Постанова № 58219354, 09.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2016 р. Справа№ 910/4361/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Гнидка М.В. - за дов.

від відповідача: Глущенко Д.В. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2016

у справі №910/4361/15-г (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Діпробудмашина»

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Діпробудмашина» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, відповідач) про зобов'язання останнього видати довідку про одержання пайових коштів забудовника (інвестора) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2006 між Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та Відкритим акціонерним товариством «Діпробудмашина», що змінило свою організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Діпробудмашина», було укладено Договір №858, за умовами якого Публічне акціонерне товариство «Діпробудмашина» взяло на себе зобов'язання по сплаті пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку із будівництвом адміністративного будинку та їдальні по вул. Лейпцизькій, 15 у Печерському районі міста Києва. При цьому позивач вказує, що ним у повному обсязі виконано зобов'язання за Договором №858 від 29.09.2006 та сплачено пайовий внесок, в той час як відповідач відмовляється надати позивачу відповідну довідку про одержання пайових коштів забудовника (інвестора) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі №910/4361/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 у справі №910/4361/15-г, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову у даній справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не здійснено оплати пайового внеску у повному обсязі відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 №573/5385, а відтак, підстави для видачі спірної довідки позивачеві відсутні.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2015 у справі №910/4361/15-г постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі №910/4361/15-г скасовано, справу №910/4361/15-г передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Вищий господарський суд України у вказаній постанові зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки розділу 5 Договору, у якому визначено, що строк дії Договору починається з дати його реєстрації, а закінчується після виконання умов договору в повному обсязі. Тобто, судам слід перевірити умови Договору, порядок та особливості його виконання сторонами, а також наслідки такого виконання з огляду на положення договору та вимоги чинного в Україні законодавства. При цьому, слід врахувати положення пункту 4.1. Договору, у якому сторони погодили, що у разі збільшення вказаної загальної площі споруди Забудовник повинен укласти договір з Головним управлінням економіки та інвестицій (правонаступником якого є відповідач) та перерахувати на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету пайові кошти на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за додатково створені площі. З огляду на зазначене, передчасним є висновок судів, що остаточна сума пайового внеску має бути сплачена саме за Договором №858, а не за новим договором, як це погоджено сторонами у пункті 4.1. Договору, складає 17047294,60 грн. Крім того, суд касаційної інстанції наголосив, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки в контексті спірних правовідносин обставинам, встановленим в наявній у матеріалах справи постанові Вищого господарського суду України від 25.02.2015 у справі №910/14700/14, а також обставинам, зазначеним в залишених без змін постанові та рішенні судів апеляційної та першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 у справі № 910/4361/15-г (суддя Пригунова А.Б.) позов задоволено.

Зобов'язано Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Публічному акціонерному товариству «Діпробудмашина» довідку про одержання пайових коштів забудовника (інвестора) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва в розмірі 17 180 881,55 грн.

Присуджено до стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Публічного акціонерного товариства «Діпробудмашина» судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем виконано зобов'язання за Договором №858 від 29.09.2006 щодо сплати пайового внеску, а тому відповідач відповідно до пункту 4.8. Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 №573/5385, зобов'язаний видати відповідну довідку про одержання пайових коштів забудовника (інвестора) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 у справі №910/4361/15-г та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

За твердженнями скаржника, зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Діпробудмашина» зі сплати пайового внеску на даний час не виконано в повному обсязі, оскільки загальна площа об'єкту будівництва збільшилася на 9 858,70 кв.м., а згідно пункту 4.1. Договору у разі збільшення вказаної площі споруди позивач повинен укласти договір з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та перерахувати на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету пайові кошти на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за додатково створені площі. Відповідач стверджує, що позивачем безпосередньо пайових коштів було оплачено лише 13 958 880,00 грн. (без урахування індексу інфляції та пені) із необхідних 17 047 294,60 грн., розрахованих у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому у нього відсутні підстави для видачі позивачу спірної довідки.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями апеляційну скаргу відповідача у справі №910/4361/15-г передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 24.05.2016, зобов'язано відповідача надати суду документи, які підтверджують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.

23.05.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні, призначеному на 24.05.2016, судом було оголошено перерву до 09.06.2016, повторно зобов'язано відповідача надати суду документи, які підтверджують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.

09.06.2016 представник відповідача на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 надав суду копію наказу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2016 №27К, згідно пункту 3 якого виконання обов'язків директора Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 28.01.2016 було покладено на Маміну Ольгу Володимирівну, першого заступника директора Департаменту, якою підписано апеляційну скаргу відповідача у даній справі. Зазначений документ було оглянуто колегією суддів у судовому засіданні та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судових засіданнях проти доводів, викладених відповідачем у апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримував доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 29.09.2006 між Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та Відкритим акціонерним товариством «Діпробудмашина», що змінило свою організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Діпробудмашина», було укладено Договір №858 (далі, Договір), за умовами якого позивач зобов'язався здійснити сплату пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва (пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом адміністративного будинку загальною площею 12 298, 00 кв.м та їдальні загальною площею 1 149, 60 кв.м по вул. Лейпцизькій, 15 в Печерському районі міста Києва.

Відповідно до пункту 1.2. Договору розмір пайового внеску згідно з розрахунками становить 13 958 680, 00 грн.

Відповідно до пункту 2.1.1. Договору позивач зобов'язався перерахувати пайовий внесок у розмірі 13 958 680, 00 грн. у строк із жовтня 2006 року по листопад 2008 року включно рівними частинами, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Згідно з пунктом 2.2.1. Договору за три дні до сплати коштів, передбачених пунктом 2.1.1., позивач зобов'язаний одержати в Головному управлінні економіки та інвестицій розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку.

Таким чином, сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс інфляції від дати його розрахунку.

У відповідності до пункту 2.2.2. Договору відповідач після подання позивачем документів, передбачених в пункті 2.1.3 щодо сплати пайового внеску в повному обсязі, з урахуванням положень розділу 3 та пункту 4.1. Договору зобов'язаний надати йому довідку, оформлену відповідно до діючого порядку.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що у разі прострочення строків сплати пайових внесків забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку оплати, визначеного пунктом 2.1.1 цього Договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору у разі збільшення вказаної площі споруди позивач повинен укласти договір з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та перерахувати на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету пайові кошти на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за додатково створені площі.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору, в тому числі пунктів 2.2.1. та 3.1. останнього, позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) грошові кошти у сумі 17 181 651,65 грн. Дана обставина відповідачем не заперечувалась.

Проте, як стверджує позивач, Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відповідності до пункту 2.2.2. Договору не було видано позивачу довідку про одержання пайових коштів забудовника (інвестора), що і стало підставою для виникнення спору у даній справі.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач, з посиланням на норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 №573/5385 та положення пункту 4.1. Договору наголошує на необхідності доплати пайового внеску у зв'язку зі збільшенням площі об'єкту будівництва на 9 858,80 кв.м.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а заперечення апелянта з цього приводу не приймає до уваги з огляду на наступне.

Договір №858 від 29.09.2006 було укладено сторонами відповідно до «Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва», затверджених рішенням Київради від 27.02.2003 №271/431 (в редакції, чинній станом на момент укладення Договору). Згідно розділу 1 зазначених Нормативів, пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету міста Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати. Пайовий одноразовий внесок включає в себе наступні складові: відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці. У пункті 1.6.1. Нормативів визначено, що форма сплати пайового внеску інвестора (забудовника) визначається на взаємовигідних засадах на підставі договору між містом (Управлінням) та інвестором (забудовником).

12.03.2011 набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011, у якому, згідно Преамбули, встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (частина 5 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

За приписами частини 9, 10 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

У відповідності до пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

За приписами пункту 4.2. Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 №573/5385, в усіх питаннях щодо організації залучення пайових коштів виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій.

Відповідно до пункту 6.3. Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385, граничний розмір пайової участі (внеску) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста розраховується, виходячи із загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта та не перевищує встановленого законом розміру.

Згідно з частиною 6 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Як уже зазначалося вище, матеріалами справи підтверджується сплата позивачем грошових коштів на загальну суму 17 181 651, 65 грн., що за розрахунком позивача включає безпосередньо пайовий внесок, визначений Договором, з урахуванням індексу інфляції (разом 17 180 881,55) та пеню (770,10 грн.).

Відповідно до пункту 6 Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва», затверджених рішенням Київради від 27.02.2003 №271/431, які були чинні станом на дату укладення Договору, до базової формули розрахунку розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) включається індекс інфляції з 01.01.2003 до початку місяця, в якому здійснюється розрахунок.

За змістом пунктів 6 Розрахунків 1, 2, 3 до Договору, які здійснені у відповідності до вказаних Нормативів, розмір пайової участі розраховується та включає в себе індекс інфляції.

Контррозрахунку сплати пайових внесків з урахуванням пені та інфляційних втрат відповідачем суду не надано.

Тобто, загальна сума пайового внеску, сплаченого позивачем згідно Договору, становить 170 180 881,55 грн.

В той же час, з наявних у справі документів та пояснень сторін вбачається, що площу адміністративного будинку по вул. Лейпцизькій, 15 у Печерському районі міста Києва збільшено та відповідно до сертифіката відповідності закінченого будівництвом об'єкта № 165132601127 від 17.09.2013 загальна площа об'єкта будівництва склала 23 306, 40 кв.м.

Відтак, загальна площа об'єкта будівництва, виходячи з якої розрахований розмір пайового внеску, збільшилась на 9 858,80 кв.м.

Відповідно до експертної оцінки №00-0516-14/ЕО/КД від 16.06.2014 загальна кошторисна вартість будівництва становить 170 472 946,00 грн.

У зв'язку зі збільшенням площі адміністративного будинку за розрахунком відповідача, здійсненим із урахуванням вимог пункту 1 частини 6 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо граничного розміру пайового внеску, сума пайового внеску становить 17 047 294,60 грн., тобто є більшою, ніж була вперше визначена Договором (13 958 680, 00 грн.).

З огляду на це, як стверджує скаржник, має місце недоплата пайового внеску у зв'язку зі збільшенням площі об'єкту будівництва.

Колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи апелянта як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

В силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Розділом 5 Договору визначено, що строк дії Договору починається з дати його реєстрації та закінчується після виконання умов договору в повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 910/14700/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпробудмашина» до Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про внесення змін до договору №858 від 29.09.2006.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 у справі №910/14700/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2015 у справі №910/14700/14, у задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди у справі №910/14700/14 встановили, що Договір №858 від 29.09.2006 припинив свою дію в силу положень розділу 5 цього Договору, цивільні права та обов'язки за вказаним договором припинились, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для внесення змін до договору, строк дії якого закінчився.

При цьому, Вищий господарський суд України під час розгляду справи №910/14700/14 у постанові від 25.02.2015 вказав, що збільшення розміру площі будівництва (споруди) за переконанням колегії суддів є підставою для укладення іншого правочину між сторонами із зазначенням площі, на яку збільшується будівництво та визначенням розміру пайового внеску, розрахунок якого буде здійснений з урахуванням положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У рішенні від 25.07.2002 по справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відтак, з огляду на встановлені у справі №910/14700/14 обставини, враховуючи зміст пункту 4.1. Договору, збільшення розміру площі будівництва (споруди) є підставою для укладення іншого правочину між сторонами із зазначенням площі, на яку збільшується будівництво та визначенням розміру пайового внеску, розрахунок якого буде здійснений з урахуванням положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

З огляду на це, посилання апелянта не недоплату позивачем пайового внеску у зв'язку зі збільшенням площі адміністративного будинку у межах спірного Договору є безпідставними.

За умовами пункту 4.8. Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік», дія якого продовжена рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 р. № 60/925» у разі сплати забудовником (інвестором) пайового внеску частинами відповідно до графіка, що встановлюється договором про сплату пайового внеску, довідка, підписана управлінням, про одержання пайових коштів забудовника (інвестора) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста видається після остаточного розрахунку, відповідно до умов укладеного договору.

Відтак, довідка про одержання пайових коштів забудовника (інвестора) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста видається після остаточного розрахунку та відповідно до умов Договору.

Суд відзначає, що позивач у повному обсязі виконав зобов'язання, обумовлені Договором № 858 від 29.09.2006 щодо сплати пайового внеску, в той час як відомостей щодо укладення іншого договору, предметом якого є сплата пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва (пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом адміністративного будинку та їдальні по вул. Лейпцизькій, 15 в Печерському районі міста Києва матеріали справи не містять.

Відтак, оскільки позивачем виконано зобов'язання за Договором №858 від 29.09.2006 щодо сплати пайового внеску, відповідач відповідно до пункту 4.8 Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385, зобов'язаний видати позивачу відповідну довідку про одержання пайових коштів забудовника (інвестора) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста. Позовні вимоги ПАТ «Діпробудмашина» є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 у справі №910/4361/15-г залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 у справі №910/4361/15-г залишити без змін.

Матеріали справи №910/4361/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх