Рішення № 58223503, 06.06.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді: - Максимчук З.М.,

суддів: - Собіни І.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання - Мельник С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ «Дельта Банк» вказує, що рішення є незаконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що не заслуговує на увагу твердження в судовому рішенні про сплив позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя.

Стверджує, що якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов»язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором строк пред»явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов»язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов»язання в повному обсязі або у зв»язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Банк направив і позичальнику і поручителю лист - вимогу, де зазначалося про наявність простроченої (поточної) заборгованості та вимоги про її сплату та інформування про те, що у разі невиконання вимоги, банк, як кредитор, скористається своїм правом на захист інтересів, в тому числі, в судовому порядку шляхом стягнення загальної суми заборгованості.

Доводить, що пред»явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати

________________

Справа № 569/12790/15-ц Головуючий у суді 1 інстанції - Музичук Н.Ю.

Провадження № 22-ц/787/878/2016 Суддя-доповідач - Максимчук З.М.

відсотків за користування ним кредитор, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов»язання і має пред»явити вимогу до поручителя протягом шести місяців починаючи від строку встановленого банком для дострокового повернення кредиту.

Також вказує, що строк виконання основного зобов»язання за кредитним договором встановлений до 16 червня 2023 року, звернувшись із позовом до суду в серпні 2015 року про стягнення заборгованості із поручителя, банк застосував право на вимогу про повернення кредиту достроково, в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст.1050 ЦК України, пред»явивши саме позовну заяву, і з цього часу має відраховуватися термін для звернення до поручителя з вимогою про погашення заборгованості, який банк не пропустив, а відтак були відсутні підстави для відмови у задоволенні позовної вимоги банку.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю: стягнути з ОСОБА_4 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 213 589,11 грн.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції від АТ «Дельта Банк» надійшов лист, де зазначено, що вважати правильною прохальну частину апеляційної скарги наступного змісту: стягнути з ОСОБА_4 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 218 275, 91 грн, оскільки в тексті позовної заяви сума заборгованості вказана помилково в розмірі 213 589,11 грн внаслідок арифметичної помилки в результаті додавання складових заборгованості.

Крім того, вказано, що в позовній заяві помилково вказано пеню, яка банком не нараховувалася, замість заборгованості по комісії, передбаченої умовами кредитного договору. Загальна заборгованість по даному кредитному договору не включає пені та штрафних санкцій, про що вказано в розрахунку заборгованості.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність судового рішення в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення до суду порука є припиненою відповідно до чинного законодавства, оскільки датою виникнення права вимоги позивача про дострокове погашення кредиту є 21 січня 2015 року, то шестимісячний строк звернення з позовом до поручителя закінчився 21 липня 2015 року. Позовна ж заява була подана 28 серпня 2015 року, після встановленого законом шестимісячного строку дії поруки.

Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, так як суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та відповідає матеріалам справи, що 19 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 251-012/ФКБ-08, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 300000,00 доларів США з розрахунку 12,70 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 19.06.2008 по 16.06.2023 року.

Виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідно до укладеного договору поруки № 251-012/Zфпор-08 від 19.06.2008 року між ТОВ

«Укрпромбанк» та ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов»язань за кредитним договором № 251-012/ФКВ-08 від 19.06.2008 року.

За умовами договору (п.10) він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання всіх зобов'язань по кредитному договору боржником чи поручителем.

Згідно з п.3 договору поруки поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Крім того, згідно з п.3.1 кредитного договору виконання позичальником зобов»язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується земельна ділянка площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташована за адресою: село Колоденка, Рівненського району Рівненської області, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, іпотека також розповсюджується на споруди і будівлі, які розташовані на земельній ділянці.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладений договір про передачу активів та кредитних зобов»язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», згідно з яким Національний банк (як кредитор та заставодержатель) шляхом підписання цього Договору надає свою згоду на переведення заборгованості Укрпромбанку за кредитними зобов»язаннями на Дельта Банк та передачу Укрпромбанком на користь Дельта Банку прав вимоги, облігацій та земельних ділянок у порядку, передбаченому цим договором, в тому числі і за кредитним договором № 251-012/ФКВ-08 від 19 червня 2008 року.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань станом на 28.07.2015 року у неї виникла заборгованість у розмірі 218 275,91 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 197 188,45 грн, заборгованість по відсотках - 16 400,66 грн, комісія - 4686,80 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором кредиту, наданим Апеляційному суду Рівненської області, який приймається судом як достовірний, оскільки відповідачем на спростування вказаного розрахунку іншого не надано.

28 серпня 2015 року у зв'язку із невиконанням ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором на адресу ОСОБА_4 була направлена досудова вимога банку за вих.№ 31.4-08/10170/15, в якій АТ «Дельта Банк» вимагав розглянути лист-вимогу в строки, передбачені законодавством та кредитним договором та сплатити прострочену (поточну) заборгованість у розмірі 659,41 дол.США та 4686,80 грн. (а.с. 20).

