Рішення № 58223857, 03.06.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/875/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Калієвський І. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Пальонний В. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонного В. С.суддівКарпенко О.В., Нерушак Л.В. при секретаряхШоколенко Т. М. , Демченко Н.Ю., Винник І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» Хмирова Едуарда Олександровича на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_10 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк», ОСОБА_9 про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2015 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 22 лютого 2008 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір №599-008/08Р, за яким позичальник отримав кредит для придбання автомобіля та сплати страхових платежів за договорами страхування автомобіля в розмірі 21093 долара США зі сплатою 11,99% річних строком до 22 лютого 2015 року. Пунктом 4.4 договору передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 252 долари США щомісяця до 10 числа наступного місяця.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 22 лютого 2008 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_10 укладений договір поруки №599-008/08Р, згідно умов якого ОСОБА_10 зобов'язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_9 своїх зобов'язань за кредитним договором.

07 квітня 2010 року з метою реструктуризації заборгованості за кредитним договором між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору.

Оскільки відповідач ОСОБА_9 свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків у відповідності з умовами кредитного договору та договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору належним чином не виконував, то станом на 05 червня 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 37175,40 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 15375,00 доларів США, заборгованість за відсотками 8000,04 доларів США, пеня за невиконання зобов'язання щодо погашення кредиту 9145,38 доларів США, пеня за невиконання зобов'язання по сплаті відсотків 4654,98 доларів США.

З врахуванням вказаних обставин, позивач просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в солідарному порядку заборгованість ОСОБА_9 за кредитним договором в розмірі 37175,40 доларів США, а також судові витрати.

ОСОБА_10 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Правекс-Банк» і ОСОБА_9 про визнання договору поруки припиненим.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 22 лютого 2008 року між ним та АКБ «Правекс-Банк» укладено договір поруки №599-008/08Р за умовами якого він зобов'язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_9 своїх зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 252 долари США щомісячно до 10 числа наступного місяця.

Оскільки ОСОБА_9 здійснив останній платіж за кредитним договором 06 квітня 2012 року, то заборгованість за кредитним договором виникла з 11 травня 2012 року, проте банк протягом шести місяців не пред'явив вимоги до нього як поручителя, що на його думку є підставою для визнання даного договору поруки припиненим.

З врахуванням викладеного та посилаючись на ст. 559 ЦК України, ОСОБА_10 просив суд визнати вказаний договір поруки припиненим.

Ухвалою суду від 11 листопада 2015 року первісний позов ПАТ КБ «Правекс-Банк» та зустрічний позов ОСОБА_10 об'єднані в одне провадження.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2016 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_10 до ПАТ КБ «Правекс-Банк» і ОСОБА_9 про визнання договору поруки припиненим задоволено та визнано договір поруки №599-008/08Р від 22 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_10 та АКБ «Правекс-Банк», припиненим.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ПАТ КБ «Правекс-Банк» подав апеляційну скаргу, в який посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк» в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ КБ «Правекс-Банк», який підтримав апеляційну скаргу, представника ОСОБА_10, яка заперечувала проти її задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором і задовольняючи позов ОСОБА_10 до ПАТ КБ «Правекс-Банк», ОСОБА_9 про визнання договору поруки припиненим, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_9 перестав виконувати свої зобов'язання щодо щомісячного внесення платежів на погашення кредиту та відсотків з 11травня 2012 року, а банк звернувся до суду позовом про стягнення з нього та поручителя ОСОБА_10 заборгованості за цим кредитом тільки 09 жовтня 2015 року з пропуском трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Визнаючи поруку припиненою, суд виходив з того, що банк протягом шести місяців після 11 травня 2012 року не пред'явив вимог до поручителя.

Проте, погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і суд дійшов їх з порушенням норм матеріального права.

Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року між акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк», та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір, за яким ОСОБА_9 отримав кредит на суму 21093,00 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами 11,99% річних на строк до 22 лютого 2015 року.

За умовами зазначеного договору відповідач ОСОБА_9 зобов'язався здійснювати повернення кредиту шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 252 долари США щомісяця до 10 числа наступного місяця.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 22 лютого 2008 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_10 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності у три роки, а ст. 258 ЦК України передбачено однорічний строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Якщо умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Такої правової позиції дійшов Верховний Суд України, зокрема у постанові від 06 листопада 2013 року у справі №6-116цс13, яка у силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19 листопада 2014 року у справі №6-160цс14, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення; позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу; у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом із нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті; несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів; відповідно до вимог ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_10 заявив про застосування позовної давності.

Оскільки згідно умов кредитного договору ОСОБА_9 зобов'язався погашати кредит та сплачувати проценти шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 252 долари США щомісяця до 10 числа наступного місяця, то заборгованість за кредитом та процентами підлягає стягненню в межах трирічного строку позовної давності, починаючи з дня звернення з позовом до суду, а пеня - в межах річного строку.

Відповідно висновок суду про пропуск ПАТ КБ «Правекс-Банк» позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом, процентами і пені є неправильним.

Неправильним є і висновок суду про припинення поруки.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

З договору поруки №599-008/08Р від 22 лютого 2008 року, укладеного між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_10, вбачається, що сторони визначили строк його дії до 22 лютого 2018 року.

Банк звернувся з вимогою до поручителя межах дії договору поруки, а тому поручитель має нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником ОСОБА_9 зобов'язань за кредитним договором.

Крім цього, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_10 заявив вимогу про визнання припиненим договору поруки.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Способами захисту суб'єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК.

У разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ч.1 ст.559 ЦК, таке право підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на підставі п.1 ч.2 ст.15 ЦК, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК).

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України 21 травня 2012 року у справах № 6-18 цс 11 та № 6-20 цс 11.

Проте, способом судового захисту є не вимога про припинення договору поруки, а вимога про визнання поруки припиненою, оскільки порука припиняється не з моменту ухвалення судом рішення про це, а з моменту настання підстав, з якими законом пов'язане припинення поруки.

Оскільки ОСОБА_10 заявив вимогу не про припинення поруки, а про визнання договору поруки припиненим, то така вимога не може бути задоволена.

Заборгованість за кредитом в межах трирічного строку позовної давності згідно наданого банком розрахунку (з жовтня 2012 року по травень 2015 року) складає 8286 доларів США, що за курсом НБУ станом на день ухвалення судового рішення (2505,1207 грн. за 100 доларі США) відповідає 207574 грн. 30 коп., заборгованість за процентами за той же період складає 4629, 15 доларів США, що за курсом НБУ станом на день ухвалення судового рішення відповідає 115960 грн. 20 коп.

Пунктом 10.1 кредитного договору, укладеного між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_9, передбачено, що за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п.1.2 договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Банком надано розрахунок пені за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та за відсотками за період з лютого 2008 року по травень 2015 року.

Вказаний розрахунок сторонами не оспорювався.

Оскільки відповідач ОСОБА_10 заявив про застосування позовної давності, то відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України пеня має бути стягнута згідно наданого банком розрахунку в межах річного строку позовної давності з жовтня 2014 року по травень 2015 року у національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на відповідний період нарахування пені.

З врахуванням викладеного стягненню підлягає пеня за порушення строків погашення заборгованості за кредитом у сумі 47202 грн. 92 коп. та пеня за порушення строків погашення заборгованості за відсотками у сумі 23159 грн. 62 коп.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Встановлено, що ПАТ КБ «Правекс-Банк», позовні вимоги якого задоволено частково, поніс пов'язані з розглядом справи судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11717 грн. 90 коп. та 12889 грн. 69 коп., що підтверджено документально, то з відповідачів ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на користь банку необхідно стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст. ст.1054, 526, 256, 559 ЦК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_10 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк», ОСОБА_9 про визнання договору поруки припиненим скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором від 22 лютого 2008 року в сумі 12715,15 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення складає 323524 грн. 50 коп., з яких заборгованість за кредитом 8286 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення складає 207574 грн. 30 коп., заборгованість за відсотками 4629,15 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення складає 115960 грн. 20 коп.; пеня за порушення строків погашення кредиту 47202 грн. 92 коп., пеня за порушення строків погашення заборгованості за відсотками 23159 грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» судові витрати в сумі 12407 грн. 15 коп. по 6203 грн. 58 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий :

Судді :