Ухвала суду № 58222261, 08.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2985/16-к Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 11-кп/780/673/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 60 08.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

08 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді В.Р.Шроля,

суддів - О.В.Миколюка, В.Б.Зіміної,

при секретарі К.В. Яреми,

за участю прокурора Ю.Б.Ільєнко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2016 року, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості від 31 березня 2016 року у кримінальному провадженні № 42015110000000593 між прокурором прокуратури Київської області та обвинуваченим ОСОБА_2 та повернуто кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування,

В С Т А Н О В И Л А:

До Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками та угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015110000000593, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що, будучи депутатом Бориспільської районної ради Київської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 25 грудня 2015 року близько 16 год. 10 хв., перебуваючи в автомобілі «Шевроле Еванда», який перебуває у праві користування, поблизу приміщення за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Небесної сотні, 32, отримав від ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн., за обіцянку представнику TOB «Меридіан-транс» ОСОБА_3 здійснити вплив на те, щоб посадові особи органів державної влади та правоохоронних органів не перешкоджали господарській діяльності вказаного підприємства.

13 січня 2016 року близько 18 год. ОСОБА_2 перебуваючи у приміщенні офісу Бориспільського осередку політичної партії «Радикальна партія ОСОБА_4» за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Небесної сотні, 32, отримав від ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн., за обіцянку представнику TOB «Меридіан-транс» ОСОБА_3 здійснити вплив на те, щоб посадові особи органів державної влади та правоохоронних органів не перешкоджали господарській діяльності вказаного підприємства.

20 січня 2016 року близько 12 год. ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні офісу Бориспільського осередку політичної партії «Радикальна партія ОСОБА_4» отримав від ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди в сумі15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн., за обіцянку представнику TOB «Меридіан-транс» ОСОБА_3 здійснити вплив на те, щоб посадові особи органів державної влади та правоохоронних органів не перешкоджали господарській діяльності вказаного підприємства.

Умисними діями,що виразились в одержанні неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України.

31 березня 2016 року між прокурором,якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015110110000387 від 19.12.2015 року, та обвинуваченим ОСОБА_2 укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимогст.468 КПК України.

Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, щиро розкаявся. Також зазначено, що внаслідок вчинення злочину матеріальної шкоди не завдано, ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що свідчить про становлення обвинуваченого на шлях виправлення.

В угоді про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.

Під час підготовчого судового засідання заявлено клопотання про затвердження угоди.

Ухвалою суду відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості від 31 березня 2016 року, у кримінальному провадженні № 42015110000000593 між прокурором прокуратури Київської області та обвинуваченим ОСОБА_2 та повернуто кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування. Мотивуючи ухвалу, суд зазначив про те, що кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_2, є корупційним, а тому, узгоджене сторонами покарання, яке фактично співпадає з розміром неправомірної вигоди, не відповідає загальним засадам призначення покарання та інтересам суспільства.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу у звязку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Стверджує, що судове рішення не відповідає вимогам ст.370 КПК України, оскільки у ньому не зазначено які саме статті КПК України чи Закону України про кримінальну відповідальність порушені під час укладення угоди, у чому є невідповідність умов угоди інтересам суспільства, судом не дотримано вимог ч.5 ст.65 КК України та не враховано, що узгоджене сторонами покарання, відповідає санкції ч.2 ст.369-2 КК України, а допущені в угоді несуттєві недоліки не можуть бути підставою для відмови в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У підготовчому судовому засіданні суд, відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 475 цього Кодексу.

Згідно ч.7 ст.474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобовязань;6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.472 КПК України,в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обовязки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

За змістом ст.470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобовязаний враховувати ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього, характер і тяжкість обвинувачення. З матеріалів угоди не випливає виконання прокурором зазначених вимог.

Як вбачається з угоди про визнання винуватості, дане кримінальне правопорушення є корупційним та узгоджене сторонамипокарання у вигляді штрафу 25 500 грн. за розміром фактично співпадає з розміром отриманої неправомірної вигоди 25 000 грн.

На думку колегії суддів, висновок суду про невідповідність покарання загальним засадам призначення покарання, а умови угоди - інтересам суспільства є правильним.

Крім того, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Так, зазначені у ньому фактичні обставини кримінального правопорушення не відповідають запропонованій кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.369-2 КК України, оскільки містять чітке викладення такої ознаки як «вимагання неправомірної вигоди», обвинувальний акт має посилання на підозрювання особи у вчиненні кримінального правопорушення при відсутності формулювання обвинувачення.

За умов не висунення ОСОБА_2 чіткого обвинувачення, суд позбавлений можливості виконати вимоги ч.4 ст.474 КПК України.

Вказані обставини перешкоджають ухваленню вироку на підставі угоди, який би відповідав вимогам ст.370 КПК України, а тому колегія суддів, погоджується з доводами викладеними в ухвалі суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни ухвали та залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без зміни.

Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2016 року, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості від 31 березня 2016 року, у кримінальному провадженні № 42015110000000593 між прокурором прокуратури Київської області та обвинуваченим ОСОБА_2 та повернуто кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, залишити без зміни.

Суддя: Суддя: Суддя: