Ухвала суду № 58227168, 10.06.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/5026/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2016 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Марчука О.П. (головуючий),

ОСОБА_1, ОСОБА_2

з участю прокурора Юрочко А.П. , прокурора- Іванини О.Ю., слідчого Глудзика С.М., адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянув у відкритому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.05.2016 року.

Даною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого криміналіста слідчого відділу Управління СБУ в Закарпатській області та накладено арешт на грошові кошти в розмірі 400 тисяч гривень, виявлені та вилучені 13.05.2016 року під час обшуку офісних приміщень ТОВ "Фіма "Калина ІФ" ЛТД", за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. А.Мельника, 1А.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що вказані у клопотання слідчого грошові кошти було вилучено, як такі, що можуть бути доказом злочину та набуті злочинним шляхом або доходом від вчиненого злочину, виходячи з вимог, передбачених ст.ст. 167,170 КПК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що 08.06.2015 року Ужгородською районною державною адміністрацією було оголошено про проведення процедури закупівлі за предметом: Водовідведення сіл Кінчеш, Коритняни, Часлівці Ужгородського району Друга черга будівництва Перший пусковий комплекс (коригування).

За результатами проведення торгів було акцептовано конкурсну пропозицію учасника -TOB Фірма Калина-ІФ ЛТД (код ЄДРПОУ 13664090, адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Мельникова, 1-А), з яким 26.08.2015 року укладено договір №30, на загальну суму 8695 960,80 грн.

У відповідності до наявної документації, а саме проектно-кошторисної документації, документації конкурсних торгів, конкурсної пропозиції учасника яку було акцептовано (зокрема локальних кошторисів № 2-2-1, № 2-2-2), а також договору №30 від 26.08.2016 року, в рамках проведення зазначених робіт, Підрядник мав обладнати КНС №1 с. Часлівці та КНС №1 с. Коритняни комплектною насосною станцією GEF PS 314 1800/6000 SUMP та GEF PS 315 1800/6000 SUMP, насосами для стічних вод SEV.80.80.110.2.51D в кількості 2 штук, та SEV.80.80.110.2.51DR також в кількості 2 штук, та шафами керування LCD 108.400.3.30.SD в кількості 2 штук.

З наявної в матеріалах провадження документації, зокрема актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року від 23.12.2015 року та актів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт , без зазначення номеру та дати, підрядником було виконано свої зобов'язання, та встановлено необхідне обладнання, передбачене вищевказаним кошторисами, в тому числі і насоси для стічних вод "SEV.80.80.110.2.51D" (2 шт.), вартістю 108 023,54 грн. кожен (вартість з ПДВ складає 129 628,25 грн.); та насосів для стічних вод "SEV.80.80.110.2.51DR" (2 шт.), вартістю 76 941,30 грн. кожен (вартість з ПДВ складає 92 329,56 грн.);

Однак, в ході огляду місця події, який було проведено 18.03.2016 p., що проводився за участю представників замовника, підрядника, технагляду, а також незалежного спеціаліста будівельника встановлено, що на КНС №1 с. Часлівці, на відміну від передбачених в актах приймання будівельних робіт та вартості устаткування насосів для стічних вод "SEV.80.80.110.2.51DR", встановлені 2 насоси для стічних вод, з маркуванням "SEV.80.80.75.2.51D".

У відповідності до товарознавчої експертизи 0-45 від 01.04.2016 року, сума втрат внаслідок поставки та прийняття неналежного обладнання, а саме насосів для стічних вод типу SEV.80.80.75.2.51D замість насосів типу SEV.80.80.110.2.51D.R становить 446 268 грн.

Окрім цього, у відповідності до вилученої в Ужгородській РДА документації, всі роботи були виконані підрядником та оплачені в листопаді-грудні 2015 року, однак в ході слідства отримані відомості про те, що фактично роботи виконувались в лютому-березні 2016 року.

Вказані обставини підтверджуються відомостями виявленими в ході огляду комп'ютера начальника відділу капітального будівництва Ужгородської РДА - ОСОБА_5, де було виявлено ряд електронних фотографій, на яких відображено процес установки КНС. В ході аналізу електронних властивостей зазначених фото, встановлено, що вони були виконані 26.01.2016 року - 02.02.2016 року. Це підтверджується і показами ряду свідків.

13.05.2016 року, під час обшуку офісу TOB Фірма Калина ІФ ЛТД, що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. А. Мельника, 1А, який проводився на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2016 року, було виявлено ряд предметів та документів які містять прямі докази протиправної діяльності співробітників вказаного Товариства. З поміж іншого було виявлено та вилучено грошові готівкові кошти в розмірі 400 000 грн., які перебували за юридичною адресою товариства.

Відповідно до дослідження № 17/16-00-09/13664090 від 18.05.2016 року складеного головним державним ревізором-інспектором відділу БВДОЗШ ГУ ДФС у Закарпатській області, зняття готівкових коштів в сумі 400 000,00 грн. ймовірно є наслідком незаконних дій службових осіб Ужгородської районної державної адміністрації, у змові з службовими особами TOB Фірма Калина ІФ ЛТД та є предметом легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.

З клопотання слідчого вбачається, що в рамках кримінального провадження № 22016070000000016 досліджуються обставини розтрати бюджетних коштів в розмірі понад 170 тисяч гривень, посадовими особами Ужгородської районної державної адміністрації, шляхом прийняття та установки неналежного устаткування в рамках проведення робіт по Водовідведенню сіл Кінчеш, Коритняни, Часлівці Ужгородського району. Друга черга будівництва. Перший пусковий комплекс (коригування).

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.05.2016 року та ухвалити нову, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого криміналіста слідчого відділу Управління СБУ в Закарпатській області відмовити. Вказує на те, що грошові кошти напередодні обшуку були отримані громадянином ОСОБА_4 у відділені банку за нотаріально завіреною довіреністю від 31.07.2014 року, наданою громадянкою ОСОБА_6, що підтверджується банківською квитанцією від 12.05.2016 року. Вказані грошові кошти ОСОБА_4 повинен був передати гр.. ОСОБА_6. Звертає увагу суду на те, що виявлені грошові кошти знаходились в особистому сейфі громадянина ОСОБА_4 та жодного відношення до TOB Фірма Калина ІФ ЛТД та до даної кримінальної справи не мають, оскільки навіть не належать громадянину ОСОБА_4.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта адвоката ОСОБА_3, який вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, доводи прокурора, який просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається в тому числі з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації.

З вимог ч.3 ст. 170 КПК України вбачається, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, та згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 962 Кримінального кодексу України.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно - кошти , вилучені під час обшуку TOB Фірма Калина ІФ ЛТД , вказаних вимог законодавства дотримався у повному обсязі.

Так, мотивуючи ухвалу про задоволення клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно слідчий суддя дослідив всі обставини справи з якими закон пов'язує можливість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно. Зокрема, як встановлено слідчим суддею та вбачається з матеріалів поданого клопотання, що з високим ступенем вірогідності встановлено, що вилучені кошти можуть бути набуті злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення , яке досліджується в рамках кримінального провадження та доказами у кримінальному провадженні про вчинення злочину та в подальшому , в силу вимог ст.96-1 КК України підлягають спеціальній конфіскації.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що клопотання слідчого про арешт майна не підлягає до задоволення з тих підстав, що вилучені кошти є власністю іншої фізичної особи, які він напередодні отримав у банку та безпосередньо знаходилися у особистому сейфі ОСОБА_4.

Вказані доводи апеляційної скарги не спростовують твердження органів досудового слідства , що вони є доказами у кримінальному провадженні та є засобом забезпечення спеціальної конфіскації.

Так, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні питання про накладення арешту на вилучені на TOB Фірма Калина ІФ ЛТД кошти слідчий суддя вірно врахував правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та застосування щодо нього спеціальної конфіскації.

Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя вимог законодавства, які передбачають порядок, умови, наслідки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна дотримався у повному обсязі.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги , оскільки як слідчим так і прокурором доведено обґрунтованість поданого клопотання, а слідчий суддя вмотивував прийняте рішення.

Крім того, колегія суддів вважає, що накладення арешту на кошти не порушить права ОСОБА_4 , оскільки в разі подальшого встановлення органами досудового розслідування легітимності походження вказаних коштів , останній не позбавлений правових підстав вимагати їх повернення законному володільцю, в тому числі, шляхом подачі як відповідних клопотань слідчому чи прокурору , так і вимог у судовому порядку.

З врахування наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвалу слідчого судді такою, що відповідає вимогам законодавства.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

Керуючись ст. ст.167-175, 407 КПК України, апеляційний суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.05.2016 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: