Головна /
Каталог судових рішень
/
Суди Донецька область
/
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Вирок № 58226675, 08.06.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Дата ухвалення
08.06.2016
Номер справи
243/1330/15-к
Номер документу
58226675
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Провадження № 1-КП/243/38/2016

Справа № 243/1330/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ільяшевич О.В.,

при секретареві Ляшко О.О.,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ Донецької області) кримінальне провадження згідно із ЄДРДР №№ 12014050510003750, 12015050510000504, за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов'янська, Донецької області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_19, освіта повна середня, не працює, неодруженого, утриманців не має, інвалідом не є, раніше судимого:

19 вересня 1997 року Слов'янським районним судом Донецької області за ч.1 ст. 229-1 КК України до двох років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку строком на два роки;

04 червня 1998 року Слов'янським міським судом Донецької області за ст.ст. 17, ч.3 ст.81, ч.2 ст. 83, ч.2,3 ст.194 із застосуванням ст.43 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі;

11 листопада 2004 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Звільнився умовно - достроково 24 лютого 2006 року. Невідбутий строк покарання один рік, три місяці, 12 днів;

04 серпня 2009 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі із застосування ст. ст.75, 76 КК України. Апеляційним судом Донецької області від 18 грудня 2009 року, вирок першої інстанції скасований, визнано засудженим за ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 14 вересня 2012 року звільнений умовно-достроково, невідбутий строк покарання 1 рік, 1 місяць, 29 днів;

у вчинені кримінальних, правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 121, ч.2 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора Боложук В.О.,

Дюшебаєвої Т.Г.,

Рейпольського О.О.,

Геєнка Д.М.,

потерпілих ОСОБА_11,

ОСОБА_12,

захисника ОСОБА_13,

обвинуваченого ОСОБА_7,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 у період часу 18 та 19 жовтня 2014 року вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, за таких обставин:

18 жовтня 2014 року, приблизно на 15 год. 00 хв., ОСОБА_7 знаходився за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1, де він разом із своєю співмешканкою ОСОБА_14 та її подругою ОСОБА_15 на кухні вживали спиртні напої. У вказаний час та у вказаному місці між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 виникла сварка. Під час сварки, внаслідок раптово виниклих неприязних стосунків ОСОБА_7, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до ОСОБА_16 та маючи намір на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_16, діючи умисно, наніс ОСОБА_16 три удари розкритою долонею правої руки в передню область голови, де один з ударів спрямував до носа потерпілої, а два наступних до лобної частини голови, від яких ОСОБА_16 за інерцією відхилилась та вдарилась потилицею о розташовану позаду стіну, а також наніс один удар долонею правої руки у грудну клітку ОСОБА_17, після чого у зазначений конфлікт втрутилась ОСОБА_18 та заспокоїла ОСОБА_7.

Продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_16, ОСОБА_7, у період часу з 00 год. 00 хв. по 06 год. 40 хв. 19 жовтня 2014 року, більш точного часу в ході досудового та судового розслідування не встановлено, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, знову внаслідок раптово виниклих неприязних стосунків, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс потерпілій ОСОБА_16 в область голови та в область грудної клітки не менш 4 ударів стислими в кулаки кистями рук та розкритими долонями рук. Намагаючись уникнути продовження нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_7, ОСОБА_14 вибігла з квартири у під'їзд будинку. Після чого, приблизно о 06 год. 40 хв. 19 жовтня 2014 року сусід ОСОБА_19 побачив, як вона лежить на сходовій клітці, де на цьому ж самому місці, у положенні лежачи, в період часу, приблизно з 08 год. 00 хв. по 08 год. 20 хв. 19 жовтня 2014 року, її також бачили сусіди ОСОБА_20 та ОСОБА_21. Приблизно о 10 год. 00 хв. 19 жовтня 2014 року, більш точного часу в ході досудового та судового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 вийшов у під'їзд та побачив непритомну ОСОБА_14, яка лежала на сходовій клітці. ОСОБА_7 втягнув її до квартири за місцем мешкання, де поклав на підлогу в зальній кімнаті. Біля 14 год. 00 хв. до ОСОБА_7 прийшов його знайомий ОСОБА_22, який побачив, що ОСОБА_16 лежить на полу в непритомному стані, з тілесними ушкодженнями на обличчі. Після чого, ОСОБА_23 вийшов на вулицю де о 14 год. 55 хв. викликав бригаду швидкої медичної допомоги. У зв'язку з тим, що ОСОБА_7 не надав дозволу на госпіталізацію ОСОБА_14, працівники швидкої медичної допомоги викликали працівників міліції, з якими в подальшому о 15 год. 25 хв. повторно зайшли до квартири АДРЕСА_1, де в залі зазначеної квартири, виявили ОСОБА_14 в непритомному стані, яка лежала на підлозі, на спині, з розведеними в боки руками. Після чого ОСОБА_16 госпіталізували до травматологічного відділення міської лікарні ім. Леніна.

ІНФОРМАЦІЯ_15 року ОСОБА_16, знаходячись в палаті інтенсивної терапії хірургічного відділення міської лікарні ім. Леніна від отриманих тілесних ушкоджень померла, не приходячи в свідомість.

У сукупності, у період часу з 18 жовтня 2014 року по 19 жовтня 2014 року, за вказаних вище обставин, та у вказаний вище час, ОСОБА_7 умисно, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс потерпілій ОСОБА_16 в область голови та в грудної клітки не менш 4 ударів розкритими долонями рук та стислими у кулаки кистями рук, у результаті чого своїми протиправними діями, які були спрямовані на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_16, заподіяв останній забиту рану у зовнішньому кінці лівої брови, закритий перелом кісток носу, синці по спинці носу і повіках очей, синець на шкірі лобно - скроневої області справа, крововилив в м'які покриви голови з боку внутрішньої поверхні в лобовій області зліва і в області перенісся, субдуральну гематому над правою та тім'яною частками головного мозку у вигляді пухкого червоного згортка об'ємом до 120 см. куб., не спаяного з твердою мозковою оболонкою, яка стискає праву півкулю головного мозку, що у своєму клінічному перебігу ускладнилися розвитком дислокації головного мозку, вторинними крововиливами в стовбур головного мозку, двосторонньої гнійної осередкової пневмонії, набряком легень і головного мозку, а також неповний перелом 6-го ребра справа по - пахвовій лінії без ушкоджень пристіночної плеври і крововиливами в міжреберні м'язи. Вказані тілесні ушкодження у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних в момент їх заподіяння. Внаслідок отримання зазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_16, знаходячись в палаті інтенсивної терапії хірургічного відділення міської лікарні ім. Леніна померла, не приходячи в свідомість, ІНФОРМАЦІЯ_15 року.

Причиною смерті ОСОБА_16 стала закрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась правобічною травматичною субдуральною гематомою, яка здавила праву півкулю головного мозку, та ускладнилась розвитком вторинних крововиливів в стовбур головного мозку, двосторонньою осередковою гнійною пневмонією, набряком легень і головного мозку, що перебувають в причино - наслідковому зв'язку зі спричиненням тяжких ушкоджень ОСОБА_7 ОСОБА_14

Крім того, ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 229-1 КК України (в ред. 1960 року), судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, у невстановлений час, у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, інші речовини і прекурсори» від 1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, діючи умисно, протиправно, повторно, без мети збуту, для особистого вживання, незаконно придбав наркотичний засіб та поклав його до кишені вдягненої на ньому у той момент куртки, чим почав незаконно його зберігати. 21 жовтня 2014 року, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_7, перебував на зупинці громадського транспорту, яка розташована поблизу будинку № 8 «А» по вулиці АДРЕСА_3 у місті Слов'янську Донецької області, де був зупинений співробітниками міліції. Далі, в ході проведення слідчим огляду, в період часу з 19 год. 05 хв. по 19 год. 30 хв. у ОСОБА_7 в присутності понятих у правій кишені вдягненої на ньому у той момент куртки була виявлена та вилучена речовина природного походження, зеленого кольору, у грубо подрібненому вигляді, волога на дотик, із специфічним запахом, яка є особливо наркотичним засобом - канабісом, маса канабіса (в перерахунку на суху речовину становить 7,88 грамів), яку останній незаконно придбав та зберігав з метою вживання, без мети збуту.

Крім того, 24 лютого 2015 року, близько на 18 год. 00 хв., ОСОБА_7 знаходився за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де у кухні зазначеної квартири разом з потерпілим ОСОБА_12 та з раніше йому знайомим ОСОБА_24, вживав спиртні напої. Близько на 20 год. 00 хв., ОСОБА_7 та ОСОБА_12 вийшли до зали зазначеної квартири, де між ОСОБА_25 та ОСОБА_12, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна сварка, в ході якої у ОСОБА_7 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, схопив кухонний ніж, що знаходився на розташованому поруч столі, та тримаючи зазначений ніж у лівій руці, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс один тичковий удар зазначеним ножем в область грудної клітки справа потерпілому ОСОБА_12, який в цей момент стояв напроти ОСОБА_7 до нього обличчям. Своїми діями, ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_12 проникаючу колото-різану рану грудної клітки справа с гемотораксом, яка відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у інкримінованих йому діяннях визнав частково та дав такі показання.

По епізоду інкримінованого йому діяння за ч.2 ст. 121 КК України, свою винуватість не визнав та пояснив, що він із ОСОБА_14 проживав у фактичних шлюбних відносинах біля року та трьох місяців. У період з середини літа 2014 року вони проживали у квартирі, яка належить його матері, а саме: квартира АДРЕСА_1. У цей період ОСОБА_14 працювала у пиріжковій, яка розташована на залізничному вокзалі. Кожного дня вона їздила на роботу на маршрутці, яка від зупинки від'їжджала за 05 хв. до 06 год. ранку. А о 13 год. 45 хв. ОСОБА_14 приїжджала додому. Він не працював, постійно сидів вдома. Їм матеріально допомагала його мати. Він її кожного разу проводжав на роботу. Під час їх спільного життя бувало таке, що вони могли випити разом, або в компанії. Це траплялося приблизно зо два рази на тиждень. Під час сумісного проживання вони із ОСОБА_14 дійсно сварилися, однак сварки завжди починала вона, тому що його ревнувала. Бувало таке, що він наносив їй побої, але лише долонею по щоках. Ствердив, що ні 17, ні 18, ні 19 жовтня 2014 року він не бив ОСОБА_14. Вказав, що свідок ОСОБА_15 каже неправду, оскільки, 18 жовтня 2014 року вона взагалі до них у гості не приходила, а тому не може стверджувати, що він бив чи не бив ОСОБА_14 у той день. Зазначив, що він із ОСОБА_15 був у неприязних відносинах, тому що вона із ОСОБА_14 часто вживала спиртні напої, у зв'язку з чим він з ОСОБА_15 часто сварився. Дійсно 18 жовтня 2014 року він та ОСОБА_14 вживали спиртні напої, але не з ОСОБА_15 , і не з 15 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., а пізно в ночі. Ввечері, 18 жовтня 2014 року ОСОБА_14 стало погано, тому що у неї заболів шлунок, і він викликав швидку допомогу. Він знав, що у ОСОБА_14 були проблеми із здоров'ям, оскільки у неї, наскільки йому відомо, була виразка. Коли приїхала швидка допомога, то фельдшер запропонував ОСОБА_14 госпіталізацію, однак остання відмовилася, фельдшер їй зробив укол ношпи, а йому дав барбовал, потім ОСОБА_14 лягла спати. Пізно ввечері прийшов його знайомий ОСОБА_22 із своїм другом, прізвище ім'я та по батькові якого він не знає. ОСОБА_22 запропонував випити горілки. Вони накрили на стіл, ОСОБА_22 розбудив ОСОБА_14, і вони всі разом стали вживати горілку. Будь-яких сварок між ним та ОСОБА_14 не було. Коли ОСОБА_22 та його товариш пішли, вони лягли спати. 19 жовтня 2014 року, біля 05 год. 00 хв. ранку ОСОБА_14 на телефон подзвони її батько. Вона встала, зібралася та пішла на роботу. Він чув, як вона збирала речи та уходила. Він її кожного ранку проводжав на роботу, на маршрутку, а в цей день він її не став проводжати, оскільки випив барбовал. Він прокинувся приблизно 09 год. 30 хв., приблизно 09 год. 45 хв. він вийшов у під'їзд покурити, де побачив, що ОСОБА_14 лежить на спині, голова закинута, на сходовій клітці. Він її взяв під руки і втягнув у квартиру та залишив у залі, на підлозі. Коли він її тягнув, то по сходах йшов задом, її голова упиралася йому у живіт, а ноги волочилися по сходах. Він бачив у неї синці під очима. Він припускається, що ОСОБА_14 могла замість того, щоб поїхати на роботу, піти на «точку», де продовжити вживати спиртні напої, і можливо їй там могли нанести тілесні ушкодження, або десь по дорозі додому. На момент коли він її побачив у під'їзді, він вирішив, що вона п'яна та просто спить, тому і не став викликати швидку допомогу. Коли ОСОБА_14 виходила з квартири вранці, вона взяла із собою сумку, у неї були гроші приблизно 14 грн.. Коли вранці вона збиралася, він чув як вона брала гроші з тумбочки поряд з ліжком. У під'їзді він бачив біля неї сумку, він її забрав у квартиру. У сумці грошей не було. Сумка була у коридорі на тумбочці, він не може сказати, чому він не повідомив працівників міліції про те, що біля ОСОБА_14, яка лежала у під'їзді також була її сумка, мабуть просто про це забувся. Приблизно 12 год. 00 хв. до нього прийшов ОСОБА_22 щоб випити пива, і він йому показав на ОСОБА_14, та повідомив, що знайшов її у під'їзді, як вона п'яна там лежала, на що ОСОБА_22 запропонував йому викликати швидку допомогу, однак він відмовився, тому що був впевнений, що вона прокинеться та буде його сварити, за це. Потім ОСОБА_22 вийшов, прийшов із лікарями швидкої допомоги. Вони її оглянули та запропонували відвезти у лікарню ОСОБА_14, він їм також відмовив, тому що вважав, що нічого страшного немає. Потім лікарі зайшли вже з працівниками міліції, забрали ОСОБА_14 у лікарню, а його у відділення міліції, де він провів добу. Огляд його з ОСОБА_14 місця проживання проводився в його присутності, під час огляду нічого не було вилучено, слідів крові також не виявлено. У нього був вилучений одяг в якому він в цей день був одягнений. Одяг вилучили відразу. До того часу, як прийшов ОСОБА_22 19 жовтня 2014 року, йому також дзвонив батько ОСОБА_14 питав де його дочка, на що він йому сказав, що п'яна валяється на підлозі у кімнаті. Також дзвонила у двері сусідка, яка висловила своє незадоволення з приводу того, що на сходах калюжа. Припускає, що ОСОБА_14 могла піти на АДРЕСА_17(або 24) у м. Слов'янську, точно не пам'ятає, де продають самогон, і вжити там спиртні напої, припускає, що саме там, або по дорозі назад їй могли бути нанесені тілесні ушкодження. Наполягає на тому, що він ОСОБА_14 тілесні ушкодження не наносив, а швидку допомогу не викликав, оскільки вважав, що вона просто багато випила. Зазначив, що за їх спільне життя неодноразово бували ситуації, при яких ОСОБА_14 сама могла десь випити спиртні напої, приходила додому в стані алкогольного сп'яніння. Щодо того, що він їй наносив побої раніше, то він зазначає, що дійсно була ситуація, про яку каже свідок ОСОБА_26, де він ОСОБА_14 наніс побої, однак свідок ОСОБА_26 перебільшує, він її лише вдарив по обличчю долонею, при цьому за те, що вона, будучи вже в стані алкогольного сп'яніння, погодилася на пропозицію сина свідка ОСОБА_26, вжити наркотик, а на його вмовляння не захотіла його слухати. Визнав, що за три тижні до цих подій у них із ОСОБА_14 був конфлікт, при якому він наніс їй удари по обличчю, однак лише долонею, раз чи два рази не більше, після чого вона пішла проживати до батьків. Тілесні ушкодження на обличчі було видно, однак ОСОБА_14 у лікарню не зверталася. Також вказав, що свідок ОСОБА_27 близька подруга ОСОБА_14, вважає, що він їй наніс тілесні ушкодження, а тому каже неправду, щодо їх розмови по телефону. Також зазначив, що свідок ОСОБА_28 як близька подруга ОСОБА_14 добре знає її розпорядок дня, а тому її свідчення правдоподібні. Інших підстав, з яких ОСОБА_28 його обмовляє, він не знає, тому що у них будь-яких особистих конфліктів не було, неприязних стосунків немає. Також зазначив, що номер, яким користувалася ОСОБА_14 «НОМЕР_9». Крім того вказав, що свідок ОСОБА_29 приховує всі факти з біографії ОСОБА_14, в той час як йому відомо, що ще до того часу, коли він та ОСОБА_14 стали проживати разом, був випадок, коли ОСОБА_14, яка на той час працювала у ОСОБА_30, вранці виїхала начебто на роботу, однак там не появилася, коли їй подзвонили, вона повідомила, що зараз буде, після цього пропала на дев'ять діб. Саме тому, що ОСОБА_14 могла внаслідок вжиття спиртних напоїв не виходити на роботу, де не появлялася по декілька днів, а один раз зникла і на дев'ять днів, її декілька разів звільняли з роботи у ОСОБА_30. Такі відомості йому стали відомі зі слів свідка ОСОБА_28. Вважає ці відомості важливими, оскільки вони характеризують ОСОБА_14, як особу, яка могла навіть вранці не піти на роботу з тим, щоб вжити спиртні напої.

По епізоду інкримінованого йому діяння за ч.2 ст. 309 КК України, свою винуватість не визнав та пояснив, що дійсно ввечері 21 жовтня 2014 року, він був в стані алкогольного сп'яніння, сидів на зупинці по вул. Комунарів у м. Слов'янську Донецької області. Неподалік від нього на лавочці лежав якийсь згорток з газети зім'ятий. Підішли люди у воєнній формі, які розмовляли на «западноукраїнській» мові. Наділи йому наручники, подивилися що в згортку, та поклали йому у кишеню цей згорток. При цьому один з цих людей висловив погрози на його адресу, у разі якщо він комусь про це повідомить, то його пристрелять. Після чого викликали понятих та слідчо-оперативну групу. Він себе не вів агресивно, чому до нього були застосовані спецзасоби, він не знає. Спочатку зазначив, що цей згорток належав йому, і що там була дикоросла конопля, яку він зірвав. Потім відмовився від цих показань, та пояснив, що насправді цей згорток йому не належав, і він так сказав, тому що вважає, що інкримінована йому стаття має невелику санкцію, а його звинувачують у більш тяжкому злочині, тому щоб не затягувати справу він себе оговорив. Щодо понятого ОСОБА_31, то він та ОСОБА_32 добре знають один одного, крім того він повідомляв слідчому про те, що згорток йому підкинули, і остання сказала йому, що повідомить про це у прокуратуру, і наскільки йому відомо, працівників правоохоронних органів викликали з цього приводу. Під час допиту свідка ОСОБА_33, він вказав на свідка та повідомив про те, що саме ця особа навела на нього автомат та сказала йому, щоб він сидів смирно, бо він його пристрелить, після цього поклав йому згортка у кишеню, а після цього працівник ОСОБА_34 пішов за понятими.

По епізоду інкримінованого йому діяння за ч.1 ст. 121 КК України, свою винуватість визнав повністю та пояснив, що 24 лютого 2015 року, близько 18 год. 00 хв. він йшов із ОСОБА_24, зустріли ОСОБА_12, вирішили випити. ОСОБА_24 пішов за горілкою, потім вони разом пішли до нього додому АДРЕСА_4, де на кухні стали вживати спиртні напої. Біля 20 год. 00 хв. він та потерпілий вийшли до залу, де у них сталася невеличка суперечка з приводу різних поглядів на події у країні. Потерпілий ОСОБА_12 його штовхнув, на що він лівою рукою схопив ніж, який лежав поряд на столику, і ткнув у потерпілого. Наміру наносити тілесні ушкодження у нього не було, він хотів просто налякати потерпілого. Після чого, вони пішли на кухню, де ОСОБА_12 стало погано, і він разом із ОСОБА_24 пішли додому. У кімнаті, де були він та потерпілий стояв журнальний столик, на якому стояла ваза з горіхами та лежав ніж, яким він ці горіхи колов. Ніж був із зеленою рукояткою, довжиною приблизно 17 см., шириною 2,5 см. Журнальний столик стояв зліва від нього, коли ОСОБА_12 штовхнув його у плече, він схопив ножа, який попався йому під руку.

По епізоду інкримінованого ОСОБА_7 діяння за ч.2 ст. 121 КК України, судом досліджені були такі докази:

Потерпіла ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_14 - її рідна донька. До того, як вона стала проживати із ОСОБА_7, вона була одружена, потім розвелась. Від першого шлюбу у неї є дитина - малолітній син, який проживає у них у родині. Коли ОСОБА_14 стала проживати із ОСОБА_7, то вона дитину їм не віддала, а ОСОБА_14 не наполягала, щоб дитина проживала із нею. 19 жовтня 2014 року біля 05 год. 00 хв. ОСОБА_14 подзвонив батько та розбудив її, щоб вона встала на роботу. Потім подзвонили біля 07 год. 00 хв. їй на телефон, вона не відповіла. Чоловік пішов у бар, де дочка раніше працювала, там ОСОБА_28 йому повідомила, що ОСОБА_14 їй вранці подзвонила та повідомила, що чоловік її сильно побив, і що вона йде знімати побої. Після чого чоловік прийшов додому, та вони знову стали дзвонити, додзвонилися ОСОБА_7, він їм повідомив, що ОСОБА_14 лежить п'яна на підлозі, що він знайшов її у під'їзді та за ногу втягнув у квартиру. Хвилин через п'ятнадцять знову стали дзвонити, ОСОБА_7 каже, що вона спить. Біля 16 год. 00 хв., оскільки взагалі телефони були відключені, вони із чоловіком пішли до них додому, там ніхто не відчиняв їм двері. Наступного дня, вони пішли додому до його матері, по вул. Свободи. Там був ОСОБА_7, який їм повідомив, що у них вчора був із ОСОБА_14 конфлікт, він її вдарив по носі, і тепер йому загрожує п'ять років ув'язнення. Також повідомив, що ОСОБА_14 знаходиться у лікарні ім. Леніна. Вони пішли у лікарню, де дізналися, що вона в реанімації, у комі, що шансів на життя майже немає. ІНФОРМАЦІЯ_15 року їм повідомили, що ОСОБА_14 померла. Коли вони її навідували у лікарні, то не бачили, щоб у неї були видимі тілесні ушкодження. Вказала, що дійсно її чоловік забирав речі ОСОБА_14 після її поховання, вона відразу їх не стала розбирати, але може ствердити, що серед її речей була чорна сумка її дочки, наскільки вона пам'ятає у сумці були гроші - 26 грн. За життя ОСОБА_14 користувалася номером НОМЕР_10. Мобільний телефон її дочки під час досудового слідства не вилучали, вона віддала його онукові, і він його зламав. Щодо характеру її доньки, може повідомити, що її дочка була доброзичлива, працьовита, по роботі у неї не було з боку роботодавців та колег жодних нарікань. Дійсно вона звільнялася з роботи, однак не тому, що була поганим працівником, або зловживала спиртними напоями. За їх життя із ОСОБА_7, неодноразово він їй наносив тілесні ушкодження, однак ОСОБА_14 це старалася від неї приховати, можливо тому, що їй було соромно, можливо тому, що вона кохала ОСОБА_7, а також тому, що коли ОСОБА_14 казала ОСОБА_7, що вернеться до батьків, то він міг побити її ще більше. Тижня за три і більше до цих подій, після того як ОСОБА_7 побив її дочку, їй подзвонила її роботодавець ОСОБА_35 та повідомила, що ОСОБА_14 не вийшла на роботу. Після чого вона додзвонилася до ОСОБА_14, і дочка їй повідомила, що вона лежить у знайомих дівчат у гуртожитку побита,у лікарню йти відмовилася. Тоді вона її забрала додому, де виходила та вмовляла, щоб вона більш не йшла до ОСОБА_7.. Коли вона видужала, то ОСОБА_7 приходив до ОСОБА_14 просити її повернутися, вони разом пішли до церкви, де він їй заприсягнувся, що ніколи більш не буде її бити, після чого вони примирилися, і вона повернулася до нього проживати. Крім цього випадку, як вона дізналася, був влітку випадок, коли він так бив ОСОБА_14, що сусіди казали, що він «танцював» у неї на голові. Вважає, що 19 жовтня 2014 року її донька не могла вранці піти десь шукати горілку та пити, а після того, як обвинувачений їй наніс тілесні ушкодження, вибігла з квартири без сумки, без грошей, лише з телефоном та пакетом із робочим одягом. Вважає, що обвинувачений винний у смерті дочки, і повинен бути суворо покараний.

Свідок ОСОБА_36 у судовому засіданні пояснила, що їй роз'яснено право, передбачене ст.. 63 Конституції України, однак вона погоджується давати показання по справі, при цьому показала, що її син ОСОБА_7 проживав із ОСОБА_14 у фактичних шлюбних відносинах з вересня 2013 року. Разом із нею, у її квартирі, вони проживали до серпня 2014 року. Коли вони жили разом із нею, то вони могли між собою посваритися, однак до бійок ніколи не доходило. У серпні 2014 року вони поселилися на АДРЕСА_3, що там у них відбувалося, вона повідомити не може, тому що їй ніхто нічого не розповідав. 19 жовтня 2014 року їй подзвонили з відділу міліції та повідомили, що її син ОСОБА_7 побив ОСОБА_14 та вона лежить у лікарні. Також повідомили, що її син затриманий, всі обставини він їй повідомить коли прийде наступного дня. 20 жовтня 2014 року прийшов ОСОБА_7 та їй повідомив, що він наніс один удар ОСОБА_14 долонею навідліг по обличчю пізно ввечері 18 жовтня 2014 року, коли у них у гостях були його знайомі хлопці, і потім вони лягли спати. Вранці, 19 жовтня 2014 року він чув, як ОСОБА_14 збирається на роботу. Потім біля 10 год.. 00 хв., коли він прокинувся, вийшов на сходову клітку, побачив, що вона лежить у під'їзді, він її затягнув у квартиру. Всі речі ОСОБА_14, які були у квартирі по АДРЕСА_3, вона зібрала та віддала її батькам. Пам'ятає, що у коридорі була чорна сумка ОСОБА_14, що в цій сумці знаходилося, вона не може сказати, тому що до неї не заглядала. Щодо їх спільного проживання, то може повідомити, що зі слів ОСОБА_7, ОСОБА_14 часто могла прийти додому у стані алкогольного сп'яніння, при цьому одного разу, навіть впала з лавочки. У стані сп'яніння часто влаштовувала ОСОБА_7 сварки. Крім того, вказала, що приблизно за місяць до цих подій, вона зустрілася з ОСОБА_14, бачила у неї на обличчі синець, запитала, що трапилася. На що ОСОБА_14 повідомила, що її побив ОСОБА_7, і що вони припинили свої стосунки, а потім через деякий час, вона дізналася, що вони знову разом живуть. Вона бачила свого сина у стані алкогольного сп'яніння, однак він у цьому стані не був агресивний, до неї також ніколи не проявляв агресії.

Свідок ОСОБА_37 у судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням потерпілої, крім того уточнив, що ОСОБА_14 із ОСОБА_7 проживала спільно близько півтора року. 19 жовтня 2014 року приблизно 05 год. 10 хв. він дзвонив ОСОБА_14 на телефон «НОМЕР_9», розбудив її на роботу, голос у неї був нормальний, відчувалося, що вона розмовляє спросоння. Вона йому завдячила, що він її розбудив. Біля 09 год. 00 хв. він був на ринку, де зайшов до її колишньої колеги ОСОБА_28, яка йому повідомила, що приблизно 06 год. 10 хв.- 06 год. 15 хв. їй дзвонила ОСОБА_14, яка повідомила, що ОСОБА_7 її знову побив, і вона йде знімати побої. Після цього, вони додзвонилися до ОСОБА_7 біля 11 год. 00 хв., і він повідомив, що знайшов ОСОБА_14 у стані алкогольного сп'яніння у під'їзді, після чого за ногу затягнув у квартиру, де кинув на ліжко, і зараз вона спить. При цьому, начебто питався її розбудити, щоб вона поговорила з батьком, але вона не відреагувала. Допитаний повторно у зв'язку з тим, що був допитаний на виконання ухвали суду про доручення проведення слідчих(розшукових)дій, свідок ОСОБА_37 у судовому засіданні підтвердив свої показання, дані раніше, вказав, що він користується та користувався номером НОМЕР_2. Підтвердив, що 19 жовтня 2014 року біля 05 год. 00 хв. ранку, він зателефонував із вказаного номера своїй донці ОСОБА_14, яка відповіла йому, завдячила, що він її розбудив на роботу, після чого вона йому подзвонила біля 05 год. 10 хв. запитала, чи не приїде він до неї на роботу, на що він відповів, що не приїде, оскільки він перший день у відпустці. Після чого він їй дзвонив біля 08 год. 00 хв, однак вона вже не відповіла. Він подзвонив ОСОБА_28, яка йому повідомила, що ОСОБА_14 їй сказала, що ОСОБА_7 її побив, а тому вона йде знімати побої. Біля 11 год. 00 хв. на його дзвінок по телефону дочки відповів ОСОБА_7, який повідомив, що ОСОБА_14 лежить п'яна, і він знайшов її у під'їзді затягнув за ногу у квартиру. Ввечері він приїздив на квартиру по вул. АДРЕСА_3, однак йому ніхто не відкрив. Наступного дня він приїхав до матері ОСОБА_7, який також там знаходився, і який йому повідомив, що ОСОБА_14 лежить в лікарні, він вдарив її по носі, і тепер йому загрожує строк у тюрмі.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні показала, що вона працює на ринку, знає ОСОБА_14 років вісім. Познайомилися як колеги по роботі, стали разом спілкуватися. Може сказати, що ОСОБА_14 працювала добре, ніколи такого не було, щоб вона запізнювалася, або приходила в стані алкогольного сп'яніння, або взагалі з цих підстав не виходила на роботу. До АТО у м. Слов'янську працювала на «Машметі», а коли там приміщення розбомбили, то знайшла роботу на вокзалі. Показала, що 19 жовтня 2014 року приблизно за10 хв. до 06 год. 00 хв. ранку, на її номер «НОМЕР_3» їй подзвонила ОСОБА_14 та повідомила: «Дімка мене побив, я вискочила у під'їзд, я не знаю що мені робити, я зараз у під'їзді». На її питання: «Коли?», відповіла: «зараз же.» Також повідомила, що не знає що їй робити, що вона забулася гаманця, а їй треба на роботу, і їй сильно болить голова. На що вона відповіла ОСОБА_14, що їй немає коли, що вона не може зараз говорити, запропонувала їй прийти до неї, а вона їй позичить грошей. Через 10-15 хв., це вже було біля шостої години, на початку сьомої ранку, ОСОБА_14 знову подзвонила, повідомила, що вона не знає, що їй робити, їй погано, що вона у під'їзді, на що вона їй повідомила, що в даний момент не може з нею говорити. Біля 08 год. 30 хв. подзвонив батько ОСОБА_14, на що вона йому повідомила, те, що їй сказала ОСОБА_14, а потім вона спробувала їй подзвонити, однак не додзвонилася. Наскільки їй відомо, вони із ОСОБА_7 спочатку жили непогано, але потім він став її бити. Причому, чим дальше вони жили, тим більше він її бив. Він не працював, вживав спиртні напої, в стані алкогольного сп'яніння ревнував її та наносив тілесні ушкодження. Так їй відомо, що тижня за три до цих подій, обвинувачений сильно побив ОСОБА_14, що вона відлежувалася вдома у батьків. Також може ствердити, що ОСОБА_14 прийшла до неї 16 жовтня 2014 року та повідомила, що напередодні ОСОБА_7 вдарив долонею у лоб, і вона вдарилася потилицею об стіну, вона бачила, що у ОСОБА_14 гуля на голові, в цей же день, ввечері, частину своїх речей ОСОБА_14 перенесла до своєї знайомої Галини. Щодо того, чи могла вжити спиртні напої до роботи ОСОБА_14, то при ній це було один раз, коли ОСОБА_14 разом із ОСОБА_7 зайшли до неї, і він випив, а вона лише трохи випила, і більше вона не знає таких випадків. Наскільки їй відомо, ОСОБА_7 постійно проводжав ОСОБА_14 на роботу та зустрічав. Крім того, вона у ОСОБА_14 із ОСОБА_7 була на новосіллі у вересні 2014 року, однак у них було все добре, ОСОБА_14 випила, однак небагато. Наскільки їй відомо, вони із ОСОБА_7 могли випити ввечері, якщо у них були гості. Допитана повторно у зв'язку з тим, що була допитана на виконання ухвали суду про доручення проведення слідчих(розшукових)дій, свідок ОСОБА_28 повідомила, що вона користувалася та користується номером телефону «НОМЕР_3», підтримує показання, дані нею у судовому засіданні раніше, дала показання, аналогічні показанням, даним раніше у судовому засіданні. Крім того показала, що вона знає ОСОБА_7, тому що він приходив як клієнт у кафе, де вона раніше працювала. Будь-яких неприязних стосунків у неї до ОСОБА_7 немає, будь-яких конфліктів з ним у неї також не було. Було таке, що вона могла зробити йому зауваження з приводу того, що він наносить побої ОСОБА_14, однак він все це переводив на жарти, і на цьому все закінчувалося. А потім ОСОБА_14 заборонила з ним розмовляти на цю тему, тому що тоді він ще більше починає її бити. ОСОБА_14 була її подругою, вона знала про їх відносини із ОСОБА_7, вони часто спілкувалися, знала її розпорядок дня.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала, що вона знала ОСОБА_14 ще зі школи. Вони стали тісно спілкуватися останній рік, перед тим, як ОСОБА_14 померла. Щодо спільного життя ОСОБА_14 із ОСОБА_7 може сказати, що він її часто бив, причин такої його поведінки вона не знає. У її присутності ОСОБА_7 наносив побої ОСОБА_14 двічі, один раз на вул. Калініна, а другий раз напередодні того дня, коли ОСОБА_14 попала у лікарню. ОСОБА_7 вона знає, лише як співмешканця ОСОБА_14. ОСОБА_14 та ОСОБА_7 вживали спиртні напої, але не щодня. Неприязних відносин до ОСОБА_7 у неї немає. Зазначила, що крім того, їй відомо про те, що була ситуація, при якій ОСОБА_7 побив ОСОБА_14, і вона пішла проживати до батьків, мати її виходила, при цьому до лікарні ОСОБА_14 не зверталася. Після чого, ОСОБА_7 приходив до неї миритися, і вони знову стали жити разом. Вона наполягає на тому, що була 18 жовтня 2014 року у гостях у ОСОБА_7 із ОСОБА_14. Так в той день, біля 14 -15 год. вона із ОСОБА_14 содзвонилися, ОСОБА_14 запросила її у гості, а вона погодилася. Коли вона прийшла, до них також за її дзвінком зайшов ОСОБА_38(НОМЕР_4), який за домовленістю віддав їй муку та пішов. Коли вона прийшла, то ОСОБА_14 із ОСОБА_7 вже сиділи за столом, це було приблизно біля 15 год. 00 хв.. Під час спілкування вона та ОСОБА_7 вживали горілку, а ОСОБА_14 з ними не пила. В цей час мова зайшла про колишнього чоловіка ОСОБА_14, ОСОБА_14 встала, підійшла до раковини, а ОСОБА_7, який вже достатньо випив, у зв'язку з чим був збуджений, також підійшов до ОСОБА_14. ОСОБА_14 повернулася до нього обличчям, і він наніс їй два-три удари долонею. При цьому вона вдарилася головою о стіну. На прохання її та ОСОБА_14 заспокоїтися, він вийшов з кухні, а потім повернувся, і все стало нормально. Потім вона пішла. У ОСОБА_14 не було ні крові, ні синців. Вона не скаржилася на головну біль, а скаржилася лише на болі у шлунку. З нею проводився слідчий експеримент, на якому вона показала, як ОСОБА_7 наносив ОСОБА_14 побої 18 жовтня 2014 року, у її присутності, наполягала на тому, що ОСОБА_7 наносив ОСОБА_14 побої долонею, показання, дані під час слідчого експерименту підтвердила у повному обсязі. Наступного дня, біля 05 год. 10 хв. їй подзвонила ОСОБА_14 та повідомила, що її знову побив ОСОБА_7, і що вона йде знімати побої. Під час розмови, сторонніх звуків вона не чула, де знаходилася ОСОБА_14 у момент, коли вона розмовляла з нею по телефону, вона їй не повідомила. Вона їй подзвонила хвилин через десять, але ніхто не брав трубку, біля 08 год. 00 хв. телефон був відключений.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що він знає ОСОБА_7 приблизно років десять. У них нормальні стосунки. 18 жовтня 2014 року він разом із своїм знайомим ОСОБА_39 приблизно біля 22 год. 00 хв. завітали до ОСОБА_7, за місцем його проживання АДРЕСА_2. Коли вони прийшли, ОСОБА_14 спала. У квартирі безладу не було. Вони разом із ОСОБА_7 накрили на стіл, потім або він, або ОСОБА_7, він точно не пам'ятає хто, розбудив ОСОБА_14, щоб за стіл вони сіли разом. Вони спілкувалися, вживали спиртні напої, всього приблизно пляшки горілки по 0,5 л. на чотирьох, їли. Під час спілкування, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 не сварилися. ОСОБА_14 скаржилася на те, що в неї болить шлунок, на те, що в неї болить голова вона не скаржилася. Будь-яких тілесних ушкоджень на ОСОБА_14 він не бачив. Вони пробули приблизно півтори години, після чого він та ОСОБА_39 пішли ще за горілкою, і були відсутні приблизно 20 хв., потім прийшли ще трохи посиділи. В цей час стався невеличкий конфлікт між ОСОБА_39 та ОСОБА_7 з приводу різних поглядів на ситуацію у країни, ОСОБА_7 став розмовляти з ОСОБА_39 на підвищених тонах, ОСОБА_14 намагалася втрутитися, однак ОСОБА_7 їй сказав, щоб вона відійшла, і вона відійшла. ОСОБА_7 із ОСОБА_14 18 жовтня 2014 року при ньому не сварилися, і він їй побоїв при ньому не наносив. Після чого ОСОБА_39 пішов, це було приблизно 12 год. 00 хв, а він залишився. Вони ще посиділи, і він пішов біля часу ночі. 19 жовтня 2014 року він подзвонив ОСОБА_7 запропонував випити пива, на що останній погодився. Він пішов до нього на АДРЕСА_5. Коли до нього піднімався, то бачив на сходовій клітці калюжу. Коли зайшов до кімнати, то побачив, що на підлозі лежить ОСОБА_14. ОСОБА_7 показав на неї та сказав, йому, що вона десь випила, п'яна лежала на сходовій клітці, він її затягнув до кімнати, тепер вона спить. Також сказав, що вранці вона йому сказала, що піде на роботу, а коли він пізніше прокинувся, вийшов на сходову клітку, то побачив, що вона там лежить. За весь час, коли вони пили пиво, ОСОБА_14 не рухалася, тому він вирішив, що вона непритомна. ОСОБА_14 була у кофті та колготах, він до неї близько не підходив, тому не може сказати чи були на ній тілесні ушкодження. Може ствердити, що біля рота наче бачив синець. Він запропонував ОСОБА_7 викликати швидку допомогу, однак останній відмовився, сказав, що ОСОБА_14 просто спить, протверезіє та проснеться. Також він повідомив, що якщо приїде швидка допомога, то приїде і міліція, і його можуть звинуватити в тому, що він її побив, а він цього не робив, а знайшов її на сходовій клітці у такому стані. Тоді він через деякий час вийшов на двір, де викликав швидку допомогу, дочекався її приїзду, а коли швидка приїхала, він піднявся разом із ними до квартири. ОСОБА_7 лікарів впустив, дозволив їм оглянути ОСОБА_14. Після огляду, лікарі сказали, що треба її госпіталізувати, однак ОСОБА_7 відмовився від госпіталізації, сказав, що вона просто п'яна, проспиться, і все буде гаразд. Після чого лікарі не стали з ним сперечатися та вийшли з квартири. Він після цього пішов додому. Він не став викликати швидку допомогу у квартирі, тому що ОСОБА_7 йому заборонив це робити, а він його трохи побоювався. До того ж, коли він виходив з квартири, то ОСОБА_7 намагався у нього вирвати з рук телефон. Щодо особи ОСОБА_7 він може сказати, що знає його давно. Йому відомо що у ОСОБА_7 є конопля, і він її подекуди курить. 18 жовтня 2014 року вони разом курили коноплю, коли він до нього прийшов у гості. Звідки він її взяв, йому невідомо. Наскільки йому відомо, ОСОБА_7 за характером не агресивний, і в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння також спокійний. З ОСОБА_14 він познайомився після того як вона стала проживати із ОСОБА_7, будь-кого з її знайомих він не знає. Наскільки йому відомо, ОСОБА_7 та ОСОБА_14 жили нормально, без особливих конфліктів. Дійсно, ОСОБА_39 коли уходив додому, то забувся у ОСОБА_7 свого годинника, і він десь 20 жовтня 2014 року приходив до ОСОБА_39 віддав йому годинника, коротко розповів про те, що сталося із ОСОБА_14, однак подробиці не розповідав. Також може ствердити що у районі за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_14 можна придбати самогон до дев'яти годин вечора, однак де із самого ранку його можна придбати, він не знає.

Свідок ОСОБА_39 у судовому засіданні показав, що 18 жовтня 2014 року, приблизно 21-22 год. 00 хв. він зустрівся із ОСОБА_22, який йому запропонував піти у гості до ОСОБА_7. Він погодився. Вони прийшли до ОСОБА_7 у гості, він накрив на стіл, сіли, випили, потім ОСОБА_22 запитав, де жінка ОСОБА_7, на що останній сказав, що вона спить. Потім на пропозицію ОСОБА_22 ОСОБА_7 її розбудив, і ОСОБА_14 вийшла до них, сіла з ними за стіл, випила з ними. Вони із ОСОБА_22 відлучалися хвилин на 15, щоб принести ще горілки. Він не бачив у ОСОБА_14 видимих тілесних ушкоджень. Коли вони із ОСОБА_22 повернулися, то ОСОБА_14 сиділа на тому ж самому місці, що й тоді, коли вони уходили, щоб купити ще горілки. ОСОБА_14 у той вечір скаржилася лише на болі в шлунку, на головний біль не скаржилася. З боку ОСОБА_7 по відношенні до ОСОБА_14 в їх присутності не було проявів незадоволення, або конфлікту, чи агресії. Він розмовляв із ОСОБА_7 лише про сімейні проблеми. У нього із ОСОБА_7 також не було конфлікту, він пішов додому, тому що йому подзвонила бабуся, це було приблизно біля 23 год. 00 хв.. У ОСОБА_7 він забувся свого пакета, де лежали зонт та годинник на руку. 18 жовтня 2015 року у ОСОБА_7 вони випили приблизно 1 л горілки на чотирьох, та 0,5 пива - міцного. Чи курили у цей вечір ОСОБА_7 та ОСОБА_22 наркотик йому невідомо, він курив звичайні цигарки. 20 жовтня 2015 року до нього прийшов ОСОБА_22, який забрав у нього свої речі та йому повернув пакет із його речами, що він забувся у ОСОБА_7, та Крім того, ОСОБА_22 розповів, що ходив у гості до ОСОБА_7 19 жовтня 2015 року, де побачив, що ОСОБА_14 лежить на підлозі у кімнаті, на його пропозицію викликати швидку допомогу ОСОБА_7 відмовився це робити, тому що побоювався, що його можуть звинуватити у тому, що він побив ОСОБА_40, у якій були тілесні ушкодження. Зі слів ОСОБА_22, ОСОБА_7 йому повідомив, що можливо він побив ОСОБА_14 напередодні вечорі, однак він не пам'ятає, робив він це, чи ні. Однак незважаючи на ці прохання ОСОБА_7, ОСОБА_22 все ж такі викликав швидку допомогу, і ОСОБА_14 знаходиться у лікарні. Крім того, ОСОБА_22 його просив, щоб він не казав, якщо його будуть викликати у відділення міліції та питати, що вони із ОСОБА_22 під час того, як були у гостях у ОСОБА_7 та ОСОБА_14 відлучалися на 15-20 хв. за горілкою. Своє прохання мотивував тим, що його затягають як свідка до міліції.

Під час одночасного допиту свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_39, кожен з них підтвердив свої показання, дані ними раніше у судовому засіданні.

При цьому свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показав, що коли він 20 жовтня 2014 року прийшов до ОСОБА_39, то не повідомляв ОСОБА_39 те, що ОСОБА_7 не хотів викликати швидку допомогу, тому, що побоювався, що у нього будуть неприємності із правоохоронними органами, оскільки він бачив у ОСОБА_14 тілесні ушкодження, і припускав, що він міг їй їх заподіяти, однак на теперішній час він цього не пам'ятає, тому що був у сильному алкогольному сп'янінні. Також заперечив, що під час цієї зустрічі він просив ОСОБА_39, у разі якщо останнього викличуть до міліції, не казати, що вони разом 18 жовтня 2014 року відлучалися з квартири ОСОБА_7 за горілкою. Крім того, зазначив, що вони із ОСОБА_7 друзі, тісно спілкуються ще зі школи, а ОСОБА_14 він узнав, лише коли вона стала проживати із ОСОБА_7. За зовнішнім видом ОСОБА_14 він зрозумів, що їй потрібна медична допомога. З тілесних ушкоджень він бачив лише кров біля губи, однак припустив, що ОСОБА_14 могла випити дуже багато, і зв'язку з цим, їй потрібна швидка допомога. Крім того, повідомив, що у судовому засіданні показання давав вільно, і ніхто не впливав на його показання під час судового розгляду.

Свідок ОСОБА_39 у судовому засіданні наполягав на своїх показаннях, даних ним у судовому засіданні раніше, показав, що ОСОБА_22 при зустрічі 20 жовтня 2014 року повідомляв йому те, що ОСОБА_7 не хотів викликати швидку допомогу, тому, що побоювався, що у нього будуть неприємності із правоохоронними органами, оскільки він бачив у ОСОБА_14 тілесні ушкодження, і припускав, що він міг їй їх заподіяти, однак на теперішній час він цього не пам'ятає, тому що був у сильному алкогольному сп'янінні. Наполягав на тому, що під час цієї зустрічі ОСОБА_22 просив ОСОБА_39, у разі якщо останнього викличуть до міліції, не казати, що вони разом 18 жовтня 2014 року відлучалися з квартири ОСОБА_7 за горілкою. Пояснив, що ОСОБА_7 йому відомий, тому що він у нього у квартирі 19 жовтня 2014 року був у гостях, до цього дня він його не знав, після цього він його бачив лише під час допиту у судовому засіданні. Крім того, повідомив, що у судовому засіданні показання давав вільно, і ніхто не впливав на його показання під час судового розгляду.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показав, що він проживає АДРЕСА_23. 19 жовтня 2014 року він спускався зі свого поверху із пакетом сміття, це було за двадцять хв.. до сьомої ранку. На сходовій клітці між першим та другим поверхами побачив, що лежить дівчина. Вона лежала на лівому боці, піджав ноги, під головою був целофановий пакет. Він не бачив, щоб у неї на обличчі були тілесні ушкодження. Але там де вона лежала світла не було, з вікна також світла не було, тому що тільки світало. Жіночої сумки, або щось подібне біля дівчини не було. Дівчина була одягнення у верхній одяг - куртку, на ній були одягнені брюки. Він подумав, що може їй погано із серцем, нахилився, запропонував допомогу, на що вона йому відповіла, що їй погано, щоб її не чіпали, і що вона хоче спати. Коли він нахилився, то почув запах перегару та сечі, побачив, що під дівчиною калюжа на сходах. У цій дівчині він не впізнав сусідку, тому сказав, що вона переплутала під'їзд. Після чого, він пішов виніс пакет із сміттям, потім пішов до себе у гараж, на ринок, та повернувся аж ввечері. Квартири у будинку починаються із другого поверху, на першому поверсі знаходиться магазин «Россия». Цей магазин починає працювати із 08 год. 00 хв.. Щодо того, щоб у магазині, або в іншому місці у них в районі продавали спиртні напої цілодобово, або із самого ранку, йому про це нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показала, що вона проживає АДРЕСА_24, тобто по сусідству із ОСОБА_7. Може ствердити, що ОСОБА_7 із своєю співмешканкою ОСОБА_14 мешкає з серпня 2014 року по сусідству із нею. Як сусіди вони їй не заважали, вели себе тихо, будь-яких зауважень до ОСОБА_14 за її життя вона також не мала, вона була тиха, не робила ніякої шкоди. Може ствердити, що приблизно 08 год. 10 хв. - 08 год. 15 хв., 19 жовтня 2014 року, коли вона виходила з квартири, то побачила жінку, яка лежала на сходовій клітці. Жінка лежала повернута на бік, обличчям до стіни, ноги на сходах, під нею була калюжа, як вона зрозуміла сечі. Сумки поряд із жінкою не було. Жінку вона не впізнала, тому що вона була повернута обличчям до стіни, вона до жінки не нахилялася, а просто її переступила та пішла по своїх справах. Вона вирішила, що це якась невідома особа, яка не має житла, випила та вирішила у під'їзді відпочити, тому не стала цікавиться хто це, та який у неї стан. Також підтвердила, що з її участю проводився слідчий експеримент, де вона показала, при яких обставинах вона бачила цю жінку, показала, де вона лежала та в якій позі. Зазначила, що при проведенні слідчого експерименту були присутні двоє понятих, слідчим складався протокол, який їй був зачитаний у голос, та вона його прочитала та підписала.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні показала, що вранці, приблизно біля 08 год. 00 хв. - 08 год. 20 хв., коли її чоловік прийшов з роботи, вона пішла на ринок, то побачила, що на сходовій клітці, між першим та другим поверхами, обличчям до стіни лежить сусідка ОСОБА_14, сумки біля неї не було. Скоріш за все очі були у неї закриті. Ця частина під'їзду, де лежала ОСОБА_14 освітлюється через вікно, тому вона бачила, хто саме там лежить. Вона її переступила і пішла. Вона до ОСОБА_14 не нахилялася, тому не може сказати, чи була вона п'яна, чи твереза. Коли вона поверталася додому, то побачила, що ОСОБА_14 вже немає, тоді вона подзвонила у двері квартири № 3, їй відкрив ОСОБА_7, і вона йому сказала, щоб вони прибрали після себе калюжу, на що він її тільки мовчки вислухав. У будинку вона проживає 37 років, де у цьому районі продають самогон вона не може відповісти. ОСОБА_7 та ОСОБА_14 проживали на одному поверсі із нею. Вони стали проживати у квартирі № 3 з літа 2014 року. Вона їх бачила в стані алкогольного сп'яніння неодноразово. Був випадок, коли ОСОБА_14 пізно ввечері стукала у двері квартири, а ОСОБА_7 її не впускав, видно було, що вона знаходиться в стані сильного алкогольного сп'яніння. Також вона бачила влітку, и в вересні у ОСОБА_14 синець під оком, звідки він у неї, вона не цікавилася. У їх будинку на першому поверсі знаходиться магазин та кафе «Росія», тому відлік квартир розпочинається із другого поверху. Магазина та кафе починають роботу о 08 год. 00 хв., вони не цілодобові. З нею проводився слідчий експеримент, де вона показувала, де бачила ОСОБА_14, вона пам'ятає, що їх фотографували, однак жодним чином при ній не складався сам протокол слідчого експерименту, їй його не зачитували у голос, вона сама з ним не ознайомлювалася, його не підписувала. Визнала, що дійсно на фототаблицях вона із двома особами, однак вказала, що сам протокол слідчого експерименту бачить вперше, і підпис на цьому протоколі не її.

Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні показав, що він проживає по сусідству із ОСОБА_7, у квартирі № 4. ОСОБА_7 та ОСОБА_14 вселилися приблизно літом 2014 року. За час проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_14 у квартирі № 3, він будь-яких претензій як до сусідів до них не має, він не може сказати, що до них часто ходили гості, або вони вели себе гучно, чи там відбувалися якісь гучні сварки тощо. Може ствердити, що бачив одного разу ОСОБА_14 у стані легкого сп'яніння. Він не бачив, щоб ОСОБА_14 ходила із тілесними ушкодженнями. Він із своїми сусідами мало зустрічався, тому не може сказати, чи були між ними конфлікти. Про те, що ОСОБА_14 бачили, як вона лежала на сходовій клітці, він дізнався від сусідів. Він був присутній при огляді квартири № 3 як понятий, може ствердити що при огляді у ОСОБА_7 було вилучено кофту, в якій він знаходився. Він пам'ятає, що при огляді йшла мова про речі ОСОБА_14, однак змісту розмови не пам'ятає. Дня за три до того, як він був присутній при огляді житла, він чув з квартирі № 3 якісь звуки: музику, чоловічі голоси, але вони не були надто гучними, та не такими, що їх можна було б прийняти за сварку.

Свідок ОСОБА_42 у судовому засіданні показала, що вона проживає у першому під'їзді, у будинку № 13. Вона може ствердити, що дійсно обвинувачений проживав із дівчиною у квартирі № 3. Її квартира знаходиться на цією квартирою. З ними вона лише здоровалася при зустрічі як із сусідами, на цьому їх спілкування обмежувалося. Напередодні того, як ОСОБА_14 попала у лікарню, вночі вона прокинулася від того, що почула у їх квартирі шум, наче хтось двигав меблі, чулася якась розмова, потім щось впало, і все затихло. Не було чутно, щоб хтось сварився, просто гучно говорили. Наступного дня вона дізналася від сусідів, що ОСОБА_14 попала у лікарню, а потім, що померла.

Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні показала, що вона працювала із ОСОБА_14 у пиріжковій на залізничному вокзалі. ОСОБА_14 працювала у них недовго, однак працювала вона добре. Вони працювали в одному приміщенні. ОСОБА_14 ліпила та жарила пиріжки, а вона їх реалізовувала. Вона працює у цій пиріжковій з літа 2014 року. Вона працює два дні з 06 год. по 14-16 год., а потім два дні відпочиває. ОСОБА_14 працювала цілий тиждень, а вихідний день був у неї не фіксований, вона його брала за домовленістю. Заробітну плату вони отримували щодня - приблизно 50-60 грн. Жодного разу не було такого, щоб ОСОБА_14 прийшла п'яна на роботу, або в стані після того, як багато випила. Вона особисто не п'є з молодості, тому такого не було, щоб вона із ОСОБА_14 та її чоловіком пили на роботі, при цьому ОСОБА_14 та ОСОБА_7 в її присутності не пили. За два-три тижні, а може ще більше, точно вона не пам'ятає, до того як ОСОБА_14 померла, вона не вийшла на роботу, як з'ясувалося, тому що її побив чоловік. Коли вийшла, то видно було під стрижкою на голові синці. Вона їй повідомила, що її чоловік побив, сказала, що бив ногами. Через деякий час до ОСОБА_14 приходила, як вона зрозуміла мати ОСОБА_7 та просила, щоб вона повернулася до ОСОБА_7. Особисто вона ОСОБА_14 відмовляла, казала, щоб вона не поверталася до нього, раз він так її б'є. Через деякий час, ОСОБА_14 повідомила, що вона із своїм чоловіком примирилася, сказала, що вони ходили у церкву, і він на свічці заприсягнувся, що не буде її бити. Наскільки вона пам'ятає, за декілька днів до смерті вона прийшла квола, скаржилася на те, що її нудить, що їй погано. Бачила у ОСОБА_14 синець на обличчі, під оком. У той день, ОСОБА_14 їй нічого не розповідала, чому саме їй було погано. Вважає, що ОСОБА_14 було погано, тому що її побив її чоловік, оскільки як вони потім дізналися, що саме від цього ОСОБА_14 померла. У цей день ОСОБА_14 отримала свою зарплатню за день. Наступного дня вона працювала, а ОСОБА_14 не вийшла на роботу, однак вони їй не дзвонили, а вирішили повідомити про цей випадок власнику пиріжкової. Після цього вона не працювала, і саме в один із вихідних днів після зміни, вона дізналася, про те що ОСОБА_14 померла.

Свідок ОСОБА_44 в судовому засіданні повідомила, що вона працювала із ОСОБА_14 у пиріжковій на залізничному вокзалі. Її графік роботи був такий: три дні вона працює з 20 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. Ранку наступного дня, а потім три дні вихідна. А ОСОБА_14 працювала кожного дня з 06 год. 30 хв. по 14 год. 00 хв., а в неділю вихідний, або в інший день тижня. Жодного разу такого не було, щоб ОСОБА_14 не прийшла на роботу без поважних причин, або прийшла п'яна на роботу. Була ситуація, коли ОСОБА_14 прийшла із ОСОБА_7, який за її проханням прийшов, щоб допомогти прибрати грязь. Він прийшов, однак працювати не дуже захотів. Пам'ятає, що від нього було чути перегар. Може ствердити, що за два-три тижня до того, як ОСОБА_14 померла, вона деякий час не була на роботі, а потім прийшла із тілесними ушкодженнями. Вона їй їх показувала: синець на вусі, синці на ребрах, під очима. Також ОСОБА_14 їй повідомила, що ОСОБА_7 бив її ногами, бив сильно по голові. Наскільки вона пам'ятає, в останній день коли ОСОБА_14 вийшла на роботу, вона прийшла квола, скаржилася на те, що її нудить, що їй погано. У цей день вона відпрацювала у нічну зміну, вранці побачила ОСОБА_14, яка скаржилася на те, що їй погано, її нудить, видимих тілесних ушкоджень вона на ній не побачила, наскільки пам'ятає, ОСОБА_14 скаржилася на те, що її чоловік знову її побив. Це була коротка розмова, після якої вона пішла додому. Потім вона знову вийшла у ніч працювати, а наступного дня ОСОБА_14 не вийшла на роботу, і тому, вона за неї працювала у день, потім ще відпрацювала у нічну зміну, після чого дізналася, що ОСОБА_14 померла, а не вийшла на роботу, тому що її побив її співмешканець, і вона у лікарні.

Свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні повідомив, що йому знайома ОСОБА_14, яка більше року до своєї смерті працювала у нього, як у приватного підприємця поваром за тимчасовою угодою. Як до працівника у нього до неї не було будь-яких претензій. Йому невідомо випадки, щоб ОСОБА_14 приходила на роботу у стані алкогольного сп'яніння, або пропускала роботу у зв'язку із тим, що пила. У нього такий розпорядок дня, що він встає о 04 год. 00 хв. ранку, а вже о 05 год. 00 хв. знаходиться на роботі. Такий самий розпорядок у нього був і у 2014 році. Може ствердити, що він користується номером НОМЕР_5, а номера мобільного телефону ОСОБА_14 у нього ніколи не було. Після того, як ОСОБА_14 у нього перестала працювати, як і під час роботи у нього він з нею ніколи не розмовляв по телефону. Допускає, що міг не почути дзвінок, якщо він був мінімальної тривалості. ОСОБА_14 перестала у нього працювати, тому що таке було її бажання, а не тому що він не хотів її залишати на роботі.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні ствердила, що вона знає ОСОБА_14, оскільки остання працювала у неї та у її чоловіка ОСОБА_30 деякий час поваром за тимчасовою угодою. Як до працівника у нього до неї не було будь-яких претензій. Їй невідомі випадки, щоб ОСОБА_14 приходила на роботу у стані алкогольного сп'яніння, або пропускала роботу у зв'язку із тим, що пила. Може ствердити, що бувало таке, що хтось із дівчат, які у них працювали міг запізнитися, тому що проспали. Дійсно вони починають працювати з п'ятої години ранку, отже, вона це розуміла. Іноді вони їм дзвонили, що проспали на роботу, іноді навпаки. Однак такого, щоб хтось з них повідомляв, що йде на роботу, а сам взагалі не приходив та не появлявся на роботі, такого у них не бувало. Щодо ОСОБА_14, також може ствердити, що жодного разу не було такого, щоб остання не з'являлася на роботу у зв'язку з тим, що десь йшла пити спиртні напої, як і такого випадку, за яким ОСОБА_14 пропала на дев'ять днів, попередньо повідомивши, що вже йде на роботу. Щодо звільнення працівників, то повідомила, що у них люди працюють тимчасово, лише коли є робота, а коли роботи немає, то вони не працюють, тому бували випадки, що ОСОБА_14 у них не працювала, лише тому що для неї не було роботи.

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні показала, що вона проживає по сусідству із батьками ОСОБА_14. Наскільки їй відомо ОСОБА_14 та ОСОБА_7 проживали разом понад один рік. При зустрічах із нею, ОСОБА_14 скаржилася, що ОСОБА_7 її б'є. Може ствердити, що неодноразово бачила ОСОБА_14 із видимими слідами побоїв. До того, як ОСОБА_14 стала проживати із ОСОБА_7 , вона її жодного разу побитою не бачила. 28 січня 2014 року ОСОБА_14 та ОСОБА_7 прийшли до неї із сином у гості, вони посиділи, а потім вийшли. Вона вийшла на крик ОСОБА_14, то побачила, що її б'є ОСОБА_7 ногами по голові. Потім влітку 2014 року також був інцидент, коли вона бачила що ОСОБА_7 бив ОСОБА_14. ОСОБА_14 після того, як її ОСОБА_7 побив вже восени, пішла від нього, однак він прийшов до неї став просити повернутися, і вона повернулася. Про ОСОБА_14 нічого погано сказати не може, дійсно вона могла випити спиртні напої у компанії, однак також щоб вона зловживала спиртними напоями, або страждала на алкогольну залежність такого за нею вона не помічала.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_14 його рідна сестра. Про всі події йому стало відомо лише зі слів батьків, а він сам особисто не був очевидцем подій. Також йому відомо, що був випадок за декілька тижнів до цієї трагедії, що ОСОБА_7 побив ОСОБА_14. Він у цей час приїздив та бачив, що вона побита, у батьків. Потім йому стало відомо, що ОСОБА_7 разом із ОСОБА_14 ходили у церкву, де він заприсягнувся, що більше її бити не буде. ІНФОРМАЦІЯ_15 року він був у лікарні , де лежала ОСОБА_14, видимих тілесних ушкоджень він на ній не бачив, у цей же день пізніше їм повідомили, що вона померла.

Свідок ОСОБА_46 у судовому засіданні показав, що він працює фельдшером на станції швидкої допомоги у м. Слов'янську. 18 жовтня 2014 року, о 19 год. 43 хв. був здійснений виїзд карети швидкої допомоги за викликом АДРЕСА_6. Виклик був до молодої жінки, яка скаржилася на болі у шлунку. Коли він зайшов у квартиру, то крім жінки там також знаходився обвинувачений. Жінка лежала на ліжку, повернута до стіни. Від неї був чутний запах алкоголю, скаржилася на біль внизу живота. Щоб визначитися із природою болю він їй запропонував поїхати до лікарні, обвинувачений також вмовляв її поїхати у лікарню. Вона скаржилася лише на біль у животі. За таких скарг, її стан потребував госпіталізації. Однак жінка категорично відмовилася їхати у лікарню, навіть прикрикнула на обвинуваченого, просила лише зробити їй укол ношпи. Тоді він їй дав підписати відмову від госпіталізації та поїхав. При її огляді жодних видимих тілесних ушкоджень на тілі, голові жінки не було, слідів крові на ній, або у квартирі також не було. Як би він щось подібне побачив, то він був би зобов'язаний викликати працівників міліції. У квартирі було чисто прибрано, порядок речей порушений не був.

Свідок ОСОБА_47 в судовому засіданні показав, що він працює водієм швидкої допомоги. Може ствердити, що дійсно 18 жовтня 2014 року він як водій за викликом швидкої допомоги разом із фельдшером ОСОБА_46 приїздив до першого під'їзду будинку АДРЕСА_3. Він не піднімався разом із фельдшером у квартиру, хвору не бачив. У цей виїзд нікого не було госпіталізовано.

Свідок ОСОБА_48 у судовому засіданні показала, що приблизно біля 15 год. 00 хв. 19 жовтня 2014 року був здійснений виклик швидкої допомоги до будинку АДРЕСА_1. Виїхала вона - як лікар, а також фельдшер, два санітари, водій. Коли вони приїхали, біля під'їзду їх зустрів невідомий чоловік, який їм сказав, що на одязі хворої сліди крові, а сама хвора знаходиться у квартирі, однак якщо вони самостійно будуть дзвонити, то їм двері не відчинять, тому запропонував піти самому подзвонити у двері. Вони підішли до квартири, цей чоловік подзвонив у двері, які їм відчинив інший чоловік. На їх прохання, він погодився, щоб вони зайшли у квартиру. Коли вони зайшли у кімнату, то побачили, що на підлозі лежить жінка, одна нога лежала прямо, інша - напівзігнута, одна рука якось штучно вивернута. Огляд жінки показав, що її необхідно було госпіталізувати. Однак, коли це повідомили цьому чоловікові, то він відмовився, сказав, що вона просто спить, проспиться і все буде нормально. На їх повідомлення про те, що вони змушені будуть викликати міліцію, відповів, що це їх право. Оскільки сама обстановка була напружена, то вони не стали якимось чином умовляти цього чоловіка, а мовчки вийшли, викликали міліцію, після чого зайшли до квартири вже із працівниками міліції. Після чого ОСОБА_14 було госпіталізовано. Якихось агресивних дій з боку обвинуваченого в їх сторону не було.

Свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні показав, що дійсно 19 жовтня 2014 року у другій половині дня до травматичного відділення поступила ОСОБА_14 із забоями та саднами в області голови. Він був викликаний з дому. Після того, як йому подзвонили, він був у лікарні через десять хвилин. Коли приїхав, то став робити всі необхідні реанімаційні дії, була підключена реанімаційна вентиляція легенів. Хвора була у останній стадії комі, коли центральна нервова система не контролює процес дихання, свідомість. Кома третього ступеню може настати відразу при явних надто тяжких тілесних ушкодженнях, а може розвиватися поступово - у цьому випадку можна казати, що людина пізно звернулася за допомогою. Якщо судити по зовнішньому вигляду тілесних ушкоджень, які були виявлені у ОСОБА_14, то підстав вважати, що кома третього ступеню розвилася миттєво не було, однак він не бачив внутрішніх ушкоджень, а тому категорично судити який характер мала кома третього ступеню у хворої не може.

Свідок ОСОБА_50 у судовому засіданні показав, що він працює в КЛПУ ім. Леніна лікарем-травматологом. Прізвище ОСОБА_14 йому знайоме, однак обставин по яких йому знайоме вказане прізвище він не пам'ятає. Може ствердити, що дійсно у жовтні 2014 року працював як черговий лікар. В його обов'язки входить оцінити стан хворого та надати медичну допомогу. Може ствердити, що алкогольне сп'яніння обтяжує стан хворого.

Свідок ОСОБА_51 в судовому засіданні показав, що він працює завідуючим анестезіологичним відділенням у роддомі. У жовтні 2014 року він працював лікарем-анестезіологом у відділенні інтенсивної терапії в КЛПЗ ім. Леніна, де надавав первинну медичну допомогу тяжким хворим. Таку пацієнтку як ОСОБА_14 він не пам'ятає. У цій лікарні він працював до січня 2015 року.

Свідок ОСОБА_52 у судовому засіданні показала, що вона проживає у АДРЕСА_25 біля восьми років разом із своєю дочкою. Ні вона, ні її дочка не торгують і не торгували спиртними напоями. Їй взагалі невідомо де на її вулиці продають саморобні спиртні напої. Також зазначила, що на час проведення АТО у м. Слов'янську вона виїхала із дочкою з міста. Повернулася вже 17 липня 2014 року, у її будинок попав снаряд, дах був пошкоджений. У зв'язку із поганим станом здоров'я, вона виїхала на лікування у м. Харків майже відразу. До свого будинку лише навідувалася, і переїхала на постійне проживання лише у 2015 році. Їй невідома ОСОБА_14, також їй невідомий ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_53 у судовому засіданні показав, що він проживає фактично все життя на АДРЕСА_7, йому відомі люди, які проживають АДРЕСА_17, там проживає ОСОБА_52 - яка є особою похилого віку, хворіє, та її донька. Хто проживає АДРЕСА_17 йому невідомо. Хоче зазначити, що йому невідомо, щоб у них на вулиці хтось торгував самогоном, у них район тихий, спокійний, таких домівок, де б збиралися асоціальні та підозрілі особи з метою придбання та вживання спиртних напоїв немає.

Свідок ОСОБА_54 у судовому засіданні повідомила, що вона проживає АДРЕСА_18 біля шести років, їй невідомо хто проживає АДРЕСА_17 та по АДРЕСА_26 у м. Слов'янську, під час її допиту вона не повідомляла відомості про те, що їй відомо хто проживає у вказаному будинку. Протокол допиту не читала, а лише його підписала. При цьому вказала, що до неї та її чоловіка ОСОБА_55 прийшов дільничний - чоловік, високий на зріст, слов'янської зовнішності, розмовляв без будь-якого акценту, та склав цей протокол, його прізвища вона не знає, тому що він не представився. Також повідомила про те, що їй невідомо щоб на їх вулиці хтось торгував саморобними спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_55 дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_54.

Свідок ОСОБА_56 у судовому засіданні показав, що у січні 2015 року він був зупинений дільничним інспектором, який запросив його бути понятим при проведенні слідчої дії. Він погодився. Участь у цій слідчій дії приймали слідчий, і ще два чоловіки та дільничний. Вони підійшли до будинку № 28 Б, по вул. АДРЕСА_3, слідчий зазначив час на секундомірі у телефоні, та пішли спочатку до будинку № 13, по вул. АДРЕСА_3, після чого пішли до будинку № 14 по вул. Калініна, а потім до будинку № 24 по вул. Калініна. Весь цей час слідчим фіксувався. Йшли середнім шагом. При цьому вівся відеозапис, яким фіксувався лише початок маршрутів та кінець маршрутів від будинку до будинку. Може ствердити, що на вулиці Калініна є будинок, де продавали самогон, він там його неодноразово брав, однак на теперішній час його вже не продають , а в 2014 році ще продавали. Цей будинок знаходиться між 14-м та 24 будинком за два, чи за один дім до 24-го будинку.

Свідок ОСОБА_57 у судовому засіданні ствердив, що до нього зайшов дільничний інспектор та попросив бути понятим при проведенні слідчої дії. Дійсно вони прослідували від приміщення Міськгазу до Магазину «Россия», а потім пройшли на вулицю Калініна, спочатку дійшли до одного буинку, а потім до другого де зупинилися. Номера будинків він не запам'ятав. Весь цей час слідчим фіксувався. Йшли середнім шагом. При цьому вівся відеозапис, яким фіксувався лише початок маршрутів та кінець маршрутів від будинку до будинку. Може ствердити, що на вулиці Калініна є будинок, де продавали самогон. Продають його не постійно. Вони проходили повз цього будинку коли йшли маршрутом із слідчим. Він знаходиться за два будинки до останнього будинку, де їх маршрут закінчився, і де вони зупинилися, розписалися, та їх відпустили.

Свідок ОСОБА_58 у судовому засіданні показав, що він працює слідчим та виконував ухвалу суду щодо здійснення слідчих дій від 10 листопада 2015 року. Вказав, що будинок № 2, це будинок, який найближчий до будинку № 14 по вул. Калініна, це гуртожиток, допитані двоє мешканців цього будинку йому повідомили, що їм нічого невідомо про ОСОБА_14 та інцидент, що з нею стався, а в будинку № 14 по вул. Калініна ніхто не відкривав двері, тому неможливо було допросити мешканців цього будинку. Щодо того, чи є у цьому районі будь-які інші місця, де можуть торгувати самогоном, то на його запитання дільничні інспектори відповіли, що немає, і що всі купляють спиртні напої у магазині «Фуршет». Також зазначив, що у протоколі огляду диску із деталізацією дзвінків помилкового вказано дату ухвали суду 30 листопада 2015 року, слід вважати дату ухвали - 10 листопада 2015 року.

Свідок ОСОБА_59 у судовому засіданні показав, що дійсно він проводив досудове слідство по справі за обвинуваченням ОСОБА_7. Пояснив, що дійсно він особисто брав речові докази з камери схову та направляв їх на експертизу, а саме речі обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_14. У обвинуваченого були футболка, штани, капці, куртка, які він надав йому добровільно за заявою. У потерпілої джинси, бюстгальтер, трусі, светр, чоботи, колготи, шкарпетки. Після експертизи всі речові докази були повернуті, і він їх повернув до камери схову. Речові докази йому привезли, хто саме він не пам'ятає, приблизно через два тижні. Коли він прийшов до свого кабінету, то вони вже були там, у коробках та двох пакетах. Припускає, що міг не всі речові докази повернути до камери схову, оскільки коли він звільнявся з роботи, то керівництво знало, що частина речових доказів по іншим кримінальним провадженням знаходилася у нього в сейфі. Оскільки відсутня квитанція про передання речових доказів, а саме речей ОСОБА_14, то можливо, вони залишилися у нього в кабінеті, можливо у сейфі, а можливо біля його стільця, де було його робоче місце - каб. № 312. Йому відомі правила зберігання речових доказів.

Експерт ОСОБА_45 у судовому засіданні показав, що дійсно він проводив експертизу щодо тілесних пошкоджень, виявлених у ОСОБА_14. Слід зазначити, що майже всі тілесні ушкодження були виявлені в області голови, утворилися від дії тупих предметів(предмету). Це міг бути любий тупий предмет. Може ствердити, що такі тілесні ушкодження не могли утворитися внаслідок падіння з положення стоячи, при волочінні, маловірогідно при ударі об стіну. Гнійна осередкова пневмонія - це ускладнення, яке притаманне при травмах, які були отримані ОСОБА_14. При черепно-мозковій травмі гнійна пневмонія центрального генезу може розвинутися мінімум за три години, однак звузити часові рамки за її розвитком неможливо, тому що такий розвиток суто індивідуальний. При субдуральної гематомі, яка була виявлена у ОСОБА_14, світлий проміжок часу, за який людина може здійснювати будь-які самостійні дії впритул до набряку мозку цією гематомою залежить від властивостей організму. З таким характером травм, потерпіла могла здійснювати у світлий проміжок часу будь-які самостійні дії. Перед смертю, потерпілій надавалася медична допомога у лікувальному закладі, тому після того, як вона побула у лікувальному закладі не є доречним виявляти, чи була вона у стані алкогольного сп'яніння, чи ні. Щодо перевірки її на стан сп'яніння у лікувальному закладі в медичних документах таких даних не міститься. Видимі прояви тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_14, таких як перелом кісток носа, можуть проявитися у виді забою та почервоніння хвилин через 5-10 хв.. Наслідки перелому носа лікар повинен побачити. Зовнішні та внутрішні пошкодження в області голови розділяти неможна, тому що зовнішні та внутрішні пошкодження голови, у даному випадку - перелом кісток носа, забійна рана кінця лівої брови, субдуральна гематома - утворюють єдиний комплекс закритої черепно-мозкової травми(це визначено і на медичному та законодавчому рівні). Субдуральна гематома могла утворитися від одного удару, так і від наступних, які могли усугубити перший удар, а могли в свою чергу стати причиною утворення субдуральної гематоми. ЗЧМТ - причина смерті ОСОБА_14, яка утворилася не менше трьох діб, але не більше 5-6-ти діб до моменту смерті. Чому саме такий період - тому що саме вид гематоми про це говорить( на шостий день гематома спаюється мозковою оболонкою, отже відсутність спайок із дозволяє ствердити що утворення гематоми відбулося не 6-ти днів до моменту смерті). Щодо того скільки ударів було нанесено, було зазначено, що не менше трьох ударів, тобто три і більше ударів, цей мінімум визначався точками прикладення сили, але могло бути і більше цих ударів, якщо нанесення двічі в одне місце, але будь-яким чином не відобразилося. На питання щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень, слід зазначити, що під час слідчого експерименту людина показала на те, що потерпілій наносилися саме удари рукою(не постріл, не ножове поранення), а також показала локалізацію нанесення ударів, з цього витікає висновок при такому ударному механізмі можливо отримання таких тілесних пошкоджень, які виявлені у потерпілій, однак характер тілесних пошкоджень каже про те, що долонею такі тілесні ушкодження не могли бути нанесені( спосіб спричинення не відповідає причиненим тілесним ушкодженням). Гематома розвивається своїм шляхом, пошкоджується сосуд, і кров починає витікати під тверду мозкову оболонку, яким чином вона тече(швидкість), ніхто сказати не може. Однак поки вона витікає у цьому замкнутому просторі, вона там накопичується і поступово починає чавити на мозок. Доросла людина відчуває себе погано, коли розмір цієї гематоми становить понад 70 мл. - 80 мл. людина вже може втратити свідомість тощо. До цього часу може виконувати певні дії.

