Рішення № 58218934, 09.06.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року Справа № 915/438/16

м. Миколаїв

за позовом: Публічного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль (54020, м. Миколаїв, каботажний спуск,18), код 30083966

до відповідача: Приватного підприємства Сімейний фонд (54007, м. Миколаїв, вул. Баштанська, 22), код 31159276

про: стягнення 42 399 грн. 86 коп.

суддя В.Д. Фролов

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 09-01/16 від 10.03.2016

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 25.05.2016

- ОСОБА_3 довіреність від 12.10.2015

- ОСОБА_4 директор.

Публічне акціонерне товариство Миколаївська теплоелектроцентраль (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства Сімейний фонд (далі-Відповідач) про стягнення основного боргу за теплову енергію в сумі 42 399 грн. 86 коп., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 11, 322, 509, 526, ч.2 ст. 530 ЦК України.

19 травня 2016 року до суду від ПАТ Миколаївська теплоелектроцентраль надійшла заява про зміну підстав позову в якій позивач просить суд стягнути з відповідача борг за безпідставно спожиту теплову енергію в розмірі 42 399 грн. 86 коп., за період з листопада 2014 по квітень 2015 року, обґрунтовуючи свої вимоги ч.2 ст.530, ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, до прийняття рішенні, справа розглядається з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

Представники відповідача заперечують проти задоволення позовних вимог,

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справі докази, суд встановив:

17.09.2007р. між відповідачем у справі приватним підприємством Сімейний фонд та відкритим акціонерним товариством КБ НАДРА було укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою м. Миколаїв, вул. Нікольська, 54, - відповідно до рішення господарського суду Миколаївської області від 03.12.2015 у справі №915/1691/15.

01.10.2007 ВАТ Миколаївська ТЕЦ уклало договір про постачання теплової енергії в гарячій воді з відкритим акціонерним товариством КБ Надра, обєктом постачання теплової енергії згідно додатку № 1/1 якого визначено нежитлове приміщення по вул. Нікольська, 54.

Даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2008. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; за взаємної згоди сторін про його припинення; припинення рішенням арбітражним судом; ліквідація сторін (пп.9.1, 9.2 договору).

Згідно листа ПАТ КБ Надра від 13.01.2015 в звязку з припиненням діяльності відділення, останній просить розірвати з 13 січня 2015 договір на обслуговування приміщення по вул. Нікольська, 54 .

Проте, позивач не надав доказів, що між ним та ПАТ КБ Надра розірвано договір на постачання теплової енергії за адресою м.Миколаїв, вул. Нікольська, 54 та безпідставно звернувся до відповідача ПП Сімейний фонд про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 42 399 грн. 86 коп., за період з листопада 2014 по квітень 2015 року, з яким договір відсутній.

Статтею 1 ЗУ Про теплопостачання визначено, зокрема що виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Постачання теплової енергії (теплопостачання) це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Статтею 25 Закону України Про теплопостачання встановлено обовязок енергопостачальної організації забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору.

Крім того, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі №915/1691/15 визначено: Отже, відсутність підписаного договору на постачання теплової енергії з січня 2015 року, з моменту розірвання договору з ПАТ КБ Надра, погодження обсягів постачання теплової енергії та тарифів за відповідний період, свідчить про безпідставність нарахування позивачем сум за опалення з листопада 2014р. по квітень 2015р., тому судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті за отриману теплову енергію по обєкту вул. Нікольська, 54, у розмірі 44 126,92 грн. є безпідставними та необґрунтованими, не підлягають стягненню з відповідача, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Частиною 3 статті 35 ГК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Так позивач, просить стягнути з відповідача борг за безпідставно спожиту теплову енергію посилаючись на ст.1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

ЗУ Про теплопостачання передбачено постачання теплової енергії лише на підставі договору, отже правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилався позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо стягнення заборгованості.

Таким чином, позивачем, в порушення законодавства України, безпідставно нарахований відповідачу борг за поставлену теплову енергії за адресою м. Миколаїв, вул. Нікольська, 54/1, у період з листопада 2014 по квітень 2015 року, в розмірі 42 399 грн. 86 коп.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначене, суд встановив відсутність правових підстав для стягнення з відповідача боргу за поставлену теплову енергію в сумі 42 399 грн. 86 коп., за період з листопада 2014 по квітень 2015 року.

Таким чином, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись положення ст.49 ГПК України, суд покладає судові витрати на позивача.

У судовому засідання 09 червня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складене 09.06.2016 року.

Суддя В.Д. Фролов