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з п.6.2 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителями умов цього договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов»язань за цим договором, а позичальник зобов»язаний протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником відповідної вимоги від банку повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим договором, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у разі порушення позичальником строків платежів, що встановлені цим договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимогою про погашення поточної заборгованості позивач не змінював строку та порядку виконання договору вцілому, у зв»язку із порушенням виконання зобов»язання боржником і поручителем.

За змістом ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов"язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов"язків, що випливають із зобов"язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов"язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов"язки сторін кредитного договору.

ОСОБА_5 (а, відтак, і поручитель) взяла на себе зобов"язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 16.06.2023 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановити й строки виконання боржником окремих зобов"язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов"язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов"язання згідно з ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч. 4 ст. 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

З системного аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Отже, з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів. Аналогічну правову позицію Верховний Суд України також виклав у постанові № 6-436цс15 від 23 грудня 2015 року.

Факт заборгованості по кредитному договору відповідачем не заперечується.

Суд першої інстанції наведених правових позицій Верховного Суду України не врахував та прийшов до помилкового висновку, що порука ОСОБА_4 за договором поруки № 251-012/ZФПОР-08 від 19.06.2008 року припинилась в повному обсязі після спливу шестимісячного строку з дати внесення останнього щомісячного платежу боржником за кредитним договором.

Судом встановлено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати щомісячно частинами в розмірі не менш як 166,00 дол.США по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту (п.2.4 кредитного договору), тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя щодо щомісячних платежів.

З наданого на вимогу апеляційного суду розрахунку заборгованості за договором кредиту вбачається, що останній платіж ОСОБА_5 було здійснено у грудні 2014 року, в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10,02 дол. США та відсотків у розмірі 189,98 дол. США.

Отже, заборгованість, з приводу якої заявлений позов у справі, виникла в боржника за період з січня 2015 року до липня 2015 року у зв»язку з несплатою боржником поточних щомісячних платежів із погашення кредиту та процентів за користування ним. Позов поданий до суду першої інстанції 31.08.2015 року.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором із поручителя ОСОБА_4 за період із 21 січня 2015 року по 28 лютого 2015 року, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 213,43 дол. США (166 дол. США - щомісячний платіж з 21 січня 2015 року по 20 лютого 2015 року згідно з графіком платежів за договором + 47, 43 дол. США - щомісячний платіж з 21 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року), що згідно курсу НБУ (100 USD-2206,2278 UAH станом на 28.07.2015 року) складає 4708,27 грн, за відсотками в розмірі 121,29 дол. США (34,21 дол. США - відсотки на поточну суму заборгованості з 21 січня 2015 року по 31 січня 2015 року + 87,08 дол. США - відсотки на поточну суму заборгованості з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року), що за курсом НБУ (100 USD-2206,2278 UAH станом на 28.07.2015 року) становить 2675,66 грн, заборгованості за комісією в сумі 1004,89 грн (172,00 грн - комісія з 21 січня 2015 року по 31 січня 2015 року + 832,89 грн - комісія з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року) в загальному розмірі 8388,82 грн задоволенню не підлягають, так як договір поруки в частині, що стосується стягнення вищевказаної заборгованості, вже припинив свою дію, у зв»язку із закінченням шестимісячного строку.

В той же час, заборгованість за кредитним договором № 251-012/ФКВ-08 від 19.06.2008 року за період з 1 березня 2015 року по 28 липня 2015 року, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8724, 38 дол. США (заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8937,81 дол. США - 213,43 дол. США), що згідно курсу НБУ (100 USD-2206,2278 UAH станом на 28.07.2015 року) становить 192 459,82 грн, за відсотками - в розмірі 622,09 дол. США (743,38 дол. США - 121,29 дол. США), що згідно курсу НБУ (100 USD-2206,2278 UAH станом на 28.07.2015 року) становить 13723,31 грн та комісії в розмірі 3681, 91 грн (4686, 80 грн - 1004,89 грн), а в загальному розмірі 209 865,04 грн у зв»язку із простроченням строку виконання зобов»язання підлягає стягненню із ОСОБА_4, так як порука щодо стягнення цієї заборгованості не є припиненою.

У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_4 на користь АТ "Дельта Банк" судового збору в розмірі 2255 гривень 50 копійок за подання апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. ст. 313-314, ст. ст. 316-117 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш ил а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 251-012/ФКВ-08 від 19.06.2008 року за період з 01 березня 2015 року по 28 липня 2015 року в розмірі 209 865 (двісті дев"ять тисяч вісімсот шістдесят п"ять) гривень 04 копійки, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у у розмірі 192 459 (сто дев"яносто дві тисячі чотириста п"ятдесят дев"ять) гривень 82 копійки, заборгованості за відсотками у розмірі 13 723 (тринадцять тисяч сімсот двадцять три) гривні 31 копійка, заборгованості по комісії у розмірі 3681 (три тисячі шістсот вісімдесят одна) гривня 91 копійка у зв»язку із простроченням строку виконання зобов»язання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судовий збір в розмірі 2255 (дві тисячі двісті п"ятдесят п"ять) гривень 50 копійок за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: З.М.Максимчук

Судді: І.М. Собіна

С.В. Хилевич