Відповідно витягу з ЄДРДР № 12014050510003750 19 жовтня 2014 року внесено відомості до ЕРДР за ч.2 ст. 121 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_14, витягу з ЄРДР № 12014050510003795 ІНФОРМАЦІЯ_15 року внесено відомості до ЕРДР за ч.1 ст.115( т.№1, а.с.82, 115);

Відповідно постанови від 25 жовтня 2014 року кримінальні провадження № 12014050510003750(ч.1 ст.121 КК України) та № 12014050510003795(ч.1 ст.115 КК України)об'єднані в одне провадження №12014050510003750(т.№1, а.с118);

Відповідно постанови про зміну кваліфікації від 29 жовтня 2014 року, правову кваліфікацію у КП №12014050510003750 змінено з ч.1 121 КК України на ч.2 ст.121 КК України(т.№1, а.с.129);

Відповідно постанови від 05 січня 2015 року, кримінальні провадження 12014050510003750(ч.2 ст.121 КК України) та № 12014050510003785(ч.1 ст.309 КК України)об'єднані в одне провадження №12014050510003750(т.№1, а.с173);

Відповідно протоколу огляду місця події із фототаблицями від 20 жовтня 2014 року року, проведений огляд сходової клітки у під'їзді № 1 будинку АДРЕСА_3 Донецької області, між першим та другим поверхом, де за поясненнями ОСОБА_7, він знайшов ОСОБА_14, яка лежала головою до вікна, ногами на сходах. При огляді сходової клітки нічого виявлено не було. Із дозволу власника квартири № 3, розташованої по вул. АДРЕСА_3 у м. Слов'янську Донецької області ОСОБА_25А.(т.№ 1, а.с.88), був проведений огляд приміщення вказаної квартири, де зокрема оглянута спальна кімната (приміщення №4). (т.№1, а.с.88-97);

Відповідно протоколу огляду із фототаблицями від 20 жовтня 2014 року, оглянуті особисті речі ОСОБА_14, а саме: светр білого кольору із плямами бурого кольору на комірі та на рукавах у розрізаному стані; джинси синього кольору із потертостями та написами на кишенях, спідня білизна, панчохи, шкарпетки, чоботи. Вказані речі були вилучені та поміщені у ПЕТпакети, скріплені ниткою та биркою(т. № 1, а.с.98-103);

Відповідно протоколу слідчого експерименту із фототаблицями від 24 жовтня 2014 року, свідок ОСОБА_15 показала, що 18 жовтня 2014 року вона знаходилася за місцем проживання ОСОБА_14 та ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_8 обалсті, де в її присутності внаслідок раптово виниклого конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_14, ОСОБА_7 наніс ОСОБА_14 три удари долонею правої руки у обличчя, а саме: один удар ОСОБА_7 спрямував до носа ОСОБА_14, яка по інерції відхилилася назад та вдарилася потилицею о стіну, удар прийшовся зверху вниз, після чого ОСОБА_7 наніс два удари долонею правої руки справа та зліва в область лоба ОСОБА_14, а після чого долонею наніс удар в область грудної клітки ОСОБА_14 ОСОБА_14 свідомість не втрачала. Після чого ОСОБА_60 показала, як були розташовані ОСОБА_14 та ОСОБА_7 під час нанесення ОСОБА_7 ударів, локалізацію та механізм нанесення ударів ОСОБА_7 ОСОБА_14 на статисті(т.№1, а.с.110-114);

Відповідно протоколу проведення слідчого експерименту із фототаблицями від 24 листопада 2014 року із свідком ОСОБА_20, свідок розповіла та показала на статисті, що 19 жовтня 2014 року, приблизно о 08 год. 10 хв. вона вийшла з квартири № 2, під'їзд перший, будинок № 13 по вул.. АДРЕСА_3, у м. Слов'янську, де на сходовій клітці під'їзду між першим та другим поверхом лежала ОСОБА_14 на лівому боці, обличчям до стіни, таз знаходився на перших сходах, ноги, одна на одній, лежали на других-третіх сходах(т.№1, а.с 137-139);

Відповідно протоколу проведення слідчого експерименту із фото таблицями від 24 листопада 2014 року із свідком ОСОБА_21, свідок розповіла та показала на статисті що 19 жовтня 2014 року, приблизно о 08 год. 20 хв. вона вийшла з квартири № 1, під'їзд перший, будинок № 13 по вул.. АДРЕСА_3, у м. Слов'янську, де на сходовій клітці під'їзду між першим та другим поверхом лежала ОСОБА_14 на лівому боці, обличчям до стіни, таз знаходився на перших сходах, ноги, одна на одній, лежали на других-третіх сходах(т.№1, а.с 141-144);

Відповідно протоколу проведення слідчого експерименту від 02 лютого 2015 року із відеозаписом, проведеного із ОСОБА_7, останній розповів та показав на статисті, що 19 жовтня 2014 року він вийшов у під'їзд покурити, де на сходовій клітці побачив ОСОБА_14, яка лежала на спині, руки були витягнуті впродовж тіла, ноги були на перших сходах, біля неї калюжа, вона була непритомна. Після чого він взяв її під пахви та заніс до квартири № 3, де поклав на підлогу у кімнаті, руки залишилися бути витягнуті вздовж тіла. Потім вийшов взяв сумку та пакет, які також заніс до квартири. Також вказав, що міг забруднити одяг, тому що коли він тягнув ОСОБА_14 у квартиру, її голова впиралася йому у живіт, а у неї сочилася кров з потилиці(т.№1, а.с.206-208);

Судом оглянутий диск із відеозаписом слідчого експерименту із ОСОБА_7, де ОСОБА_7 демонструє на статисті при яких обставинах він побачив ОСОБА_14 у під'їзді 19 жовтня 2014 року та яким чином він її затягнув до квартири(т.№ 1, а.с.224);

Відповідно протоколу огляду від 13 січня 2015 року з письмової згоди ОСОБА_7 були оглянуті особисті речі ОСОБА_7, під час огляду вилучені домашні тапці, шкарпетки, футболка х/б, пайта х/б, спортивні штани(т.№1, а.с.177-179);

Відповідно ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2015 року, на вилучені під час огляду домашні тапці, шкарпетки, футболка х/б, пайта х/б, спортивні штани накладений арешт(т.№1, а.с.183);

Відповідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 30 листопада 2015 року, на підставі ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області про доручення проведення окремих слідчих(розшукових) дій від 10 листопада 2015 року, надана інформація про з'єднання абонента телефонної мережі стільникового зв'язку, яка була записана на цифровий носій(лазерний диск)(т.№ 5, а.с.8-11);

Відповідно протоколу огляду предмету від 01 грудня 2015 року із додатками, проведеного на виконання ухвали суду про доручення проведення окремих слідчих(розшукових) дій від 10 листопада 2015 року, був оглянутий СD-диск ємністю 700 мб, який був поміщений у CD-ROM стаціонарного комп'ютера, після чого на екрані відобразився файл формату Exsel з назвою «НОМЕР_6», при відкритті якого відобразилася інформація з шиферними та літерними позначеннями.

Судом оглянутий оптичний диск серійний номер RFD80M80045108 із інформацією о деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базово-передаточних станцій, номеру мобільного телефону «НОМЕР_8», яким, згідно отриманих у ході судового розгляду даним, користувалася ОСОБА_14 за період часу з 18 жовтня по 19 жовтня 2014 року включно, а також роздруківка вказаної інформації на паперовому носії. (т.№5, а.с.12-16)

Відповідно протоколу проведення слідчого експерименту від 21 січня 2016 року з додатками, проведеного на виконання ухвали суду про доручення проведення окремих слідчих(розшукових) дій від 17 грудня 2015 року, із участю спеціаліста ПРАТ МТС Україна. Так спеціалістом зазначено, що базові станції SLA_GAZ знаходиться за адресою - м. Слов'янськ вул.. АДРЕСА_3 28-Б, SLA_TOG знаходиться за адресою м. Слов'янськ вул. К.Маркса 11, SLA_SVO - за адресою м. Слов'янськ вул. Свободи 13. Спеціаліст у присутності понятих, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 Донецької області, за допомогою вимірювального комплексу Terns investigation 9.0, визначив адреси якими здійснюється сигнали базових станції:

м. Слов'янськ АДРЕСА_1 знаходиться в зоні дії базової станції (SLAGAZ);

м. Слов'янськ АДРЕСА_27 знаходиться в зоні дії базової станції (SLA_TOG);

м. Слов'янськ АДРЕСА_26 знаходиться в зоні дії базової станції (SLATOG і SLA_SVO).

Відстань базової станції від адресатів:

від будинку №14 по вул. Калініна м. Слов'янськ до базової станції (SLA_TOG) - 300 метрів, до базової станції (SLA_GАZ) - 700 метрів;

від будинку №24 по вул. Калініна м. Слов'янськ до базової станції (SLA_TOG) - 220 метрів, до базової станції (SLA_SVO) - 275 метрів, - до базової станції (SLA GAZ) 680 метрів;

від будинку №13 по вул. АДРЕСА_3 м. Слов'янськ до базової станції (SLA_GAZ) - 180 метрів, до базової станції (SLA TOG) - 670 метрів, до базової станції (SLA_SVO) - 680 метрів.

Градус Азимута базових станції:

базова станція (SLA_GAZ) - азимут 225 і 315;

базова станція (SLA_TOG) - азимут 125;

базова станція (SLA_SVO) - азимут 10.

Обмеження радіусу дії базової станції (SLA GAZ):

на перехресті вулиць Маржанова - АДРЕСА_3;

на перехресті вулиці Маржанова - провулку Слюсарного;

на перехресті провулку Слюсарного - вулиці ОСОБА_2;

на перехресті вулиць ОСОБА_2 - АДРЕСА_3.

Наведена інформація викладена у довідці, доданої до протоколу слідчого експерименту, з якої також видно, що за висновком спеціаліста, абонент номеру НОМЕР_9, згідно деталізації дзвінків від 19 жовтня в період часу з 05 год. 00 до 17 год. 00 хв., спираючись на дані статистики та проведених вимірів на місцевості, під час здійснення дзвінків не міг перебувати за адресами: АДРЕСА_27 та м. Слов'янськ АДРЕСА_26.

Судом також досліджені роздруковані на паперових носіях де зафіксовані зони дії базових станції (т.№ 5, а.с.109-122)

Як видно із відповіді № 16/139 від 05 січня 2016 року, в детальної роздруківці дзвінків абонента НОМЕР_6 в графі «тип події»: «mос» - вихідний дзвінок абонента, «mtc» вхідних повідомлень дзвінок абонента, «mос sms» - вихідні смс-повідомлення абонента, «mts sms»- вхідні смс-повідомлення абонента,«mocAttempt»- спроба вихідного дзвінка абонента,«transit»- службові записи з транзитних комутаторів, які дублюють основний запис по вхідними або вихідними дзвінками абонента,«adressMsgSMS »- подія, яка підтверджує те, що абонент отримав смс-повідомлення. Графа «1MSI» означає - індивідуальний ідентифікатор абонента мобільного зв'язку. Графа «ІМЕІ» означає - серійний номер мобільного телефону Графа «Lac-CeІІld» означає: «Lac» - зона дії контролера базової станції оператора, «CeІІld» - ідентифікатор стільника, що дозволяє вирахувати місцезнаходження мобільного телефону. У рядках, де вказано номер В 380500000411 в графах «IMSI», «ІМЕІ», «Lac-CeІІld », «Азимут», «Адреса БС» відсутні дані в зв'язку з тим, що службові записи з транзитних комутаторів, які дублюють основний запис по вхідних або вихідних дзвінках абонента базова станція не фіксує. Графа «Азимут» означає географічне визначення зони дії контролера базової станції оператора. Графа «Адреса БС» означає місце розташування базової станції, в якій ідентифікований абонент. Зона передачі сигналу базової станції GSM 1800, розташованої по вул. АДРЕСА_3, 28Б в місті Слов'янську становить від 300 до 1500 метрів(т.№5,а.с. 73)

Як видно з відповіді № 60-16-329 від 11 січня 2016 року, в роздруківці зазначені азимути направленості антен та адреси базових станцій (БС), якіми був наданий зв'язок. Азимут - це кут, утворений між направленістю осі антени базової станції і напрямом на північ. Азимути відраховуються від 0 до 360 за ходом годинникової стрілки (наприклад 090 антена направлена на схід, 180 Б - антена направлена на південь). Адреса - місце розташування БС. Точно визначити територіальне місцезнаходження абонента неможливо тому, що відстань від базової станції (БС) до мобільного телефону на яку забезпечується зв'язок залежить від ряду факторів:

Висоти підвісу антени БС;

Випромінюваної потужності БС;

Рельєфу місцевості та наявності перешкод;

Типу антени БС (вузько направлена забезпечує більшу відстань);

Погодних умов і т. п.

Зв'язок абоненту надається через БС з якої надходить більш потужний сигнал.

В деяких випадках зв'язок може забезпечуватися від більш віддаленої БС з слабшим сигналом (перевантаження мережі, проведення технічних робіт, відключення БС, застосування абонентом вузько направленої зовнішньої антени і т. п.)(т.№5,а.с. 124).

Відповідно протоколу огляду предмету від 06 січня 2016 року з додатками, проведеного на виконання ухвали суду про доручення проведення окремих слідчих(розшукових) дій від 17 грудня 2015 року, на офіційному сайті «Googl maps» була оглянута карта м. Слов'янська із прокладеними такими маршрутами:

від будинку АДРЕСА_3 до будинку № АДРЕСА_28 у м. Слов'янську, зафіксовано відстань між цими будинками становить 750 метрів, час необхідний для подолання відстані між вказаними будинками пішки людиною у середньому темпі по оптимальному маршруту становить 9 хв.;

від будинку АДРЕСА_3 до будинку № 28Б по вул. АДРЕСА_3 у м. Слов'янську, зафіксовано відстань між цими будинками становить 220 метрів, час необхідний для подолання відстані між вказаними будинками пішки людиною у середньому темпі по оптимальному маршруту становить 3 хв.;

від будинку №28Б по вул. АДРЕСА_3 у м. Слов'янську до будинку № АДРЕСА_28 у м. Слов'янську, зафіксовано відстань між цими будинками становить 1, 0 км., час необхідний для подолання відстані між вказаними будинками пішки людиною у середньому темпі по оптимальному маршруту становить 12 хв.;

До протоколу огляду додано роздруківку карти, де зафіксовані вказані показники.(т.№5, а.с. 108)

Відповідно протоколу проведення слідчого експерименту від 12 січня 2016 року, проведеного на виконання ухвали суду про доручення проведення окремих слідчих(розшукових) дій від 17 грудня 2015 року, та фіксованого за допомогою відеозапису, за участю понятих та статиста був зафіксований час:

- який необхідний для подолання відстані від будинку № 28Б по вул. АДРЕСА_3, де знаходиться базова станція МТС, до під'їзду №1 по вул. АДРЕСА_3(останнє місце проживання ОСОБА_14.) пішки людиною у середньому темпі по оптимальному маршруту - 02 хв.:15 сек.:59;

- який необхідний для подолання відстані від під'їзду №1 будинку по вул. АДРЕСА_3(останнє місце проживання ОСОБА_14.) до будинку по вул. Калініна,14 пішки людиною у середньому темпі по оптимальному маршруту - 09 хв.:13 сек.:23;

- який необхідний для подолання відстані від будинку по вул. Калініна,14, до будинку по АДРЕСА_26, пішки людиною у середньому темпі по оптимальному маршруту - 01 хв.:47 сек.:55.

Судом оглянутий відеозапис проведення слідчого експерименту від 12 січня 2016 року, який міститься на диску серійний номер1113ТС19D8094085C2(т.№5, а.с.102-107);

З карти швидкої медичної допомоги від 18 жовтня 2014 року видно, що виклик був здійснений о 19 год. 43 хв. на АДРЕСА_9 з приводу білей у шлунку ОСОБА_14. Попередній діагноз: виразкова хвороба в стадії неповної ремісії(т.№1, а.с.148);

Відповідно журналу записів виклику швидкої допомоги, зафіксований виклик 18 жовтня 2014 року о 19 год. 43 хв. -20 год. 25 хв. на АДРЕСА_9 з приводу білей у шлунку ОСОБА_14. Попередній діагноз: виразкова хвороба в стадії неповної ремісії(т.№1, а.с.149-150);

Згідно із рапортом від 19 жовтня 2014 року, до міськлікарні ім. Леніна 19 жовтня 2016 року поступила невідома 25-30 років із попереднім діагнозом ЧМТ, кома, перелом основи черепа, забої тулуба, травматичний шок 1-2 ступеню(т.№1, а.с.86);

Згідно із рапортом від 27 жовтня 2014 року встановлена біологічна смерть ОСОБА_14 у травматологічному відділенні міськлікарні ім. Леніна(т.№1, а.с.118);

З медичного висновку № 73 видно, що невідомій у травмпункті був поставлений попередній діагноз: струс мозку, забій мозку, перелом кісток носа, кома ІІ(т.№1, а.с.87);

З карти швидкої медичної допомоги від 19 жовтня 2014 року видно, що виклик був здійснений о 14 год. 55 хв. на АДРЕСА_9 з приводу того, що за вказаною адресою знаходиться невідома з побоями, без свідомості. У квартиру по першому виклику господар не впустив, після виклику працівників міліції у квартиру увійшли повторно о 15 год. 25 хв.. У кімнаті лежить жінка приблизно 25-ти років, на обличчі, руках, одягу сліди висохлої крові, дихання гучне, чути на відстані. Причини її стану встановити не вдалося. Встановлено, що жінка перебуває у комі, до контакту недоступна, параорбитальна гематома, набряк стінки носа, на губах сліди крові, на подразники не реагує. Запах алкоголю видихає у повітря. Попередній діагноз: ЧМТ, кома, множинні забої голови, з/п спинки носа, травматичний шок ІІ-ІІІ ступеню, інтоксикація внаслідок прийому алкоголю(т.№1, а.с.125);

Відповідно свідоцтва про смерть серії І-НО № 810626 ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_15 року(т.№1, а.с.126);

Відповідно висновку експерта дослідження трупа № 772 (початок 23 жовтня 2014 року, кінець 12 листопада 2014 року), при дослідження трупа ОСОБА_14 були виявлені наступні пошкодження:

забійна рана у зовнішнього кінці лівої брови;

закритий перелом кісток носа,

синці на спинці носа, віках очей;

синець на шкірі лобно - скроневої області справа;

крововиливи в м'яки покрови голови зі сторони внутрішньої поверхні в лобно-скроневої області справа, в лобній області зліва і в області перенісся;

субдуральна гематома над правою лобною, правою скроневою, тім'яною долями головного мозку у вигляді пухкого темно-червоного згустку об'ємом до 120 куб. см., не спаяного з твердою мозковою оболонкою та така, що тисне на праву півкулю головного мозку.

Дані пошкодження утворилися від не менш ніж трьох ударних впливів тупим предметом і мають давність утворення не менше трьох діб до моменту смерті. У своєму клінічному перебігу дані пошкодження ускладнилися розвитком дислокації головного мозку, вторинними крововиливами у стовбур головного мозку, двосторонню гнійною осередковою пневмонією, набряком легенів та головного мозку. Між вказаними ушкодженнями та настанням смерті мається прямий зв'язок. Відносно живої людини дані пошкодження мали б ознаки тяжких тілесних пошкоджень, як небезпечних для життя.

Неповний перелом шостого ребра справа по передньо - пахвової лінії без пошкодження пристіночної плеври і крововиливами в міжреберні м'язи, який утворився від не менше чим одного ударного впливу тупим предметом, давністю не менше трьох діб до моменту настання смерті, який ніякого відношення до її причини не має, і у живої людини мав би ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такий що вимагає для свого загоєння термін більш 21-го дня;

Шкірна рана на долонній поверхні третього пальця лівої кісті, яка утворилася від одного впливу загостреного предмету не менш ніж за три доби до моменту смерті, ніякого відношення до причини смерті не має та у живої людини мала б ознаки легких тілесних ушкоджень.

Інших пошкоджень, за виключенням слідів медичних ін'єкцій, при дослідженні трупу не виявлено.

Причиною смерті ОСОБА_14 явилася отримана нею закрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалася правосторонньою травматичною субдуральною гематомою, що стискувала праву півкулю головного мозку, ускладненою розвитком вторинних крововиливів у стовбур головного мозку, двосторонню осередковою гнійною пневмонією, набряком легенів та головного мозку.

Згідно із даними медичної карти № 230/73 стаціонарного хворого травматологічного відділення МЛ ім. Леніна м. Слов'янська, кров ОСОБА_14 відноситься до групи А(ІІ), резус позитивний. Дані про дослідження крові потерпілої на наявність алкоголю при надходженні її до лікувального закладу в представлених на дослідження медичних документів відсутні.

Смерть ОСОБА_14 настала у вказаний в медичних документах час.

Судячи із характеру та локалізації пошкоджень можливість утворення їх в результаті падіння з положення стоячи та ударі о тупий предмет можна виключити(т.№1, а.с.130-132);

Відповідно висновку експерта № 13 додатково до експертизи трупа № 772 від 12 листопада 2014 року, при проведенні слідчого експерименту з участю ОСОБА_61, остання указала механізм нанесення ОСОБА_14 ударів в область голови та грудної клітки. При такому механізмі можливо утворення виявлених при дослідженні трупа ушкоджень, при цьому слід відмітити, найбільш вірогідно, удари наносилися не стільки(або не тільки)відкритою долонею, а стиснутою в кулак кистю(т.№1, а.с.135-36);

У висновку експерта № 25 від 21 квітня 2016 року, на підставі вивчення описової частини висновку експерта № 772 від 23 жовтня 2014 року дослідження трупу ОСОБА_14, на поставлені судом питання вказується:

точками прикладення сили на тілі ОСОБА_14 є місця, на яких були знайдені тілесні ушкодження при дослідженні трупу, а саме: ділянка зовнішнього кінця лівої брові, ділянка носу, лобно-скронева ділянка голови праворуч, ділянка грудної клітки праворуч, третій палець лівої кисті. Ушкодження на обличчі та голові утворились при ударному механізмі дії травмуючого предмету ушкодження на пальці утворилось при ковзаючему механізмі дії травмуючого предмету.

Судячи по локалізації ушкоджень в момент їх спричинення, потерпіла була повернута обличчям до нападника і розташовувалась таким чином, що ділянки її тіла, на яких були знайдені ушкодження були доступні для дії травмуючого предмету.

Індивідуальні ознаки травмуючого предмету у властивостях пошкоджень не відобразились, однак,судячи по характеру ушкоджень можливо допустити, що перелом ребра найбільш вірогідно утворився від дії стиснутої у кулак кисті,забита рана у зовнішнього кінці лівої брові утворилась від дії стиснутої у кулак кисті, а перелом кісток носу, синці на шкірі обличчя могли утворитись як від дії відкритої долоні,так і від дії стиснутої у кулак кисті.

Остаточний об'єм черепно-мозкової травми у потерпілої сформувався після нанесення усій сукупності ударів у обличчя та голову. Встановити, від якого конкретно удару почалась внутришньочерепна кровотеча з формуванням субдуральної гематоми неможливо. Слід підкреслити, що кожен наступний удар посилював дію попереднього(наприклад сприяв продовженню, посиленню або поновленню внутришньочерепної кровотечі).Оцінці ступеня тяжкості у такій ситуації підлягає черепно-мозкова травма у цілому, маючі на увазі і внутришньочерепні пошкодження і зовнішні ушкодження.

Удари були завдані з силою, достатньою для утворення пошкоджень. Достовірної методики розмежування сили нанесення удару не існує(т.№ 6, а.с.112-113).

Відповідно висновку експерта № 146 (початок 21 січня 2015 року, кінець - 29 січня 2015 року), згідно із висновком експерта № 148, в крові на марлі трупа ОСОБА_14 виявлені антигени А та Н з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Кров на марлі ОСОБА_7(об'єкт № 12) відноситься до групи А з ізогема-глютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. У його крові висушеній на марлі виявлений супутний антиген Н. На спортивній кофті(об'єкти 1-4), спортивних брюках(об'єкт № 6) та правій шкарпетці(об'єкт № 10) підозрюваного ОСОБА_7 знайдена кров людини та виявлені антигени А та Н, з ізогемаглютиніном анти-В в об'єктах 2,3, що не виключає походження крові від особи(осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутним антигеном Н, у тому числі від самої потерпілої ОСОБА_14 та(або)підозрюваного ОСОБА_7 при наявності у нього на момент злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. В інших слідах: на спортивних брюках(об'єкт №5), парі чоловічих тапочок(об'єкти №8,9) та лівій шкарпетці(об'єкт №11) наявність крові не встановлена(т.№1, а.с.194-197);

Відповідно висновку експерта № 145(початок 21січня 2015 року, кінець - 29 січня 2015 року), згідно із висновком експерта № 148, в крові на марлі трупа ОСОБА_14 виявлені антигени А та Н з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_7(об'єкт № 5) відноситься до групи А з ізогема-глютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. У його крові висушеній на марлі виявлений супутний антиген Н. На светрі(об'єкти 1-3), та джинсових брюках(об'єкт № 4) потерпілої ОСОБА_14 знайдена кров людини та виявлені антигени А та Н, з ізогемаглютиніном анти-В в об'єктах 1-3, що не виключає походження крові від особи(осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі від самої потерпілої ОСОБА_14 та(або) підозрюваного ОСОБА_7 при наявності у нього на момент злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею (т.№1, а.с.199-201);

Згідно із висновком експерта № 148 (початок 20 січня 2015 року, кінець 25 січня 2015 року), в крові на марлі трупа ОСОБА_14 виявлені антигени А та Н з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. (т.№1, а.с.203-204);

Судом оглянуті безпосередньо у судовому засіданні речові докази:

пакети із марлею із слідами крові ОСОБА_14, пакети із марлею із слідами крові ОСОБА_7, пакети із марлею зі зразками крові ОСОБА_14, пара домашніх капців, одна пара шкарпеток чоловічих, футболка чорного кольору х/б, штани спортивні, пайта сірого кольору, що належать обвинуваченому ОСОБА_7,, светр білого кольору із плямами бурого кольору, джинсові брюки, колготки, шкарпетки, труси, чоботи, що належали потерпілій ОСОБА_14 та були на ній одягнені під час вчинення правопорушення.

Відповідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 14 листопада 2014 року, светр білого кольору із плямами бурого кольору на комірі та на рукавах у розрізаному стані; джинси, бюстгальтер, труси, панчохи, шкарпетки, чоботи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014050510003750 і згідно із квитанцією № 41 від 14 листопада 2014 року передані до камери схову ОСОБА_34 УМВС України(т.№ 1, л.д.104-105);

Відповідно постанови про визнання речових доказів від 09 лютого 2015 року, одна пара домашніх капців, одна пара шкарпеток чоловічих, футболка чорного кольору х/б, штани спортивні, пайта сірого кольору з плямами бурого кольору визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014050510003750 і згідно із квитанцією № 148 від 13 січня 2015 року передані до камери схову ОСОБА_34 УМВС України(т.№ 1, л.д.212,214);

Відповідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09 лютого 2015 року, паперовий конверт в якому знаходились марля з слідом крові трупа ОСОБА_14 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014050510003750 і згідно із квитанцією № 149 від 17 січня 2015 року передані до камери схову ОСОБА_34 УМВС України (т.№ 1, л.д.211,215);

Згідно із ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2015 року, накладений арешт на одну пару домашніх капців, одну пару шкарпеток чоловічих, футболку чорного кольору х/б, штани спортивні, пайту сірого кольору з плямами бурого кольору(т. № 1, а.с.183);

Відповідно постанови про визнання речових доказів від 03 лютого 2015 року, DVD - диск із відеозаписом слідчого експерименту від 03 лютого 2015 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014050510003750(т.№1, а.с.209);

Відповідно постанови про визнання речових доказів від 30 листопада 2015 року, вилучений в ході тимчасового доступу до речей магнітний носій диск CD-R 700 мб з інформацією визнано речовим доказом та зберігається в матеріалах справи(т.№5, а.с.17)

Відповідно відповіді КЛПУ «міська лікарня ім. Леніна», вартість одного ліжко-дня становить 385 грн.17 коп. ОСОБА_14 перебувала на лікуванні з 19 жовтня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_15 року, тобто 3Х385 грн. 17 коп.=1155 грн. 51 коп.(т.№1, а.с.127);

Відповідно постанови про закриття кримінального провадження за № 42015050000000545 від 08 жовтня 2015 року, за ознаками складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, вказане кримінальне провадження закрите у зв'язку із відсутністю в діях колишнього слідчого СВ ОСОБА_34(з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_59 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. Із змісту вказаної постанови видно, що згідно висновку експерта № 2246 від 25 листопада 2015 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_21 в графі «за участю ОСОБА_21» на 1-й сторінці у протоколі проведення слідчого експерименту від 24 листопада 2014 року виконаний не ОСОБА_21, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_21 на 3-1 сторінці у протоколі проведення слідчого експерименту від 21 листопада 2014 року виконаний не ОСОБА_21, а іншою особою. В діях колишнього слідчого СВ ОСОБА_34(з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_59 вбачається порушення вимог КПК України під час проведення слідчого експерименту від 24 листопада 2014 року за участю свідка ОСОБА_21, але в силу своєї малозначності вказані дії не становлять суспільної небезпеки, яка є обов'язковою ознакою складу злочину.(т.№5, а.с.82-84).

Суд, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, дослідивши надані письмові та речові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, виходячи з таких міркувань.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 ствердив, що він не наносив ОСОБА_14 тілесні ушкодження у період часу 18 - 19 жовтня 2014 року, які потягнули за собою смерть ОСОБА_14, визнав лише, що дійсно коли вони лягали спати в ніч з 18 на 19 жовтня 2014 року він вдарив її по носі, однак цей удар був легкий, та не мав будь-яких тяжких наслідків. Де могла отримати тілесні ушкодження ОСОБА_14 йому невідомо, при цьому висловив припущення, що ОСОБА_14 могла отримати тілесні ушкодження вранці 19 жовтня 2014 року, коли замість того, щоб піти на роботу, пішла на «точку», яка знаходиться по вул. Калініна, у м. Слов'янську, з тим, щоб вжити алкогольні напої, що з нею вже неодноразово бувало, до того ж повідомив під час судових дебатів, що йому стало відомо, що ОСОБА_14 невідомі особи наносили тілесні ушкодження у дворі будинку № 49 по вул. Комунарів, тобто неподалік від будинку, де він проживав із ОСОБА_14.

Суд не може погодиться із цими показаннями обвинуваченого, розцінює їх як обраний спосіб захисту, оскільки такі його показання не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються зібраними по справі доказами.

Так, свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала, що 18 жовтня 2014 року, приблизно біля 15 год. 00 хв., вона прийшла у гості до ОСОБА_14 із ОСОБА_62, де була присутня під час конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_14, в ході якого ОСОБА_7, який вже достатньо випив, у зв'язку з чим був збуджений, підійшов до ОСОБА_14, яка повернулася до нього обличчям, і наніс їй два-три удари долонею. При цьому вона вдарилася головою о стіну. З нею проводився слідчий експеримент, на якому вона показала, як ОСОБА_7 наносив ОСОБА_14 побої 18 жовтня 2014 року, у її присутності, наполягала на тому, що ОСОБА_7 наносив ОСОБА_14 побої долонею, показання, дані під час слідчого експерименту підтвердила у повному обсязі.

Суд відхиляє доводи сторони захисту та обвинуваченого в тій їх частині, що наведені показання свідка ОСОБА_15 не заслуговують на увагу, тому що свідок при допиті у судовому засіданні плуталася, багато чого не пам'ятала, її показання не спростовують тверджень обвинуваченого, що ОСОБА_15 18 жовтня 2014 року у гості до них із ОСОБА_14 не заходила, та приймає до уваги такі показання свідка ОСОБА_15, оскільки вони дані безпосередньо у судовому засіданні, під присягою, вільно, будь-яких підстав вважати, що свідок обмовляє обвинуваченого у суду немає, крім того показання свідка ОСОБА_61 не містять внутрішніх протиріч та підтверджуються наступними доказами:

протоколом слідчого експерименту із фототаблицями від 24 жовтня 2014 року, де свідок ОСОБА_15 показала, що 18 жовтня 2014 року вона знаходилася за місцем проживання ОСОБА_14 та ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_10, де в її присутності один удар ОСОБА_7 спрямував до носа ОСОБА_14, яка по інерції відхилилася назад та вдарилася потилицею о стіну, удар прийшовся зверху вниз, після чого ОСОБА_7 наніс два удари долонею правої руки справа та зліва в область лоба ОСОБА_14, а після чого долонею наніс удар в область грудної клітки ОСОБА_14 ОСОБА_14 свідомість не втрачала. Після чого ОСОБА_60 показала, як були розташовані ОСОБА_14 та ОСОБА_7 під час нанесення ОСОБА_62 ударів, локалізацію та механізм нанесення ударів ОСОБА_62 ОСОБА_14 на статисті(т.№1, а.с.110-114);

висновками експертизи № 13 від 12 листопада 2014 року, за якими зокрема, - при механізмі нанесення ОСОБА_14 ударів в область голови та грудної клітки, на які вказує ОСОБА_15 під час проведення слідчого експерименту з її участю, можливо утворення виявлених при дослідженні трупа ушкоджень, при цьому слід відмітити, найбільш вірогідно, удари наносилися не стільки(або не тільки)відкритою долонею, а стиснутою в кулак кистю(т.№1, а.с.135-36);

висновками експерта № 25 від 21 квітня 2016 року, згідно із яким, зокрема, - точками прикладення сили на тілі ОСОБА_14 є місця, на яких були знайдені тілесні ушкодження при дослідженні трупу, а саме: ділянка зовнішнього кінця лівої брові, ділянка носу, лобно-скронева ділянка голови праворуч, ділянка грудної клітки праворуч. Ушкодження на обличчі та голові, грудної клітки утворились при ударному механізмі дії травмуючого предмету.

Судячи по локалізації ушкоджень в момент їх спричинення, потерпіла була повернута обличчям до нападника і розташовувалась таким чином, що ділянки її тіла, на яких були знайдені ушкодження були доступні для дії травмуючого предмету.

Індивідуальні ознаки травмуючого предмету у властивостях пошкоджень не відобразились, однак, судячи по характеру ушкоджень можливо допустити, що перелом ребра найбільш вірогідно утворився від дії стиснутої у кулак кисті, забита рана у зовнішнього кінці лівої брові утворилась від дії стиснутої у кулак кисті, а перелом кісток носу, синці на шкірі обличчя могли утворитись як від дії відкритої долоні,так і від дії стиснутої у кулак кисті.

Остаточний об'єм черепно-мозкової травми у потерпілої сформувався після нанесення усій сукупності ударів у обличчя та голову. Встановити, від якого конкретно удару почалась внутришньочерепна кровотеча з формуванням субдуральної гематоми неможливо. Слід підкреслити, що кожен наступний удар посилював дію попереднього(наприклад сприяв продовженню, посиленню або поновленню внутришньочерепної кровотечі).Оцінці ступеня тяжкості у такій ситуації підлягає черепно-мозкова травма у цілому, маючі на увазі і внутришньочерепні пошкодження і зовнішні ушкодження (т.№6, а.с. 112-113);

інформацією о деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базово-передаточних станцій, номеру мобільного телефону «НОМЕР_8», яким, згідно отриманих у ході судового розгляду даним, користувалася ОСОБА_14 за період часу з 18 жовтня по 19 жовтня 2014 року включно, яка містяться на оптичному диску, серійний номер RFD80M80045108, а також даними роздруківки вказаної інформації на паперовому носії, за якою видно, що, був здійснений вхідний дзвінок ( тип події - mts) від ОСОБА_15 ( м.т. НОМЕР_11) ОСОБА_14.(м.т. НОМЕР_8) 18 жовтня 2014 року о 13 год. 49 хв., після чого відомостей про те, що вони телефонували одна одній у цей день відсутні(а.с.12-16,73)

При цьому суд приймає до уваги протокол слідчого експерименту із фототаблицями від 24 жовтня 2014 року, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 30 листопада 2015 року, протокол огляду предмету від 01 грудня 2015 року, вважає їх допустимими доказами, оскільки вони вчинені відповідно норм чинного КПК України.

Із показань свідка ОСОБА_58 в судовому засіданні вбачається, що він може ствердити, що може ствердити, що дата ухвали суду на підставі, якої ним вилучена інформація о деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базово-передаточних станцій, номеру мобільного телефону «НОМЕР_8» - 10 листопада 2015 року, отже зазначена дата ухвали суду - «30 листопада 2015 року» є технічною помилкою.

Суд приймає до уваги такі показання свідка ОСОБА_58, та зазначає, що слід вважати дату ухвали суду, вказану у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 30 листопада 2015 року(т. № 5, а.с. 8) - 10 листопада 2015 року.

Суд також приймає до уваги як достовірні докази висновки експертиз, оскільки вони проведені компетентним спеціалістом, який має достатній стаж роботи, відповідають нормам КПК та КК України, не містять внутрішніх протиріч, доповнюють одна одну, узгоджуються з іншими об'єктивними доказами по справі.

Крім того, показання ОСОБА_15 в тій їх частині, що ОСОБА_7 неодноразово наносив тілесні ушкодження ОСОБА_14 підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_11, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_37, ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_43, ОСОБА_44, які у судовому засіданні ствердили, що дійсно під час спільного проживання ОСОБА_7 наносив побої ОСОБА_14 неодноразово, при цьому у лікарню ОСОБА_14 не зверталася, однак за декілька тижнів до вищевказаних подій ОСОБА_14 пішла проживати до своїх батьків, оскільки ОСОБА_7 їй наніс побої, після яких вона за станом здоров'я не мала можливості вийти на роботу, при цьому тілесні ушкодження були видимі.

У суду немає підстав не приймати до уваги показання свідків в цій їх частині, оскільки вони узгоджені між собою, не містять внутрішніх протиріч, дані безпосередньо у судовому засіданні, під присягою.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту та обвинуваченого відносно того, що показання ОСОБА_15 щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 18 жовтня 2014 року спростовуються даними медкарти швидкої допомоги, записами у журналах показаннями свідків ОСОБА_46, який у судовому засіданні ствердив, що дійсно 18 жовтня 2014 року, о 19 год. 43 хв., він виїжджав за викликом швидкої допомоги АДРЕСА_6, у зв'язку із скаргами молодої жінки, на болі у шлунку, де під час її огляду він не бачив видимих тілесних ушкоджень, свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_39, які у судовому засіданні повідомили, що пробули у гостях у ОСОБА_7 та ОСОБА_14 у період часу приблизно з 21 год. 00 хв. до початку першої год. 19 жовтня 2014 року, де спілкувалися із ОСОБА_14 та не бачили видимих тілесних ушкоджень у неї, а також не чули, щоб вона скаржилася на головний біль, лише на біль у шлунку, з таких підстав.

Як видно із показань свідка ОСОБА_15, дійсно після того як ОСОБА_7 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_14, видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_14 не було, також за тверджень ОСОБА_15, після того як ОСОБА_7 наніс удари, ОСОБА_14 не скаржилася на різке погіршення здоров'я, або на головний біль, і вони продовжили спілкування.

Аналіз показань свідка ОСОБА_15 у сукупності із показаннями свідків ОСОБА_46, ОСОБА_22, ОСОБА_39 дозволяє дійти до висновку, що показання свідків ОСОБА_46, ОСОБА_22 та ОСОБА_39 не спростовують показання ОСОБА_15 щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ОСОБА_14 18 жовтня 2014 року, а лише свідчать про відсутність видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_14 після нанесення їй побоїв. Втім, як видно із показань свідка ОСОБА_46, який має медичну освіту, ОСОБА_14 у лікарню їхати відмовилася, а він проводив поверхневий огляд, опираючись лише на скарги хворої на болі у шлунку, щодо свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_22, то вказані свідки не є особами з медичною освітою, до того ж з їх показань видно, що вони у той вечір вживали спиртні напої, отже, не могли якось особливо звернути увагу на стан здоров'я та зовнішній вигляд ОСОБА_14 та дати йому достовірну оцінку.

Разом з тим, як видно із висновку експерта дослідження трупа № 772 (початок 23 жовтня 2014 року, кінець 12 листопада 2014 року), ушкодження, виявлені у ОСОБА_14 в області голови утворилися від не менш ніж трьох ударних впливів тупим предметом і мають давність утворення не менше трьох діб до моменту смерті(т.№1, а.с.130-132).

Згідно висновку експерта № 25 від 21 квітня 2016 року, зробленого на підставі вивчення описової частини висновку експерта № 772 від 23 жовтня 2014 року дослідження трупу ОСОБА_14, остаточний об'єм черепно-мозкової травми у потерпілої сформувався після нанесення усій сукупності ударів у обличчя та голову. Встановити, від якого конкретно удару почалась внутрішньочерепна кровотеча з формуванням субдуральної гематоми неможливо. Слід підкреслити, що кожен наступний удар посилював дію попереднього(наприклад сприяв продовженню, посиленню або поновленню внутришньочерепної кровотечі).Оцінці ступеня тяжкості у такій ситуації підлягає черепно-мозкова травма у цілому, маючі на увазі і внутрішньочерепні пошкодження і зовнішні ушкодження (т.№6, а.с. 112-113).

Як видно із показань експерта ОСОБА_45, майже всі тілесні ушкодження були виявлені в області голови, утворилися від дії тупих предметів(предмету). Тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої, не могли утворитися внаслідок падіння з положення стоячи, при волочінні, маловірогідно при ударі об стіну. Гнійна осередкова пневмонія - це ускладнення, яке притаманне при травмах, які були отримані ОСОБА_14. При черепно-мозковій травмі гнійна пневмонія центрального генезу може розвинутися мінімум за три години, однак звузити часові рамки за її розвитком неможливо, тому що такий розвиток суто індивідуальний. При субдуральної гематомі, яка була виявлена у ОСОБА_14, світлий проміжок часу, за який людина здійснювати будь-які самостійні дії впритул до набряку мозку цією гематомою залежить від властивостей організму. З таким характером травм, потерпіла могла здійснювати у світлий проміжок часу будь-які самостійні дії. Видимі прояви тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_14, таких як перелом кісток носа, можуть проявитися у виді забою та почервоніння хвилин через 5-10 хв.. Субдуральна гематома могла утворитися від одного удару, так і від наступних, які могли усугубити перший удар, а могли в свою чергу стати причиною утворення субдуральної гематоми. ЗЧМТ - причина смерті ОСОБА_14, яка утворилася не менше трьох діб, але не більше 5-6-ти діб до моменту смерті. Оскільки на шостий день гематома спаюється мозковою оболонкою, отже відсутність спайок виявленої у потерпілої гематоми із мозковою оболонкою дозволяє ствердити що утворення гематоми відбулося не більше 6-ти днів до моменту смерті. Гематома розвивається своїм шляхом, пошкоджується сосуд, і кров починає витікати під тверду мозкову оболонку, яким чином вона тече( швидкість), ніхто сказати не може. Однак поки вона витікає у цьому замкнутому просторі, вона там накопичується і поступово починає чавити на мозок. Доросла людина відчуває себе погано, коли розмір цієї гематоми становить понад 70 мл. - 80 мл. людина вже може втратити свідомість тощо. До цього часу може виконувати певні дії.

Аналіз висновків експерта та показань експерта у судовому засіданні у їх сукупності дозволяють дійти до висновку, що вони узгоджуються та доповнюють один одного щодо часу отримання потерпілою тілесних ушкоджень, їх характеру, локалізації, механізму утворення, а також повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_15 в цій частині, до того ж не спростовуються показаннями свідків ОСОБА_46, ОСОБА_22, ОСОБА_39 відносно відсутності видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_14 18 жовтня 2014 року, оскільки як видно із показань експерта у судовому засіданні, а також висновків експертиз, на момент нанесення побоїв ОСОБА_14 саме у цей день, видимі тілесні ушкодження могли і проявитися, і не бути.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту та обвинуваченого в тій їх частині, що проміжок часу за який ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження також охоплює собою період у який входять і 16 жовтня, і 17 жовтня 2014 року, що дозволяє дійти до висновку, що ОСОБА_14 могла отримати тяжкі тілесні ушкодження і у цей період часу, у зв'язку з тим, що вони також не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Із показань свідка ОСОБА_22, коли він прийшов до ОСОБА_7 19 жовтня 2014 року, то бачив, у ОСОБА_14, яка лежала на підлозі, видимі тілесні ушкодження. У своїх показанням експерт ОСОБА_45 ствердив, що такі тілесні ушкодження як перелом носа, проявляються у виді набряку приблизно через десять хвилин після отримання такої травми.

Однак, як видно із показань ОСОБА_15, показань ОСОБА_46, ОСОБА_22, ОСОБА_39 станом на 18 жовтня 2016 року будь-яких видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_14 не було.

Суд ставиться критично до показань свідків ОСОБА_43 та ОСОБА_44 в тій їх частині, що ОСОБА_14 у останній день перед смертю, коли вона вийшла на роботу, була квола та почувала себе погано у зв'язку з тим, що її побив її співмешканець ОСОБА_7, оскільки їх такі показання суперечливі, грунтуються на припущеннях, та плутанині подій, деталей яких не пам'ятають за спливом часу. Так, як видно із показань свідків ОСОБА_43 та ОСОБА_44, дійсно приблизно за декілька тижнів до смерті ОСОБА_14 не вийшла на роботу, у зв'язку з тим, що її зі її слів побив співмешканець ОСОБА_7, а коли вийшла, то на ній були видимі тілесні ушкодження. Водночас, обидва свідки стверджують, що в останній день своєї роботи ОСОБА_14 була квола, її нудило, такі їх показання узгоджені, підтверджуються також показаннями свідка ОСОБА_46, даними карти виїзду карети швидкої допомоги, журналу запису виїзду бригади швидкої допомоги, з яких видно що в той день ОСОБА_14 дійсно було погано у зв'язку із болями у шлунку, ця обставина також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_22, ОСОБА_39, ОСОБА_15. Разом з тим, свідок ОСОБА_43 стверджує, що в цей день бачила, що у ОСОБА_14 був синець під оком, однак свідок ОСОБА_44 стверджує, що в цей день у ОСОБА_14 ніяких видимих тілесних ушкоджень не було, і саме ця обставина також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_39, ОСОБА_22, а також медичного працівника ОСОБА_46. Щодо причин поганого самопочуття ОСОБА_14 у цей день, то свідок ОСОБА_43 стверджує, що ОСОБА_14 їй з цього приводу у свій останній день роботи нічого не повідомляла, а вона вирішила це сама, оскільки пізніше дізналася, що ОСОБА_14 померла від тілесних ушкоджень, які їй наніс її співмешканець. Показання свідка ОСОБА_44 в тій їх частині, що ОСОБА_14 у невеличкій бесіді вранці, коли ОСОБА_44 йшла вже додому після нічної зміни, повідомила їй, що їй погано, тому що її побив ОСОБА_7, викликають сумнів, оскільки свідок ледь пригадала, коли вона бачила ОСОБА_14 востаннє, не була впевнена у змісті своєї з нею розмови, до того ж ствердила, що наступного дня вона дзвонила ОСОБА_14 по телефону о пів на восьму вранці, водночас, як видно із інформації о деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базово-передаточних станцій, номеру мобільного телефону «НОМЕР_8», у період часу ОСОБА_14 взагалі ніхто не дзвонив(т.№5, а.с.13).

За таких обставин, суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_43 та ОСОБА_44 в тій їх частині, що ОСОБА_14 у останній день перед смертю, коли вона вийшла на роботу, була квола та почувала себе погано у зв'язку з тим, що її побив її співмешканець ОСОБА_7, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються як медичними документами так і показаннями вищезазначених свідків.

Суд також зазначає, що як видно із показань свідка ОСОБА_28 отримання ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, які свідок бачила 16 жовтня 2014 року на голові потерпілої, не охоплюються періодом утворення субдуральної гематоми у потерпілої, визначеним експертом у судовому засіданні, а лише підтверджують ту обставину, що ОСОБА_7 за їх спільне життя із ОСОБА_14 неодноразово наносив їй тілесні ушкодження.

Отже доводи сторони захисту та обвинуваченого щодо того, що тілесні ушкодження, які потягли смерть потерпілої, ОСОБА_14 могла отримати і 16-17 жовтня 2014 року є неспроможними, та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Щодо доводів сторони захисту відносно того, що із деталізації дзвінків видно, що ОСОБА_14 не дзвонила ОСОБА_15 о 05 год. 10 хв. 19 жовтня 2014 року, то вони знайшли лише часткове своє підтвердження, оскільки, як видно із інформації о деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базово-передаточних станцій, номеру мобільного телефону «НОМЕР_8», видно, що, був здійснений вихідний дзвінок, на який не було відповіді ( тип події - mocAttempt) від ОСОБА_14.(м.т. НОМЕР_8) ОСОБА_15 ( м.т. НОМЕР_11) 19 жовтня 2014 року о 05 год. 18 хв., (а.с.13,73)

За таких обставин, суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_15 в тій їх частині, що 19 жовтня 2014 року, о 05 год. 10 хв. ОСОБА_14 їй дзвонила по телефону, повідомляла про те, що ОСОБА_7 їй наніс тілесні ушкодження, оскільки вони спростовуються даними деталізації дзвінків, разом з тим, суд зазначає, що дійсно між подіями 18 - 19 жовтня 2014 року та допитом свідка у судовому засіданні пройшов тривалий проміжок часу, тому свідок могла об'єктивно не запам'ятати всіх деталей події, та несвідомо помилитися у своїх показаннях.

Виходячи з аналізу досліджених у судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що обставини нанесення ОСОБА_25 ОСОБА_14 тілесних ушкоджень 18 жовтня 2014 року, викладені у обвинувальному акті та на які вказує свідок ОСОБА_15 знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Щодо тверджень обвинуваченого у цій їх частині, що в період часу з 00 год. 00 хв. по 06 год. 40 хв. 19 жовтня 2014 року він не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_14, і йому невідомо при яких обставинах їй у цей період були нанесені тілесні ушкодження, суд вважає їх неспроможними та розцінює лише як спосіб захисту, виходячи з таких міркувань.

Як видно із показань свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_39, вони прийшли у гості до ОСОБА_7 та ОСОБА_14 приблизно біля 21-22 год. 18 жовтня 2014 року та пробули у них - ОСОБА_39 приблизно до 23 год.-24 год. 18 жовтня 2014 року, а ОСОБА_22 до 24 год. - 01 год. 19 жовтня 2014 року. При цьому із показань вказаних свідків будь-яких конфліктів між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 у цей період часу не було. Навіть коли вони відлучалися хвилин на 20 за горілкою, то по приходу видно було, що у ОСОБА_14 та ОСОБА_7 нормальні стосунки. Після уходу вказаних свідків за показаннями обвинуваченого, вони із ОСОБА_14 лягли спати, при цьому у них стався невеличкий конфлікт, за яким він дійсно наніс легкий удар по носі потерпілої, після якого остання лягла спати.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що він приблизно 05 год. 00 хв. дзвонив ОСОБА_14, яка під час розмови з ним, лише завдячила йому, що він розбудив її, повідомила, що збирається на роботу. Такі показання свідка підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_11, визнаються обвинуваченим, а також підтверджуються інформацією о деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базово-передаточних станцій, номеру мобільного телефону ОСОБА_14.(«НОМЕР_8»), видно, що, був здійснений вхідний дзвінок ( тип події - mts) від ОСОБА_37 ( м.т. НОМЕР_7) ОСОБА_14.(м.т. НОМЕР_8)(т.№5, а.с. 13)

При цьому, обвинувачений ОСОБА_7 стверджує, що ОСОБА_14 разом із ним, знаходилася за місцем проживання у квартирі № АДРЕСА_1, у період часу з 13год. 30 хв. 18 жовтня по приблизно 05 год. 45 хв. 19 жовтня 2014 року, коли потерпіла як зазвичай пішла на роботу.

Однак такі показання обвинуваченого знайшли своє підтвердження у судовому засіданні лише частково.

Із показань свідка ОСОБА_28 видно, що 19 жовтня 2014 року приблизно о 05 год. 50 хв., їй зателефонувала ОСОБА_14 та повідомила, що «він її знову побив», що вона не знає, що їй робити, тому що вискочила з квартири без грошей, зараз знаходиться у під'їзді, і їй погано, сильно болить голова. Після чого ОСОБА_14 знову подзвонила ОСОБА_28 хвили через десять, і знову повідомила, що вона не знає, що робити, і що їй погано, їй болить голова. Крім того, із показань ОСОБА_28, видно, що дійсно було чутно, що ОСОБА_14 знаходиться у приміщенні, схожим на під'їзд, оскільки по розмові відчувалася, що йде луна, як у під'їзді.

Суд приймає до уваги вказані показання свідка ОСОБА_28, оскільки вони дані під присягою, не мають внутрішніх протиріч, підтверджуються іншими зібраними по справі доказами.

При цьому, суд не приймає доводи обвинуваченого в тій їх частині, що потерпіла у своїй телефонній розмові не повідомляла хто саме її побив, а тому твердження свідка про те, що це він міг бути саме він, - є припущенням.

Так, як видно із показань свідка ОСОБА_28, ОСОБА_14 скаржилася їй лише на поведінку ОСОБА_7, при цьому у цій телефонній розмові потерпіла повідомила, що тільки но вискочила з місця свого проживання, де проживала лише із ОСОБА_7, і звідки саме у цей час зі слів самого обвинуваченого кожного дня виходила з дому, щоб піти на роботу.

Суд також не приймає до уваги доводи обвинуваченого, що свідок ОСОБА_28 обумовлює його, і що насправді змісту розмову ОСОБА_14 та ОСОБА_28 ніхто не чув, оскільки у суду немає підстав вважати, що свідок ОСОБА_28 обумовлює ОСОБА_7, до того її показання підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_37, які у судовому засіданні ствердили, що дійсно вони дзвонили ОСОБА_28, і остання їм повідомила, що вранці 19 жовтня 2014 року ОСОБА_14 їй дзвонила та сказала, що ОСОБА_7 її знову побив.

Показання свідка ОСОБА_28 також підтверджуються інформацією о деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базово-передаточних станцій, номеру мобільного телефону ОСОБА_14.(«НОМЕР_8»), з якої видно, що, був здійснений вихідний дзвінок ( тип події - mос) від ОСОБА_14 .(м.т. НОМЕР_8) до ОСОБА_28 ( м.т. НОМЕР_12) 19 жовтня 2016 року, о 05 год. 49 хв., а також о 06 год. 03 хв., з якого видно, що розмова відбулася(т.№5, а.с. 13).

При цьому із вказаної інформації також видно, що у період часу з 05 год. 08 хв. (дзвінок ОСОБА_37 ОСОБА_14.) по 05 год. 18 хв., з 05 год. 48 хв. по 06 год. 13 хв., 19жовтня 2014 року, телефон ОСОБА_14 працював із прив'язкою до базової станції, яка знаходиться за адресою Донецька область, м. Слов'янськ, вул. АДРЕСА_3, 28-Б, із азімутами 225, 315. Також, як видно із цієї інформації, у період часу з 13 год . 30 хв. 18 жовтня 2014 року по 16 год. 10 хв. 18 жовтня 2014 року, телефон ОСОБА_14 працював із прив'язкою до базової станції, яка знаходиться за адресою Донецька область, м. Слов'янськ, вул. АДРЕСА_3, 28-Б, із азімутами 225, 315.

Аналіз вказаної інформації у сукупності із показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_46, ОСОБА_22, ОСОБА_39, а також показаннями самого обвинуваченого, з яких видно що 18 жовтня 2014 року у другій половині дня ОСОБА_14 знаходилася за місцем мешкання, у АДРЕСА_1, дозволяє дійти до висновку, що у період часу з 05 год. 08 хв. по 05 год. 18 хв., з 05 год. 48 хв. по 06 год. 13 хв., 19 жовтня 2014 року ОСОБА_14 знаходилася у будинку АДРЕСА_1, у м. Слов'янську.

Наведена обставина також підтверджується:

протоколом огляду предмету від 06 січня 2016 року, з якого видно, що від будинку АДРЕСА_3 до будинку № 28Б по вул. по вул. АДРЕСА_3 у м. Слов'янську, оглянуто мапу будинків та вулиць м. Слов'янську та зафіксовано відстань між цими будинками становить 220 метрів (т. № 5, а.с. 105-108);

даними зафіксованими у протоколі слідчого експеримента від 21 січня 2016 року з додатками, проведеного на виконання ухвали суду про доручення проведення окремих слідчих(розшукових) дій від 17 грудня 2015 року, із участю спеціаліста ПРАТ МТС Україна, за яким видно, що базова станція SLA_GAZ знаходиться за адресою - м. Слов'янськ вул.. АДРЕСА_3 28-Б(градус Азимута базової станції (SLA_GAZ) - азимут 225 і 315); Обмеження радіусу дії базової станції (SLA GAZ):

на перехресті вулиць Маржанова - АДРЕСА_3;

на перехресті вулиці Маржанова - провулку Слюсарного;

на перехресті провулку Слюсарного - вулиці ОСОБА_2;

на перехресті вулиць ОСОБА_2 - АДРЕСА_3( т.№5, а.с. 109-122).

Суд приймає до уваги протоколи огляду від 06 січня 2016 року та слідчого експерименту від 21 січня 2016 року, а також отриману інформацію о деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базово-передаточних станцій, номеру мобільного телефону ОСОБА_14.(«НОМЕР_8»), як належний і допустимий доказ, оскільки він був отриманий згідно норм чинного КПК України, номер телефону, належний ОСОБА_14 підтверджений у судовому засіданні потерпілою та обвинуваченим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що доводи обвинуваченого в тій їх частині, що потерпіла 19 жовтня 2014 року замість того, щоб піти на роботу пішла на вул. Калініна(14,24), або інший будинок по цій вулиці) вжити спиртні напої є неспроможними, та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, і спростовуються показаннями свідків ОСОБА_28, ОСОБА_52, ОСОБА_63, ОСОБА_54, ОСОБА_55.

Показання свідків ОСОБА_64 та ОСОБА_56 в тій їх частині, що по вул. Калініна, у будинку, який розташований між будинком № 14 та будинком № 24, дійсно продавали у жовтні 2014 року саморобні алкогольні напої, на думку суду не підтверджують показання обвинуваченого щодо місця перебування ОСОБА_14 у період часу з 05 год. 00 хв. по 06 год. 40 хв. на вул. Калініна у м. Слов'янську, оскільки спростовуються даними протоколів огляду від 06 січня 2016 року та слідчого експерименту від 21 січня 2016 року, а також отриманою інформацією о деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базово-передаточних станцій, номеру мобільного телефону ОСОБА_14 («НОМЕР_8»), показаннями свідка ОСОБА_28

Суд зазначає, що такі доводи обвинуваченого не узгоджуються із його власними показаннями щодо часу виходу ОСОБА_14 на роботу. Так, як видно, із його показань, ОСОБА_14 вийшла із квартири, як зазвичай, відмінність була лише в тому, що він не пішов її проводжати, при цьому ОСОБА_14 взяла із собою гроші та жіночу сумку. У судовому засіданні обвинувачений неодноразово показував, що маршрутка, на якій ОСОБА_14 їздила на роботу, приїздила на зупинку без п'яти шість ранку, отже ОСОБА_14 завжди виходила на роботу приблизно 05 год. 45-50 хв.. Разом з тим, показання обвинуваченого щодо того, що ОСОБА_14 19 жовтня 2014 року вийшла на роботу як завжди, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_28, а також даними інформації о деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базово-передаточних станцій, номеру мобільного телефону ОСОБА_14.(«НОМЕР_8»), за якими видно що ОСОБА_14 знаходилася саме в будинку АДРЕСА_1, де повідомила ОСОБА_28 про нанесення їй тілесних ушкоджень, про те, що вона змушена була залишити квартиру з тим, щоб уникнути побоїв, даними, зафіксованими протоколом огляду від 06 січня 2016 року, протоколом слідчого експерименту від 19 січня 2016 року, за якими встановлено відстань від будинку АДРЕСА_1 до будинків по вул. Калініна, 14 та 24, та приблизний час, необхідний для подолання цієї відстані.

Крім показань свідка ОСОБА_28, показання обвинуваченого також спростовуються показаннями свідка ОСОБА_19, який у судовому засіданні ствердив, що вже без двадцяти хв. на сьому 19 жовтня 2014 року, він бачив, як ОСОБА_14 лежала на сходовій клітці у під'їзді будинку АДРЕСА_1, при цьому у неї під головою був пакет, а жіночої сумки поряд із нею не було, показаннями свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які у судовому засіданні ствердили, що бачили ОСОБА_14, яка лежала на сходовій клітці на тому ж самому місці, що й свідок ОСОБА_19, у період часу приблизно з 08 год. 00 хв. по 08 год. 20 хв. 19 жовтня 2014 року, при цьому жіночої сумки при ній не було.

Суд приймає до уваги показання вказаних свідків, оскільки вони дані під присягою, узгоджуються між собою, не містять внутрішніх протиріч, підтверджуються також протоколом огляду місця події із фототаблицями від 20 жовтня 2014 року, проведений огляд сходової клітки у під'їзді № 1 будинку АДРЕСА_3 Донецької області, між першим та другим поверхом та приміщення квартири № 3, (т.№1, а.с.88-97), протоколом проведення слідчого експерименту із фототаблицями від 24 листопада 2014 року із свідком ОСОБА_20.(т.№1, а.с 137-139).

Суд приймає до уваги вказані протоколи слідчих дій як допустимі докази, оскільки вони проведені згідно із нормами чинного КПК України.

Суд відхиляє доводи обвинуваченого в тій їх частині, що протокол огляду від 20 жовтня 2014 року є недопустимим доказом, у зв'язку з тим, що огляд квартири був проведений без згоди його матері ОСОБА_36, оскільки в матеріалах справи є заява ОСОБА_36, згідно якої остання надає дозвіл оглянути квартиру АДРЕСА_11, а також відомості про те, що власником вказаної квартири є саме ОСОБА_36, до того ж, як видно із показань свідка ОСОБА_41, який був присутній як понятий при проведенні огляду, будь-яких зауважень щодо проведення огляду у нього не було.

Разом з тим, суд не приймає до уваги відомості в вказаному протоколі, щодо показань обвинуваченого, оскільки за змістом норм чинного КПК України, судом досліджуються показання обвинуваченого дані ним лише у судовому засіданні, водночас, огляд, як процесуальна дія не має на меті отримання показань обвинуваченого.

Дослідженням вказаного протоколу встановлено, що у додатку до протоколу огляду від 20 жовтня 2014 року, на фото таблиці(фото № 6) із зображенням коридору квартири АДРЕСА_3 зафіксовано, що на табуреті білого кольору знаходиться жіноча сумка.

В своїх показаннях, обвинувачений ОСОБА_7 стверджував, що ОСОБА_14 19 жовтня 2014 року зібралася на роботу як завжди, і вийшла, взявши із собою жіночу сумку темного кольору. Коли він її пізніше втягував у квартиру, то цю сумку він забрав та поклав її у прихожій.

Однак такі показання обвинуваченого не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Згідно із показаннями свідка ОСОБА_28, ОСОБА_14 їй повідомила, що намагаючись уникнути продовження нанесення тілесних ушкоджень, вона вибігла у під'їзд, при цьому не взяла ні грошей, ні сумки, на відсутність сумки у ОСОБА_14 звертають також увагу і свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які у судовому засіданні ствердили, що коли бачили ОСОБА_14, яка лежала на сходовій клітці, то поряд з нею не було сумки, а лише був ПЕТпакет під головою.

Аналіз наведених вище доказів дозволяє дійти до висновку, що вранці 19 жовтня 2014 року, ОСОБА_14 залишила квартиру АДРЕСА_3, при цьому не взяла ні грошей, ні сумки, та вибігла у під'їзд, саме намагаючись уникнути продовження нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, а не за вказаних обвинуваченим обставин.

Аналізуючи дані, зафіксовані у протоколі огляду місця події із фототаблицями від 20 жовтня 2014 року, суд погоджується із доводами обвинуваченого щодо того, що дійсно оглядом не встановлено, що у в квартирі № 3 по вул. АДРЕСА_3, порядок речей не порушений, слідів крові не виявлено ні у квартирі, ні у під'їзді, разом з тим на думку суду такі зафіксовані у протоколі відомості не є підставою того, щоб зробити висновок про те, що ОСОБА_14 не отримувала тілесні ушкодження у квартирі за місцем свого та ОСОБА_7 проживання.

Так, із протоколу огляду із фототаблицями від 20 жовтня 2014 року, оглянуті особисті речі ОСОБА_14, зокрема светр білого кольору із плямами бурого кольору на комірі та на рукавах у розрізаному стані та джинсові брюки(т. № 1, а.с.98-103).

Згідно із даними карти швидкої допомоги від 19 жовтня 2014 року, у кімнаті лежить жінка приблизно 25-ти років, на обличчі, руках, одягу сліди висохлої крові, дихання гучне, чути на відстані. Попередній діагноз: ЧМТ, кома, множинні забої голови, з/п спинки носа, травматичний шок ІІ-ІІІ ступеню, інтоксикація внаслідок прийому алкоголю(т.№1, а.с.125);

Відповідно висновку експерта № 145(початок 21січня 2015 року, кінець - 29 січня 2015 року), на светрі(об'єкти 1-3), та джинсових брюках(об'єкт № 4) потерпілої ОСОБА_14 знайдена кров людини та виявлені антигени А та Н, з ізогемаглютиніном анти-В в об'єктах 1-3, що не виключає походження крові від особи(осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі від самої потерпілої ОСОБА_14 та(або) підозрюваного ОСОБА_7 при наявності у нього на момент злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею (т.№1, а.с.199-201);

Відповідно висновку експертизи № 772 від ІНФОРМАЦІЯ_15 року, дійсно у ОСОБА_14 виявлене таке тілесне ушкодження, як закритий перелом кісток носа.

Аналіз протоколу огляду речей потерпілої у сукупності із даними, занесеними у карту швидкої допомоги, висновками експертиз, висновку експертизи № 772 від ІНФОРМАЦІЯ_15 року, показаннями експерта ОСОБА_65 у судовому засіданні, який ствердив, що дійсно перелом кісток носа супроводжується кровотечею, дозволяє дійти до висновку, що перелом кісток носа у ОСОБА_14 супроводжувався кровотечею і сліди крові залишилися на одязі, обличчі, руках потерпілої, що не суперечить висновкам експерта № 13 (т.№1, а.с.135-36), та висновкам експерта № 25 від 21 квітня 2016 року відносно локалізації, характеру тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_14, а також способу та механізму нанесення цих ушкоджень.

Однак на думку суду, доводи обвинуваченого, що внаслідок носової кровотечі обов'язково повинні були залишитися також за місцем вчинення правопорушення є лише припущенням, при цьому суд зазначає, що відсутність слідів крові у квартирі та під'їзді не спростовують вищевказаних доказів, за якими ОСОБА_14 тілесні ушкодження були нанесені ОСОБА_7 за місцем їх проживання.

При цьому суд відхиляє доводи сторони захисту в тій їх частині, що речові докази - слід визнати недопустимими, оскільки вони в порушення вимог ст. 290 КПК України не були відкриті обвинуваченому та стороні захисту, оскільки у матеріалах кримінального провадження є протоколи відкриття матеріалів кримінального провадження, за якими всі докази стороною обвинувачення були відкриті як захисникові так і обвинуваченому( т. № 1, а.с.225).

Суд також відхиляє та вважає неприйнятними доводи обвинуваченого в тій їх частині, що нанесення тілесних ушкоджень у квартирі за місцем мешкання обвинуваченого та потерпілої повинно було супроводжуватися шумом(крики, стукіт, тощо), однак жоден із сусідів ні 18 жовтня ні 19 жовтня 2014 року не чули таких звуків.

Так, як видно із показань свідків ОСОБА_41, ОСОБА_42, вони чули якісь звуки, які доносилися із квартири № 3, по вул.. АДРЕСА_3, однак це скоріше була розмова чоловіків, а не сварка. Вранці 19 жовтня 2014 року будь-яких гучних звуків ніхто із сусідів не чув.

Однак, такі показання свідків суд оцінює лише у сукупності із іншими доказами, зокрема із показаннями свідка ОСОБА_15., протоколом слідчого експерименту від 24 жовтня 2014 року(т.№1, а.с.110-114), висновками експертизи трупа № 772 від ІНФОРМАЦІЯ_15 року(т.№1, а.с.130-132), показаннями експерта ОСОБА_45. Так, як видно із показань ОСОБА_15, ОСОБА_7 та ОСОБА_14 своє невдоволення при конфлікті гучно не висловлювали, як видно із показань експерта ОСОБА_45, а також висновків експертизи, отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_14 внаслідок падіння, чи волочіння, що могло супроводжуватися якимись гучними звуками, слід виключити.

Разом з тим, суд визнає фактичні дані, зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту із фото таблицями від 24 листопада 2014 року із свідком ОСОБА_21 (т.№1, а.с 141-144) недопустимим доказом, оскільки вони отримані із порушенням порядку, встановлення КПК України, і наведена обставина підтверджується постановою про закриття кримінального провадження за № 42015050000000545 від 08 жовтня 2015 року, за ознаками складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, із змісту якої видно, що згідно висновку експерта № 2246 від 25 листопада 2015 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_21 в графі «за участю ОСОБА_21» на 1-й сторінці у протоколі проведення слідчого експерименту від 24 листопада 2014 року виконаний не ОСОБА_21, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_21 на 3-1 сторінці у протоколі проведення слідчого експерименту від 21 листопада 2014 року виконаний не ОСОБА_21, а іншою особою.

За таких обставин, протокол проведення слідчого експерименту із фото таблицями від 24 листопада 2014 року із свідком ОСОБА_21 (т.№1, а.с 141-144) та зафіксовані у ньому відомості судом згідно із вимогами ст. 86 КПК України не приймається до уваги.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_7 в тій їх частині, що він, вийшовши на сходову клітку, 19 жовтня 2014 року, приблизно о 10 год. 00 хв., побачив ОСОБА_14 та затягнув її до квартири АДРЕСА_12, де залишив лежати на підлозі, у кімнаті, суд приймає їх до уваги, оскільки вони підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 02 лютого 2015 року із відеозаписом, проведеного із ОСОБА_7(т.№1, а.с.206-208), показаннями потерпілої ОСОБА_11, свідка ОСОБА_37, які у судовому засіданні ствердили, що коли вони дзвонили своїй дочці біля 11 год. 00 хв., то відповів їм ОСОБА_7, який повідомив, що знайшов ОСОБА_14 на сходовій клітці та затягнув її у квартиру, і вона лежить на підлозі у кімнаті, свідка ОСОБА_22, який ствердив у судовому засіданні, що коли зайшов до ОСОБА_7 у гості, 19 жовтня 2014 року, біля 12 год. 00 хв., то побачив, що на підлозі у кімнаті лежить ОСОБА_14, показаннями лікаря медичної швидкої допомоги ОСОБА_48, яка ствердила, що дійсно саме з квартири № 3, була госпіталізована невідома жінка у комі, яка по їх приїзду лежала на підлозі у кімнаті, картою виїзду швидкої допомоги.

Аналіз фактичних даних, зафіксованих у протоколі огляду та вилучення одягу, що належить ОСОБА_7 від 13 січня 2015 року (т.№1, а.с.177-179), за яким речі обвинуваченого, в яких він знаходився 19 жовтня 2014 року, були оглянуті та вилучені майже через три місяці після події злочину, у сукупності із висновками експертизи № 146 (т.№1, а.с.194-197), за якими встановлено, що кров, виявлена на одязі ОСОБА_7 може належати як обвинуваченому так і потерпілій, дозволяє суду дійти до висновку, що ці докази носять лише інформативний характер і не можуть прийняті як докази винуватості обвинуваченого.

Аналізуючи показання свідка ОСОБА_39, суд приймає їх до уваги, оскільки вони дані під присягою, не містять внутрішніх протиріч, підтверджуються іншими зібраними по справі доказами, при цьому суд зазначає, що ОСОБА_39 фактично не знайомий із обвинуваченим, отже підстав вважати, що він будь-яким чином обмовляє обвинуваченого у суду немає.

Аналізуючи показання свідка ОСОБА_22, суд не приймає їх до уваги в частині заперечення ним показань ОСОБА_39 відносно того, що ОСОБА_22, коли прийшов до ОСОБА_39, то повідомив йому, що ОСОБА_7 допускає, що він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_14, а тому побоювався викликати швидку допомогу. Судом також не приймаються до уваги показання свідка ОСОБА_22 в частині зазначення причин, за якими ОСОБА_7 не дозволив йому викликати швидку допомогу. Висновок суду щодо неприйняття цих показань ОСОБА_22 грунтується на тому, що вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_39, показаннями свідка ОСОБА_48, яка пояснила, що по приїзді за викликом, швидку допомогу зустрів ОСОБА_22 на вулиці, та повідомив, що він зайде разом із лікарями, оскільки ОСОБА_7 може їх не впустити, а також показаннями самого ОСОБА_22, який також стверджував, що він трохи побоювався ОСОБА_7, який у момент, коли ОСОБА_22 намагався вийти у двір, щоб там викликати швидку допомогу, намагався забрати свій телефон.

Аналізуючи показання ОСОБА_22 в іншій частині, суд приймає їх до уваги, оскільки вони не містять внутрішніх протиріч, узгоджуються з іншими доказами по справі.

Обставини нанесення ОСОБА_7 у період 18-19 жовтня 2014 року, потерпілій ОСОБА_16 тяжких тілесних ушкоджень в частині їх локалізації, кількості, способу, механізму утворення, часу спричинення тілесних ушкоджень, підтверджуються висновками експерта дослідження трупа № 772 (початок 23 жовтня 2014 року, кінець 12 листопада 2014 року), (т.№1, а.с.130-132), висновками експерта № 13 додатково до експертизи трупа № 772 від 12 листопада 2014 року (т.№1, а.с.135-36), висновками експерта № 25 від 21 квітня 2016 року, на підставі вивчення описової частини висновку експерта № 772 від 23 жовтня 2014 року дослідження трупу ОСОБА_14 (т.№ 6, а.с.112-113), показаннями експерта ОСОБА_45 у судовому засіданні.

У суду не виникає сумнівів у висновках експертиз, оскільки вони проведені компетентною особою, з достатнім стажем роботи, із дотриманням норм КПК та КК України, не містять суперечностей, доповнюють одна одну, та узгоджуються з іншими доказами по справі, отже є належними та допустимими доказами по справі.

При цьому суд зазначає, що відповідно ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Отже надаючи аналіз висновкам експерта щодо виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, суд зазначає, що виявлення у потерпілої шкірної рани на долонній поверхні третього пальця лівої кісті, яка утворилася від одного впливу загостреного предмету не менш ніж за три доби до моменту смерті, ніякого відношення до причини смерті не має та у живої людини мала б ознаки легких тілесних ушкоджень знаходиться поза межами висунутого обвинувачення, не можуть бути предметом розгляду даної справи.

Виходячи з аналізу досліджених у судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що обставини нанесення ОСОБА_25 ОСОБА_14 тілесних ушкоджень 19 жовтня 2014 року, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Даючи оцінку всім доказам, які були досліджені в процесі судового розгляду, суд приходить до переконання що обставини, викладені у обвинувальному акті щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 по вказаному епізоду знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, його дії по вказаному епізоду кваліфіковані вірно, а тому вважає, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, тобто вчинив заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_14.

По епізоду інкримінованого ОСОБА_7 діяння за ч.2 ст. 309 КК України, судом досліджені були такі докази:

Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні показав, що він працює у ОСОБА_34 У жовтні 2014 року він та троє міліціонерів з Вінницької області, які були направлені до Донецької області у зв'язку з АТО, несли патрульну службу на вулицях м. Слов'янська. Службу проходили із зброєю. Працівники Вінницьких правоохоронних органів були у камуфляжі із автоматами Калашнікова, а у нього була табельна зброя - пістолет Макарова. Коли вони проходили по маршруту вул.. АДРЕСА_3-Комунарів, на зупинці побачили чоловіка, який за зовнішніми ознаками був у стані сп'яніння. Коли він їх побачив, то прикинувся, що спить. З огляду на його стан, який свідчив про порушення вимог ст. 178 КУпАП, вони до нього підішли. Він стояв знервований, намагався прикинутися, що він спить, у зв'язку з тим, що обстановка у країні та в регіоні була напружена, до ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.14 ЗУ «Про міліцію», були застосовані спеціальні засоби - наручники. Активного опору ОСОБА_7 не чинив. Після чого викликали двох понятих, в присутності яких за письмовим дозволом ОСОБА_7 у нього був виявлений у кишені паперовий згорток з речовиною рослинного походження, який був вилучений та опечатаний. Також був складений протокол за ст. 178 КУпАП. Потім проїхали до наркології, де зафіксували у ОСОБА_7 стан сп'яніння. З моменту затримання ОСОБА_7 до того, як викликали понятих пройшло приблизно 20-30 хв.. Коли саме ОСОБА_7 давав дозвіл на особистий огляд, у присутності понятих, чи до того як вони з'явилися, він не пам'ятає. Наручники до ОСОБА_7 застосував він. Причинами їх застосування слугувала обстановка у місті, оскільки це відбувалося після того, як був звільнений Слов'янськ. При ньому ніхто не ОСОБА_7 згорток у кишеню не клав.

Свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні показав, що у жовтні 2014 року, ввечері, у темну пору доби, більш точного часу він не пам'ятає, він знаходився біля магазину «П'ятак». Підійшов працівник міліції та попросив бути понятим, повідомив, що необхідно провести вилучення, чого саме він не пам'ятає. Він та інший понятий погодилися. Після чого приїхав слідчий. При ньому та іншому понятому був вилучений згорток із речовиною рослинного походження, який був запакований. Він та інший понятий підписали протокол. Другого понятого він знає, він із Світлодара, але навчався у м. Слов'янську. На даний час він повернувся до дому, але Світлодар на теперішній час знаходиться на території, яка непідконтрольна Українській владі. Працівника міліції ОСОБА_66 він також знає, тому що вони проживають у одному під'їзді в цьому ж районі, однак вони не приятелюють та не спілкуються, знають один одного тому що сусіди, на цьому їх знайомство закінчується. Коли вони із іншим понятим підішли, то побачили, що на зупинці сидить чоловік, руки у нього позаду, чи були у нього на руках надіти наручники, він не бачив. Біля нього стояли декілька людей у військового одязі. Жодних проявів агресії з боку обвинуваченого до військових, міліціонера та них не було. У його присутності, обвинуваченому ніхто не погрожував, будь-яких недозволенних методів до нього не застосовувалося. Як тільки вони підішли, хвилин через п'ять - десять під'їхав слідчий. Обвинуваченого підняли з лавочки, ощупали, знайшли у кишені, в якій саме він не пам'ятає, обвинуваченого згорток із свіжозірваною речовиною рослинного походження, зеленого кольору. Все сфотографували. Протокол був складений на місті. ОСОБА_7 запропонували внести зауваження до протоколу, однак він нічого у протоколі не писав. Він не пам'ятає, чи перебував обвинувачений у стані алкогольного сп'яніння. Після того, як у обвинуваченого вилучили цей згорток, він повідомив, що згорток належить йому, він зірвав рослину для особистого вживання, а не для мети збуту. Обвинувачений не повідомляв, що йому згорток був підкинутий. Він не бачив, чи розписувався ОСОБА_7 у протоколі огляду. При тому як опечатували згорток, він пам'ятає, що точно всі розписувалися. Яким чином розписувався обвинувачений, він не пам'ятає. Весь час, коли проходив огляд та складався протокол, обвинувачений сидів на лавці, руки тримав позаду. Коли він підвився, то тоді стало видно, що у нього руки в наручниках.

Свідок ОСОБА_67 у судовому засіданні, проведеному у режимі відео конференції, показав, що дійсно у жовтні 2014 року він був відкомандирований у м. Краматорськ у зв'язку із подіями на сході України. Під час виконання своїх посадових обов'язків, у вечерню пору дійсно разом із працівником ОСОБА_34 та ОСОБА_68 та ОСОБА_33 вони проводили патрулювання у м. Слов'янську. Міста він не знає, а тому не може повідомити вулицю, де ними був виявлений ОСОБА_7. Однак, по маршруту їх патрулювання знаходилася зупинка, біля якої були будинки та стояли також магазини і ларьки. Біля ларьків знаходилася якась молодь. ОСОБА_7 знаходився один на зупинці, привернув їх увагу своєю підозрілою поведінкою, повернувся до них спиною, руки тримав у карманах, на їх запитання відповідав незрозуміло. Вони йому представилися, показали посвідчення. Коли вони йому запропонували представитися, він став вести себе зухвало, висловлювати незадоволення з приводу того що його зупинили, висловлювався нецензурною лайкою. Після чого вони йому роз'яснили, що у разі чинення ним опору, вони змушені будуть застосувати до нього спецзасоби, після чого він заспокоївся і став себе вести нормально. Може ствердити, що ні він, ні ОСОБА_68, ні ОСОБА_33 спецзасобів до ОСОБА_7 не застосовували. Був проведений поверхневий огляд, візуальний. Відчули, що в правій кишені щось є. На їх пропозицію показати, що в кишені, ОСОБА_7 витягнув з кишені згорток. На їх запитання, обвинувачений сказав, що згорток належить йому, пояснив що зірвав маріхуану. Після чого була викликана слідчо-оперативна група. Вони до її приїзду стали оберігати місце події. Групу чекали приблизно півгодини - годину. Коли вона приїхала, були запрошені поняті, був вилучений згорток, складений протокол. Після чого ОСОБА_7 було направлено до наркології для встановлення стану сп'яніння.

Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні, проведеному у режимі відео конференції, показав, що він працює заступником начальника кримінальної міліції. 29 вересня 2014 року по 16 листопада 2014 року він був відряджений у м. Краматорськ у зв'язку із проведенням АТО. Згідно наказу, у жовтні 2014 року, вони несли патрульну службу у м. Слов'янську. Патрулювали вчотирьох - він, ОСОБА_67, ОСОБА_68 і ще один працівник із ОСОБА_34 Вони були у військовій формі, озброєні автоматами Калашнікова. Під час патрулювання, у вечірню пору, проходили повз зупинки, яка освітлювалася. На зупинці стояв чоловік у чорній куртці, він став від них ховатися. Вони це побачили, підійшли, запитали, чому він від них ховається. Після чого він став вести себе агресивно, висловлюватися нецензурною лайкою. Вони запропонували йому заспокоїтися, і він заспокоївся. Видно було, що у нього в кишені згорток. На їх пропозицію, він його дістав, розгорнув. Вони побачили речовину рослинного походження, зеленого кольору, свіжо зірвану. Він пояснив, що це марихуана, він її нещодавно зірвав для власного вживання. Після чого він поклав назад у кишеню згорток, а вони викликали слідчо-оперативну групу. Стали охороняти місце події та чекати групу. Чекали біля години. Коли прибула група, то викликали понятих, був складений протокол. Ніхто з них наручники на ОСОБА_7 не надягав, тому що у цьому не було потреби, він заспокоївся, і вів себе нормально, все сам розповів, звідки в нього марихуана. Чи надягав наручники працівник ОСОБА_34, він також не бачив. Хто був головним при патрулюванні він не пам'ятає. Проти слів ОСОБА_7 заперечив, повідомив, що він не наводив на нього автомат, згорток у кишеню йому не клав. Понятих запросили після приїзду слідчо -оперативної групи. Це було двоє молодих хлопців. До приїзду слідчо - оперативної групи він не бачив на ОСОБА_7 наручників, а також не бачив, щоб наручники надівав працівник ОСОБА_34, який з ними проходив патрулювання.

Свідок ОСОБА_68 у судовому засіданні, проведеному у режимі відео конференції, показав, що він був відряджений у м. Краматорськ у зв'язку із проведенням АТО. Згідно наказу, у жовтні 2014 року, вони несли патрульну службу у м. Слов'янську. Патрулювали вчотирьох - він, ОСОБА_67, ОСОБА_33 і ще один працівник із ОСОБА_34 Вони були у військовій формі, озброєні автоматами Калашнікова. Під час патрулювання, у вечірню пору, проходили повз зупинки, яка освітлювалася. Поряд з нею були ларьки та невеличкий ринок. На зупинці стояв чоловік із явними ознаками сп'яніння, чи алкогольного чи іншого. Місцевий працівник міліції підійшов до нього з метою перевірити особу. Вони стояли на метра півтора - два, охороняючи один одного. Коли працівник міліції до нього підійшов, представився, попросив показати документи, у відповідь цей чоловік повів себе неадекватно, почав шуміти, висловлюватися нецензурною лайкою, намагався піти, але потім заспокоївся, дав згоду на огляд його речей. Місцевий працівник правоохоронних органів повідомив, що у цього чоловіка є газетний згорток із речовиною рослинного походження, наскільки він пам'ятає, вона була суха. Як проводився огляд він достеменно не пам'ятає. Може ствердити, що ніхто з них зброю на обвинуваченого не направляв. Після чого була викликана слідчо - оперативна група. Обвинувачений спочатку стояв, а потім сів. Слідчо - оперативну групу вони чекали приблизно півгодини. Місцевий працівник міліції стояв біля обвинуваченого, а вони стояли напівоберту, півтора - два метра від них, з метою охорони. Ніхто з них чотирьох не застосовував до ОСОБА_7 наручники, а у працівника ОСОБА_34 взагалі нічого такого при собі не було. При діях слідчо-оперативної групи були присутні поняті. Яким чином був вилучений та куди дівся згорток із речовиною рослинного походження він не пам'ятає.

Згідно із Рапортом № 13028 від 21 жовтня 2014 року, інспектора ПС роти ПС ОСОБА_34 ГУ МВС України молодшого сержанта міліції ОСОБА_32, 21 жовтня 2014 року, під час патрулювання ПП-68 по вул. АДРЕСА_3 у м. Слов'янську на зупинці, о 18 год. 20 хв., біля будинку № 8а, був виявлений невідомий громадянин, який за ознаками - нетверда хода, незрозуміла мова, перебував у стані алкогольного сп'яніння. На їх запитання невідомий назвався ОСОБА_62, зазначив анкетні дані та адресу проживання. В ході особистого огляду у присутності двох понятих у ОСОБА_7, у правому кармані болоневої куртки був виявлений та вилучений паперовий згорток, в якому знаходилася речовина рослинного походження, зеленого кольору, з характерним запахом коноплі. Вказаний згорток був вилучений, складений в ПЕТпакет, обв'язаний ниткою та склеєний биркою(т.№ 1, а.с.151);

Згідно із Рапортом від 21 жовтня 2014 року, інспектора ПС роти ПС ОСОБА_34 ГУ МВС України молодшого сержанта міліції ОСОБА_32, з метою запобігти спричинення шкоди собі, чи працівникам міліції, до ОСОБА_7 були застосовано спеціальні заходи наручники згідно із п.4 ст.14 ЗУ «Про міліцію»(т.№ 1, а.с.152);

Згідно із протоколом огляду від 21 жовтня 2014 року із фототаблицями, було оглянуто ділянку місцевості по вул. АДРЕСА_3 у м. Слов'янську Донецької області, на зупинці, о 18 год. 20 хв., біля будинку № 8а, де був виявлений ОСОБА_7 у правому кармані болоневої куртки одягненої на ньому куртки, з його письмового дозволу, був виявлений та вилучений паперовий згорток, в якому знаходилася речовина рослинного походження, зеленого кольору, з характерним запахом коноплі. Вказаний згорток був вилучений, складений ПЕТпакет, обв'язаний ниткою та склеєний биркою(т.№ 1, а.с.154-159);

Згідно із відповіддю КЛПЗ «Міський наркологічний диспансер» вих. 2/24 від 09 лютого 2015 року, 21 жовтня 2014 року , о 21 год. 10 хв. , був проведений медичний огляд ьз метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Аналіз видихуваного повітря проведено алкотестом «Драгер» 6810, результат дослідження 1,8 %. Висновок огляду «Гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю. Ускладнена»( т.№ 1, а.с.210)

Відповідно висновку експерта № 353 від 29 жовтня 2014 року, надана на експертизу грубо подрібнена речовина рослинного походження масою 14,48 г є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса канабіса (в перерахунку на суху речовину) становить 7, 88 г(т.№ 1, а.с.163-166);

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 12 квітня 2016 року, кримінальне провадження, внесене до ЄДРДР за № 42016050000000057 від 01 лютого 2016 року закрите у зв'язку із відсутністю в діях працівників Слов'янського ВП Краматорського ВП ГУ Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_32 та працівників ГУ Національної поліції в Винницькій області ОСОБА_33, ОСОБА_68, ОСОБА_67 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України ( т. №6, а.с. 91-94);

Судом оглянуті безпосередньо у судовому засіданні речові докази:

канабіс(залишок після експертизи масою 7,88 г) в одному пакеті з полімерного матеріалу в опечатаному вигляді, який був вилучений під час огляду.

Згідно із постановою про долучення речових доказів від 03 листопада 2014 року, канабіс(залишок після експертизи масою 7,88 г) в одному пакеті з полімерного матеріалу в опечатаному вигляді визнаний речовим доказом по кримінальному провадженні № 12014050510003785 та направлений на зберігання в камеру схову речових доказів ОСОБА_34 ГУМВС України в Донецькій області (корінець квитанції від 03 листопада 2014 року № 53)(т. № 1, а.с.170-171).

Суд, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, дослідивши надані письмові та речові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, виходячи з таких міркувань.

Аналізуючи показання ОСОБА_7 в тій їх частині, що 21 жовтня 2014 року, коли він сидів на зупинці, підійшли люди у воєнній формі, які розмовляли на «западноукраїнській» мові, які наділи йому наручники, подивилися що в згортку, який просто лежав поряд нього на лавці зупинки і який йому не належав, та поклали йому у кишеню цей згорток, при цьому один з цих людей висловив погрози на його адресу, у разі якщо він комусь про це повідомить, то його пристрелять, суд не може погодиться із такими показаннями обвинуваченого, розцінює їх як обраний спосіб захисту, оскільки такі його показання не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються зібраними по справі доказами.

Так як видно із протоколу огляду від 21 жовтня 2014 року із фототаблицями, було оглянуто ділянку місцевості по вул. АДРЕСА_3 у м. Слов'янську Донецької області, на зупинці, близько 18 год. 20 хв., біля будинку № 8а, де був виявлений ОСОБА_7 у правому кармані болоневої куртки одягненої на ньому, з його письмового дозволу, був виявлений та вилучений паперовий згорток, в якому знаходилася речовина рослинного походження, зеленого кольору, з характерним запахом коноплі. Вказаний згорток був вилучений, складений ПЕТпакет, обв'язаний ниткою та склеєний биркою(т.№ 1, а.с.154-159).

Суд приймає до уваги протокол огляду вважає його допустимим доказам, оскільки він вчинений у відповідності до норм чинного КПК України.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо недопустимості цього доказу з тих підстав, що на обвинуваченого були надягнені неправомірно наручники, і він у такому положенні знаходився біля півгодини у відсутності понятих, виходячи з таких міркувань.

Так у судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_31, який показав, що у жовтні 2014 року, ввечері, у темну пору доби, більш точного часу він не пам'ятає, він знаходився біля магазину «П'ятак», він дійсно був присутній як понятий при вилученні речовини рослинного походження у ОСОБА_7. При ньому та іншому понятому був вилучений згорток із речовиною рослинного походження, який був запакований. Він та інший понятий підписали протокол. У його присутності, обвинуваченому ніхто не погрожував, будь-яких недозволенних методів до нього не застосовувалося. Як тільки вони підішли, хвилин через п'ять - десять під'їхав слідчий. Обвинуваченого підняли з лавочки, ощупали, знайшли у кишені, в якій саме він не пам'ятає, обвинуваченого згорток із свіжозірваною речовиною рослинного походження, зеленого кольору. Все сфотографували. Протокол був складений на місті. ОСОБА_7 запропонували внести зауваження до протоколу, однак він нічого у протоколі не писав. Після того, як у обвинуваченого вилучили цей згорток, він повідомив, що згорток належить йому, він зірвав рослину для особистого вживання, а не для мети збуту. Обвинувачений не повідомляв, що йому згорток був підкинутий.

Такі показання свідка ОСОБА_69 підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_32, ОСОБА_68, ОСОБА_67, ОСОБА_33.

Суд приймає до уваги показання вказаних свідків, оскільки вони дані під присягою, не містять внутрішніх протиріч, узгоджуються між собою. У суду немає підстав вважати, що вони обумовлюють обвинуваченого. Суд зазначає, що певні невідповідності у показаннях свідків не є суттєвими, та пояснюються тим, що між подіями 21 жовтня 2014 року та допитом свідків у судовому засіданні пройшов тривалий проміжок часу, тому свідки могла об'єктивно не запам'ятати всіх деталей події.

Крім того, та обставина, що з боку працівників міліції будь-яких неправомірних дій відносно ОСОБА_7 не відбувалося також підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 12 квітня 2016 року, за якою кримінальне провадження, внесене до ЄДРДР за № 42016050000000057 від 01 лютого 2016 року закрите у зв'язку із відсутністю в діях працівників Слов'янського ВП Краматорського ВП ГУ Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_32 та працівників ГУ Національної поліції в Винницькій області ОСОБА_33, ОСОБА_68, ОСОБА_67 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Також, судом зазначається, що за змістом ст. 12 ЗУ «Про міліцію», який був чинним станом на 21 жовтня 2014 року, міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом. Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції, а також у районі проведення антитерористичної операції. { Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1633-VII ( 1633-18 ) від 12.08.2014 }

Аналіз наведеної норми Закону, передбачає застосування спеціальних засобів у районі проведення АТО. Враховуючи, що м. Слов'янськ відноситься до міст, які знаходяться в районі АТО, а також рапорти, які містяться у матеріалах справи, показання свідків ОСОБА_33, ОСОБА_68, ОСОБА_67 щодо поведінки ОСОБА_7 на момент, коли вони до нього підійшли, у суду немає підстав вважати, що працівником на той час ОСОБА_34 ОСОБА_32 були порушені вимоги ЗУ «Про міліцію».

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому діяння підтверджується протоколом огляду, показаннями свідків, які на думку суду не містять суттєвих протиріч, узгоджені між собою, висновками експертизи.

У суду не виникає сумнівів у висновках експертиз, оскільки вони проведені компетентною особою, з достатнім стажем роботи, із дотриманням норм КПК та КК України, не містять суперечностей та узгоджуються з іншими доказами по справі, отже є належним та допустимим доказом по справі.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_7 скоїв незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 309 КК України.

По епізоду інкримінованого ОСОБА_7 діяння за ч.1 ст. 121 КК України, судом досліджені були такі докази:

Потерпілий ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що 24 лютого 2015 року, він, ОСОБА_7, ОСОБА_24 зустрілися біля кафе «Россия», яке розташоване у будинку по вул. АДРЕСА_3 у м. Слов'янську Донецької області. Вирішли вжити спиртні напої. До цього, він та ОСОБА_24 пили пиво. Він особисто випив один літр пива. ОСОБА_7 пішов придбати спиртне. Після чого пішли до ОСОБА_7 додому. Там на кухні випили, потім він та ОСОБА_7 пішли до кімнати, де у них виник невеличкий конфлікт, він штовхнув ОСОБА_7 у плече, на що останній схопив ножа і наніс йому удар. Йому стало погано. На той момент, коли він та ОСОБА_7 знаходилися у кімнаті, поряд з ними нікого не було, ОСОБА_24 знаходився на кухні. Він погано пам'ятає події, оскільки на той момент він був у сильному алкогольному сп'янінні. Він ОСОБА_7 не погрожував, і ОСОБА_7 йому також. Вони висловлювалися один по відношенні до одного нецензурною лексикою і все. Коли ОСОБА_7 наніс йому удар, він стояв, але він був у такому стані сп'яніння, що ледь стояв на ногах. Куди саме наніс йому ОСОБА_7 удар ножем, він точно не бачив. Після того, як ОСОБА_7 наніс йому удар ножем, то вони з ним пішли на кухню, де йому стало погано, і він попросив ОСОБА_24 довести його додому. Його будинок знаходиться неподалік будинку, де проживає ОСОБА_7. Він та ОСОБА_24 пішли додому. ОСОБА_24 довів його у під'їзд будинку, де він проживає. Після чого йому подзвонила його жінка, яка разом із сусідом довели його до квартири, де і викликали швидку допомогу. Будь-яких претензій до ОСОБА_7 він не має, просить його суворо не карати. При цих подіях він був одягнений у синій светр та куртку. Речі були вилучені.

Свідок ОСОБА_70 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_12 його сусід. Біля сьомої години вечора, більш точно він повідомити не може, 24 лютого 2015 року, до нього подзвонила сусідка - жінка ОСОБА_71 підійшла до нього, попросила допомогти занести ОСОБА_12 до квартири. Коли він вийшов у під'їзд, то побачив, що у ОСОБА_12 в області груди кров. Він допоміг занести його у квартиру. ОСОБА_12 нічого йому не розповідав, при яких обставинах він отримав поранення.

Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні показав, що дійсно він, потерпілий та обвинувачений зустрілися біля кафе «Россия», яке знаходиться у будинку АДРЕСА_1, у м. Слов'янську. Обвинуваченого він знав раніше. Події відбувалися у кінці лютого 2015 року, ввечері, час точно не пам'ятає. Вони вирішили піти до ОСОБА_7, вжити горілки. Вдома у ОСОБА_7, вони знаходилися на кухні, де вживали горілку, була пляшка 0,5 л ємкістю. У обвинуваченого та потерпілого був невеличкий конфлікт, можна сказати скоріше, що це була чоловіча розмова, при цьому ні потерпілий, ні обвинувачений не були агресивними, скоріше обвинувачений був збуджений, а потерпілий розгублений. Потім ОСОБА_7 та ОСОБА_12 пішли до кімнати, а він став курити у вікно на кухні. Коли вони повернулися, то він побачив, що у ОСОБА_12 на светрі червона пляма. Він та ОСОБА_7 запропонували викликати швидку допомогу, однак потерпілий відмовився та попросив, щоб він завів його до під'їзду будинку за місцем його проживання. Він погодився, а коли вони зашли у під'їзд, то потерпілий відмовився, щоб йому він викликав швидку допомогу, а також відмовився, щоб він довів його до квартири. Тоді він його залишив, і пішов. Магазин «Россия» працює з 08 год. 00 хв. до 20 год. 30 хв., також працює і кафе, яке знаходиться у магазині.

Свідок ОСОБА_72 у судовому засіданні показала, що вона є жінкою ОСОБА_12, показання давати погоджується, повідомила суду, що 24 лютого 2015 року, вона дзвонила чоловікові цілий день, однак додзвонитися не мала змоги. О 09 год. - 10 год. вечора, вона йому знову подзвонила, і ОСОБА_12 повідомив, що він знаходиться у під'їзді, і щоб вона вийшла. Коли вона вийшла, то вирішила спочатку, що її чоловік у сильному алкогольному сп'янінні, а потім побачила, що у нього йде кров, і він впав. Тоді вона пішла до сусіда ОСОБА_70, який їй допоміг занести ОСОБА_12 до квартири. Після чого вона викликала матір ОСОБА_12 та швидку допомогу. За яких обставин він отримав поранення, ОСОБА_12 спочатку не зміг пояснити, тому був у сильному алкогольному сп'янінні. Пізніше він повідомив, що він вживав спиртні напої із сусідом ОСОБА_73, потім вони пішли у гості до обвинуваченого, де також вжили горілки, а потім у них з обвинуваченим стався невеличкий конфлікт на побутовому грунті, і той наніс удар ножем її чоловікові. Наслідки після поранення досить тяжкі, тому що її чоловік втратив роботу, необхідно було їхати в Харків для реабілітації після поранення, все потребувало грошей. У них є неповнолітні діти, які також потребують матеріальної допомоги. Отже тягар утримання сім'ї залишився на ній.

Свідок ОСОБА_74 у судовому засіданні показала, що вона є матір'ю потерпілого ОСОБА_12, показання давати погоджується. Повідомила, що ввечері 24 лютого 2015 року, точно часу не пам'ятає, їй подзвонила її невістка ОСОБА_72 та повідомила, що ОСОБА_12 лежить у коридорі, він поранений. Вона проживає неподалік, тому відразу прийшла до них додому, побачила, сина, який лежить у коридорі, у нього з груди йде кров. Потім швидка допомога приїхала, сина забрали. Обвинуваченого вона не знає. Зі слів невістки, вона дізналася, що її син був у обвинуваченого вдома, вони вживали спиртні напої разом із сусідом ОСОБА_73 Потім у ОСОБА_12 із ОСОБА_7 стався невеличкий конфлікт на побутовому рівні, і останній наніс удар ножем її синові. Після чого її син лікувався понад три тижні, було витрачено багато коштів на його лікування.

Свідок ОСОБА_75 у судовому засіданні показав, що він виїжджав із швидкою допомогою на виклик. Коли зайшли до квартири, то він бачив, що хворий лежить у коридорі, ногами до виходу, розрізали одяг, виявили поранення, зупинили кровотечу. Хворий був при свідомості, повідомив, що його боляче дихати. За характером кровотечі, зрозуміли, що поранення проникаюче, за видом рани було видно - що вона колото - різана. Також у квартирі були дві жінки, одна молода, інша старіша.

Свідок ОСОБА_76 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_12 його кум. Про події, які з ним сталися 24 лютого 2015 року йому нічого невідомо, оскільки ОСОБА_12 йому про них нічого не розповідав, хоч він і навідував його у лікарні. Щодо характеру ОСОБА_12, то він може повідомити, що ОСОБА_12 за характером спокійний, сімейний. На теперішній час він став спілкуватися менше, тому, що в нього з'явилася сім'я, турботи, але наскільки він з ним спілкувався, то він не пам'ятає, що ОСОБА_12 зловживав спиртними напоями, спілкувався із підозрілими особами.

Свідок ОСОБА_41 у судовому засіданні підтвердив, що він був присутній як понятий при проведенні огляду квартири, де як йому стало відомо ОСОБА_7 наніс удар ножем невідомому йому чоловікові. Будь-яких претензій щодо проведення огляду ним не заявлено, дійсно він був ознайомлений з протоколом поставив там свій підпис. Також бачив, що був вилучений ніж.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показала, що вона була присутня як понята при проведенні огляду квартири, де як їй стало відомо ОСОБА_7 наніс удар ножем невідомому їй чоловікові. Будь-яких претензій щодо проведення огляду нею не заявлено, підтвердила, що була ознайомлена з протоколом, поставила там свій підпис. Також підтвердила, що при огляді був вилучений ніж.

Із витягу з кримінального провадження № 120505051000504 видно, що 24 лютого 2015 року внесено до ЄДРДР відомості щодо вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 121 КК України(т.№2, а.с.29);

Із протоколу огляду місця події від 25 лютого 2016 року видно, що об'єктом огляду є під'їзд будинку № 49, розташований по вул. Комунарів у м. Слов'янську Донецької області, де було виявлено на сходах з 1-го до 2-го поверху під'їзду плями бурого кольору. Був зроблений змив та контрольний змив речовини бурого кольору, які поміщені до паперового конверту(т.№2, а.с.33);

Із протоколу огляду місця події від 25 лютого 2015 року, з письмового дозволу власника квартири ОСОБА_36 була оглянута квартира АДРЕСА_3 Донецької області. В ході огляду, ОСОБА_7 в присутності двох понятих із шухляди шафи із тарілками добровільно дістав ніж зеленого кольору, на вигляд кухонний, загальною довжиною 280мм, довжиною клинка 130мм із написом, розташованим ближче до рукоятки «YINGGUNS Stainless steel», шириною 18 мм., шириною обушка 2 мм, на рукоятці ножа є кнопка з фіолетового пластику. ОСОБА_7 вказав, що саме цей ніж він тримав у лівій руці та ним наніс один удар чоловікові на ім'я ОСОБА_12. Ніж увійшов у живіт з правового боку. Ніж, з письмового дозволу власника квартири ОСОБА_36 був вилучений та запакований у ПЕТпакет, склеєний биркою, де поставили свої підписи присутні(т.№ 2, а.с. 36-41);

Згідно із протоколом огляду речей від 25 лютого 2015 року, оглянуті речі, які були одягнені на потерпілому ОСОБА_12 під час заподіяння йому тілесних ушкоджень 24 лютого 2015 року, а сем зимові кросівки, труси темно-сірого кольору, штани джинсові, светр синього кольору, футболка сірого кольору, куртка зимова, покривало зеленого кольору. Як видно із огляду вказаних речей на передній поверхні джинсів є плями червоного кольору, на передній частині светра розріз та є плями темно-червоного кольору, на передній частини футболки, куртки, а також на покривалі плями темно - червоного та бурого кольору(т.№2, а.с.42-44);

Із протоколу пред'явлення речей для впізнання, видно, що потерпілому ОСОБА_12 були надані фотографії із ножами, і він вказав на фото під номером 3, де був зображений ніж, який вилучений при огляді та наданий обвинуваченим, як на ніж, який тримав обвинувачений під час нанесення йому тілесних ушкоджень(т. № 2, а.с.46-47);

Відповідно протоколу проведення слідчого експерименту від 16 березня 2015 року із фототаблицями, потерпілий ОСОБА_12, що 24 лютого 2015 року він знаходився разом із своїм сусідом ОСОБА_24 за місцем проживання ОСОБА_7 АДРЕСА_21, де на кухні вони вживали горілку. Після того, як вони втрьох випили одну пляшку горілки, він та ОСОБА_7 пішли до кімнати, а ОСОБА_24 залишився у кухні. У кімнаті між ним та ОСОБА_7 виникла невеличка сутичка, в ході якої вони почали висловлюватися на адресу один одного нецензурною лайкою. Вони стояли один напроти одного. ОСОБА_7 взяв лівою рукою ніж зеленого кольору зі столика, який стояв поряд зліва, нічого не кажучи наніс удар зліва направо, згори вниз у праву сторону грудної клітки. Після чого потерпілий показав на статисті механізм нанесення тілесного ушкодження. Із фототаблиць до протоколу видно фіксація механізму нанесення тілесних ушкоджень, як вказує потерпілий ОСОБА_12.(т. № 2, а.с.51-54);

Із протоколу слідчого експерименту від 25 лютого 2015 року із фототаблицями, проведеного з письмового дозволу власника квартири ОСОБА_36 у квартирі АДРЕСА_11, видно, що обвинувачений ОСОБА_7 показав, що 24 лютого 2015 року у нього в гостях АДРЕСА_13 знаходився потерпілий ОСОБА_12 разом із ОСОБА_24, де на кухні вони вживали горілку. Після того, як вони втрьох випили одну пляшку горілки, він та ОСОБА_12 пішли до кімнати, а ОСОБА_24 залишився у кухні. У кімнаті між ним та ОСОБА_12 виникла невеличка сутичка, в ході якої вони почали висловлюватися на адресу один одного нецензурною лайкою. Вони стояли один напроти одного. ОСОБА_12 почав штовхати його у груди. На що він взяв ніж, який лежав на столику у залі, та виставив його на витягнуту руку. ОСОБА_12 у цей час намагався знову штовхнути його у груди на наткнувся на ніж. Після чого обвинувачений показав на статисті механізм нанесення тілесного ушкодження. Із фототаблиць до протоколу видно фіксація механізму нанесення тілесних ушкоджень, як вказує обвинувачений ОСОБА_7.(т. № 2, а.с. 61-70)

Із відповіді № 01/5-314 від 26 лютого 2015 року видно, що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, який проживає за адресою: АДРЕСА_20, 24 лютого 2015 року, о 21 год. 45 хв. був доставлений бригадою швидкої допомоги з діагнозом: проникаюче колото - різане поранення грудної клітки, гемоторакс(т.№2,а.с.35);

Згідно із висновками експерта № 178 від 24 березня 2015 року, в лікувальному закладі, у ОСОБА_12 було виявлено колото - різане поранення грудної клітки справа з гемотораксом(наявність крові у плевральній порожнині). Дане поранення утворилося в результаті одного ударного впливу пласким колюще -ріжущим засобом, можливо у вказаний в матеріалах справи строк та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Судячи по локалізації пошкодження, в момент його спричинення ОСОБА_12 міг бути звернений обличчям до нападника. Локалізація пошкодження доступна для дії власною рукою потерпілого( т. № 2, а.с.49-50);

Згідно із висновком експерта № 179 до висновку експерта № 178 від 24 березня 2015 року, не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень, наявних у потерпілого, при механізмі, на який вказав потерпілий ОСОБА_12 в ході допиту та проведення слідчого експерименту - тобто нанесення одного удару ножем в область грудної клітки справа(т.№ 2, а.с.56);

Згідно із висновками експерта № 180 від 24 березня 2015 року до висновків експерта №№ 178, 179 від 24 березня 2015 року в лікувальному закладі, у ОСОБА_12 було виявлено колото - різане поранення грудної клітки справа з гемотораксом(наявність крові у плевральній порожнини). Дане поранення утворилося в результаті одного ударного впливу пласким колюще - ріжущим засобом(зброєю). При проведенні хірургічного втручання встановлено, що напрям раневого каналу - спереду назад, зверху - вниз, що відповідає направленню прикладення травмуючої сили. Таким чином, направлення прикладення травмуючої сил, встановлене при проведенні оперативного втручання, не відповідає направленню травмуючої сили, на яке вказує ОСОБА_7 при допиті та проведенні слідчого експерименту (т. № 2, а.с. 72);

Згідно із висновками експерта № 227-Ц/15(початок - 12 березня 2015 року, кінець 20 березня 2015 року), групова приналежність крові потерпілого ОСОБА_12 - В(ІІІ) ізогемаглютиніном анти-А. В результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа( об'єкти №№ 4,5), який був вилучений при огляді місця події від 25 лютого 2015 року з квартири АДРЕСА_14, на рукоятці(об'єкт № 5), знайдено сліди потожирових виділень. При серологічному досліджені, встановити їх групову належність не було можливості, в зв'язку з тим, що при неодноразовій постановці реакції абсорбації - елюції, жодного антигенів(А,В,і Н) не було виявлено. Сліди крові на ножі не знайдені. В результаті проведення судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту пальців обох рук підозрюваного ОСОБА_7.(об'єкт № 3), сліди крові не знайдені. Що стосується клітинного складу, то його походження найбільш ймовірно за рахунок власних нігтьових ложе підозрюваного. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані. В результаті проведення судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів - змиві з правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_7.(об'єкти №№ 1,2), сліди крові не знайдені( т.№ 2, а.с.80-83);

Згідно із висновком експерта № 209 від 16 квітня 2015 року, на підставі описової частини висновку експерта № 178 від 24 березня 2015 року, судово-медичних документів ОСОБА_12, ознайомлення із наданих ножем, судячи по описанню об'єктивної картини ушкоджень в наданих на дослідження медичних документах - а саме: розміри рани грудної клітки справа, не виключається можливість утворення наявних тілесних ушкоджень при нанесення удару як наданим на експертизу ножем, так і будь-яким іншим ножем зі схожими характеристиками(т. № 2, а.с. 92);

Відповідно висновку експерта № 84 від 19 квітня 2015 року, на наданих на дослідження светрі синього кольору, футболці сірого кольору,, вилучених при огляді місця події від 25 лютого 2015 року, є по одному пошкодженні у виді наскрізного прямолінійного отвору. Пошкодження на представлених на дослідження светрі та футболці, вилучених при огляді від 25 лютого 2015 року, ймовірно могли утворитися в результаті дії ножа, вилученого при огляді місця події від 25 лютого 2015 року у кв.АДРЕСА_3 Донецької області( т.№2, а.с.96-100);

Судом оглянуті безпосередньо у судовому засіданні речові докази:

зимові кросівки, труси, штани, светр синього кольору, футболку сірого кольору, куртку зимову темносірого кольору, покривало, що належать потерпілому ОСОБА_12 та були на ньому одягнені під час вчинення відносно нього правопорушення, та ніж зеленого кольору, який був вилучений під час проведення огляду.

