Ухвала суду № 58229335, 06.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/8163/15 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/783/3395/16 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія:6

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Зверхановської Л.Д. і Шеремети Н.О.,

при секретарі Цапові П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 23 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСББ «Злагода 63», у якому просила суд зобов'язати відповідача, власника квартири АДРЕСА_1, за власні кошти демонтувати самочинно влаштований дверний отвір на місці існуючого віконного прорізу, металеву огороджуючу решітку та відновити існуючий віконний блок.

Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 24.04.2015 року № 221 «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії гр. ОСОБА_3.» відповідача зобов'язано в термін до 10.06.2015 року за власні кошти демонтувати самочинно влаштований дверний отвір на місці існуючого віконного прорізу, металеву огороджуючи решітку та відновити існуючий віконний блок, однак у встановлений термін згаданих вимог відповідач не виконав (а.с. 2-4).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_1, за власні кошти демонтувати самочинно влаштований дверний отвір на місці існуючого віконного прорізу, металеву огороджуючи решітку та відновити існуючий віконний блок. Вирішено питання судових витрат (а.с. 50-52).

Дане рішення оскаржив відповідач.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на порушення норм процесуального права.

Вважає, що оскільки позивач «про самовільне влаштування балкону» знав ще 27.02.2012 року, що стверджується постановою адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради від 27.02.2012 року № 76, а звернувся до суду з даним позовом лише 11.11.2015 року, то він пропустив строк позовної давності, а відтак вважає, що суд зобов'язаний був відмовити у зв'язку з цим у задоволенні цього позову (а.с. 57).

Сторони і третя особа, будучи своєчасно належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду справи (а.с. 73-75), в судове засідання не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили і про причини такої неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

У пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» міститься роз'яснення про те, що строк позовної давності на вимоги про проведення перебудови самочинно збудованого чи такого, що будується житлового будинку, прибудови до нього, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, а також про знесення таких об'єктів не вважається пропущеним незалежно від тривалості часу, який минув після закінчення чи початку будівництва.

Спірні відносини, що пов'язані з самочинним влаштованнням відповідачем дверного отвору на місці існуючого віконного прорізу, встановленням металевої решітки та відновленням існуючого віконного блоку, подібні за змістом до правовідносин, що пов'язані з самочинним будівництвом, а відтак (у відповідності до частини 8 ст. 8 ЦПК України) вище згадані роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо строку позовної давності підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.

З урахуванням вище наведеного доводи апеляційної скарги - з посиланням на пропуск позивачем строку позовної давності - до уваги прийматися не можуть, а інших доводів апеляційна скарга не містить.

За вище наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити та залишити рішення Залізничного районного суду міста Львова від 23 березня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: