Постанова № 58220817, 09.06.2016, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/9/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого-судді Стратович О.В.

за участю :

секретаря судового засідання Єпифанович Г.В.

позивачки ОСОБА_1

представника відповідача Скрит С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , до Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області , м.Олевськ вул. Свято Миколаївська , 31 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області , м.Олевськ вул. Свято Миколаївська , 31 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії .

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позовній заяві і просить їх задовольнити у повному обсязі .

Представник відповідача заперечив стосовно задоволення позову і вважає , що позивачка порушила терміни звернення до суду з позовом , як того вимагає ч.2 ст. 99 КАС України , а тому не має підстав для задоволення позову .

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФ з 12.06.2014 року та отримує пенсію довічно відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », яка призначена довічно , що стверджується пенсійним посвідченням та особовою справою пенсіонера ( а.с. 10 ) .

З 1 квітня 2015 року відповідачем виплату вказаної вище пенсії позивачці припинено з посиланням на вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УІІІ (далі - Закон № 213), яким внесені зміни до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.6 ) .

Позивачка з вказаними діями відповідача не погоджується, вважає, що з 1 червня 2015 року посада, на якій вона працює , не дає їй права на призначення пенсії в порядку і на умовах , передбачених Законом України «Про державну службу» , а тому виплату пенсії повинно бути відновлено.

Суд вважає , що позивачка діяла в межах строків позовної давності звернення до суду і строків звернення до адміністративного суду не порушувала , оскільки її дії відповідають вимогам ст.99 КАС України .

Відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової-служби, та деяких інших осіб" від 09,04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) в редакції Закону № 213, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів 1 та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", ''Про державну службу", ''Про прокуратуру", ''Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідач вважає, що оскільки позивачка працювала на посаді , яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", то в період з 1 квітня 2015 року пенсія , призначена згідно Закону № 2262 їй виплачуватись не повинна до часу звільнення з посади державного службовця .

Суд зазначає, що станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивачка дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах , передбачених Законом України "Про державну службу", але у даному випадку позивачці нараховується пенсія відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » тобто з інших підстав у зв'язку з чим відповідачем неправомірно виплату пенсії позивачці було припинено.

Крім того суд звертає увагу , що відповідач при припиненні виплати пенсії позивачуці з 01.04.2015 року відповідне розпорядження не виніс , що на думку суду є протизаконним .

Відповідач , як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів правомірності своїх дій , як того вимагає ч.2 ст.71 КАС України

Разом з тим відповідно до пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу",''Про прокуратуру", ''Про судоустрій і статус суддів", ''Про статус народного депутата України", ''Про Кабінет Міністрів України", ''Про судову експертизу", ''Про Національний банк України", ''Про службу в органах місцевого самоврядування", ''Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-копсультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність , зокрема , норми Закону України "Про державну службу" щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

З 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України "Про державну службу", пенсія призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивачка , не дає права на призначення їй пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу , у зв'язку з чим передбачені статтею. 54 Закону № 2262 підстави для невиплати позивачці пенсії , призначеної відповідно до цього Закону , відпали і з 1 червня 2015 року перешкоди для нарахування та виплати позивачці призначеної пенсії повністю відсутні.

З огляду на вказане суд дійшов до висновку , що з 1 червня 2015 року виплата пенсії , призначеної позивачці відповідно до Закону № 2262 підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю зазначених у статті 54 вказаного Закону підстав для її невиплати. При цьому суд вважає , що поновити права та інтереси позивачці іншим шляхом ніж відновлення виплати цієї пенсії неможливо.

Керуючись вимогами : ст.ст. 19 , 22 , 58 , 68 Конституції України ; ст. 14 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року ; ст.ст.10,11,17,70,71,79,86,122,158-163,167,186,254 КАС України , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов громадянки ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , до Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області , м.Олевськ вул. Свято Миколаївська , 31 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити .

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області - протиправними .

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату пенсії громадянці ОСОБА_1 з 01.04.2015 року .

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області , м.Олевськ вул. Свято Миколаївська , 31 , код ЄДРПОУ 20405093 , на користь громадянки ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду , через Олевський районний суд Житомирської області , протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

Суддя: О. В. Стратович