Згідно із постановою про долучення речових доказів від 26 березня 2015 року, зимові кросівки, труси, штани, светр синього кольору, футболку сірого кольору, куртку зимову темносірого кольору, покривало визнані речовими доказами по кримінальному провадженні № 12015050510000504, та направлені на зберігання в камеру схову речових доказів ОСОБА_34 ГУМВС України в Донецькій області (квитанція від 25 лютого 2015 року № 242, номер книги обліку речових доказів 363);

Згідно із постановою про долучення речових доказів від 26 березня 2015 року, ніж зеленого кольору визнаний речовим доказом по кримінальному провадженні № 12015050510000504 та направлений на зберігання в камеру схову речових доказів ОСОБА_34 ГУМВС України в Донецькій області (квитанція від 25 лютого 2015 року № 250, номер книги обліку речових доказів 363)(т. № 1, а.с.104-105).

Суд приймає до уваги показання обвинуваченого, потерпілого та свідків, оскільки вони не містять внутрішніх протиріч, узгоджуються між собою та іншими зібраними по справі доказами.

Суд приймає до уваги протоколи слідчих дій та вважає їх допустимими доказами, оскільки вони вчинені у відповідності до норм чинного КПК України.

У суду не виникає сумнівів у висновках експертиз, оскільки вони проведені компетентною особою, з достатнім стажем роботи, із дотриманням норм КПК та КК України, не містять суперечностей та узгоджуються з іншими доказами по справі, отже є належним та допустимим доказом по справі.

Даючи оцінку всім доказам, які були досліджені в процесі судового розгляду, суд приходить до переконання що обставини, викладені у обвинувальному акті щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 по вказаному епізоду знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, його дії по вказаному епізоду кваліфіковані вірно, а тому вважає, що ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України, тобто вчинив заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя потерпілого ОСОБА_12 в момент спричинення.

Судом досліджені дані про особу ОСОБА_7.

Відповідно характеристики керівника квартального комітета мікрорайона «Центр-2» м. Слов'янська від 21 жовтня 2014 року, за місцем проживання АДРЕСА_22, ОСОБА_7 зарекомендував себе з посередньої сторони. Громадський порядок не порушує, спиртними напоями не зловживає. Скарг на його поведінку від мешканців мікрорайона не поступало. Відносини із сусідами не підтримує.(т.№ 1, а.с.235);

Відповідно характеристики керівника квартального комітета мікрорайона «Центр-2» м. Слов'янська, за місцем проживання АДРЕСА_22, ОСОБА_7 зарекомендував себе незадовільно. Зловживає спиртними напоями, спілкується із особами сумнівної поведінки. Відносини із сусідами не підтримує. На його поведінку від мешканців мікрорайона постійно поступають скарги.(т.№ 2, а.с.107);

Відповідно характеристики від 10 листопада 2015 року, ОСОБА_7 характеризується посередньо, скарг на нього не поступало, відносини із сусідами не підтримує (т. № 5, а.с. 215).

Свідок ОСОБА_77 в судовому засіданні показала, що дійсно вона підписувала на ОСОБА_7 дві різні характеристики, за якими в перший раз дала позитивну характеристику, тому що будь-яких скарг на ОСОБА_7 з боку мешканців не поступало. Другий раз дала негативну, тому їй на телефон у грудні 2014 року подзвонила невідома жінка, яка повідомила, що по сусідству з її квартирою у квартирі АДРЕСА_15 шумно, чутно музику, гучну розмову.

За таких підстав, суд приймає до уваги характеристику від 10 листопада 2015 року, як таку яка відповідає встановленим у судовому засіданні характеризуючим даним особи обвинуваченого.

згідно із довідками КЛПУ "Обласна психіатрична лікарня м. Слов'янська" ОСОБА_7 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т.№1, а.с.232, т. № 2, а.с.108);

згідно із довідкою КЛПУ "Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська" на обліку у лікаря-нарколога ОСОБА_7 перебуває з 1994 року з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних та інших психоактивних речовин. Синдром залежності» (т.№ 1, а.с.232, т.№2, а.с.108);

Раніше судимий:

19 вересня 1997 року Слов'янським районним судом Донецької області за ч.1 ст. 229-1 КК України до двох років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку строком на два роки;

04 червня 1998 року Слов'янським міським судом Донецької області за ст.ст. 17, ч.3 ст.81, ч.2 ст. 83, ч.2,3 ст.194 із застосуванням ст.43 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі;

11 листопада 2004 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Звільнився умовно - достроково 24 лютого 2006 року. Невідбутий строк покарання один рік три місяці 12 днів;

04 серпня 2009 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі із застосування ст. ст.75, 76 КК України, скасований Апеляційним судом Донецької області від 18 грудня 2009 року, визнано засудженим за ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 14 вересня 2012 року звільнений умовно-достроково, невідбутий строк покарання 1 рік, 1 місяць 29 днів,

Обставинами, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння, повторність та рецидив злочину.

Обставин, що пом'якшує покарання, згідно із ст. 66 КК України, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду і міри покарання суд, відповідно ст. 65 КК України, приймає до уваги конкретні обставини вчинених правопорушень обвинуваченим, сукупність всіх характеризуючих їх обставин, ступінь тяжкості вчинених злочинів, віднесення його законодавцем до категорії середньої тяжкості та тяжких, характер і ступінь їх суспільної небезпеки, характер дій обвинуваченого у здійсненні ним злочинних намирів, ступінь негативних втрат потерпілими сторонами, дані про особу ОСОБА_7.

При цьому, суд приймає до уваги відсутність обставин, що пом'якшує покарання, наявність обставин, що обтяжують покарання, ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_7 не працює та не працював, неодружений, дітей на утриманні не має, позицію потерпілого ОСОБА_12, який претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не пред'являв, просив суворо обвинуваченого не карати, позицію потерпілої ОСОБА_11, яка наполягала на суворому покаранні, позицію прокурора у судовому засіданні, ту обставину, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, вчинив декілька злочинів у невеликий проміжок часу, при цьому два злочини проти життя та здоров'я. Отже, суд всебічно оцінив викладені обставини, а тому визнає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей Особливої частини Кримінального Кодексу України, за кожний злочин окремо. Суд, враховуючи той факт, що ОСОБА_7 було вчинено декілька злочинів, вважає за необхідне призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.

Вказане покарання обвинуваченому по своєму виду та розміру на думку суду буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи цивільний позов прокурора в інтересах КЛПЗ "Міська лікарня імені Леніна м. Слов'янська" про стягнення з обвинуваченого коштів на лікування потерпілої ОСОБА_14, витрачених КЛПЗ "Міська лікарня імені Леніна м. Слов'янська", суд виходив з таких встановлених у судовому засіданні обставин та відповідних ним доказів.

Із довідки КЛПЗ "Міська лікарня імені Леніна м. Слов'янська" № 01/5-1066 від 27 листопада 2014 року, видно, що ОСОБА_14 знаходилася на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії травматології в період часу з 19 жовтня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_15 року, вартість одного койко-дня становила 285 грн. 17 коп., отже 5 днівХ385 грн. 17 коп. =1155 грн. 51 коп.(т.№ 1, а.с.127)

Відповідно ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони, або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

З огляду на викладене, враховуючи ту обставину, що судом ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України щодо потерпілої ОСОБА_14, а також ту обставину, що сума зазначена в позовній заяві є об'єктивною знайшла своє підтвердження при розгляді справи, суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню.

Вирішуючи цивільний позов прокурора в інтересах КЛПЗ "Міська лікарня імені Леніна м. Слов'янська" про стягнення з обвинуваченого коштів на лікування потерпілої ОСОБА_12, витрачених КЛПЗ "Міська лікарня імені Леніна м. Слов'янська", суд виходив з таких встановлених у судовому засіданні обставин та відповідних ним доказів.

Із довідки КЛПЗ "Міська лікарня імені Леніна м. Слов'янська" № 01/5-515 від 16 квітня 2015 року, видно, що ОСОБА_12 знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні в період часу з 24 лютого 2015 року по 06 березня 2015 року, вартість одного койко-дня у лютому становила 427 грн. 75 коп., у березні 498 грн. 23 коп., отже 4 дніХ427 грн. 75 коп. + 6 днів Х 498 грн. 23 коп.=4700 грн. 38 коп.(т.№ 2, а.с.101)

Відповідно ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони, або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

З огляду на викладене, враховуючи ту обставину, що судом ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України щодо потерпілого ОСОБА_12, а також ту обставину, що сума зазначена в позовній заяві є об'єктивною знайшла своє підтвердження при розгляді справи, суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню.

Щодо розв'язання питання про розподіл процесуальних витрат, суд виходить з таких міркувань.

Із довідки б/н, витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню № 12014050510003785 становлять 196 грн. 56 коп.(т.№ 1, а.с.167);

Із довідки б/н, витрати на проведення експертизи № 84 від 19 квітня 2015 року по кримінальному провадженню № 12014050510000504 становлять 306 грн. 90 коп.(т.№ 2, а.с.95);

Відповідно ст. 118 КПК України, процесуальні витрати зокрема складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів.

В ст. 243 КПК України зокрема зазначається, що сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи.

Статтею 122 КПК України передбачений порядок здійснення оплати витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Аналіз зазначеної статті дозволяє дійти висновку, що законодавець у вказаній статті зазначає коло осіб, на яких за певних умов покладається обов'язок на покриття процесуальних витрат під час проведення кримінального провадження як під час досудового розслідування так і судового слідства.

За змістом ст. 122 КПК України, яка передбачає залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з державного бюджету.

Відповідно ст. 124 КПК України, яка передбачає розподіл процесуальних витрат, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З огляду на викладене, з врахуванням вимог ст. 124 КПК України, суд вважає, що з обвинуваченого слід стягнути в прибуток держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 196 грн. 56 коп. +306 грн. 90 коп.= 503 грн. 46 коп.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно ст. 100 КПК України.

Крім цього, суд, з врахуванням положень ч. 4 ст. 174 КПК України, вважає необхідним скасувати арешт майна обвинуваченого.

Розв'язуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у відповідності до п. 14 ст. 368 КПК України, суд виходить з наступного.

Під час досудового розслідування по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2015 року до ОСОБА_7 був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого закінчувався 17 березня 2015 року. 27 лютого 2015 року під час судового розгляду по даному кримінальному провадженні, запобіжний захід був змінений на тримання під вартою. 27 лютого 2015 року був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою під час проведення досудового розслідування за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою був продовжений ухвалою суду.

Як роз'яснено у Листі ВССУ «Про судову практику застосування судами першої інстанції та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», згідно рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», в якому, зокрема, зазначено таке: «Законність тримання заявника під вартою з 15.10.2001 до 04.08.2003 п. 74 «Суд вважає, що за відсутності чіткого положення, яке встановлювало б правило, коли і за яких умов взятий під вартою на стадії досудового розслідування має далі триматися під вартою на стадії судового розслідування, такий стан не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей п. 1 ст. 5 Конвенції. Суд також повторює, що практика, яка склалася в умовах прогалин законодавства, коли особа може перебувати під вартою без визначення певного строку тримання, без конкретного правового положення або судового рішення, сама по собі суперечить принципу правової визначеності і захисту від свавілля, які є загальною ідеєю Конвенції принципу верховенства права (див. справу «Барановський проти Польщі») № 28358/95, п.п. 55-56, ЄКЛП 2000-III, та справу «Кавка проти Польщі» № 25874/94 п. 51, від 09.01.2001, справу «Фельдман проти України», № 76556/01 та № 3877904, п. 73 від08.04.2010)». У п. 75 цього ж рішення вказано, що хоча національний суд 15.10.2001 прийняв рішення про попереднє ув'язнення заявника, він не визначив подальший строк тримання під вартою і жодним чином не обгрунтував своє рішення. Це призвело до стану невизначеності підстав перебування заявника під вартою після цієї дати. У зв'язку з цим Суд нагадує, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (див. справа «Соловей і Зозуля проти України», п. 76, від 27.11.2008). За таких обставин Суд вважає, що рішення районного суду від 15.10.2001 не забезпечило заявникові адекватного захисту від свавілля, який є важливим елементом «законності» тримання під вартою у розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції, а тому тримання заявника під вартою після 15.10.2001 також не відповідає п. 1 ст. 5 Конвенції».

Аналізуючи наведені правові позиції ЄСПЛ, можна дійти висновку про те, що зазначення у вироку строку шляхом настання певної події, а саме набрання цим вироком законної сили не суперечитиме п. 74 рішення у справі «Харченко проти України». Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 115 КПК строки, встановлені КПК, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

При цьому, якщо питання про доцільність та обгрунтованість тримання засудженого під вартою виникає на стадії апеляційного оскарження і апеляційного провадження, суд з метою забезпечення прав засудженого в разі неможливості завершення провадження в апеляційному порядку до спливу двомісячного строку з дня ухвалення вироку судом першої інстанції необхідно незалежно від наявних клопотань сторін кримінального провадження розглянути питання доцільності та обгрунтованості тримання під вартою. У такому випадку суд застосовує правила ст. 331 КПК до завершення розгляду провадження в суді апеляційної інстанції.

Отже з врахуванням роз'яснень, викладених у Листі ВССУ «Про судову практику застосування судами першої інстанції та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», при вирішенні питання що належить вчинити із заходами кримінального провадження, обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на думку суду слід залишити до набрання вироку законної сили.

З протоколу затримання, видно що ОСОБА_7 був затриманий 25 лютого 2015 року о 19 год. 30 хв.(т.№ 2, а.с.57-58). 27 лютого 2015 року судом йому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою(т. № 1, а.с. 32-33,44-45). У зв'язку з цим, суд відповідно ч.5 ст. 72 КК України, вважає, що термін перебування ОСОБА_7 під вартою як запобіжний захід з 25 лютого 2015 року по 08 червня 2016 року слід обчислювати із розрахунку один день утримання під вартою за два дні позбавлення волі.

На перевірку доводів обвинуваченого щодо його затримання 19 жовтня 2014 року, судом досліджені журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених № 342 за 19 жовтня - 20 жовтня 2014 року, згідно із яким жодного запису щодо доставлення ОСОБА_7 до ОСОБА_34 немає, показання свідка ОСОБА_78, згідно із якими особисто він став приймати участь як оперативний працівник у справі за обвинуваченням ОСОБА_7 після того, як йому слідчим були дані відповідні вказівки, щодо затримання ОСОБА_719 жовтня 2014 року йому нічого не відомо, показання свідка ОСОБА_79, згідно із якими він працює начальником у черговій частині лише два місяці, дійсно у відділі МВ є камери затримання, однак з літа 2014 року вони не працюють, опечатані, щодо того, щоб були випадки щоб там тримали затриманих йому невідомо, ствердив, що всі відвідувачі повинні бути записані у журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених № 342, показання матері ОСОБА_36, яка ствердила, що дійсно їй 19 жовтня 2014 року подзвонили, представилися працівниками міліції та повідомили, що її сина затримано, і що він завтра вранці прийде та повідомити про причину його затримання.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що протокол затримання ОСОБА_7 у порядку ст. 208 КПК України не складався.

Як видно із показань обвинуваченого будь-яких недозволених методів під час проведення ним у міськвідділу 19 жовтня 2014 року не застосовувалося, у нього просто відібрали пояснення, а потім залишили у камері у МВ, а наступного дня був проведений огляд під'їзду та квартири АДРЕСА_16 за його участю.

Аналізуючи встановлені у судовому засіданні наведені докази, суд зазначає, що стороною обвинувачення показання обвинуваченого щодо його затримання 19 жовтня 2014 року та тримання у ОСОБА_34 не спростовані, оскільки відсутність запису у журналі на думку суду не є достовірним доказом того, що такого затримання не відбулося, свідки ОСОБА_79 та ОСОБА_78 у судовому засіданні лише ствердили, що запис про доставку затриманого до МВ повинен бути у журналі, однак на думку суду вони не спростовують показань обвинуваченого та свідка ОСОБА_36, які неодноразово повідомляли у судовому засіданні про те, що обвинувачений ОСОБА_7 прийшов до дому лише 20 жовтня 2014 року, до того ж у судовому засіданні як потерпіла ОСОБА_11, так і свідок ОСОБА_37 ствердили, що вони приходили до ОСОБА_7 додому по вул. АДРЕСА_3, 19 та 20 жовтня 2014 року, дзвонили йому на телефон, однак нікого вдома не застали.

Виходячи з вказаного, з врахуванням положень ст. 7 КПК України, суд приймає до уваги показання обвинуваченого, і враховуючи, що таке затримання не потягло за собою будь - яких наслідків щодо обмови обвинуваченого, тощо, вважає, що термін затримання обвинуваченого, який на думку суду становить з моменту госпіталізації ОСОБА_14 до моменту проведення огляду події ( 16 год. 12 хв. 19 жовтня 2014 року по 11 год. 10 хв. 20 жовтня 2014 року) слід зарахувати у строк попереднього ув'язнення, який слід обчислювати із розрахунку один день утримання під вартою за два дні позбавлення волі..

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.2 ст.121, ч.2 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_7 покарання:

за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5(п'яти)років позбавлення волі,

за ч.2 ст.121 КК України у виді 9(дев'яти)років позбавлення волі,

за ч.2 ст.309 КК України у виді 2(двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання до відбуття 10(десять) років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 із заліком досудового ув'язнення обчислювати з моменту затримання - 25 лютого 2015 року із зарахуванням часу затримання з 16 год. 12 хв. 19 жовтня 2014 року по 11 год. 10 хв. 20 жовтня 2014 року .

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, термін перебування ОСОБА_7 під вартою як запобіжний захід з 25 лютого 2015 року по 08 червня 2016 року включно із зарахуванням часу затримання з 16 год. 12 хв. 19 жовтня 2014 року по 11 год. 10 хв. 20 жовтня 2014 року, обчислювати із розрахунку один день утримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_7 до вступу вироку у законну силу залишити попередній -тримання під вартою.

Накладений арешт на одну пару домашніх капців, одну пару шкарпеток чоловічих, футболку чорного кольору х/б, штани спортивні, пайту сірого кольору з плямами бурого кольору згідно із ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2015 року - скасувати.

Процесуальні витрати на залучення експерта на проведення судової хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в розмірі 196(сто дев'яносто шість) грн. 56 коп. судової трасологічної експертизи в сумі 306(триста шість) грн. 90 коп. стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави.

Речові докази:

светр білого кольору із плямами бурого кольору на комірі та на рукавах у розрізаному стані; джинси, бюстгальтер, труси, панчохи, шкарпетки, чоботи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014050510003750 відповідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 14 листопада 2014 року, і згідно із квитанцією № 41 від 14 листопада 2014 року передані до камери схову ОСОБА_34 УМВС України, пакети із марлею із слідами крові ОСОБА_14, пакети із марлею із слідами крові ОСОБА_7, пакети із марлею зі зразками крові ОСОБА_14- після вступу вироку у законну силу - знищити;

одну пару домашніх капців, одну пару шкарпеток чоловічих, футболку чорного кольору х/б, штани спортивні, пайту сірого кольору з плямами бурого кольору, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014050510003750 відповідно постанови про визнання речових доказів від 09 лютого 2015 року, і згідно із квитанцією № 148 від 13 січня 2015 року передані до камери схову ОСОБА_34 УМВС України - після вступу вироку у законну силу - повернути обвинуваченому ОСОБА_7 за належністю;

DVD - диск із відеозаписом слідчого експерименту від 03 лютого 2015 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014050510003750 відповідно постанови про визнання речових доказів від 03 лютого 2015 року, магнітний носій диск CD-R 700 мб з інформацією, визнаний речовим доказом відповідно постанови про визнання речових доказів від 30 листопада 2015 року, вилучений в ході тимчасового доступу до речей, - після вступу вироку у законну силу - зберігати у матеріалах справи;

канабіс(залишок після експертизи масою 7,88 г) в одному пакеті з полімерного матеріалу в опечатаному вигляді, - визнаний речовим доказом по кримінальному провадженні № 12014050510003785, згідно із постановою про долучення речових доказів від 03 листопада 2014 року, та направлений на зберігання в камеру схову речових доказів ОСОБА_34 ГУМВС України в Донецькій області (корінець квитанції від 03 листопада 2014 року № 53)- після вступу вироку в законну силу - знищити;

зимові кросівки, труси, штани, светр синього кольору, футболку сірого кольору, куртку зимову темносірого кольору, покривало визнані речовими доказами по кримінальному провадженні № 12015050510000504 згідно із постановою про долучення речових доказів від 26 березня 2015 року, та направлені на зберігання в камеру схову речових доказів ОСОБА_34 ГУМВС України в Донецькій області (квитанція від 25 лютого 2015 року № 242, номер книги обліку речових доказів 363) - після вступу вироку у законну силу - повернути ОСОБА_12 за належністю.

ніж зеленого кольору визнаний речовим доказом по кримінальному провадженні № 12015050510000504 згідно із постановою про долучення речових доказів від 26 березня 2015 року, та направлений на зберігання в камеру схову речових доказів ОСОБА_34 ГУМВС України в Донецькій області (квитанція від 25 лютого 2015 року № 250, номер книги обліку речових доказів 363) після вступу вироку у законну силу - повернути володільцеві за належністю.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на лікування потерпілого - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь КЛПЗ «Міська лікарня м. Слов'янська», , МФО 834016 ГУДКУ в м. Слов'янську Донецької області, ОКПО 01991197, р/р 3516001049258, адреса: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Шевченка, 40, витрати на лікування потерпілого в сумі 1155(тисяча сто п'ятдесят п'ять) грн. 51 коп.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на лікування потерпілого - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь КЛПЗ «Міська лікарня м. Слов'янська», , МФО 834016 ГУДКУ в м. Слов'янську Донецької області, ОКПО 01991197, р/р 3516001049258, адреса: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Шевченка, 40, витрати на лікування потерпілого в сумі 4700(чотири тисячі сімсот) грн. 38 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок складено у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.

Головуючий-суддя: О.В.Ільяшевич

Часті запитання

Який тип судового документу № 58226675 ?

Документ № 58226675 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 58226675 ?

Дата ухвалення - 08.06.2016

Яка форма судочинства по судовому документу № 58226675 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 58226675 ?

В Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 58226675, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Судове рішення № 58226675, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 08.06.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 58226675 відноситься до справи № 243/1330/15-к

Це рішення відноситься до справи № 243/1330/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 58226557
Наступний документ : 58226710

Використовуючи YouControl, ви зможете глибоко аналізувати ваших контрагентів:

  • Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
  • Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
  • Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
  • Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
  • Перевірити наявність податкового боргу;

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

Ми у соцмережах

LinkedIn Youtube Instagram

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Сплачуйте онлайн

Ми у соцмережах

LinkedIn Youtube Instagram

Сплачуйте онлайн

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

YouControl — повне досьє на кожну компанію України

© 2026 All rights reserved