Рішення № 58227040, 17.05.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1189/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сарай А.І., при секретарі Струтинська Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.09.2014 р. Посилається на те, що у них з відповідачем виявилися різні характери та погляди на життя, між ними існує повне непорозуміння. Проживання однією сімєю є неможливе та протягом тривалого періоду вони проживають окремо. Спільного господарства у них немає, а також немає спільних дітей. Просить після розірвання шлюбу змінити її прізвище з ОСОБА_2 на дівоче Болог.

Позивачка в судове засідання не зявилася, однак подала до суду письмову заяву відповідно до якої просить розглянути справу у її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує та строк для примирення просить не надавати.

Відповідач в судове засідання не зявився і не повідомив суду причини неявки, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Зі згоди позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки сторони в судове засідання не зявилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Згідно ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сімєю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обовязків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обовязків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого звязку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути предявлений одним із подружжя.

Відповідно до 112 СК України, під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд зясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 20 вересня 2014 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Арданівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом № 08. Від даного шлюбу дітей не мають.

Подружнє життя між сторонами не склалося. Про це свідчать ті обставини, що позивачка та відповідач сімейних стосунків не підтримують та разом не проживають, позивачка наполягає на розірванні шлюбу і не бажає з відповідачем спільно проживати. Спільних неповнолітніх дітей, що могло б хоч якось звязувати сторони вони не мають..

Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони остаточно втратили почуття поваги, любові і довіри один до одного, їхня сімя розпалася остаточно. Умови для примирення сторін відсутні, а цей шлюб є формальним і подальше його збереження суперечить інтересам позивачки.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у звязку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги позивачки в частині відновлення її дошлюбного прізвища слід задовольнити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки судові витрати у сумі 551.2 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 21, 24, 25, 56, 105, 110, 112, 113 СК України суд,

Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Шлюб зареєстрований 20 вересня 2014 року виконавчим комітетом Арданівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом № 08 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати.

Відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище Болог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551 (пятсот пятдесят одну) гривню 20 копійок сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Ужгородським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча Сарай А.І.