Ухвала суду № 58225081, 09.06.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21037/16-ц

Провадження № 2/761/5948/2016

У Х В А Л А

09 червня 2016 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: Національна комісія, що здійснює Державне регулювання у сфері Ринків фінансових послуг про захист прав споживача та визнання правочину недійсним, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом, в якому просить визнати недійсним договір факторингу № 18 від 20 квітня 2015 року укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» в частині передачі споживчого кредитного договору № 11392822000, підписаного ОСОБА_1 і ПАТ «УкрСиббанк» від 10 вересня 2008 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом посилається на те, що він як споживач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову до суду та посилається на постанову Пленуму ВССУ від 30.03.2012р. № 5.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. № 5, позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим статтею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку"; у разі пред'явлення позову про захист прав споживачів відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" у заяві має бути викладено, яке саме право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити, тощо. До позовної заяви має бути додано документ, що підтверджує сплату судового збору за ставками, встановленими Законом України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір". При цьому від сплати судового збору (пункт 17 статті 5 цього Закону), наприклад, за подання позовів, апеляційної/касаційної скарги у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, споживачі звільнені лише в разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів, наприклад за позовом банку про стягнення кредитної заборгованості, що відповідає змісту частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів". Це не виключає застосування до сторін спору положення статті 82 ЦПК щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.

Роз'яснення у вказаній постанові стосуються розгляд справ за позовами, що виникають при укладенні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів, а також при визнанні їх недійсними, повинен здійснюватись у точній відповідності із законом та в установлені для цього строки.

Однак в даному разі предметом спору є договір факторингу, а не кредитний договір.

Договір факторингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до групи договорів про надання фінансових послуг. Сторонами договору є фактор і клієнт (стаття 1079 ЦК України). Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа ? підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Відтак на спірні правовідносини не поширюється ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у передбаченому законом розмірі.

Згідно ч. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України, „ Про судову практику розгляд цивільних справ про визнання правочинів недійсними ", від 06.11.2009 року, у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК за загальною сумою всіх вимог.

Так, відповідно до п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду фізичною особою, не майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.)

Реквізити для сплати судового збору за подання позовних заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: розрахунковий рахунок 31211206700011, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, ЄДРПОУ 37995466, банк одержувача ГУ ДКУС у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001, призначення платежу: «Судовий збір».

Вказаний недолік є підставою для залишення позову без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 119, 121, 209, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: Національна комісія, що здійснює Державне регулювання у сфері Ринків фінансових послуг про захист прав споживача та визнання правочину недійсним - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: