Рішення № 58219155, 02.06.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 р. Справа № 923/337/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон

до комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і ОСОБА_1", м. Херсон

про визнання договорів укладеними

за участю представників сторін:

від позивача уповноважена особа ОСОБА_2, довір. від 11.09.2015р.

від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_3, довір. від 25.04.2016р.

Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (позивач) звернулося до суду з позовом до комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і ОСОБА_1" (відповідач), в якому просить визнати договори укладеними у запропонованій позивачем редакції згідно направленого проекту договору.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.04.2016 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.04.2016 р. Ухвалою суду від 26.04.2015 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав. Розгляд справи розпочатий 17.05.2016 року з перервою до 02.06.2016 року відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених у позові.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи відсутністю правових підстав для їх задоволення, позовну заяву вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки передача значної кількості водопровідно-каналізаційних мереж є неправомірною відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в України", Конституції України та Статуту лікарні.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд,-

в с т а н о в и в:

Комунальний заклад «Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і ОСОБА_1", що зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач) є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, які надає міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона".

Відповідно до п. 2.1 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190, відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюється виключно на договірних засадах.

На виконання зазначеного положення Правил Відповідачу було вручено два примірники Договору обробляння та розподіляння води трубопроводами (послуг з централізованого водопостачання) для потреб Комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. ОСОБА_1" та два примірники Договору на послуги каналізаційні (послуг з централізованого водовідведення) для потреб Комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. ОСОБА_1".

16.03.2016 року Відповідач повернув МКП "ВУВКГ м. Херсона" підписаними по одному примірнику вище зазначених Договорів з протоколом розбіжностей.

Розглянувши протокол розбіжностей до Договору №1291 МКП "ВУВКГ м. Херсона" не погодився з позицією відповідача відносно зміни схеми каналізаційних мереж, оскільки схема була виконана відповідно до п. 1.3 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 936/15627 який зазначає, що Водоканал обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Згідно з п.1.2 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190 Внутрішньоквартальна мережа водовідведення - мережа, прокладена всередині житлового кварталу, яка з'єднує випуски групи будинків або будівель кварталу в цілому. Вулична мережа водовідведення - трубопроводи, прокладені вздовж вулиць, провулків, набережних тощо. Оскільки ділянки систем каналізації яку Відповідач просить змінити не є внутрішньоквартальними мережами водовідведення і не вуличними мережами водовідведення, вони являють собою Випуски водовідведення, які згідно до даного пункту «Правил» представляють собою трубопроводи від будинку або споруди до першого колодязя дворової або внутрішньоквартальної мережі або трубопроводи від останнього колодязя внутрішньомайданчикових мереж підприємства до відомчої або централізованої мережі водовідведення. Дані випуски водовідведення використовується для відведення стоків з обєктів Відповідача до системи каналізації МКП "ВУВКГ м. Херсона".

Загальний порядок укладення господарських договорів врегульований ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Так, відповідно до вимог зазначеної статті, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Статтею 184 ГК України встановлено, що укладення господарських договорів на основі типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 ГК України та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до вимог статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обовязковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобовязані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що амбулаторія загальної практики "Сімейної медицини", яка знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, смт Комишани, вул. Нижня, 85 та фізіотерапевтичний кабінет, який знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, смт Комишани, вул. Нижня, 79 перебувають в орендованому приміщенні, що підтверджується Договором № 2 оренди комунального майна від 30.06.2009 р. укладеного між Комишанською селищною радою Комсомольського району м. Херсона та лікарнею ім. А. і О. ОСОБА_1, а тому не повинні обслуговуватись останнім.

Суд вважає такі доводи відповідача хибними, оскільки укладаючи Договір № 2 оренди комунального майна від 30.06.2009 р. відповідач прийняв у користування нежитлові приміщення разом з усіма комунікаціями, оскільки це є цілісний комплекс, а тому суд вважає на вищевказані обєкти також розповсюджуються п. 1.2 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року.

Стосовно Договору № 861 оренди комунального майна міської територіальної громади від 01.02.2012 р. укладеного між Управлінням комунальної власності та комунальним закладом "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. ОСОБА_1", суд зазначає, що вказаний договір взагалі не стосується предмету спору, оскільки з вищевказаного Договору вбачається, що відповідач прийняв у своє користування нежитлові приміщення першого поверху будинку № 14-б по вул. Димитрова в м. Херсоні, однак як вбачається з Додатку № 3 до Договору, схема з адресою Димитрова 14-б відсутня в переліку схем, які додані до матеріалів справи, а тому суд приходить до висновку, про відсутність спору щодо обєкта за вказаною адресою.

Розглянувши Договір обробляння та розподіляння води трубопроводами (послуг з централізованого водопостачання), Договір на послуги каналізаційні (послуг з централізованого водовідведення) для потреб Комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. ОСОБА_1" та протокол розбіжностей до Договору, суд не приймає схему з Додатку № 3 за адресою: м. Херсон, вул. Комарова, 2 стосовно водопровідної мережі точки розподілу В3, схему з Додатку № 3 за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 37, стосовно водопровідної мережі точки розподілу В та схему з Додатку № 3 за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 37, стосовно каналізаційної мережі точки розподілу К, оскільки вказані мережі позивач зазначив, як у сумісному використанні зі станцією переливання крові (м. Херсон, вул. Комарова, 2) та ПАТ "ДБ Сбербанка Росії" (м. Херсон, вул. Суворова, 37), однак в розумінні ст. 33 ГПК України не довів можливість існування вказаних обєктів в сумісному користуванні, отже зазначені вище схеми приймаються.

Стосовно зміни балансової належності мереж водопостачання з зазначенням межі по зрізу зовнішньої стіни будівлі, суд не приймає дану позицію Відповідача, з огляду на те, що дане положення застосовується до житлового фонду, будівлі відповідача до житлового фонду не відноситься. Крім того в акті визначення меж зон обслуговування водопровідно-каналізаційних мереж, зазначено розмежування балансової відповідальності мереж водопостачання, які проходять від мереж які перебувають на балансі МКП "ВУВКГ м. Херсона" до будівель Відповідача, які в свою чергу не відноситься до житлового фонду. З огляду на вищезазначене дані мережі являють собою водопровідні вводи до будівель Відповідача, і перебувають у нього на балансі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо укладення договору обробляння та розподіляння трубопроводами (послуг з централізованого водопостачання) та Договору на послуги каналізаційні (послуг з централізованого водовідведення) між МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" та комунальним закладом "Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і ОСОБА_1" є доведеними та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати: у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині. Якщо ж умови (пункти) поданого позивачем проекту договору судом прийнято лише в певній частині, то решта умов (пунктів), до яких вносяться зміни порівняно з проектом, викладається в резолютивній частині судового рішення.

Про необхідність викладення у рішенні умов (пунктів) спірного договору повністю або в певній частині, заяв від сторін не надходило. Про відповідну необхідність не зазначено і в прохальній частині позовної заяви.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

У пункті 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).

Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1378 грн. витрат зі сплати судового збору.

На підставі вищевикладених норм права та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати укладеним Договір обробляння та розподіляння води трубопроводами (послуг з централізованого водопостачання) для потреб Комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. ОСОБА_1" між Міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" та комунальним закладом "Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і ОСОБА_1" у запропонованій редакції позивача згідно направленого проекту договору, окрім:

- схеми водопровідної мережі з Додатку № 3 по вул. Комарова, 2 в м. Херсон, за якою точку розподілу В3 визнати в запропонованій редакції відповідача;

- схеми водопровідної мережі з Додатку № 3 по вул. Суворова, 37 в м. Херсон, за якою межу точку розподілу В визнати в запропонованій редакції відповідача.

3.Визнати укладеним Договір на послуги каналізаційні (послуг з централізованого водовідведення) для потреб Комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. ОСОБА_1" між Міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" та комунальним закладом "Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і ОСОБА_1" у запропонованій редакції позивача згідно направленого проекту договору, окрім:

- схеми каналізаційної мережі з Додатку № 3 по вул. Суворова, 37 в м. Херсон, за якою точку розподілу К визнати в запропонованій редакції відповідача.

4.Стягнути з комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і ОСОБА_1" (73000, м. Херсон, вул. Комарова, 2, ідентифікаційний код 02004120) на користь міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (73000, м. Херсон, площа ім. Ю. Тутушкіна, буд. 9, ідентифікаційний код 03355726) 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.06.2016 р.

Суддя В.П.Ярошенко