Рішення № 58228009, 08.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 337/364/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Громов І.Б.

Провадження № 22-ц/778/2736/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2016 року по справі

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, який протягом розгляду справи уточнила, до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебуває у шлюбних відносинах з відповідачем з 14 жовтня 2014 р., після укладання шлюбу сторони мешкали м. Тернополі, від шлюбу мають доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після народження доньки сімейні стосунки не складалися. Часто виникали суперечки. Відповідач безвідповідально ставився до її стану здоров'я після пологів та до здоров'я доньки.

З грудня 2015 р. сторони мешкають окремо, сімейні стосунки повністю припинені. Вона проживає разом з батьками у м. Запоріжжя. З дня її від'їзду відповідач не цікавився станом її здоров'я та доньки, матеріальну допомогу не надає.

Відповідач працює у Тернопільскому державному медичному університеті аспірантом кафедри оториноларингології, офтальмології нейрохірургії, аліменти не сплачує.

На підставі зазначеного остаточно просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подачі позову до суду, аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку ОСОБА_3 до досягнення дитиною трьох років; допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку(доходу) відповідача, але не менш ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму встановленого діючим законодавством для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 лютого 2016 року і до повноліття дитини 31.08.2033 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 кошти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку(доходу) відповідача, починаючи з 01 лютого 2016 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 трирічного віку, тобто до 31.08.2018 року.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Вирішено питання про судові витрати.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на помилковість висновку суду про наявність в нього заробітку, оскільки він не працює, отримує лише стипендію, яка є його єдиним доходом, просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_3 направив клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. ст. 84 та 180 СК України, за якими батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно з ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

За положеннями ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 жовтня 2014 року між сторонами укладено шлюб. Від спільного шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сторони проживають окремо, дитина проживає з матірю. ОСОБА_4 не працює, доглядає за донькою, і суд обґрунтовано визнав, що вона потребує матеріальної допомоги.

Під час розгляду справи не встановлені обставини, які б свідчили про неспроможність ОСОБА_3 надавати матеріальну допомогу ОСОБА_4 на її утримання до досягнення дитиною трьох років. Відповідач є працездатною особою, має постійний дохід у вигляді отримання стипендії.

Доводи відповідача про те, що позивач отримує щомісячну соціальну допомогу, вона може перервати відпустку і працювати та самостійно забезпечувати не заслуговують на увагу. Сімейний кодекс України передбачає можливість отримання аліментів дружиною, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) щомісячно на утримання ОСОБА_4 до досягнення дитиною трьох років, суд першої інстанції не в повній мірі врахував положення ст. 182 СК України,а фактично виходив лише з того розміру, який вказала позивач, без наведення обґрунтування такого розміру.

Так, суд не прийняв до уваги, що з відповідача за цим рішенням суду стягнуті також аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходів). Відповідач є аспірантом Тернопільського державного медичного університету і отримує стипендію, середньомісячний розмір якої становить 2329 грн. 35 коп. ( а. с. 25). Про наявність у відповідача будь-яких інших джерел доходів позивач не зазначала. У відповідності до ч.4 ст.84,.ст.182 СК України ці обставини мають бути враховані при визначені розміру аліментів.

З урахуванням викладеного, виходячи із принципів справедливості, добросовісності і розумності, закріплених у статті 7 Сімейного кодексу України, з додержанням інтересів обох сторін, колегія вважає можливим зменшити розмір аліментів на утримання дружини до 1/6 частини доходу відповідача а, тому рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання позивачки на підставі п3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає відповідній зміні.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини в апеляційному порядку не оскаржено, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційним судом не перевіряється.

Керуючись ст. ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2016 року змінити,зменшивши розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 до досягнення дитиною трьох років з 1/4 всіх видів заробітку(доходу) до 1/6 всіх видів заробітку(доходу) ОСОБА_3.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: