Ухвала суду № 58218875, 06.06.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.06.2016 р.Справа№ 914/2870/15

Господарський суд Львівської області у складі: головуючої судді Галамай О.З., суддів: Артимовича В.М. та Цікало А.І. при секретарі Прокопів І.І.

Розглянувши заяву Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго (вх.№ 2867/16 від 27.05.2016р.) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2015 року

у справі № 914/2870/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ

до відповідача: Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго, м. Стебник Львівської області

про стягнення 610 876,85 грн.

В судове засідання з"явились:

від позивача (стягувача): ОСОБА_1 довіреність № 14-127 від 13.05.2014р.;

від заявника (боржника/відповідача): ОСОБА_2 довіреність б/н від 05.05.2016р.

Встановив:

23 грудня 2015 року Господарським судом Львівської області прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнуто з Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України - 38 565,95 грн. пені, 239 223,46 грн. інфляційних втрат, 24 523,74 грн. 3% річних та 12 217,54 грн. судового збору з відстрочкою виконання рішення суду до травня 2016р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2016 року рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2015р. у справі № 914/2870/15 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 116 ГПК України 24 лютого 2016 року видано відповідний наказ.

27 травня 2016 року Державне комунальне підприємство Стебниктеплокомуненерго звернулося до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2015р. у справі № 914/2870/15, яка розглядась колегією суддів Чорній Л.З., Цікало А.І. та Артимович В.М., в якій просить розстрочити судове рішення терміном на 120 місяців рівними частинами.

Враховуючи те, що головуючий суддя Чорній Л.З., яка розглядала справу в даний час знаходиться у відпустці, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, здійснено повторний автоматизований розподіл заяви у справі №914/2870/15, згідно якого визначено головуючого суддю Галамай О.З.

Ухвалою суду від 30 травня 2016 року заява прийнята до розгляду та призначене судове засідання на 06.06.2016р.

Представник заявника (боржника) в судовому засіданні заяву про розстрочку виконання рішення підтримав з підстав, викладених у заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні. Просив у звязку із важким фінансовим становищем підприємства заяву задоволити та розстрочити виконання рішення суду рівними частинами терміном на 120 місяців. Також на електронну адресу суду направив інформацію про витрати ДКП «Стебниктеплокомуненерго» заплановані на червень-серпень 2016р. (23455/16 від 06.06.2016р.).

Представник позивача (стягувача) заперечив щодо заяви про розстрочку виконання рішення суду з підстав, викладених у запереченнях на заяву (вх№23528/16 від 06.06.2016р.) та пояснень, наданих у судовому засіданні. Зокрема зазначив,що боржником на підтвердження виняткових обставин, що змусили його звернутися до суду із заявою про розстрочку виконання рішення не надано документів, які б підтвердили наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунка і майна, на яке можливо було б звернути стягнення боржника на момент подання заяви, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Вважає, що відсутні підстави, які б могли ускладнити або унеможливити виконання судового рішення, а тому у задоволенні заяви просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заяву про розстрочку виконання судового рішення у справі №914/2870/15, колегія суддів прийшла до висновку, що дана заява не підлягає до задоволення. При цьому керувались наступним.

Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набули законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно частини 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Із змісту п. 7.1., п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вбачається, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в Постанові від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при несвоєчасному виконанні рішення.

Із вказаного вище випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Заявником не обґрунтовано належними та допустимими доказами винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду від 23.12.2015р., не подано доказів, які підтверджують можливість виконання рішення суду згідно запропонованого графіку, не підтверджено обставин, які б перешкоджали чи унеможливлювали виконання рішення суду.

Крім цього, з моменту набрання рішенням законної сили та видачі судового наказу підприємством не здійснено будь-якої оплати в погашення боргу.

Як вбачається із наданих суду заперечень позивача (стягувача), внаслідок несвоєчасної оплати боржниками заборгованості за спожитий природний газ виник ризик у позивача несвоєчасного розрахунку компанії за поставлений згідно зовнішньоекономічних контрактів імпортний природний газ. Також зазначив пр те, що його поточні зобов'язання і забезпечення діяльності станом на 31.12.15р. становлять 74415038,00 грн.

Ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З огляду на викладене, невжиття заходів для погашення боргу після набрання рішенням законної сили порушує права та інтереси позивача.

Враховуючи наведені вище обставини, у суду відсутні підстави для розстрочки виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2015р. у справі №914/2870/15.

Керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго (вх.№ 2867/16 від 27.05.2016р.) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2015 року у справі № 914/2870/15 - відмовити.

Головуючий Суддя Галамай О. З.

Судді Артимович В.М.

ОСОБА_3