Постанова № 58223439, 06.06.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5531/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді - Галінська В.В.

при секретарі - Капріян І.В.

з участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Рибалко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними щодо відмови у перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов"язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Рівненського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у відмові йому в здійсненні перерахунку пенсії за вислугою років; зобов"язати Рівненське об"єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області перерахувати та виплачувати йому пенсію з 01.01.2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Законів України №3662-12 від 26.11.1993 року та № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року), із розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, вказаної в довідці прокуратури Рівненської області від 31.03.2016 року № 18-264-вих-16, без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що він з 08 жовтня 2002 року є пенсіонером за вислугою років відповідно до вимог ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-VІІ в редакції Закону України № 3662-ХІІ від 26.11.1993 року та в редакції Закону України №2663-ІІІ від 12.07.2001 року (далі - Закон "Про прокуратуру") в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати і з того часу перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області.

15.04.2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне з письмовою заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії за вислугою років у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії та надав довідку № 18-264-вих-16 від 31.03.2016 року про заробітну плату з 01.12.2015 працюючого на відповідній посаді заступника прокурора області, видану прокуратурою Рівненської області.

Листом від 20.04.2016 року №270/10 Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне відмовило йому у задоволенні вимог з посиланням на приписи п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", згідно яких з 01.06.2015 року спеціальні види пенсій (довічного грошового утримання), зокрема, й відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Просив позов задоволити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, підтримав подані до суду письмові пояснення.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Рівне з 08.10.2002 року та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру".

З оглянутої судом постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2014 року залишеної в силі ухвалою Житомирського адміністративного апеляційного суду від 31 березня 2015 року, визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Рівне протиправними та зобов"язано Управління ПФУ в м. Рівне здійснити з 01.06.2014 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до приписів ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Законів України №3662-12 від 26.11.1993 року та № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року) виходячи із розрахунку 90% від суми заробітної плати згідно довідки № 18-300 від 27.08.2012 року, виданої прокуратурою Рівненської області.

15.04.2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне з письмовою заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії за вислугою років у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії.

Листом від 20.04.2016 року №270/10 Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне відмовило йому у задоволенні вимог з посиланням на приписи п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", згідно яких з 01.06.2015 року спеціальні види пенсій (довічного грошового утримання), зокрема, й відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За загальним правилом установленим ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч.І ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (далі- Закон №1789-ХІІ) в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурора і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, зменшено до 80% відсотків розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв"язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VI.

Також, Законом №3668-VI встановлено обмеження виплати пенсії максимальним її розміром.

Відповідно до ст.2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з цим, як встановлено п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VІ, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Частиною 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв"язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №3668-VI зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч.ч.13, 18 ст.50 Закону №1789-ХІІ, які змін у зв"язку із прийняттям Закону №3668-VІ не зазнали.

Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить з того, що згідно ст.22 Конституції Украіїга закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов"язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов"язана з ризиком для життя і здоров"я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача обгрунтованіта підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч.1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ч.1ст. 94 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у сумі 551,20 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними щодо відмови у перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов"язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Рівненського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України

Рівненської області стосовно відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Зобов"язати Рівненське об"єднане управління Пенсійного Фонду України Рівненської

області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно з довідкою прокуратури Рівненської області від 31 березня 2016 року №18-264-вих-16 про заробітну плату, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05 жовтня 1995 року №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12 липня 2001 року №2663-ІІІ, що діяла станом на грудень 2004 року) з розрахунку 90% від суми місячного заробітку без обмеження суми пенсійної виплати, з урахуванням раніше проведених виплат з 01 січня 2016 року

Стягнути з Рівненського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області за рахунок бюджетних коштів в межах асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн..

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -