікація його дій за ч.2 ст.185 КК України, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та правильно оцінених доказах і сторонами не оспорюються.

При призначені покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнав, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а обставинами, що обтяжують його покарання, - вчинення злочину відносно особи похилого віку та рецидив злочину.

При оцінці особи ОСОБА_1 суд виходив з того, що він раніше судимий, не одружений, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю та синдром залежності.

При цьому суд навів докладні мотиви, з яких дійшов висновку про те, що необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 буде покарання саме у виді позбавлення волі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, після відбуття покарання на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.

Враховуючи конкретні обставини вчиненого злочину, його тяжкість, кількість попередніх судимостей ОСОБА_1, наведені дані про його особу та обставини, що обтяжують покарання, попри наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, колегія суддів уважає, що менш суворий вид покарання з числа передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України, на які вказують апелянти, буде недостатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, як видно з вироку, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, проте ця обставина судом при призначенні покарання врахована не була.

З огляду ж на те, що чинне законодавство у певних випадках, наприклад, визначених ст.69-1 КК України, передбачає обов'язкове врахування визнання вини обвинуваченим при призначенні покарання навіть за наявності таких обставин, що пом'якшують покарання, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, колегія суддів уважає, що визнання ОСОБА_1 вини, з урахуванням сукупності наведених обставин, які пом'якшують покарання, позиції потерпілої та того, що викрадене мано їй повернуто, дає підстави для зменшення призначеного йому строку позбавлення волі.

У зв'язку з цим вирок суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання підлягає відповідній зміні.

Інших підстав для зміни вироку колегія суддів у межах апеляційної скарги не убачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченого та захисника задовольнити частково.

Вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 19 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1 змінити: призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

В решті вирок залишити без зміни.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 19 квітня 2016 року по 08 червня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області С.Є. Ващенко