Ухвала суду № 58223877, 31.05.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1416/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 59 Євтушенко П. М. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л. В.суддівПальонного В. С., Карпенко О. В. при секретаріСиниці Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів ,-

в с т а н о в и л а :

25 березня 2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України про визнання недійсним прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, посилаючись на те, що ОСОБА_7 на праві приватної власності належить легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT 1.9D, 1994 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний державний номер НОМЕР_2.

Позивачі вказують у позові, що 30 вересня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу даного транспортного засобу в усній формі, відповідно якого, ОСОБА_7 зобов'язався передати ОСОБА_6 у власність належний йому на праві власності вищевказаний автомобіль, а останній зобов'язувався сплатити ОСОБА_7 61000 грн. частинами в якості оплати вартості автомобіля, на підтвердження чого ОСОБА_7 написав розписку від 30 вересня 2011 року.

Позивачі зазначають у позові, що за період часу з 30 вересня 2011 року по 06 лютого 2014 рік позивач ОСОБА_6 повністю виконав свої зобов'язання по оплаті за договором купівлі-продажу автомобіля від 30 вересня 2011 року, про що свідчать розписки ОСОБА_10 від 30 вересня 2011 року, 30 червня 2012 року, 18 квітня 2013 року та 06 лютого 2014 року. Однак, в подальшому ОСОБА_7 відмовився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, в зв'язку з чим ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_11 про визнання дійсним договору від 30 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про купівлю-продаж автомобіля та визнання за ОСОБА_6 права власності на автомобіль.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2014 року забезпечено позов по вищевказаній цивільній справі та накладено арешт на спірний автомобіль, заборонено його відчуження, зняття з обліку та перереєстрацію. Дану ухвалу роз'яснено ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 січня 2015 року.

Однак, посилаються позивачі, державні виконавці ВДВС Черкаського РУЮ всупереч ухвалі від 25 грудня 2014 року, вилучили вищевказаний автомобіль у ОСОБА_10, незважаючи на встановлення ухвалою суду заборони відчуження вказаного транспортного засобу та призначили проведення електронних торгів з продажу зазначеного майна. В зв'язку із чим, ОСОБА_6 було направлено рекомендований лист до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України з проханням зупинити проведення (процедуру) електронних прилюдних торгів з продажу легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT 1.9D, 1994 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний державний номер НОМЕР_2 до моменту зняття Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області арешту та заборони відчуження вказаного транспортного засобу, але відповідачем було проведено електроні торги.

Позивачі вказують у позові, що торги з продажу даного автомобіля, за результатами проведення яких був складений протокол проведення електронних торгів № 58577 від 05 березня 2015 року, були проведенні всупереч ухвалі суду, а отже з недодержанням вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України. Враховуючи те, що вказаний транспортний засіб реалізовувався з прилюдних торгів як арештоване майно, підставою для визнання таких прилюдних торгів недійсними, є в тому числі порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Типовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Порядком реалізації арештованого майна. Тому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з даним позовом та просили визнати недійсними торги з реалізації автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT 1.9D, 1994 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний державний номер НОМЕР_2, що відбулися 05 березня 2015 року; визнати недійсними результати та протокол проведення електронних торгів з реалізації даного автомобіля.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_8.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_9.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, Державного підприємства «Інформаційний центр Міністерства Юстиції України - про визнання недійсним прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 оскаржили його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянти посилаються на те, що при вирішенні справи і ухваленні рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мали істотне значення для справи, висновки суду не відповідають реальним обставинам справи, а норми матеріального права неправильно застосовані, тому рішення суду є незаконним, необґрунтованим. Просять скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2016 року та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити їх позов повністю.

Сторони про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення чи перенесення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи спір, та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачів по проведенню торгів з реалізації VOLKSWAGEN, модель PASS. 1.9D, 1994 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний державний номер НОМЕР_2, що відбулися 05 березня 2015 року, вчинені на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Позивачами не надано суду доказів того, що ними оскаржувались дії державного виконавця щодо накладення арешту на автомобіль чи проведення прилюдних торгів з реалізації автомобіля, в зв'язку з чим посилання позивачів на порушення з боку ДВС не підтверджені відповідними та належними доказами.

Також суд першої інстанції зазначав, що посилання представника позивачів на те, що на адресу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України направлялась ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 січня 2015 року для виконання є безпідставним, так як в судовому засіданні встановлено, що зазначена ухвала не була належним чином оформлена.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що висновки суду першої інстанції є вірними, такими що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно вимог до ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні 21 листопада 2014 року державним виконавцем ВДВС Черкаського РУЮ відкрито виконавчі провадження ВП № 45650129 та ВП № 45650005 на підставі виконавчих листів № 2/707/321/14, виданих 30 жовтня 2014 року Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 заборгованості в сумі 37726,53 грн. та на користь ОСОБА_14 - 25424,73 грн. (а. с. 31, 32).

Вказані виконавчі провадження об'єднані у зведене виконавче провадження постановою державного виконавця ВДВС Черкаського РУЮ від 05 грудня 2014 року (а. с. 33).

Постановою державного виконавця ВДВС Черкаського РУЮ від 12 грудня 2014 року накладено арешт майна боржника, а саме на: AUDI 80 1.8 S, 1888 р.в., днз. НОМЕР_3, зеленого кольору, № кузова НОМЕР_4, свідоцтво НОМЕР_5; VOLKSWAGEN PASSAT 1.9 D, синього кольору, 1994 р.в., днз. НОМЕР_2, синього кольору, № двигуна НОМЕР_6, № кузова НОМЕР_1; VOLKSWAGEN Transporter, 2001 р.в., НОМЕР_7, білого кольору, № двигуна НОМЕР_8, № кузова НОМЕР_9 (а. с. 38,39).

15 грудня 2014 державним виконавцем ВДВС Черкаського РУЮ винесено постанову про розшук майна боржника, а саме на вказані автомобілі (а. с. 40).

Згідно акту опису й арешту майна від 23 грудня 2014 року накладено арешт на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 1.9 D, днз. НОМЕР_2, належний ОСОБА_7 (а. с. 41).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» 25 грудня 2014 року державним виконавцем ВДВС Черкаського РУЮ винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості арештованого автомобіля (а. с. 34).

Згідно даних акту про проведення електронних торгів (аукціону), складеного державним виконавцем, вбачається, що 05 березня 2015 року ПД «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України проведено електронні торги арештованого майна боржника ОСОБА_7, а саме: легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT 1.9 D, 1994 року випуску, синього кольору, днз. НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, переможцем яких став гр. ОСОБА_8

Даний акт було видано на підставі протоколу № 58577 проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна від 05 березня 2015 року (а. с. 5, 43).

30 березня 2015 року постановами державного виконавця ВДВС Черкаського РУЮ закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2/707/321/14 виданих 30 жовтня 2014 року Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 заборгованості в сумі 37726,53 грн. та на користь ОСОБА_14 - 25424,73 грн. (а. с. 44, 45).

Із матеріалів справи також вбачається та встановлено під час розгляду справи, що 30 вересня 2014 року ОСОБА_7 написав розписку, згідно якої зобов'язався передати у власність належний йому автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT 1.9 D, 1994 р.в., № кузова НОМЕР_1, днз. НОМЕР_2 ОСОБА_6. Відповідно ОСОБА_6 зобов'язувався сплатити за автомобіль 61000 грн. частинами та після сплати зазначеної суми, вони домовилися оформити письмовий та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (а. с. 7).

Згідно даних розписок ОСОБА_7 від 30 вересня 2011 року, 30 червня 2012 року, 18 квітня 2013 року, 06 лютого 2014 року вбачається, що ОСОБА_6 виплатив йому кошти за вищевказаний автомобіль в сумі 61000 грн. (а. с. 8-10). Оскільки ОСОБА_7 не виконав свої зобов'язання по вищевказаних розписках та не уклав з ОСОБА_6 в установленому законом порядку договір купівлі-продажу автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT 1.9 D, 1994 р.в., № кузова НОМЕР_1, днз. НОМЕР_2, то ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на спірний автомобіль.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2014 року забезпечено позов ОСОБА_6, накладено арешт на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 1.9 D, 1994 р.в., № кузова НОМЕР_1, днз. НОМЕР_2, заборонивши його відчуження, зняття з обліку, перереєстрацію (а.с.10).

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 січня 2015 року роз'яснено зміст ухвали від 25 грудня 2014 року (а. с. 11).

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2015 року ОСОБА_6 відмовлено у задоволення його позову до ОСОБА_15 та ОСОБА_7 про визнання права власності на транспортний засіб. Заходи забезпечення позову скасовано (а. с. 46-48).

ОСОБА_7 та ОСОБА_6, звертаючись до суду із даним позовом про визнання недійсним прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, посилалися як на підставу визнання їх недійсними на укладення між ними 30 вересня 2011 року в усній формі, договору купівлі-продажу належного ОСОБА_7 на праві приватної власності легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT 1.9D, 1994 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний державний номер НОМЕР_2.

Дані доводи ними також зазначено в їх апеляційній скарзі, які на думку колегії суддів не підлягають до задоволення, оскільки спростовуються вимогами чинного законодавства.

Крім того, матеріали справи містять рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2015 року, яким ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_15 та ОСОБА_7 про визнання права власності на спірний транспортний засіб. Дане рішення набрало законної сили. Із вказаного рішення вбачається, що при подачі даного позову до суду першої інстанції ОСОБА_6 також мотивував свої позовні вимоги вищевказаною розпискою від 30 вересня 2011 року.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено законом Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХIV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 № 74/5.

Вказаним Законом установлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень закону № 606-ХІV та інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст.650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі оцінку й уцінку майна, на яке звернуто стягнення - ст. ст. 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п.5.11 інструкції).

Реалізація майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 2 якої визначено, що рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 16 квітня 2014 року № 656/5, зареєстрованого в Мін'юсті України від 16 квітня 2014 року за № 427/25204, яким передбачені певні правила проведення прилюдних торгів.

Згідно п.п. 1, 2 Розділу І вказаного Типового порядку, організатор - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Організатор забезпечує постійний доступ органам державної виконавчої служби, учасникам та спостерігачам до Системи з метою отримання відомостей про хід електронних торгів.

Пунктами 2, 3 Розділу ІІ даного Типового порядку передбачено, що державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує і направляє до відповідного структурного підрозділу Головного територіального управління юстиції у місті Києві та областях, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби, для проведення реалізації майна перелік документів, визначених даним порядком та інші необхідні документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802.

Керівник регіонального органу державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до п'яти робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, а у разі якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються до органу державної виконавчої служби, який їх направив, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій 03 грудня 2014 року було направлено запити до ВРЕР при УДАІ УМВС м. Черкаси та Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, щодо виявлення майна боржника, на які отримано довідку з ВРЕР УДАІ, згідно якої за боржником ОСОБА_7 зареєстровано транспортні засоби, серед яких і спірний автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT.

11 грудня 2014 року під час примусового виконання виконавчих листів було здійснено виїзд за адресою проживання боржника в АДРЕСА_1, з метою перевірки його майнового стану та встановлено, що майна підлягаючого опису та арешту належного боржнику на праві приватної власності не виявлено, про що складено акт.

21 грудня 2014 року співробітниками взводу з обслуговування стаціонарного посту ДПС Золотоноша було затримано спірний автомобіль, належний ОСОБА_10

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апелянтів про незаконне вилучення у ОСОБА_7 спірного автомобіля, який ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2014 року переданий йому на зберігання є помилковими, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Також не підлягають до задоволення доводи апелянтів про порушення відповідачами Типового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 року за № 427/25204 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року за № 480/3773, згідно яких порушено правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна; правила, які регулюють сам порядок проведення торгів та правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів).

Колегія суддів не погоджується із вказаними вище доводами апелянтів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки відповідно до Типового порядку, зазначена інформація опубліковується, у разі якщо реалізації підлягав предмет іпотеки, а отже дії відповідача ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України є правомірними.

Також є правомірними дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, так як мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визначення прилюдних торгів недійсними.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що прилюдні торги є спеціальною процедурою, за результатами якої укладається договір купівлі-продажу. Такий договір, як правочин, можна визнати недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

Цей висновок узгоджується з нормами ст.ст. 650, 655 та ч.4 ст.656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд.6 тимчасового положення, ст.34 Закону «Про нотаріат»).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених ч.ч.1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 с.215 цього кодексу).

Разом з тим, слід зазначити, що оскільки, за змістом ч.1 ст.215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених тимчасовим положенням.

Судом першої інстанції та апеляційним судом у справі, що розглядається, таких порушень не встановлено.

Стосовно порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, як вказують позивачі, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим законом, а позивачами такі дії не оскаржувались, оскільки відсутні дані в матеріалах справи.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визначення прилюдних торгів недійсними.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачами та під час розгляду справи в апеляційній інстанції - апелянтами, не надано доказів, які б свідчив проведення торгів з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» і Тимчасового порядку.

Колегія суддів звертає увагу апелянтів на те, що в Україні діє спеціальний порядок купівлі - продажу транспортних засобів, що регламентується Законом України «Про дорожній рух» та Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів…..», тому позивачі повинні діяти відповідно до вимог закону.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню колегією суддів.

Посилання апелянтів, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :