Постанова № 58219303, 07.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р. Справа№ 910/30237/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Смірнової Л.Г.

Калатай Н.Ф.

при секретарі судового засідання Богатчук К.І.

від представників сторін :

від позивача - Данилова К.А.

від відповідача - Шапран Л.І.

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2016 по справі № 910/30237/15 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРАНС ІНТЕР КВАЗАР"

до Державного територіально-галузевого об'єднання

"Південно-Західна залізниця"

про стягнення 4 570 406,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2016 по справі №910/30237/15 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "ТРАНС ІНТЕР КВАЗАР" 2715188 грн. 69 коп. основного боргу, 125642 грн. 57коп. 3% річних, 1729575 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 68556 грн. 10 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2016 по справі №910/30237/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2016, апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 колегією суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Шевченко Е.О., Зубець Л.П. прийнято апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" по справі № 910/30237/15 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 28.03.2016.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 по справі №910/30237/15 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному та Шевченко Е.О. у відпустці, які не є головуючими суддями (суддею - відповідачем).

28 березня 2016 року Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, в зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному та Шевченко Е.О. у відпустці, для розгляду справи № 910/30237/15 визначено склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючого судді Мартюк А.І., суддів Алданова С.О., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2016 по справі №910/30237/15 прийнято до свого провадження з призначенням на 14.04.2016.

14 квітня 2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19.05.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку із перебуванням судді Мартюк А.І. на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/30237/15 передано на розгляд колегії суддів у складі : головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 колегією суддів у складі: головуючого судді Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А. прийнято апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" по справі № 910/30237/15 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено 07.06.2016.

Розпорядженням від 07.06.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці, та судді Пашкіної С.А. на лікарняному.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 07.06.2016, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М., який не є головуючим суддею, у відпустці, а судді Пашкіної С.А. на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді: Калатай Н.Ф., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 колегією суддів у складі: головуючого судді Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Смірнова Л.Г. прийнято апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" по справі №910/30237/15 до свого провадження.

13 травня 2016 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 07.06.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2016.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2016.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

26 грудня 2013 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРАНС ІНТЕР КВАЗАР" (постачальник) та відповідачем - Державним територіально - галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (покупець) укладено договір поставки №ПЗ/Т-132822/НЮ від 26 грудня 2013 року (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язався у 2013 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію (далі - товар) відповідно до Специфікації (Додаток №1), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах даного договору.

Згідно з п.п. 1.2.,1.4 Договору, найменування товару - запчастини до електровозів серії ЧС4, ЧС8. Кількість та асортимент товару визначений у Специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що ціна договору становить 4917140, 97 грн. у тому числі ПДВ 20% 819523,49 грн. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі (п.4.1.). Покупець здійснює оплату поставленого товару, на підставі виставлених рахунків, протягом 40 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (п. 4.2. договору).

Згідно з п. 5.1. Договору, товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 15 робочих днів від дня отримання постачальником заявки покупця; п. 5.3. договору, - товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця на умовах DDР за адресою: 03035, м. Київ, пл. Петра Кривоноса, 4, Локомотивне депо Київ-Пасажирський (або інший склад залізниці вказаний покупцем), у відповідності до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів - ІНКОТЕРМС (у ред. 2000 року).

Відповідно до п. 12.1. Договору, строк його дії - з моменту його підписання (26.12.2013) до 31 грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 1 додаткової угоди №ПЗ/Т-132822/НЮ-д-1 від 31.12.2013 року строк дії договору продовжено до 31.03.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2715188,69 грн. Відповідач свої зобов'язання за Договором, в частині оплати, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 2715188,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець, на підставі ч. 1 ст. 692 ЦК України, зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено іншого строку оплати товару.

Зобов'язанням, на підставі ч. 1 ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, на підставі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення основної заборгованості, є обґрунтованими ті підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Доводи апелянта щодо невиконання останнім своїх зобов'язань за Договором, в зв'язку з відсутністю його вини, згідно зі ст. 614 ЦК України, колегією суддів визнано безпідставними та спростовуються положеннями цієї норми закону.

Так, згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено своєї невинуватості у простроченні оплати поставленого товару, як і вжиття всіх залежних від нього заходів для такої оплати тощо.

Посилання апелянта на скрутне фінансове становище, що пов'язано з неналежним відшкодуванням із державного бюджету України витрат за пільгові перевезення пасажирів та в зв'язку з фінансовою кризою, колегією суддів також визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між сторонами є цивільними правовідносинами, які згідно зі ст. 1 Цивільного кодексу України засновані на юридичній рівності сторін, і незважаючи на те, що у спірних правовідносинах однією із сторін є орган державної влади та залучені бюджетні кошти, це відносини не бюджетні, а цивільно-правові, а відтак бюджетна установа, як отримувач і розпорядник бюджетних коштів, не має будь-яких привілеїв чи пільг в рамках виконання своїх договірних зобов'язань.

Крім того, відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року № 01-06/908/2012 за змістом частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446, постановах Вищого господарського суду України від 19.03.2015 року у справі №910/24268/14, від 24.12.2014 року у справі №906/404/14).

Таким чином, відсутність бюджетних коштів, затримка фінансування за рахунок бюджетних коштів чи непроведення оплати коштів державними фінансовими установами не є підставою для звільнення від відповідальності чи обов'язку оплатити виконані роботи, надані послуги.

Аналогічної позиції також дотримується Верховний суд України у справі № 11/446 за позовом ТОВ "Компанія "Тітал" до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій про стягнення коштів, Вищий господарський суд України у своєму листі "Про практику вирішення спорів, пов'язаних з виконанням договорів підряду" від 18.02.2013р. № 01-06/374/2013, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 23.08.2012р. по справі № 15/5027/715/2011, у Постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв" від 17.10.2012 року № 11.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2016 по справі №910/30237/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2016 по справі №910/30237/15 без змін.

2.Матеріали справи №910/30237/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Л.Г. Смірнова

Н.Ф. Калатай